Справа № 336/11585/25
Пр. 2/336/1020/2026
29.01.26
29 січня 2026 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді: Вайнраух Л.А., за участі секретарки судового засідання: Безкровної Є.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №336/11585/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -
без повідомлення (виклику) сторін (учасників справи), -
Позивачка ОСОБА_1 в особі представника адвоката Мамедова І.Р.о. через систему «Електронний суд» 28.11.2025 звернулася до суду із зазначеною позовною заявою, яка уточнена 10.12.2025, за змістом якої просить розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , зареєстрований Комунарським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, актовий запис №948.
За змістом позовної заяви сторони перебувають у шлюбі з 02.11.2007, під час якого у подружжя народилось двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З моменту укладення шлюбу подружнє життя сторін складалося добре, проте з часом почали виникати сварки та конфліктні ситуації. Протягом останнього року між подружжям відсутнє порозуміння, любов та повага, сторони проживають окремо, спільного господарства та бюджету сторони відповідно до тверджень представника позивача не мають. Також стороною позивача наголошено, що збереження шлюбу неможливе, він носить формальний характер, подальше його збереження суперечить інтересам ОСОБА_1 ..
На підставі наведеного, враховуючи неможливість позасудового розірвання шлюбу, з посиланням на ст.18, 24, 104, 105, 110, 112, 114 СК України, позивачка просить задовольнити позов.
Ухвалою судді від 10.12.2025 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Відповідно до ухвали постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін. Визначено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем. Відповідно до ч.4 ст.178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України). Згідно з ч.1 ст.193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред'явити зустрічний позов.
Також судом роз'яснено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву. Встановлено позивачу 5-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам ч.ч.3-5 ст.178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, при цьому засобами поштового листування скерував до суду заяву про визнання позовних вимог, наполягав на задоволенні позову, що надає суду підстави для ухвалення рішення.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, не здійснюється згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі у зв'язку з такими встановленими фактичними обставинами справи та відповідними їм правовідносинами.
Відповідно до ч. 1, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків.
Судом встановлено, що згідно із копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Комунарським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, Україна, між сторонами у справі вказаним відділом зареєстровано укладення шлюбу, актовий запис №948 від 02.11.2007.
Сторони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 20 травня 2008 року Шевченківським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, Україна та копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 15 березня 2022 року Вознесенівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) відповідно.
Подружні відносини між подружжям припинені, шлюб носить формальний характер, спільне господарство не ведеться, майновий спір на час розгляду справи сторонами між сторонами відсутній.
За приписами ч.1 ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
За нормою ч.3 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. За змістом ч.2 ст.104, ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 цього Кодексу. Згідно з ч.2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
За наявності законних підстав, неможливості позасудового врегулювання спору, судом встановлено, що позов підлягає задоволенню, оскільки збереження сім'ї суперечить інтересам сторін, вжиття заходів щодо примирення подружжя відповідно до ст.111 СК України суд не вважає за доцільне.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється в наслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе. Позивачка скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Приймаючи до уваги заяву позивачки та визнання позовних вимог відповідачем, суд вважає, що причини, що спонукають її наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б її інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Як врегульовано ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст.110 СК.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Ст.113 СК України визначено, що особа, яка змінила прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Встановлено, що при реєстрації шлюбу позивачка змінила прізвище, проте заяв з приводу відновлення свого дошлюбного прізвища до суду позивачка не скерувала.
Відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Згідно з п.1 ч 1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто, 1 211,20 гривень.
Судом встановлено, що позивачкою при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 1 211,20 гривень.
Водночас, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи наведене, позивачці необхідно було сплатити судовий збір за подання позовної заяви про розірвання шлюбу у сумі 968,96 гривень (1 211,20 гривень х 0,8 = 968,96 гривень).
Отже, внесений позивачкою судовий збір у сумі 1 211,20 гривень, є більшим ніж встановлено законом та підлягає поверненню (1 211,020 гривень - 968,96 гривень = 242,24 гривень).
Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає за можливе повернути надлишково сплачені позивачкою кошти в розмірі 242,24 гривень.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необхідність стягнення на користь позивачки з відповідача судового збору у сумі 484,48 гривень (за подання позовної заяви до суду), із врахуванням задоволення позовних вимог в повному обсязі та визнання відповідачем позовних вимог.
Разом з цим, за змістом ч.1 ст.142 ЦПКУкраїни поверненню з державного бюджету на користь позивачки підлягає судовий збір у розмірі 50 відсотків від сплаченого нею при поданні позову, тобто, у сумі 484,48 гривень.
Враховуючи суму надлишково сплаченого позивачкою судового збору у розмірі 242,24 гривень та суми, яка підлягає поверненню на підставі ч.1 ст.142 ЦПК України, в розмірі 484,48 гривень, загальною сумою, яка підлягає поверненню позивачці з державного бюджету є 726,72 гривень (242,24 гривень + 484,48 гривень = 726,72 гривень).
На виконання ч.7 ст.15 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» №2398VІ від 01.07.2010, ч.2 ст.115 СК України, копію рішення суду, яке набрало законної сили, необхідно надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Керуючись ст. 2, 7, 10, 12-13, 49, 76-82, 89, 141-142, 206, 229, 245, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 279 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , зареєстрований 02 листопада 2007 року Комунарським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, Україна, актовий запис №948 від 02.11.2007.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 484,48 гривень (чотириста вісімдесят чотири гривні 48 копійок).
Повернути ОСОБА_1 судовий збір у сумі 726,72 гривень (сімсот двадцять шість гривень 72 копійки), сплачений згідно з квитанцією до платіжної інструкції №2.420960259.1 від 27.11.2025 від її імені.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області повернути ОСОБА_1 судовий збір у сумі 726,72 гривень (сімсот двадцять шість гривень 72 копійки), з державного бюджету, сплачений при пред'явленні позову до суду згідно з квитанцією до платіжної інструкції №2.420960259.1 від 27.11.2025 від її імені, отримувач: ГУК у Зап.обл/м.Зап. Шевчен./22030101, на р/р UA818999980313141206000008515, код отримувача - 37941997, банк отримувача - Казначейство України.
Реквізити сторін: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Копію рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду складено та підписано 29 січня 2026 року.
Суддя Л.А. Вайнраух