Справа № 306/2167/25
Провадження № 1-кп/306/183/26
29 січня 2026 року м.Свалява
Свалявський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого- судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Свалява в залі суду №1 кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Верхня Визниця, Мукачівського району, Закарпатської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України у кримінальному провадженні №12024078120000196 від 10 листопада 2024 року.
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5
підсудного ОСОБА_6
захисника підсудного ОСОБА_7
ОСОБА_6 10 листопада 2024 року близько 03:30 години, знаходячись на території АЗС «WOG» в смт. Чинадієво, Мукачівського району Закарпатської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, у ході сварки із ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцем АДРЕСА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, маючи на меті умисно спричинити тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_8 наніс останньому удар рукою, стисненою в кулак, в область голови. У подальшому, потерпілий ОСОБА_8 намагаючись втекти від ОСОБА_6 , побіг у напрямку ділянки місцевості трав?янистого покриття неподалік території АЗС «WOG», де спіткнувшись впав на землю. У той момент, коли потерпілий ОСОБА_8 перебував у лежачому положенні на лівій частині тіла, ОСОБА_6 , продовжуючи свій протиправний умисел спрямований на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, продовжив наносити йому множинні удари відрізком металопластикової палиці по різних частинах тіла, в результаті чого спричинив потерпілому ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді: струсу головного мозку, синців в обох орбітальних ділянках, на верхніх та нижніх повіках; на підборідді ліворуч з переходом на підборідну ділянку; в середній третині правого передпліччя по передньо-боковій поверхні; на боковій поверхні живота ліворуч у нижній третині, між передньо підпахвовою задньо підпахвовими лініями; на лівій сідниці у верхньо-медіальному квадранті; на правій сідниці тотально; садна у верхній третині лівого плеча по боковій поверхні та синця навколо нього від верхньої до середньої третини; синця на правій гомілці, від верхньої до середньої третини, по передньо-боковій поверхні та 3-х саден на його фоні.
Згідно висновку судово-медичної експертизи №274/2024 від 11.12.2024 року та у відповідності до наказу МОЗ №6 від 17.01.1995 "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", пункту 2.3.3. за ступенем тяжкості тілесні ушкодження у потерпілого кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, з короткочасним розладом здоров?я.
Такими своїми діями ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.125 КК України.
Копію обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальномупровадженні №12024078120000196 від 10.11.2024 року підозрюваний ОСОБА_6 отримав 24.11.2025 року у присутності захисника ОСОБА_7 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2025 року обвинувальний акт для розгляду передано судді ОСОБА_1 .
Підготовче провадження у справі призначено відповідно до ухвали судді Свалявського районного суду Закарпатської області від 28.11.2025 року.
Судовий розгляд кримінальної справи №306/12167/25 призначено відповідно до ухвали Свалявського районного суду Закарпатської області від 16.12.2025 року.
За клопотанням прокурора суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного та дослідженням доказів, що характеризують особу підсудного. Наслідки обмеження дослідження фактичних обставин справи сторонам зрозумілі.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 вину у вчиненому визнав. Суду пояснив, що між ним та потерпілим виникла сварка, в ході якої підсудний наніс декілька ударів потерпілому. Щиро кається у скоєному. Більше такого не повториться.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 просив визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначити покарання в межах санкції статті у виді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
У судовому засіданні захисник-адвокат ОСОБА_7 , який діє в інтересах підсудного ОСОБА_6 (ордер на надання правничої допомоги серії АО №1208453 від 15.12.2025 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗР №021/982 від 11.08.2014 року) просив призначити покарання в межах санкції статті ч.2 ст.125 КК України у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 пояснив, що шкодує про те, що сталося, більше такого вчиняти не буде. Просить суворо не карати, підтримав позицію захисника щодо призначення покарання.
Відповідно до ст.2 КПК України - завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, незалежним і безстороннім судом, встановленим законом який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст. 22 КПК України - кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та надання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права - ст. 8 Конституції України.
Відповідно до ст.ст. 8, 9 КПК України - кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права, практику Європейського суду з прав людини, які є джерелом права: рішення у справах «Раманаускас проти Литви», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Делькур проти Бельгії», «Худобін проти Росії», "Дж. Мюррей проти Сполученого Королівства", «Коробов проти України» - критерієм доведення винуватості особи у вчиненні інкримінованого їй злочину є те, що саме прокурор має довести вину обвинуваченого поза межами розумного сумніву. Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд має бути переконаний поза межами розумного сумніву, що кожен із суттєвих елементів інкримінованого особі злочину є доведеним.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження) - це кримінальне правопорушення проти життя та здоров'я особи, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків (санкція ч.2 ст.125 КК України передбачає штраф від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин або виправні роботи на строк до одного року, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років).
Суд доходить висновку, що органом досудового розслідування надано допустимі докази на підтвердження нанесення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_8 , що сторона обвинувачення, під час судового розгляду, довела винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Суд, відповідно до норм КПК України, не вправі витребувати, вимагати від сторони обвинувачення будь-які інші докази, ніж ті, які надані, на підтвердження винуватості особи у вчиненні злочину (ст. 84 КПК України - доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню).
Суд доходить висновку, що дії підсудного ОСОБА_6 в умисному легкому тілесному ушкодженні, що спричинило короткочасний розлад здоров'я вірно кваліфіковано за ч.2 ст.125 КК України, вина ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченому ч.2 ст.125 КК України доведена повністю.
Як пом'якшуючі покарання обставини підсудного ОСОБА_6 суд ураховує щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення..
Обтяжуючих покарання обставин підсудного судом не встановлено.
Відповідно до ст. 50 КК України - покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами; ст.65 КК України - суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання (правовий висновок Верховного Суду у постанові від 08.02.2018 року, справа №522/20964/16-к) "визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного і доцільного заходу примусу, який би ґрунтувався на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяв досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів прав держави і суспільства. Відповідно до вказаних засад особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципу співмірності, цей захід примусу за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їхній небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують".
Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (проступок), суспільну небезпеку вчиненого, характер вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення проти життя та здоров'я особи, наслідки вчинення кримінального правопорушення та дані про особу винуватого: характеристику з місця проживання, згідно якої обвинувачений характеризується добре (характеристика надана старостою Верхньовизницького старостинського округу за №1-226), довідку про склад сім'ї та постійне місце реєстрації, те, що на обліку лікарів наркологата психіатра - не перебуває (повідомлення надане директором комунального некомерційного підприємства "Лікарня Святого Мартина" Мукачівської міської ради Закарпатської області від 22.10.2025 року за №1516), що раніше не притягувався до кримінальної відповідальності та є раніше не судимим.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 КК України штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням положень ч.2 ст. 53 КК України.
Призначаючи покарання підсудному суд враховує обставини, які пом'якшують покарання, дані про особу обвинуваченого, його ставлення до скоєного, що обвинувачений активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, щире каяття, що підсудний, вперше притягається до кримінальної відповідальності, вимоги ст.50 КК України, ст.65 КК України та вважає за можливе застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_6 покарання в межах санкції ч.2 ст.125 КК України у виді штрафу.
Таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання ОСОБА_6 та перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчиненого і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню. Конституційний Суд України у рішенні від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: "Справедливе застосування норм права є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину".
Цивільний позов по справі не заявлено.
Процесуальні витрати пов'язані з проведенням експертиз у справі відсутні.
Речові докази суду не надавалися.
Запобіжний захід відносно підсудного ОСОБА_6 - не обирався.
Керуючись ст. ст. 371, 373, 374 , 392-393, КПК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.2 ст.125 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. (одна тисяча сімсот гривень 00 коп.).
Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 - не обирався.
На вирок може бути подано апеляцію протягом тридцяти днів з моменту проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Свалявський районний суд Закарпатської області.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію цього вироку після його проголошення вручити підсудному та прокурору.
ГОЛОВУЮЧИЙ ОСОБА_1