Справа № 147/1956/25
Провадження № 3/147/3/26
29 січня 2026 року с-ще Тростянець
Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Борейко О. Г., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з ВП №2 (селище Тростянець) Гайсинського РУП ГУ НП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , жителя: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
29 жовтня 2025 року до Тростянецького районного суду Вінницької області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №473037 від 04.10.2025 щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст. 130 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №473037 від 04.10.2025, вбачається, що 04.10.2025 10:28:00 в с. Капустяни вулиця Мічуріна, водій керував танспортнним засобом Шкода Октавія д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме почервоніння очей, тремтіння рук та зіниці очей не реагують на світло, від проходження медичного огляду в КНП Тростянецька лікарня водій відмовився, що зафіксовано на нагрудні бодікамери, чим порушив п. 2.5 ПДР - відмова особи, яка керує ТЗ від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або вживання лікарських препаратів, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
13 листопада 2025 року від захисника ОСОБА_1 - адвоката Дудіна Л. В. надійшли письмові заперечення, в яких адвокат просить закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення №147/1956/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення в його діях. В обґрунтування заперечень зазначає, що Тростянецька лікарня не є закладом охорони здоров'я, яким надається право на проведення огляду на стан сп'яніння водіїв, оскільки він затверджується Міністерством охорони здоров'я АРК, структурними підрозділами з питань охорони здоров'я, обласних Київської та Севастопальської міських державних адміністраціях, оскільки дана юридична особа знаходиться в стані припинення, тобто не функціонує, а тому не виконує відповідних функцій. Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції до Тростянецької ЦРЛ від 04.10.2025, яке наявне в матеріалах справи, не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки такий заклад не функціонує та знаходиться в стані припинення, що є порушенням порядку направлення на огляд водія, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо КНП «Тростянецька лікарня». Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.10.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 пройшов огляд о 12:10 годині 04.10.2025, за результатами якого ознак сп'яніння не виявлено (висновок та результат імунохроматоргафічного дослідження, хіміко-токсикологічного дослідження сечі №35 додається). Окрім того, ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в Національній гвардії України, особистий номер Г-065098, що підтверджується посвідченням серї НОМЕР_3 вд 13.10.2021, призначений на посаду снайпера 1 від.1ВОП РОП (А) наказом НЗТУ ГНУ вд 19.09.2022. З урахуванням положень ст. 266-1 КУпАП огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління ВСП ЗСУ або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. З матеріалів справи випливає, що обставини адміністративного правопорушення зафіксовані поліцейським ВП №2 Гайсинського РУП ГУ НП у Вінницькій області лейтенантом поліції Долею В. В. Таким чином, поліцейський, встановивши, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем в силу зазначених вище норм законодавства України зобов'язаний був залучити до його огляду уповноважену особу Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, яка б і провела огляд на стан сп'яніння. Водночас поліцейський, не виконавши відповідних вимог, грубо порушив процедуру огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння та відповідно складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП, що є підставою для закриття провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Інспектор ВП №2 Гайсинського РУП ГУ НП у Вінницькій області Доля В. В. не є працівником правоохоронного огляду спеціального призначення, а тому не уповноважений складати такий протокол про адміністративне правопорушення відносно військовослужбовця. Оскільки порушена процедура проведення огляду військовослужбовця ОСОБА_1 справа підлягає закриттю відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, однак прибув його захисник - адвокат Дудін Л. В., який підтримав свої заперечення та просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Додатково повідомив, що працівники поліції формально підійшли до виконання своїх службових обов'язків, не дотримались вимог КУпАП щодо роз'яснення ОСОБА_1 прав, в тому числі на правову допомогу, не зазначили про ознаки, які слугували висновку працівника поліції про перебування його підзахисного в стані наркотичного сп'яніння, не зважили, що ОСОБА_1 повідомив, що поспішає до лікарні оскільки захворіла його маленька дитина, не врахували те, що він категорично заперечував факт вживання наркотичних заходів, що і підтверджено висновком закладу охорони здоров'я, про відсутність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння.
Враховуючи те, що положеннями ст. 268 КУпАП не передбачено обов'язкової участі особи під час розгляду справи за ст. 130 КУпАП, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .
Заслухавши захисника - адвоката Дудіна Л. В., оцінивши всі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов таких висновків.
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (пункт 2.5 Правил).
Невиконання вказаних правил утворюють склад правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23 жовтня 1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998).
Згідно із «критеріями Енгеля», сформованих Європейським судом з прав людини у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» (1976 рік), критеріями для визначення поняття «кримінальне обвинувачення» є: критерій національного права (чи підпадає певне протиправне діяння під ознаки злочину згідно з національними нормами); критерій кола адресатів (якщо відповідальність поширюється на невизначене коло осіб, то правопорушення підлягає кваліфікації як кримінальне); критерій мети та тяжкості наслідків (у випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину).
Водночас кваліфікація порушення/обвинувачення як «кримінального» дає особі додаткові гарантії, які передбачені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі обов'язок довести вину особи, який передбачений ч. 2 ст. 6 Конвенції, та заборона подвійного притягнення до відповідальності за одне порушення (ст. 4 Протоколу 7 до Конвенції).
Згідно зі ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частині 2 статті 251 КУпАП).
Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (частини 1-3 ст. 7 КУпАП).
Згідно із ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З аналізу статтей 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
В провину ОСОБА_1 ставиться те, що 04.10.2025 10:28:00 в с. Капустяни вулиця Мічуріна, водій керував танспортнним засобом Шкода Октавія д.н.з. НОМЕР_4 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме почервоніння очей, тремтіння рук та зіниці очей не реагують на світло, від проходження медичного огляду в КНП Тростянецька лікарня водій відмовився, що зафіксовано на нагрудні бодікамери, чим порушив п. 2.5 ПДР.
Статтею 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно із п.2 розділу 1 Інструкції №1452/735 від 09 листопада 2015 року «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, згідно з ознаками такого стану.
Пункт 3 вказаної інструкції передбачає ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Пункт 4 ознаки наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Пунктом 6 передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутністю лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно із пунктом 7 розділу 1 вказаної інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення, відповідно до ст.266 КУпАП.
На підставі пункту 6 розділу 1Х наказу МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду у закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Таким чином, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції є сукупністю, своєрідним алгоритмом послідовних дій працівників поліції, а саме:
1) використання спеціальних технічних засобів поліцейським на місці зупинки транспортного засобу,
2) у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, проведення такого огляду в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На підтвердження вини ОСОБА_1 суду надано:
- протокол серії ЕПР1 №473037 від 04.10.2025 за ч.2 ст.130 КУпАП (а.с. 2);
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.10.2025 до Тростянецька ЦРЛ (а.с. 3);
- відеозапис з подією 04.10.2025 за участі ОСОБА_1 (а.с. 4);
- довідку ВП №2 про те, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_5 , за рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області у справі №147/329/25 позбавлений права керування на один рік, тому вказане вище посвідчення 05.05.2025 на подальше зберігання до ТСЦ0542 (а.с.5);
- копію постанови Тростянецького районного суду Вінницької області від 08 квітня 2025 року у справі №147/329/25, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 6-9).
Під час перегляду відеозапису, що містяться на диску, встановлено, що після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , останньому повідомлено про те, що відносно нього буде складено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП. В той час, коли один із працівників поліції пішов до службового автомобіля, який був припаркований попереду автомобіля у якому знаходився ОСОБА_1 , інший працівник поліції - ОСОБА_2 залишився біля автомобіля ОСОБА_1 , у ході розмови інспектор Доля В. В. повідомив ОСОБА_1 , що йому буде запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, оскільки на думку інспектора у водія були наступні ознаки: почервоніння очей. ОСОБА_1 заперечив перебування у стані будь-якого сп'яніння, повідомив, що він нічого не вживав, однак поїхати до закладу охорони здоров'я на освідування не має можливості, адже поспішає до дитини, яка хворіє. Після чого працівник поліції ОСОБА_2 перепитав чи буде водій проходити огляд в Тростянецькій лікарні, на що ОСОБА_1 повідомив, що не буде, адже він нічого не вживав. Після цього працівник поліції попрямував до службового автомобіля і повідомив колезі про те, що після складення постанови за ч. 4 ст. 126 КУпАП потрібно буде скласти протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 130 КУпАП. Знайшов бланк направлення, і заповнив його. Як випливає з відео заповнений текст направлення ОСОБА_1 не вручали, натомість написали про те, що він відмовився від проходження огляду. Окрім того, такі ознаки, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, як тремтіння рук та зіниці очей не реагують на світло, у поліцейського з'явилися лише під час складення протоколу, адже водію він таких ознак не повідомляв, як і не перевіряв. Варто зазначити, що під час розмови водія з поліцейськими ОСОБА_1 не виходив з автомобіля, поводився спокійно, візуально з відео не видно почервоніння очей та/або інших ознак про які зазначено у протоколі їхніми авторами. Більше того, подія відбувалася у світлу пору доби і поліцейськими не здійснено жодних дій які б свідчили про перевірку ознак наркотичного сп'яніння у водія.
ОСОБА_1 заперечив факт перебування у стані наркотичного сп'яніння і повідомив що поспішає до хворої дочки.
Разом з тим, до матеріалів справи захисником Дудіним Л. В. додано висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.10.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 пройшов огляд о 12:10 годині 04.10.2025, за результатами якого ознак сп'яніння не виявлено (висновок та результат імунохроматоргафічного дослідження, хіміко-токсикологічного дослідження сечі №35) (а.с. 23-25).
Грунтовними суд вважає доводи захисника про те, що наявне в матеріалах справи направлення до Тростянецької ЦРЛ, не відповідає вимогам чинного законодавства.
Законодавством передбачений порядок направлення водія на огляд, форма цього направлення. Належним і допустимим доказом відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння є направлення водія на огляд (Додаток 1 до Наказу МВС України 09.11.2015 №1452/735В).
Наявність направлення є важливим документом, оскільки достовірно визначає місце час його видачі, тобто доказує час скоєння відмови від медичного огляду (в разі такої), що підлягає доказуванню, і є складовою змісту протоколу визначеною ст.256 КУпАП.
Направлення до КНП Тростянецька ЦРЛ, яке додано до протоколу містить час його складення 10:30 година 04.10.2025, в той час як у протоколі зафіксовано час відмови від проходження огляду 10:28 годину, натомість з відеозапису випливає, що направлення взагалі складалося в службовому автомобілі і ОСОБА_1 не надавалося, а одночасно із формуванням направлення іншим працівником поліції складався протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 130 КУпАП, що свідчить про неправдиві відомості, внесені до документу та не відповідає вимогам Інструкції.
У судовому засіданні адвокат Дудін Л. В. зазначив, що жодних ознак наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 під час зупинки транспортного засобу інспектором поліції виявлено не було, і не зазначено, тому посилання на такі в матеріалах справи є безпідставними та необґрунтованими.
Крім того, листом Департаменту охорони здоров'я та реабілітації Вінницької обласної військової адміністрації від 20.11.2025 №03-11-4979 із додатками, підтверджується, що КНП «Тростянецька лікарня» належить до переліку закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду на стан сп'яніння водіїв, натомість КНП Тростянецька ЦРЛ у перліку закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду на стан сп'яніння не значиться(а.с. 34-37).
Зазначені обставини ставлять під сумнів правомірність дій працівника поліції, а відповідно такі розбіжності дають право для висновку, що під час складення адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_1 не дотримано вимог ст. 266 КУпАП, а тому відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 порушено вимоги п. 2.5 ПДР.
Враховуючи викладене, наявні підстави вважати, що працівниками поліції грубо порушено вимоги ст. 266 КУпАП та приписи Інструкції під час проведення огляду та складання протоколу, який є актом обвинувачення в скоєнні адміністративного правопорушення.
Отже, з урахуванням принципів Конституції України, практики Європейського Суду з прав людини, судом усі вище перелічені суперечності повинні трактуватись на користь особи, стосовно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності.
Суддя наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Згідно із п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосудця» №9 від 01.11.1996 - докази повинні визнаватися здобутими незаконним шляхом, тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини, встановленого кримінально - процесуального законодавства або не уповноваженою на те особою, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами.
Отже, матеріали справи не містять належних доказів у справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності належних доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для її виправдання.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
З огляду на презумпцію невинуватості, особа яка притягається до адміністративної відповідальності, вважається невинною доти, поки інше не буде доведено в установленому законом порядку, а всі сумніви повинні трактуватися на корись особи.
У справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип) рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
З огляду на наведене, а також положення статті 62 Конституції України, суд дійшов висновку, що не доведено належними та допустимими доказами наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки поліцейським порушено процедуру огляду на виявлення у водія стану наркотичного сп'яніння та, в процесі розгляду справи судом, не надано доказів протилежного.
Відповідно до ст.32 Конвенції про захист прав і основних свобод людини питання тлумачення і застосування Конвенції належить до виключної компетенції Європейського суду, який діє відповідно до Конвенції, тобто рішення Європейського суду є невід'ємною частиною Конвенції як практика її застосування і тлумачення.
Так, ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливість, необхідні для підготовки свого захисту, захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, з урахуванням положень ст. 247 КУпАП, провадження у справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.
Щодо твердження захисника про те, що процедура огляду військовослужбовця ОСОБА_1 на стан сп'яніння проведена з істотним порушенням Порядку направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 12.01.2024 № 32, та вимог ст. 266-1 КУпАП, то варто зазначити наступне.
Відповідно до частин першої-третьої статті 266-1 КУпАП військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Отже, зі змісту вище вказаної норми права вбачається, що огляд військовослужбовця на стан сп'яніння відбувається з залученням управління Військової служби правопорядку ЗСУ лише в тому випадку, коли такий військовослужбовець виконує обов'язки військової служби або перебуває на території військових частин, а також за наявності підстав вважати, що він у стані сп'яніння перебуває на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.
У КУпАП не закріплено особливостей проходження огляду на стан сп'яніння водія, який є військовослужбовцем за відсутності умов, передбачених ст. 266-1 КУпАП.
Кодексом України про адміністративне правопорушення не передбачено спеціальної норми, що регулює відповідальність водія, який є військовослужбовцем за керування транспортним засобом, який належить фізичній особі у стані алкогольного сп'яніння.
Матеріали справи не містять даних про те, що у визначений в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №473037 час та місце водій ОСОБА_1 виконував обов'язки військовослужбовця. Згідно з відеозаписом ОСОБА_1 не зповідомляв, що він є військовослужбовцем, водночас ОСОБА_1 жодних пояснень, що він в даний час виконує обов'язки військової служби поліцейським не повідомляв.
Таким чином, суд дійшов висновку, про те, що оскільки ОСОБА_1 на час події, яка мала місце 04.10.2025 не виконував обов'язки військової служби, не перебував на території військових частин, тому порядок огляду на стан сп'яніння регулюється ст. 266 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 247, 251, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП закрити, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в порядку та строки визначені Кодексом України про адміністративне правопорушення, з урахуванням норм статтей 287-291 даного Кодексу, і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Повний текст постанови складено 30 січня 2026 року.
Суддя О. Г. Борейко