Справа №461/10204/25
Провадження №3/461/73/26
29 січня 2026 року суддя Галицького районного суду міста Львова Мироненко Л.Д., при секретарі судових засідань Курилюк А.І., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції у Львівській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ;
за, ч.5 ст. 126, ч.3 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення -
01.12.2025 року о 03 год. 10 хв. у м. Львів на вул. Городоцькій, буд. 38, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Skoda Superb, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився за допомогою приладу Drager Alcotest 6820 ARHK 0127 з результатом тестування 1,25 проміле.
Крім того, 01.12.2025 року о 03 год. 10 хв. у м. Львів на вул. Городоцькій, буд. 38, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Skoda Superb, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці права керування транспортними засобами.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча був повідомленим про дату, час та місце розгляду справи шляхом скерування судової повістки за адресою його проживання. Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Зважаючи на обов'язок суду щодо розгляду справи в розумні строки, приходжу до переконання про можливість розгляду справи за відсутності особи щодо якої складено протокол.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку справи, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи Європейський суд з прав людини включає: складність справи, поведінку заявника, поведінку органів державної влади, важливість справи для заявника. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За наведених обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності не з'явилася в судове засідання, обізнана про наявність даного адміністративного провадження та скерування справи на розгляд до суду, приймаючи до уваги вжиття судом вичерпних заходів для повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи і забезпечення її участі у розгляді справи, визнано можливим розгляд справи у його відсутності.
Відповідно до ст.36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Враховуючи те, що адміністративне правопорушення вчинено однією особою, суд матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 об'єднав в одне провадження та присвоїв справі номер №461/10204/25 (3/461/73/26). Оскільки їхній спільний розгляд сприятиме, всебічному та об'єктивному дослідженні обставин справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Частиною 4 ст.126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Частиною 5 ст.126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ч. 3 ст. 130 КУпАП настає за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
П.1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до вимог п.2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п.6 розділу І Інструкції).
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Дії ОСОБА_1 відповідають складу адміністративного правопорушення та правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів та повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування таким транспортним засобом. Його вина у скоєнні адміністративного правопорушення підтверджується даними які містяться в:
в:
-протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №528389 від 01.12.2025 року відповідно до якого ОСОБА_1 в порушення п.2.9 (а) ПДР України керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 528397 від 01.12.2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 в порушення вимог п.2.1 а ПДР України керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування таким транспортним засобом;
-тестуванні на вміст алкоголю в організмі за допомогою технічного засобу «Драгер alcotest» від 01.12.2025 року, з якого вбачається, що результатом проведеного тесту № 2054 є 1,25% проміле;
-акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
-відеозаписах з нагрудних камер поліцейських, на яких зафіксовано процедуру огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, яка проводилась на місці зупинки, а також процедуру оформлення адміністративних матеріалів.;
Згідно довідки з інформаційного порталу Національної поліції України від 01.12.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягався 23.07.2025 року Яворівським районним судом Львівської області до адміністративної відповідальності за скоєння 07.05.2025 року правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП (приєднано за ч. 2 ст. 36), з накладенням на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 51000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 років.
Крім того, останній притягався 05.03.2025 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області до адміністративної відповідальності за скоєння 21.01.2025 року правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130, ч. 5 ст. 126 КУпАП (приєднано за ч. 2 ст. 36), з накладенням на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 гривень.
Відповідно до реєстраційної картки транспортного засобу ОСОБА_1 на праві власності належить автомобіль марки Mercedes-Benz 124, д.н.з. НОМЕР_2 , vin НОМЕР_3 .
Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126, ч.3 ст.130 КУпАП доведена повністю.
При цьому, судом враховується те, що керування в стані алкогольного чи іншого сп'яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху, тяжкість якого обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням. Зокрема, у стані сп'яніння істотно знижується увага водія та швидкість його реакції, що зумовлює загрозу для життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого водія та власності третіх осіб. Саме ця обставина і зумовила прийняття законодавцем Закону, яким було посилено відповідальності за керування в стані сп'яніння.
При обранні міри адміністративного стягнення враховуються обставини та характер правопорушення, ступінь провини та дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності. Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 КУпАП позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.
Частиною 3 ст. 30 КУпАП передбачено якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Тобто, особі за «сукупністю» може бути призначено стягнення, яке фактично перевищує межі санкції ч. 3 ст. 130 КупАП та, відповідно до ч. 2 ст. 30 КупАП, перевищує граничний розмір покарання, передбачений у Загальній частині вказаного Кодексу.
Так, у частині другій статті 30 КУпАП визначаються строки накладення вказаного адміністративного стягнення: до трьох років - за грубе або повторне порушення громадянином порядку користування правом керування транспортним засобом; до десяти років - за систематичне порушення громадянином порядку користування правом керування транспортним засобом.
В частині третій статті 30 КУпАП закріплено порядок застосування стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом за наявності таких умов: а) особа була позбавлена права керування транспортним засобом; б) до закінчення строку дії такого стягнення вчинила нове адміністративне правопорушення; в) за таке правопорушення застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом.
Тобто частиною третьою статті 30 КУпАП передбачено таке правило застосування адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом: (1) застосовується стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом за вчинення нового адміністративного правопорушення; (2) до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення, призначеного за вчинення попередніх адміністративних правопорушень; (3) загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягався 23.07.2025 року Яворівським районним судом Львівської області до адміністративної відповідальності за скоєння 07.05.2025 року правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП (постанова суду набрала законної сили 05.08.2025 року), з накладенням на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 51000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 років, яке він фактично не відбув та вчинив нові адміністративні правопорушення, передбачені ч.3 ст. 130, ч.5 ст. 126 КУпАП, суд, на підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП, вважає за необхідне до стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного за вчинення нового адміністративного правопорушення, приєднати невідбуте стягнення, накладене на останнього постановою Яворівського районного суду Львівської області від 23.07.2025 року.
Ураховуючи характер вчинених ОСОБА_1 правопорушень, сукупність даних про його особу, систематичним вчиненням адміністративних правопорушень та подальшим свідомим невиконанням рішень судів за результатами розгляду протоколів про вчинені правопорушення, факт ігнорування ним виклику до суду для розгляду справи, що певним чином характеризує його особу і свідчить про відсутність розкаяння та бажання уникнути адміністративної відповідальності, та відсутність обставин, що пом'якшують його відповідальність, з метою його виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил суспільного життя, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, з мотивів забезпечення безпеки учасників дорожнього руху, суд вбачає підстави для застосування найсуворішого адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту в максимальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 3 ст. 130 КпАП України з позбавленням права керувати транспортними засобами на 10 років.
Крім того, на підставі ч.3 ст.30 КуПАП суд вважає за необхідне до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднати невідбуту частину стягнення за постановою Яворівського районного суду Львівської області від 23.07.2025 року та призначити остаточне стягнення у виді виді адміністративного арешту на строк 15 (п'ятнадцять) діб з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 19 років 5 місяців та 24 дні з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Крім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 , необхідно стягнути на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Керуючись ст.ст. 130, 221, 275-280, 283-287 КУПАП, суд -
Об'єднати в одне провадження справи про адміністративне правопорушення № 461/10204/25 (3/461/73/26) та №461/10204/25 (3/461/74/26) та присвоїти об'єднаній справі номер № 461/10204/25 (3/461/3465/25).
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 3 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді адміністративного арешту на строк 15 (п'ятнадцять) діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років з конфіскацією належного йому на праві власності транспортного засобу марки Mercedes-Benz 124, д.н.з. НОМЕР_2 , vin НОМЕР_3 .
Відповідно до ч. 3 ст. 30 КУпАП до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднати невідбуту частину стягнення, накладеного постановою Яворівського районного суду Львівської області від 23.07.2025 року у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 9 (дев'ять) років 5 (п'ять) місяців 24 (двадцять чотири) дні, остаточно наклавши на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 15 (п'ятнадцять) діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 19 (дев'ятнадцять) років 5 (п'ять) місяців 24 (двадцять чотири) дні з конфіскацією належного йому на праві власності транспортного засобу марки Mercedes-Benz 124, д.н.з. НОМЕР_2 , vin НОМЕР_3 .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ДСА України судовий збір в розмірі 665,60 грн.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м.Львова протягом десяти днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Л.Д. Мироненко