1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/12193/25 1-кп/335/551/2026
29 січня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015080060004656 від 10.10.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України,
До Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшло клопотання прокурора Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015080060004656 від 10.10.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Клопотання прокурора обґрунтовано тим, що у провадженні СВ ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали кримінального провадження №12015080060004656 від 10.10.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України на підставі того, що 09.10.2015 приблизно о 21:30 годині, невідомий, знаходячись на перехресті вул. Миру та вул. Правди в м. Запоріжжі, ближче до вуглу буд. №23 по вул. Правди в м. Запоріжжі, відкрито, шляхом ривку, заволодів жіночою сумкою у гр. ОСОБА_4 , чим спричинив останній матеріальну шкоду на суму 1805 гривень (18122 від 09.10.2015). Допитані в якості свідків особи, інформацію яка б становила інтерес для кримінального провадження не надали.
В ході проведення досудового розслідування було надане доручення в порядку ст.40 КПК України на встановлення особи, яка вчинила вказаний злочин, встановлення свідків та очевидців кримінального правопорушення. В ході виконання доручення, встановити осіб які могли б бути причетними до кримінального правопорушення не надалось можливим.
Таким чином, враховуючи проведений в ході досудового розслідування обсяг слідчих (розшукових) дій, на даний час встановити особу, яка вчинила описане вище кримінальне правопорушення (злочин) та отримати достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), а також встановити особу, яка вчинила описане вище кримінальне правопорушення (злочин), не вдалося.
Наразі у даному кримінальному провадженні проведено повний обсяг процесуальних дій (слідчих, розшукових) обставин, які б перешкоджали здійснити інші необхідні процесуальні дії не має.
17.10.2019 набрав чинності Закон України від 04.10.2019 N? 187-1X «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства» (далі - Закон), яким частину першу статті 284 КПК України доповнено пунктом 3-1, згідно якого кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 1 ст. 186 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до чотирьох років, відноситься до нетяжкого злочину.
В силу п. 31 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п?ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину.
Обставини вчинення описаного вище кримінального правопорушення, невстановленою в ході досудового розслідування особою, мали місце 09.10.2015, тобто з дня вчинення кримінального правопорушення минуло понад п?ять років. Таким чином враховуючи, що вчинене кримінальне правопорушення відноситься до нетяжкого злочину, на теперішній час закінчились строки давності притягнення до кримінальної відповідальності. Тому, згідно положень п. 1-1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження може бути закрите судом з підстави, передбаченої п. 3-1 ч.1 цієї статті.
Прокурор у судовому засіданні підтримала клопотання, просила його задовольнити.
Потерпіла по справі в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, причин неявки суду не повідомила.
Дослідивши клопотання та матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає закриттю з таких підстав.
Відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо: не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Відповідно до п. 1-1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження з підстави, передбаченої п. 3-1 ч. 1 цієї статті, закривається судом.
Згідно абзацу 4 ч. 4 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 3-1 ч. 1 цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.
Зі змісту клопотання прокурора та долучених до нього матеріалів, зокрема витягу з ЄРДР за №12015080060004656, слідує, що 10.10.2015 до ЄРДР внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, за обставинами, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а саме: 09.10.2015 приблизно о 21 годині 30 хвилин, невідомий, знаходячись на перехресті вул. Миру та вул. Правди в м. Запоріжжі, ближче до вуглу буд. №23 по вул. Правди в м.Запоріжжі, відкрито, шляхом ривку, заволодів жіночою сумкою у гр. ОСОБА_4 , чим спричинив останній матеріальну шкоду на суму 1805 гривень (18122 від 09.10.2015).
У відповідності до клопотання прокурором констатовано, що під час досудового розслідування проведенні слідчі та оперативно-розшукові заходи, однак встановити осіб, які вчинили дане кримінальне правопорушення не надалось можливим.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Таким чином, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 186 КК України, є нетяжким злочином.
Як слідує з п. 3) ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п?ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину..
У відповідності до ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
В той же час частиною 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, а ч. 6 цієї статті також визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Так, суд приймає до уваги висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 30.05.2019 № 639/793/17, відповідно до якого закон, який регулює питання звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК), пов'язує зупинення строків давності лише з умисними діями особи, спрямованими на ухилення від слідства. Згідно з висновком, який міститься в постанові Верховного Суду України від 19.03.2015 № 5-1кс15, під ухиленням від слідства або суду з погляду застосування ст. 49 КК слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез'явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо). Особою, яка ухиляється від слідства або суду, визнається відома цим органам особа (що підтверджується матеріалами кримінальної справи) як така, що скоїла певний злочин і вчинила дії з метою переховування місця свого перебування від слідства або суду. Давність персоніфікована, у зв'язку із чим про ухилення особи від слідства можна говорити лише тоді, коли слідство проводиться щодо конкретної особи. Зупинення перебігу строку давності можливе тільки щодо певної особи, обізнаної про те, що стосовно неї проводиться слідство. Із законодавчого положення про відновлення перебігу строку давності з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання випливає, що особу винного встановлено і здійснюються заходи, спрямовані на встановлення її місцезнаходження. При з'ясуванні, які дії особи мають визнаватись юридично значущим (а не просто фактичним) ухиленням від слідства або суду, треба враховувати, крім усього іншого, кримінально-процесуальний статус особи, що скоїла злочин. Це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов'язана з'являтись до правоохоронних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов'язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов'язку. Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови її належного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує її в розшук. Причому підстава для оголошення в розшук під час досудового розслідування «місцезнаходження підозрюваного невідоме» може мати місце як у випадку, якщо підозрюваний ухиляється від слідства, так і з інших причин, коли не встановлено його місцезнаходження. Саме тому зупинення досудового розслідування у зв'язку з розшуком підозрюваного саме по собі ще не може свідчити про ухилення останнього від слідства. Для застосування положень ч. 2 ст. 49 КК у такому випадку обов'язково має бути підтверджено факт ухилення підозрюваного від слідства.
Відповідно до витягу з ЄРДР, та інших матеріалів, долучених прокурором до клопотання про закриття кримінального провадження, у кримінальному провадженні №12015080060004656 від 10.10.2015 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, не встановлено осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, підозра або обвинувачення у вчиненні даного кримінального правопорушення жодній особі не пред'являлись, розшук підозрюваного або обвинуваченого не оголошувались, що дає суду зробити висновок про відсутність підстав, передбачених ч. 2 ст. 49 КК України, відповідно до яких перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що по кримінальному провадженню №12015080060004656, внесеному до ЄРДР 10.10.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, не встановлено осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, та станом на день розгляду клопотання закінчився строк давності, передбачений п. 3) ч. 1 ст. 49 КК України, для притягнення до кримінальної відповідальності, що відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України є підставою для закриття кримінального провадження.
Керуючись п. 3-1 ч. 1, ч. 4 ст. 284 КПК України, суд
Клопотання про закриття кримінального провадження - задовольнити.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015080060004656 від 10.10.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, закрити на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Суддя ОСОБА_1