Справа № 129/1926/24
Провадження по справі № 1-кп/129/272/2026
27.01.2026 року Гайсинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Гайсині кримінальне провадження № 42024022120000097 від 11.04.2024 про обвинувачення:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Карабелівка Теплицького району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, вдівця, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, несудимого, -
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, -
Встановив:
До Гайсинського районного суду Вінницької області надійшло із Вінницького апеляційного суду кримінальне провадження № 42024022120000097 про обвинувачення ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, із обвинувальним актом, затвердженим прокурором 07.06.2024 року, із ухвалою суду Вінницького апеляційної інстанції від 10.01.2025 року про скасування вироку Гайсинського районного суду Вінницької області від 22.10.2024 року та призначенням нового судового розгляду вказаного кримінального провадження у Гайсинському районному суді Вінницької області, у якому автоматизованою системою документообігу суду визначено головуючого по справі суддю ОСОБА_1 .
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 під час досудового розслідування та розгляду справи в суді не обирався.
13.02.2025 року ухвалою судді Гайсинського районного суду призначено підготовче судове засідання у справі за цим кримінальним провадженням.
15.04.2025 року ухвалою Гайсинського районного суду призначено судовий розгляд кримінального провадження № 42024022120000097 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, із обвинувальним актом у відкритому судовому засіданні в приміщенні Гайсинського районного суду.
Згідно із обвинувальним актом, затвердженими прокурором 07.06.2024 року у кримінальному провадженні № 42024022120000097, ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, а саме у тому, що ОСОБА_5 є військовозобов'язаним, придатним за станом здоров'я для проходження військової служби, що підтверджується довідкою військово-лікарської комісії № 48/1785 від 07.03.2023, на виконання Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 69/2022, підлягає призову на військову службу за мобілізацією, 25.10.2023 отримав під особистий підпис повістку на відправку з вимогою з'явитися 26.10.2023 о 15.00 год. до збірного пункту на території ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_2 , для відправки до військової частини. Проте, діючи всупереч вимогам ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», нехтуючи конституційним обов'язком громадянина України, спрямованим на захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, військовим обов'язком громадянина України на проходження військової служби під час мобілізації та не маючи підстав для відстрочки від призову на військову службу, без поважних причин, ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання, виконував свої особисті потреби, внаслідок чого умисно не з'явився 26.10.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , у зв'язку з чим його не було відправлено до військової частини НОМЕР_2 для проходження військової служби в Збройних силах України, таким чином умисно ухилився від призову на військову службу під час мобілізації.
Стороною обвинувачення згідно із обвинувальним актом дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ст.336 КК України як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК України, тобто ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Захисник ОСОБА_4 подала через систему «Електронний суд» клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, на підставі ст. 48 КК України, у зв'язку із зміною обстановки та закриття кримінального провадження № 42024022120000097 від 11.04.2024 року, у якому захиснокм заявлено вимоги:
1. Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, на підставі ст. 48 КК України, у зв'язку із зміною обстановки.
2. Закрити на підставі п.1) ч.2 ст.284 КПК України у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності кримінальне провадження № 42024022120000097 від 11.04.2024 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 15 квітня 2025 року призначено судовий розгляд кримінального провадження № 42024022120000097 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 Кримінального кодексу України (надалі - КК України), у відкритому судовому засіданні в приміщенні Гайсинського районного суду Вінницької області.
Згідно із обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 42024022120000097 ОСОБА_5 є військовозобов'язаним, придатним за станом здоров'я для проходження військової служби, що підтверджується довідкою військово-лікарської комісії № 48/1785 від 07.03.2023, на виконання Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №69/2022, підлягає призову на військову службу за мобілізацією, 25.10.2023 отримав під особистий підпис повістку на відправку з вимогою з'явитися 26.10.2023 о 15.00 год до збірного пункту на території ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_2 , для відправки до військової частини. Проте, ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем проживання, виконував свої особисті потреби, внаслідок чого умисно не з'явився 26.10.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , у зв'язку з чим його не було відправлено до військової частини НОМЕР_2 для проходження військової служби в Збройних силах України, таким чином умисно ухилився від призову на військову службу під час мобілізації.
У силу ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (надалі - КПК України) кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності (п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (ч. 3 ст. 288 КПК України).
Статтею 48 Кримінального кодексу України (надалі - КК України) визначено, що особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
При цьому, у абз. 1 п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23 грудня 2005 року (надалі - Постанова) роз'яснено, що такою, яка вчинила злочин уперше, вважається особа, котра раніше не вчиняла злочинів або раніше вчинила злочин, що вже втратив правове значення.
Відповідно до п. 7 Постанови статтею 48 передбачено дві самостійні підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності: втрата суспільної небезпечності внаслідок зміни обстановки на час розслідування чи розгляду справи в суді або діянням, або особою, яка його вчинила. Разом з тим, потрібно розрізняти зміну обстановки в широкому розумінні, тобто соціальних, економічних, політичних, духовних, міжнаціональних, воєнних, міжнародних, природних, організаційних, виробничих та інших процесів у масштабах країни, регіону, області, міста, району, підприємства, установи, організації, та у вузькому, - тобто об'єктивних (зовнішніх) умов життя, в яких перебувала особа на час вчинення злочину та які значною мірою позначались на її суспільній небезпечності.
Так, для застосування ст. 48 КК України необхідно встановити, що після вчинення певного злочину обстановка змінилася таким чином, що вчинене діяння вже не є суспільно небезпечним.
Отож, особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення нею нового злочину.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 15.04.2021 року у справі №161/1390/19 (провадження № 51-5089км19) особу може бути визнано такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнали таких змін, що унеможливлюють вчинення цією особою нового злочину. Такі зміни умов життєдіяльності особи повинні носити позитивний характер, дієво впливати на її поведінку і з великою долею ймовірності свідчити про те, що ця особа не вчинятиме у майбутньому кримінально караних діянь. Такими змінами можуть визнаватись, наприклад: призов особи на військову службу, зміна постійного місця проживання і розірвання зв'язків із кримінальним оточенням, тяжка хвороба або нещасний випадок, унаслідок якого особа стала інвалідом, тощо. У результаті таких змін у житті істотно змінюється морально-юридична оцінка особи, у зв'язку з чим втрачається доцільність застосування до неї заходів кримінально-правового впливу. Збереження суспільної небезпечності вчиненого злочину на момент розгляду справи у суді не перешкоджає застосуванню ст. 48 КК України у разі, коли у зв'язку із зміною обстановки особа, яка вчинила злочин, перестала бути суспільно небезпечною.
Аналогічна правова позиція міститься в постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 26 березня 2019 року у справі № 569/20/14-к, провадження № 51-2661км18 та від 04 лютого 2021 року у справі № 953/21593/19, провадження № 51-5619км20.
Відтак, сторона захисту повідомляє суд, що ОСОБА_5 самостійно ініціював проходження військово-лікарської комісії з метою визначення ступеня придатності до військової служби та, пройшовши медичний огляд, добровільно звернувся до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у результаті чого був призваний до Збройних Сил України.
24.12.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 надіслано адвокатський запит № 24/12 про надання актуальної офіційної інформації про те, чи перебуває ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на військовій службі станом на дату відповіді на запит.
31.12.2025 року отримано відповідь ІНФОРМАЦІЯ_4 від 31.12.2025 року № 17948 на вказаний адвокатський запит з доданим витягом з наказу.
Так, згідно зазначеної відповіді та відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) полковника ОСОБА_6 від 10.07.2025 № А5249 «Про призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час проведення мобілізації, на особливий період», виданого відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), з набранням чинності Указу Президента України №65/2022 «Про загальну мобілізацію» (зі змінами), 10 липня 2025 року ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , був призваний та направлений ІНФОРМАЦІЯ_5 для проходження військової служби по мобілізації до військової частини НОМЕР_1 , де він наразі проходить військову службу із військовим званням «рядовий», військово-облікова спеціальність та код згідно з обліком - 113258.
Варто також додати, що під час судового розгляду справи в першій інстанції ОСОБА_5 щиро покаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, після вчинення кримінального правопорушення набув статусу військовослужбовця, що робить маловірогідним вчинення ним нового однорідного злочину, що свідчить про те, що він перестав бути суспільно небезпечним та підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, відповідно до вимог статті 48 КК України.
Вказані обставини свідчать про те, що обстановка, яка оточувала обвинуваченого на момент вчинення кримінального правопорушення, змінилася таким чином, що позитивно впливає на нього і робить маловірогідним вчинення ним нового тотожного або однорідного кримінального правопорушення, відтак втрачається доцільність застосування до обвинуваченого заходів кримінально-правового впливу.
При цьому, звертаємо увагу суду на те, що обвинувачений ОСОБА_5 - раніше не судимий, тобто є особою, яка вперше вчинила нетяжкий злочин; щиро кається; на диспансерному обліку в нарколога і психіатра не перебуває; компрометуючих даних про нього - не надходило; до адміністративної відповідальності органом місцевого самоврядування - не притягався.
Обвинувачений не заперечує проти звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України, розуміє наслідки закриття кримінального провадження та те, що закриття провадження з цієї підстави є нереабілітуючою підставою звільнення від кримінальної відповідальності.
Згідно із обвинувальним актом, а також реєстром матеріалів досудового розслідування цивільний позов - не заявлявся, процесуальні витрати - відсутні; запобіжний захід - не обирався.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 подане стороною захисту клопотання підтримали та просили його задовольнити з підстав зазначених у клопотанні, а також з огляду на те, що ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності притягується вперше, має позитивну характеристику за місцем проживання та військової служби, починаючи із 11.07.2025 року і по даний час проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 ВОС 738 256А на посаді механіка відділення технічного обслуговування автомобільної техніки взводу технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою форми 5 від 23.01.2026 р. №240, виданої командиром військової частини НОМЕР_1 ; витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 11.07.2025 року №3, службовою характеристикою та за таких обставин він перестав бути суспільно небезпечним.
Прокурор ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого та звільнення його від кримінальної відповідальності, закриття кримінального провадження, підтвердив, що обвинувачений ОСОБА_5 є раніше не судимим, до кримінальної відповідальності притягується вперше, не вчиняв інших кримінальних правопорушень за період розгляду справи у суді, про що вимогу про відсутність судимості.
В силу ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності (п. 1 ч. 2). Закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом (ч. 8).
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
У ст. 48 КК України визначено, що особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене ним діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
У абз. 1 п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23 грудня 2005 року(далі Постанова) судам роз'яснено, що такою, яка вчинила злочин уперше, вважається особа, котра раніше не вчиняла злочинів або раніше вчинила злочин, що вже втратив правове значення.
Відповідно до п. 7 Постанови, судам слід мати на увазі, що в зазначеній статті передбачено дві самостійні підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності - втрата суспільної небезпечності внаслідок зміни обстановки на час розслідування чи розгляду справи в суді або діянням, або особою, яка його вчинила.
При цьому треба розрізняти зміну обстановки в широкому розумінні, тобто соціальних, економічних, політичних, духовних, міжнаціональних, воєнних, міжнародних, природних, організаційних, виробничих та інших процесів у масштабах країни, регіону, області, міста, району, підприємства, установи, організації, та у вузькому, - тобто об'єктивних (зовнішніх) умов життя, в яких перебувала особа на час вчинення злочину та які значною мірою позначались на її суспільній небезпечності.
Для застосування ст. 48 КК України необхідно встановити, що після вчинення певного злочину обстановка змінилася таким чином, що вчинене діяння вже не є суспільно небезпечним.
Особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення нею нового злочину.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 15.04.2021 року у справі № 161/1390/19 (провадження № 51-5089км19) особу може бути визнано такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнали таких змін, що унеможливлюють вчинення цією особою нового злочину. Такі зміни умов життєдіяльності особи повинні носити позитивний характер, дієво впливати на її поведінку і з великою долею ймовірності свідчити про те, що ця особа не вчинятиме у майбутньому кримінально караних діянь. Такими змінами можуть визнаватись, наприклад: призов особи на військову службу, зміна постійного місця проживання і розірвання зв'язків із кримінальним оточенням, тяжка хвороба або нещасний випадок, унаслідок якого особа стала інвалідом, тощо.
У результаті таких змін у житті істотно змінюється морально-юридична оцінка особи, у зв'язку з чим втрачається доцільність застосування до неї заходів кримінально-правового впливу. Збереження суспільної небезпечності вчиненого злочину на момент розгляду справи у суді не перешкоджає застосуванню ст. 48 КК України у разі, коли у зв'язку із зміною обстановки особа, яка вчинила злочин, перестала бути суспільно небезпечною.
Аналогічна правова позиція міститься в постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 26 березня 2019 року у справі № 569/20/14-к, провадження № 51-2661км18 та від 04 лютого 2021 року у справі № 953/21593/19, провадження № 51-5619км20.
Враховуючи вказані уст. 336 КК України види покарань та вимоги ст. 12 КК України, інкриміноване кримінальне правопорушення є нетяжким злочином.
Згідно із довідкою форми 5 від 23.01.2026 р. №240, виданою командиром військової частини НОМЕР_1 ; витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 11.07.2025 року №3, підтверджується, що ОСОБА_5 , починаючи із 11.07.2025 року і по даний час проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 Збройних Сил України, ВОС 738 256А, на посаді механіка відділення технічного обслуговування автомобільної техніки взводу технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 .
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності притягується вперше, є раніше не судимим, до кримінальної відповідальності притягується вперше, не вчиняв інших кримінальних правопорушень за період розгляду справи у суді, має позитивну характеристику за місцем проживання та військової служби, починаючи із 11.07.2025 року і по даний час проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 ВОС 738 256А на посаді механіка відділення технічного обслуговування автомобільної техніки взводу технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою форми 5 від 23.01.2026 р. №240, виданої командиром військової частини НОМЕР_1 ; витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 11.07.2025 року №3, службовою характеристикою. Таким чином, ОСОБА_5 набув статусу військовослужбовця та розпочав виконання військового обов'язку, проходить військову службу за призовом під час мобілізації, що робить маловірогідним вчинення ним нового однорідного злочину, що свідчить про те, що він перестав бути суспільно небезпечним та підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, відповідно до вимог статті 48 КК України.
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений раніше несудимий, тобто є особою, яка вперше вчинила нетяжкий злочин, на диспансерному обліку в нарколога і психіатра не перебуває, компрометуючих даних на нього органу місцевого самоврядування не надходило, обвинувачений просить звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України, розуміє наслідки закриття кримінального провадження та те, що закриття провадження з цієї підстави є нереабілітуючою підставою звільнення від кримінальної відповідальності.
Встановлені обставини дають суду підстави для висновку, що обвинуваченого ОСОБА_5 слід звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України у зв'язку із зміною обстановки, а кримінальне провадження відносно нього за ст. 336 КК України закрити на підставі п.1) ч. 2 ст. 284 КПК України.
Застосування в кримінальному провадженні положень КК України щодо зміни обстановки відповідає тим міжнародним актам, які закріплюють рекомендацію або обов'язок для держав застосовувати форми відновного правосуддя, змінюючи підхід до реакції держави на злочин та його наслідки з карального на гуманістичний.
Згідно із обвинувальним актом, реєстром матеріалів досудового розслідування цивільний позов не заявлявся, процесуальні витрати відсутні та запобіжний захід не обирався, речові докази відсутні.
Керуючись ст. 48 КК України, ст.ст. 1, 2, 7, 30, 31, 107, 110, 283-286, 288, 350, 369-371, 372, 376, 392-395 КПК України, суд
Постановив:
Клопотання захисника ОСОБА_4 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, на підставі ст. 48 КК України, у зв'язку із зміною обстановки та закриття кримінального провадження № 42024022120000097 від 11.04.2024 року, - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, на підставі ст. 48 КК України, у зв'язку із зміною обстановки.
Закрити на підставі п.1) ч.2 ст.284 КПК України у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності кримінальне провадження № 42024022120000097 від 11.04.2024 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України
Ухвалу може бути оскаржено особами, визначеними статтею 393 КПК України, шляхом подачі апеляції до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: