Справа № 314/582/26
Провадження № 1-кс/314/156/2026
30.01.2026 м. Вільнянськ
Слідчий суддя Вільнянського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВП № 2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Запорізької окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026082210000087 від 27.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України,
встановив:
слідчий звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12026082210000087 від 27.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, в обґрунтування якого зазначив наступне.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 27.01.2026 до відділення поліції №2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, надійшло повідомлення про те, що в ході відпрацювання відділення Нової пошти №2 у м. Вільнянськ Запорізької обл., встановлено факт збуту наркотичної речовини (ЄО№2473 від 27.01.2026)
В період часу 29.01.2026 з 02:50 год. до 03:10 год., слідчим СВ відділення поліції №2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, проведено огляд у приміщенні кабінету №40 ВнП №2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькі області, в ході якого ОСОБА_5 , добровільно видав мобільний телефон Motorola edge 40 neo Imei 1: НОМЕР_1 , Imei 2: НОМЕР_2 , який було вилучено та запаковано до паперового конверту.
29.01.2026 вказаний мобільний телефон Motorola edge 40 neo Imei 1: НОМЕР_1 , Imei 2: НОМЕР_2 , було визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні, оскільки може містити на собі сліди та інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Враховуючи вищевикладене, положення ст. 2 КПК України (згідно якої завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, кожна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура), положення ч. 2 ст. 170 КПК України (арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди), введений на даний час на території України Указом Президента воєнний стан, суд дійшов висновку, що відсутність учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду питання доцільності накладення арешту на майно у кримінальному провадженні.
Перевіривши надані матеріали до клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Беручи до уваги, що матеріали кримінального провадження, додані до клопотання містять достатні дані для висновку, що зазначене у клопотанні майно, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, зокрема, може містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт на вказане у клопотання майно, з метою збереження речових доказів.
Керуючись вимогами ст.ст. 170, 172, 173, 175 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
клопотання задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон Motorola edge 40 neo Imei 1: НОМЕР_1 , Imei 2: НОМЕР_2 , вилучений 29.01.2026 під час огляду у приміщенні кабінету №40 ВнП №2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькі області, в обсязі тимчасового позбавлення права на користування, розпорядження, відчуження зазначеним майном, до вирішення питання по суті, що має значення для судового розгляду.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а власником - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1
30.01.2026