Справа № 131/66/26
Провадження № 2/131/38/2026
"26" січня 2026 р. м. Іллінці
Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Марчук В.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Іллінецької міської ради Вінницької області про визнання права власності в порядку спадкування,
21.01.2026 року ОСОБА_1 звернулася до Іллінецького районного суду Вінницької області із позовом до Іллінецької міської ради Вінницької області, в якому просить визнати за нею право власності на спадкове нерухоме майно в порядку спадкування за законом на 37/300 часток житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1 , після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , та на 37/300 часток даного житлового будинку після смерті дядька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ознайомившись із вказаною позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що остання підлягає залишенню без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ч.5 ст.177 ЦПК України, відповідно до якої позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини та до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, ОСОБА_1 звертається до суду із позовом про визнання за нею в порядку спадкування за законом на 37/300 часток житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1 після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , та на 37/300 часток даного житлового будинку після смерті дядька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Проте, всупереч вимогам п.5 ч.3 ст.175, ч.5 ст.177 ЦПК України, позивачкою в позовній заяві не зазначено виклад обставин, якими вона обґрунтовують свої вимоги, а також докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та не додано відповідних доказів.
Зокрема в позовні заяві не викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та не додано доказів:
- що підтверджують родинні відносини позивачки із спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- що підтверджують родинні відносини між ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- що підтверджують право позивачки на даний вид спадкового майна, що дає право на звернення до суду із позовом про визнання права власності (прийняття спадщини ОСОБА_2 після смерті чоловіка ОСОБА_4 , прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_5 та прийняття позивачкою спадщини після смерті матері ОСОБА_2 та ОСОБА_3 );
- що підтверджують родинні відносини позивачки із спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- наявності спадкового майна (технічний паспорт на житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 );
- вартості спадкового майна, згідно чого визначено розмір сплаченого судового збору (згідно Звіту про оцінку майна, виконаного ТОВ «Будинок оцінки» об'єктом оцінки вказаний житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 , позивачкою заявлено вимогу про визнання права власності на житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 .
Крім того, суд зазначає, що відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право. Однак, позивачкою не зазначено та не додано докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, як і не додано доказів, що свідчать про наявність перешкод для оформлення права на спадщину у позасудовому порядку, як то порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права, або втрату правовстановлюючих документів, які засвідчують право власності спадкодавця ОСОБА_2 на спадкове майно, що є підставою для звернення за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Таким чином, такі докази згідно ч.2 ст.83 ЦПК України повинні бути подані разом з поданням позовної заяви. Клопотань про витребування доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, позивачкою не заявлено.
Щодо не долучення до позовної заяви додаються документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до законусуд зазначає наступне.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, ст.1 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» передбачено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року в розмірі 3328 грн.
Згідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
З урахуванням перехідних положень ЦПК України в редакції, який діє з 15 грудня 2017 року, а саме п. 15.2, станом на день постановлення даної ухвали, в суді функціонує автоматизована система документообігу суду.
Поняття автоматизованої системи визначено у п. 1.2.1. Положенням «Про автоматизовану систему документообігу суду», затвердженої Рішення Ради суддів України 26 листопада 2010 року № 30, у відповідності до якого автоматизована система сукупність комп'ютерних програм і відповідних програмно-апаратних комплексів судів та Державної судової адміністрації України, що забезпечує функціонування документообігу суду, обіг інформації між судами різних інстанцій та спеціалізацій, передачу інформації до центральних баз даних залежно від спеціалізації судів, захист від несанкціонованого доступу тощо.
У місцевих та апеляційних загальних судах (крім апеляційного суду міста Києва) використовується комп'ютерна програма «Д-3», розроблена адміністратором автоматизованої системи для загальних судів (п. 1.4.3 Положення).
Таким чином, автоматизованою системою Іллінецького районного суду Вінницької області є комп'ютерна програма «Д-3».
Вказаною вище програмою реалізовано функцію, щодо перевірки надходження коштів згідно платіжного документа, який поданий стороною, до спеціального фонду Державного бюджету України, шляхом надсилання в автоматичному режимі Державною казначейською службою України на адресу суду відомостей про зарахування таких коштів, та у разі їх надходження, в автоматичному режимі здійснюється поєднання платіжного документу із обліково-статистичною карткою (далі ОСК) на цивільну справу по якій було сплачено судовий збір.
Саме у вказаний вище спосіб, щодо виконання вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», суд здійснює перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Встановлено, що як доказ сплати судового збору ОСОБА_1 додано квитанції до платіжних інструкцій на переказ готівки АТ «Райффайзен Банк» №№1J165256М, 1J165287М від 20.01.2026 року на суму по 120,00грн. кожна, та №№1J16464М, 1J164681М від 06.03.2025 року на суму по 1211,20грн. кожна.
При перевірці квитанцій до платіжних інструкцій на переказ готівки АТ «Райффайзен Банк» №№1J16464М, 1J164681М від 06.03.2025 року про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, проведеної відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», встановлено, що вказані квитанції вже подавалися до Іллінецького районного суду Вінницької області на підтвердження сплати судового збору під час звернення із позовною заявою у справі №131/2039/25 (провадження №2/131/744/2025). Вказане підтверджується даними Акту звірки надходжень коштів до казначейства станом на 21.01.2026 року. Використання ж платіжного документу, який вже подавався до суду при зверненні з іншою заявою навіть аналогічного змісту не є припустимим, оскільки кожна позовна заява реєструються в суді з присвоєнням єдиного унікального номеру та платіжний документ, поданий до позовної заяви, закріпляється до облікової картки саме цієї справи.
Таким чином, позивачем, згідно квитанцій №№1J16464М, 1J164681М від 06.03.2025 року на суму 2422,40грн., сплачений та зарахований судовий збір у межах розгляду іншої справи № 131/2039/25. Тому вказані квитанції не можуть слугувати доказом належної оплати позивачем судового збору в даній справі.
Крім того, враховано, що ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 07.01.2025 року у справі № 131/2039/25 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу.
Тому, у даному випадку позивач має право повернути сплачений ним судовий збір згідно платіжної інструкції квитанцій №№1J16464М, 1J164681М від 06.03.2025 року на суму 2422,40грн., однак такі не можуть бути врахована як належний доказ сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі у цій справі, так як судовий збір за ними сплачений та зарахований при поданні іншої заяви.
В свою чергу, позивачем ОСОБА_6 заявлено вимоги майнового характеру та не додано до матеріалів позову квитанцію про сплату судового збору, в той час як має бути сплачено судовий збір в розмірі 1219,29 грн. за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Він.обл./м.Іллінці/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37979858; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача UA518999980313121206000002780 ; Код класифікації доходів бюджету: 22030101, або мають бути надано суду документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Враховуючи вищезазначене, провадження у даній справі не може бути відкритим до виправлення недоліків позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 177, 185,353 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Іллінецької міської ради Вінницької області про визнання права власності в порядку спадкування, - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в мотивувальній частині ухвали, протягом десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява буде вважатися неподаною і повернеться позивачам.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Валентина МАРЧУК