Справа № 143/61/26
Іменем України
30.01.2026 року м. Погребище
Суддя Погребищенського районного суду Вінницької області Тітова Т. Л., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), третя особа: служба у справах дітей Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця Вінницької області), про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, -
установила:
28.01.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшла вказана вище позовна заява, в якій позивач просить зобов'язати ОСОБА_2 не чинити йому перешкод у спілкуванні та вихованні дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; визначити способи його участі у спілкуванні та вихованні дітей.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, суддя дійшла висновку про її передачу за підсудністю для розгляду до іншого суду, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України, що встановлено ст. 5 ЦПК України.
Однією із умов реалізації права особи на пред'явлення позовної заяви є дотримання вимог підсудності.
За загальним правилом, визначеним ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Разом з тим, стаття 28 ЦПК України не передбачає альтернативної підсудності для позову про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, тому територіальна юрисдикція позову визначена імперативно тільки за зареєстрованим місцем проживання відповідача.
Для випадків, коли невідоме зареєстроване місце проживання відповідача, то для цього закон встановлює певні правила (ч. 9, ч. 10 ст. 28, ст. 29 ЦПК України). Інших випадків зміни територіальної підсудності, тобто інших підстав для недотримання та відступу від загального правила, встановленого статтею 27 ЦПК України, процесуальний закон не передбачає.
У позовній заяві позивач ОСОБА_1 зазначив місце проживання відповідачки ОСОБА_2 АДРЕСА_2 .
Відповідно до ч. 8 ст. 187 ЦПК України суддя, з метою визначення підсудності, може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Згідно з відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру від 30.01.2026 № 2290390, зареєстрованим місцем проживання відповідачки ОСОБА_2 , є АДРЕСА_2 .
Зі змісту поданої позовної заяви не вбачається обставин, які б надавали позивачу право на вибір підсудності справи, а також відсутні підстави для застосування правил виключної підсудності справи.
Таким чином, в цьому випадку, підсудність справи має визначатись згідно з ч. 1 ст. 27 ЦПК України за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача.
Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31цього кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
За таких обставин, суддя дійшла висновку про наявність підстав для передачі вказаної справи за підсудністю до належного суду, яким є Вінницький міський суд Вінницької області.
Керуючись статтями 27, 31, 187, 260 ЦПК України, -
ухвалила:
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Вінницької міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, передати на розгляд до Вінницького міського суду Вінницької області (вул. Грушевського, 17, м. Вінниця Вінницької області, 21000).
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.
Передачу справи на розгляд до Вінницького міського суду Вінницької області здійснити протягом п'яти днів після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Суддя