Справа № 308/1154/26
1-кс/308/517/26
26 січня 2026 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , у присутності прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_4 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 62025140160000485 від 02.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 23.02.2025 ОСОБА_5 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_2 , того ж дня наказом командира військової частини НОМЕР_1 №66, ОСОБА_5 призначено на посаду - водія - санітара евакуаційного відділення медичної роти військової частини НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу, взято на всі види забезпечення.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 24 закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Таким чином, з моменту призову ОСОБА_5 на військову службу за мобілізацією, на особливий період, та його відправлення до військової частини НОМЕР_1 , тобто з 23.02.2025, ОСОБА_5 набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Так, ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби під час мобілізації, на особливий період, в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 49, 127, 128, 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не бажаючи переносити труднощі військової служби, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, без дозволу командування та начальників, яким підпорядкований за службою, без поважних причин, в умовах воєнного стану, 28.02.2025 не з'явився до місця несення служби в розташування військової частини НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 та є відсутній без поважних причин по теперішній час, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи свою діяльність з проходженням військової служби, чим вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 407 КК України а саме: нез'явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
15.12.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 407 ККУ.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення ґрунтується на зібраних у ході досудового розслідування доказах, а саме: повідомленням командування військової частини, службовим розслідування за фактом самовільного залишення військової частини, допитами свідків та іншими матеріали в сукупності.
Прокурор зазначає, що у період з 28.02.2025 по теперішній час, ОСОБА_5 в розташування військової частини не повернувся до правоохоронних органів та інших державних установа щодо приналежності до проходження військової служби не звертався, внаслідок чого 06.01.2026 року ОСОБА_5 постановою слідчого оголошений в розшук, а кримінальне провадження відносно останнього зупинено.
Сторона обвинувачення вважає, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки, з врахуванням обставин вчинення злочину, ОСОБА_5 як підозрюваного у кримінальному провадженні, з метою запобігання можливого ухилення від досудового слідства, виникла необхідність в затримані з метою приводу та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор зазначає, що злочин, який інкримінується ОСОБА_5 є тяжким і передбачає можливість призначення йому покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, що може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від органів досудового розслідування чи суду.
Так, Указом Президента України оголошено військовий стан та на території України ведуться бойові дії, Закарпатська область межує із чотирма країнами (Республіка Польща, Румунія, Угорщина, Словаччина), що дає підстави вважати, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину в умовах військового стану, не дивлячись на проходження військової служби, може переховуватись, в тому числі, на території тимчасово непідконтрольній українській владі та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, поза межами пункту пропуску через державний кордон України.
Таким чином, на думку сторони обвинувачення, інший запобіжний захід, окрім як тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальні поведінку обвинуваченого у кримінальному провадженні.
З огляду на викладене, орган досудового розслідування просить слідчого суддю надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Велика Копаня, Берегівського р-ну Закарпатської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, який перебуває на посаді - водія - санітара евакуаційного відділення медичної роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання.
Вислухавши думку прокурора та дослідивши матеріали поданого клопотання, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
Згідно положень ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Відповідно до ч. 1 ст. 188 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таке клопотання може бути подане: 1) одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під вартою; 2) після подання клопотання про застосування запобіжного заходу і до прибуття підозрюваного, обвинуваченого до суду на підставі судового виклику; 3) після неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і відсутності у слідчого судді, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю.
Згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 189 КПК України клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою приводу розглядається слідчим суддею, судом негайно після одержання цього клопотання. Розгляд клопотання здійснюється в закритому судовому засіданні за участю прокурора.
Положеннями ст. 189 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд не має права відмовити в розгляді клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного, обвинуваченого, навіть якщо існують підстави для затримання без ухвали суду про затримання з метою приводу. Слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що: 1) підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду; 2) одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Слідчим суддею встановлено, що слідчими Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, за процесуального керівництва Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025140160000485 від 02.05.2025 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України.
З матеріалів клопотання слідує, що органом досудового розслідування ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Відповідно до ст. 12 КК України, злочин за ч. 5 ст. 407 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
Слідчим суддею встановлено, що 15.12.2025 року повідомлено про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 5 ст. 407 КК України, повідомлення про підозру скеровано на адресу місця проживання ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ), на адресу Великокопанської сільської ради ( АДРЕСА_2 ) для подальшого вручення ОСОБА_5 та на адресу Військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 ).
Окрім того з матеріалів долучених до клопотання вбачається, що повідомлення про підозру ОСОБА_5 вручалось матері ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак остання відмовилась від отримання для передачі повідомлення про підозру своєму сину ОСОБА_5 .
06.01.2026 року досудове розслідування за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - зупинено, а підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук.
З долучених до клопотання матеріалів, слідчим суддею встановлено, що на даний час, точне місце перебування підозрюваного ОСОБА_5 не встановлено.
З урахуванням наведених вище обставин та приймаючи до уваги наявність обґрунтованої підозри про вчинення ОСОБА_5 злочину, який йому інкримінується органом досудового розслідування, а також того факту, що підозрюваний ОСОБА_5 переховується від органів досудового розслідування, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення зазначеного клопотання та надання дозволу на затримання підозрюваного з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 188, 189, 190, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Надати дозвіл на затримання з метою приводу задля участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1