Справа № 461/942/26
про залишення позовної заяви без руху
"30" січня 2026 р. суддя Галицького районного суду м. Львова Павлюк О. В., перевіривши дотримання вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України при зверненні ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) про захист честі, гідності та ділової репутації, -
На розгляд судді Галицького районного суду м. Львова Павлюк О. В. надійшла вказана позовна заява.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі суддя встановила, що позовна заява не в повній мірі відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України.
Так, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч.4 ст.175 ЦПК України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 не долучив до позовної заяви документа про сплату судового збору, водночас зазначив про звільнення від його сплати на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», надавши копію посвідчення від 24.02.2023, згідно з яким він має право на пільги, встановлені законодавством України для учасників бойових дій.
Аналіз ст. 5 Закону України «Про судовий збір» дозволяє розмежувати підстави звільнення від сплати судового збору, в залежності від суб'єкта звернення, а також, виходячи з характеру позовних вимог, з якими особа звертається до суду. Також Закон встановлює пільги для певної категорії позивачів, в залежності від характеру спору, за вирішенням якого має місце звернення до суду. Зазвичай такі позовні вимоги виникають із застосування конкретного законодавчого акту, або з визначених Законом правовідносин, які є підставою для звернення до суду. Слід звернути увагу, що зазначені пільги осіб з відповідним статусом розповсюджуються на позовні вимоги, які виникають з цих конкретних випадків.
За приписами пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
У статті 22 вказаного Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом таких питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Питання щодо застосування положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» розглядалось Великою Палатою Верховного Суду в справі № 9901/311/19, за результатами розгляду якої 09 жовтня 2019 року було прийнято постанову.
Окрім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року в справі № 545/1149/17 зазначено, що, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Предметом позову є захист честі, гідності та ділової репутації шляхом спростування недостовірних відомостей.
Суд дійшов до висновку, що вказаний позов не зачіпає порядку та обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином не стосується соціального і правового захисту учасників бойових дій (прирівняних до них осіб), тобто не пов'язаний з порушенням прав Позивача саме як учасника бойових дій, тому підстав для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір» немає.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій, не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору у всіх категоріях справ.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18 квітня 2022 року у справі № 910/6441/21 та від 31 серпня 2022 року у справі № 344/18162/21, ухвалах Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2024 у справі № 308/3120/15-ц та від 09 грудня 2024 року у справі №207/378/24.
З огляду на викладене, за подання відповідної позовної заяви Позивач не звільняється від сплати судового збору та повинен сплачувати його на загальних підставах у розмірі, визначеному статтею 4 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Ставки сплати судового збору встановлені у ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої за подання фізичною особою до суду позовної заяви позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме: позовної заяви немайнового характеру розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до суду заяви про відшкодування моральної шкоди - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з абз.2 ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 встановлений у розмірі 3'328 грн.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 заявив дві вимоги немайнового характеру, а також позовну вимогу про стягнення моральної шкоди, , а тому сума судового збору, що підлягає сплаті при зверненні з вказаним позовом, становить 5'990,40 грн. (3'328 грн. х 0,4 х 2+3'328,00).
З огляду на вказане, Позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 5'990,40 грн. Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подання суду оригіналу документа про сплату судового збору за вказаними вище реквізитами.
Окрім цього, згідно з п. 2 ч. 3ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Однак, всупереч цим вимогам у поданій позовній заяві відсутні відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача.
Відповідно до ч.1, 2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного, позовну заяву необхідно залишити без руху, а позивачу - надати строк для усунення недоліків, попередивши, що у разі невиконання даної ухвали, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута відповідно до вимог ст.185 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, - залишити без руху.
2. Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Ольга ПАВЛЮК