Справа № 461/7978/25
Провадження № 1-кс/461/600/26
Іменем України
30.01.2026 року. м. Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого відділу розслідування злочинів проти довкілля слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській ОСОБА_3 про арешт майна,-
Слідчий відділу розслідування злочинів проти довкілля слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025140000001039 від 09.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.240 КК України про накладення арешту на майно, шляхом позбавлення права розпорядження, відчуження та вчинення будь-яких реєстраційних дій (в тому числі заборонити власникам земельних ділянок здійснювати будь-які дії щодо реєстрації права власності, поділу та/або об'єднання земельних ділянок) на земельну ділянку з кадастровим номером 4625882900:03:000:0334, площею 0, 09 га, що перебуває у приватній власності фізичної особи ОСОБА_5 ; земельну ділянку з кадастровим номером 4625882900:03:000:0336, площею 0, 09 га, що перебуває у приватній власності фізичної особи ОСОБА_6 .
Подане клопотання мотивує тим, що земельні ділянки з кадастровими номерами 4625882900:03:000:0336, 4625882900:03:000:0334, визнано речовими доказами.
На підставі ч.2 ст.172 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без виклику представника власника майна, та у відсутності прокурора.
На підставі ч.4 ст.107 КПК України, фіксування судового засідання з допомогою технічних засобів не здійснювалося.
Дослідивши та перевіривши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до таких висновків.
Слідчим суддею встановлено, що Відділом розслідування злочинів проти довкілля СУ ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12025140000001039 від 09.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.240 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що невідомі особи, залучивши водіїв спецтехніки налагодили схему незаконного видобутку корисних копалин (піску) на земельних ділянках, які знаходяться у с. Вороців, Яворівського району, Львівської області, та реалізовують злочинний умисел спрямований на особисте збагачення, діючи самовільно всупереч вимогам екологічного законодавства в сфері встановлених правил надрокористування, здійснюють незаконний видобуток корисних копалин.
20.11.2025 року на підставі ухвал слідчого судді Галицького районного суду м. Львова було проведено ряд обшуків та оглядів земельних ділянок в ході яких вилучено зразки проб ґрунту (піску та вапняку).
Зазначені особи здійснювали незаконне, систематичне видобування корисних копалин на території Львівської області, Яворівського району, села Вороців на земельних ділянках з кадастровими номерами: 4625882900:03:000:0336, 4625882900:03:000:0334.
За результатами виконання доручень органу досудового розслідування встановлено, що автомобілем марки МАЗ з д.н.з. НОМЕР_1 здійснено вивезення незаконно видобутих корисних копалин, у період з 17.09.2025 по 20.11.2025.
Загалом за вказаний період автомобілем марки МАЗ з д.н.з. НОМЕР_1 було вивезено 131 машину незаконно видобутих корисних копалин (піску). Згідно висновку експерта №СЕ-19/114-25/29527-АВ від 15.12.2025 Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України об'єм платформи самоскидної установки (кузова) автомобіля марки МАЗ з д.н.з. НОМЕР_1 становить 8,08 м3. Отже об'єм незаконно видобутих корисних копалин (піску) становить 1058,48 м3.
Автомобілем марки МАЗ з д.н.з. НОМЕР_2 вивезено незаконно видобутих корисних копалин, у період 03.10.2025 та 20.11.2025. Загалом за вказаний період зазначеним транспортним засобом було вивезено 17 машин незаконно видобутих корисних копалин (піску). Згідно висновку експерта №СЕ-19/114-25/30006-АВ від 16.12.2025 Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України об'єм платформи самоскидної установки (кузова) автомобіля марки МАЗ з д.н.з. НОМЕР_2 становить 8,48 м3. Отже об'єм незаконно видобутих корисних копалин (піску) становить 144,16 м3.
Органом досудового розслідування було скеровано матеріали до Державної екологічної інспекції у Львівській області для здійснення розрахунку заподіяних державі збитків внаслідок незаконно видобутих корисних копалин (піску) в кількості 1058,48 м3 та 144,16 м3.
Копії матеріалів кримінального провадження скеровані до Державної екологічної інспекції у Львівській області з метою здійснення розрахунку завданої шкоди.
Інспекцією після отримання документів відповідно до Методики встановлено, що розмір завданої довкіллю шкоди за незаконний видобуток корисних копалин (піску) на території Львівської територіальної громади становить 1 151 888 грн.
Відповідно до витягів з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку власником земельної ділянки з кадастровим номером: 4625882900:03:000:0334, площею 0, 09 га, є фізична особа ОСОБА_5 .
Відповідно до витягів з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку власником земельної ділянки з кадастровим номером: 4625882900:03:000:0336, площею 0, 5890 га, є фізична особа ОСОБА_6 .
Згідно зі ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно із п.7 ч.2 ст. 131 КПК України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, який у відповідності до вимог ч. 1 ст. 132 КПК України застосовується на підставі ухвали слідчого судді.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення .
У зв'язку з наведеним, земельні ділянки з кадастровими номерами 4625882900:03:000:0336, 4625882900:03:000:0334, визнано речовими доказами.
Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.
Відповідно до ч.5 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Згідно з ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до положень ст. 173 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Суд звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв'язку для доведення вини, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Втручання держави в право власника майна на мирне володіння своїм майном в даному випадку є виправданим, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, здійснюється на підставі закону, з метою задоволення суспільного інтересу, з дотриманням принципів пропорційності та справедливої рівноваги.
На думку слідчого судді, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, враховуючи суспільну небезпеку вчинених кримінальних правопорушень, їх специфіку і тяжкість, наявність обґрунтованої підозри у їх вчиненні особи, яка є власником такого майна. За таких обставин, слідчий суддя вважає, що пов'язані із накладенням арешту обмеження є виправданими, співмірними із завданнями кримінального провадження та пропорційними меті, з якою такі обмеження застосовуються.
При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено
У цьому контексті слідчий суддя зауважує, що арешт накладається без заборони користування відповідним майном, а тому не вбачає негативних наслідків від його застосування як для самого підозрюваного, так і для інших осіб. Водночас, заборона відчуження та розпорядження відповідним майном є обґрунтованою та виправданою з огляду на встановлений ризик передачі зазначеного майна на користь інших осіб, що унеможливить досягнення заявленої мети арешту.
Крім того, з урахуванням характеру кримінальних правопорушень, що розслідуються у межах цього кримінального провадження, такий захід забезпечення кримінального провадження є пропорційним втручанню у володіння майном. Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає. У цьому випадку арешт майна необхідний для забезпечення ефективності кримінального провадження та негативних наслідків для володільців майна не створює.
Також слідчий суддя відзначає, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав. Хоча власник обмежується у реалізації правомочностей щодо таких прав, такий захід є тимчасовим.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що обмеження, яких зазнає підозрюваний та інші власники майна, на даному етапі виправдовують такий ступінь втручання у їх право власності.
Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого.
Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази слідчий суддя вважає їх належними та допустимими, їх сукупність та взаємозв'язок між ними достатній для прийняття процесуального рішення про арешт майна.
Враховуючи вищевикладене, а також правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, а також з метою виконання завдань кримінального провадження та забезпечення збереження речових доказів, вважаю, що клопотання підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання слідчого відділу розслідування злочинів проти довкілля слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт на майно, шляхом позбавлення права розпорядження, відчуження та вчинення будь-яких реєстраційних дій (в тому числі заборонити власникам земельних ділянок здійснювати будь-які дії щодо реєстрації права власності, поділу та/або об'єднання земельних ділянок) на земельну ділянку з кадастровим номером 4625882900:03:000:0334, площею 0, 09 га, що перебуває у приватній власності фізичної особи ОСОБА_5 ; земельну ділянку з кадастровим номером 4625882900:03:000:0336, площею 0, 09 га, що перебуває у приватній власності фізичної особи ОСОБА_6 .
Повний текст ухвали виготовлений 30.01.2026 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Львівській області ОСОБА_7 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п?яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1