Справа № 302/1501/25
провадження 1-кп/302/44/26
93
(в повному обсязі)
28.01.2026 селище Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області в особі суддя ОСОБА_1 ,
з участю : секретарка судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурорка ОСОБА_3 ,
потерпіла ОСОБА_4 ,
захисник адвокат ОСОБА_5 ,
особи, стосовно яких подано клопотання, - малолітні ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
законні представники малолітніх осіб - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
заінтересована особа - ОСОБА_10 ,
представник органу поліції служби ювенальної превенції ОСОБА_11 ,
представник органу опіки і піклування - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження ЄРДР № 12025071110000186 від 02.10.2025 з правовою кваліфікацією стаття 185 частина четверта КК України, за клопотаннями прокурорки Міжгірського відділу Хустської окружної прокуратури про застосування заходів виховного характеру до малолітніх ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
Зазначені клопотання подані до суду 24.10.2025 з таким обґрунтуванням.
Малолітній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , за попередньою домовленістю із малолітнім ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцем АДРЕСА_2 , усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, маючи прямий умисел на заволодіння чужим майном, 29.09.2025, близько 21.00 год., за пропозицією ОСОБА_7 здійснили крадіжку грошових коштів з будинку АДРЕСА_1 , що на правах приватної власності належить ОСОБА_4 .
Так, маючи умисел у виді протиправних дій щодо викрадення чужого майна, скориставшись відсутністю власника житла, за рекомендаціями малолітнього ОСОБА_7 , малолітній ОСОБА_6 через незачинену хвіртку зайшов до дворогосподарства за адресою АДРЕСА_1 , знайшовши ключ від вхідних дверей, відчинив їх та проник до середини будинку АДРЕСА_1 , в той час, як ОСОБА_7 залишився на вулиці поблизу будинку спостерігати за сторонніми особами з метою попередження ОСОБА_12 .
Знаходячись в приміщення будинку, умисно, таємно, в умовах воєнного стану, ОСОБА_6 викрав з шафи спальної кімнати грошові кошти в сумі 1 400 доларів США, що в перерахунку на гривні станом на 29.09.2025 становить 58 070 гривень та 1 500 гривень, після чого грошові кошти сховав у одяг та покинув будинок, зачинивши за собою на замок вхідні двері, повідомивши ОСОБА_7 про відсутність коштів у будинку та передав останньому 5 грн.
У подальшому, ОСОБА_6 викрадені грошові кошти поніс за місцем свого проживання, а наступного дня разом із матір'ю ОСОБА_13 , поїхали в м. Ужгород, де в обміннику здійснили обмін іноземної валюти на гривні та придбали мобільні телефони марки Redmi AS та Redmi 13. Решту потратили для власних цілей і частково суму викрадених грошових коштів в кількості 700 доларів США та 8 032 гривень було надалі вилучено працівниками поліції. Своїми умисними діями ОСОБА_6 разом із ОСОБА_7 спричинили потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 59 570 грн.
Покликаючись на те, що ОСОБА_6 і ОСОБА_7 станом на час вчинення вищезазначених дій мали 13 років, тобто не досягли віку 14 років, з якого настає кримінальна відповідальність за вчинення злочину за ознаками крадіжки, а тому особи не можуть нести кримінальну відповідальність за ознаками частини 4 статті 185 КК України, прокурор просить застосувати положення статті 498 КПК України і частини другої статті 97, частини другої статті 105 КК України, а саме застосувати до малолітніх осіб примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі їх під нагляд законних представників з обмеженням дозвілля, що полягає в забороні покидати житлове приміщення з 22 години вечора до 06 години ранку, з тривалістю цього заходу на строк один рік. Зазначені вимоги прокурорка вмотивувала тим, що ОСОБА_7 і ОСОБА_6 є учнями загальноосвітньої школи, мешкають у будинках з членами родини ( ОСОБА_7 - з мамою, ОСОБА_6 після вчинення суспільно-небезпечного діяння - з рідною сестрою, бо його мати ОСОБА_13 була причетна до вчинення злочину). При цьому звернула увагу суду на те, що батько ОСОБА_7 не проживає з дитиною, а батько ОСОБА_6 відбуває військову службу в зв'язку з мобілізацією для протидії військовій агресії РФ проти України.
Прокурорка в судовому засіданні клопотання підтримала.
Малолітній ОСОБА_6 у судовому засіданні надав такі пояснення. ОСОБА_7 є його другом і однокласником. 29.09.2025 ввечері він зателефонував йому і сказав, що є «діло» і треба зустрітися та переговорити. Під час зустрічі ОСОБА_7 повідомив йому, що можна зайти в будинок в АДРЕСА_3 , де мешкає ОСОБА_4 і взяти звідти гроші, а також про те, що ОСОБА_4 відсутня в будинку, бо перебуває з його мамою на дні народження в сусідки ОСОБА_14 . Вони домовились, що ОСОБА_6 проникне в будинок, а ОСОБА_7 буде «на шухері». ОСОБА_6 на веранді будинку в кармані куртки, що висіла біля дверей, знайшов ключ від вхідних дверей у будинок. Відімкнув двері ключем і проник у приміщення, де підсвічував ліхтариком мобільного телефону і в шафі для одягу знайшов грошові кошти (долари і гривні). Гроші він сховав у носок (біля взуття) і вийшов з будинку та підійшовши до ОСОБА_7 , який у цей момент вартував в альтанці, що біля будинку, та повідомив останньому, що знайшов тільки п'ять гривень і передавав їх ОСОБА_7 , але той відмовився. Прийшовши додому він повідомив матері, що знайшов гроші на перевалі і віддав грошові кошти матері, однак пізніше зізнався, що гроші викрав. Наступного дня він з мамою поїхали автобусом місто Ужгород, де в обміннику поміняли долари США на гривні і придбали в магазині два мобільні телефони і повернулись додому. Наступного дня до них прибули працівники поліції і він зізнався в тому, що проникав у будинок ОСОБА_4 і викрав звідти гривні і долари США, а також повідомив про те, що до будинку вони підійшли з ОСОБА_7 і той мав вартувати в «бесідці» та повідомити, що від сусідки ОСОБА_14 повертається ОСОБА_15 .
Малолітній ОСОБА_7 в судовому засіданні спочатку заперечував участь у крадіжці. Натомість надалі підтвердив пояснення ОСОБА_6 , зокрема те, що напередодні події телефонував ОСОБА_6 для зустрічі та повідомляв йому, що ОСОБА_15 відсутня в будинку АДРЕСА_3 , бо перебуває разом з його мамою ОСОБА_9 на дні народження в сусідки ОСОБА_14 , де він теж був, а потім вийшов, щоб зустрітись з ОСОБА_6 . ОСОБА_7 також надав пояснення про те, що він 29.09.2025 ввечері не заходив у будинок ОСОБА_4 , а перебував в «бесідці», що встановлена на її подвір'ї за 20 метрів від будинку. Він також ствердив, що ОСОБА_6 зайшов у будинок, перебував там біля 20 хвилин, а вийшовши з будинку підійшов до нього і повідомив йому, що знайшов тільки п'ять гривень, які хотів йому віддати, але він відмовився отримати ці гроші. Пізніше він дізнався, що ОСОБА_6 викрав долари і гривні і що його викрила поліція. ОСОБА_7 та його мати ОСОБА_9 підтвердили, що раніше (до розглядуваної події) вони разом були в гостях у будинку ОСОБА_4 .
Законний представник ОСОБА_7 - його мама ОСОБА_9 у судовому засіданні повідомила, що син зізнався їй, що причетний до крадіжки грошових коштів з будинку ОСОБА_4 , однак він боїться надати пояснення про це в суді. ОСОБА_9 також підтвердила, що ввечері 29.09.2025 вона, ОСОБА_4 , перебували на дні народження в сусідки ОСОБА_14 . З нею спочатку в будинку ОСОБА_16 був її син ОСОБА_7 , який пізніше вийшов погуляти та зустрітись з другом. У подальшому вона дізналась, що син причетний до крадіжки грошей з будинку ОСОБА_4 .
Потерпіла ОСОБА_4 погодилась із змістом клопотання і показала, що малолітні ОСОБА_6 і ОСОБА_7 з матерями проживають по сусідству в селі Подобовець. 29.09.2025 потерпіла перебувала в сусідки ОСОБА_14 на дні народження, де були присутні ОСОБА_17 з своїми двома малолітніми дітьми, зокрема з ОСОБА_18 , який біля 19 годин 30 хвилин повідомив матері, що «йде, бо його чекають» і вийшов з будинку ОСОБА_19 . ОСОБА_4 зауважила, що відбуваючи на день народження, закривши вхідні двері в будинок на ключ, який у зв'язці з іншими ключами залишила в кармані куртки на веранді. Грошові кошти вона зберігала в гаманці в шафі для одягу, всього 300 доларів США купюрами по 100 доларів і гривні в сумі 1500 купюрами по 100 гривень. Пізно ввечері того ж дня близько 22 години 50 хвилин, повернувшись додому, дня вона виявила, що з будинку викрадені грошові кошти в розмірі 1400 доларів США і 1500 гривень, які зберігались в шафі для одягу. Пізніше поліція встановила, що гроші були викрадені малолітнім ОСОБА_6 і ОСОБА_7 . Потерпіла також повідомила, що до події в її будинку були в гостях ОСОБА_9 з двома малолітніми дітьми, зокрема з ОСОБА_18 , який міг бачити де вона зберігає ключі від вхідних дверей будинку. Потерпіла підтвердила, що в поліції їй повернули частину викрадених коштів, а саме в розмірі 700 доларів США і 8932 гривні. Окрім цього, за результатом розгляду кримінального провадження про обвинувачення громадянки ОСОБА_13 (матері ОСОБА_6 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 198 ККУ, а за вироком Міжгірського районного суду Закарпатської області частково задоволений її цивільний позов і присуджено стягнути з винної особи 21603 гривні 23 копійки гривень.
Згідно з вироком Міжгірського районного суду Закарпатської області від 23.01.2026 (справа № 302/1705/25) ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (мати малолітнього ОСОБА_6 ) визнана винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 198 КК України, за кваліфікуючими ознаками заздалегідь не обіцяне отримання, зберігання майна, одержаного кримінально протиправним шляхом, - за таких обставин.
29 вересня 2025 року близько 23.00 години, ОСОБА_13 , знаходячись по місцю проживання у будинку АДРЕСА_2 діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та суспільну небезпечність, будучи свідомою про походження майна, яке вона планує отримати, здійснила заздалегідь не обіцяне отримання від малолітнього сина ОСОБА_6 викрадених ним грошових коштів, а саме: 1400 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 29.09.2025 року (41,4789 грн за 1 долар США) становить 58 070,46 грн, а також грошових коштів у національній валюті у сумі 1500 грн, що загалом становить 59 570,46 грн, з метою подальшого зберігання та використання.
Зокрема, свідок ОСОБА_6 29 вересня 2025 року біля 23.00 години, достовірно повідомив ОСОБА_13 про всі деталі вчинення ним кримінального правопорушення, а саме про те, що дані грошові кошти він викрав з приміщення будинку АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_4 шляхом проникнення до будинку і що вони є здобутими злочинним шляхом.
Будучи свідомою про походження майна яке вона отримала, ОСОБА_13 30 вересня 2025 року здійснила обмін частини із загальної суми - 600 доларів США у обмінному пункті в м. Ужгород Закарпатської області, на національну валюту України, з яких 11 000 гривень використала для придбання мобільних телефонів марки «Хіаomi-Rеdmі А5» та «Хіаоmі-Rеdmі 13».
Крім цього, 01 жовтня 2025 року ОСОБА_13 перебуваючи в селищі Міжгір'я Хустського району Закарпатської області, знову здійснила обмін частини із залишку загальної суми - 100 доларів США на національну валюту України, з яких в подальшому перебуваючи у відділенні банку «Ощадбанк», що за адресою селище Міжгір'я, вул. Шевченка, 95, Хустського району Закарпатської області, сплатила 145 гривень (з яких 25 гривень комісія) за комунальні послуги - за електроенергію, 67 гривень (з яких 27 гривень комісія) за комунальні послуги - земельний податок, 491,60 гривень (з яких 40 гривень комісія) за комунальні послуги - відшкодування витрат на заходи з припинення постачання електричної енергії.
Разом з тим, будучи викритою у злочинних діяннях ОСОБА_13 03 жовтня 2025 року добровільно видала частину грошових коштів в сумі 700 доларів США та 3 500 гривень, які зберігала та які одержані були від сина та здобуті злочинним шляхом.
Отже, ОСОБА_13 знаючи про походження грошових коштів, отриманих протиправним шляхом, отримала та зберігала їх в загальній сумі 59 570,46 гривень, які в подальшому незаконно, всупереч діючого законодавства, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи умисно, шляхом розтрати, використала частину грошових коштів для особистих потреб.
Законні представники малолітніх осіб ОСОБА_8 , ОСОБА_9 підтримали клопотання прокуратури. Заінтересована особа ОСОБА_10 (рідна сестра ОСОБА_6 ) повідомила суду, що згідна здійснювати догляд за рідним братом у відповідності до клопотання і запевнила, що вживатиме відповідних заходів для належного виконання примусових заходів виховного характеру. Зокрема, вона забезпечить фактичне проживання брата в своїй сім'ї, вжиє заходів до організації навчання дитини на дистанційній чи сімейній формі, попередньо узгодивши це з адміністрацією навчального закладу.
Захисник вважає, що клопотання відповідають положенням кримінального і кримінально- процесуального закону і можуть бути задоволені, бо таке відповідає інтересам малолітніх осіб, які вчинили суспільно-небезпечне діяння.
Оцінивши встановлені обставини, позиції сторін, заінтересованих осіб, законних представників малолітніх осіб, дослідивши подані в справу докази та документи, що характеризують ОСОБА_6 і ОСОБА_7 з місця їх навчання та проживання, суд дійшов висновку про те, що клопотання підлягають задоволенню з огляду на таке.
Статтею 498 КПК України передбачено : кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з частиною першою статті 501 КПК України: під час постановлення ухвали в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру суд з'ясовує такі питання: 1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння; 2) чи вчинено це діяння неповнолітнім у віці від одинадцяти років до настання віку, з якого настає кримінальна відповідальність за це діяння; 3) чи слід застосувати до нього примусовий захід виховного характеру і якщо слід, то який саме.
Судом установлено, що 29.09.2025 близько 21 години в АДРЕСА_1 мало місце суспільно небезпечне діяння, унаслідок якого із зазначеного житлового приміщення було викрадено 1400 доларів США (еквівалентно сумі 58070 гривень) та 1500 гривень, чим заподіяно матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка мешкає в зазначеному житловому будинку. Це суспільно небезпечне діяння правильно кваліфіковано органом досудового розслідування за статтею 185 ч.4 КК України за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло в умовах воєнного стану (стаття 185 ч.4 Кримінального кодексу України).
Судом також установлено, що зазначене суспільно небезпечне діяння вчинено у віці 13 років малолітніми особами ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , тобто до настання віку, з якого настає кримінальна відповідальність за це діяння. Згідно з статтею 22 частина друга КК України особи, які вчинили кримінальне правопорушення, передбачене статтею 185 КК України (крадіжка), підлягають кримінальній відповідальності.
Статтею 97 частина друга КК України передбачено, що примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною другою статті 105 цього Кодексу, суд застосовує і до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу.
Частинами 2 і 3 статті 105 КК України передбачено :
- у цьому разі суд застосовує до неповнолітнього такі примусові заходи виховного характеру: 1) застереження; 2) обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього; 3) передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання; 4) покладення на неповнолітнього, який досяг п'ятнадцятирічного віку і має майно, кошти або заробіток, обов'язку відшкодування заподіяних майнових збитків; 5) направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років. Умови перебування в цих установах неповнолітніх та порядок їх залишення визначаються законом;
- до неповнолітнього може бути застосовано кілька примусових заходів виховного характеру, що передбачені у частині другій цієї статті. Тривалість заходів виховного характеру, передбачених у пунктах 2 та 3 частини другої цієї статті, встановлюється судом, який їх призначає.
Суд також встановив обставини, за якими не має підстав передавати малолітнього ОСОБА_6 під нагляд матері ОСОБА_13 , з огляду на таке обґрунтування.
ОСОБА_6 повідомив своїй матері про вчинення ним крадіжки та передав матері викрадені ним грошові кошти. Натомість мати ОСОБА_6 - ОСОБА_13 у подальшому вчинила кримінальне правопорушення за ознаками статі 198 КК України, тобто використала викрадені грошові кошти. Отже, ОСОБА_13 , по суті, не надала належну оцінку неправомірному діянню свого малолітнього сина, а навпаки продовжила протиправну поведінку, демонструючи цю негативну поведінку малолітньому сину. З огляду на це суд вважає правильним рішення органу досудового розслідування застосувати до ОСОБА_6 примусовий захід у виді передачі малолітнього під нагляд рідній сестрі ОСОБА_10 , 1995 р.н., за її згодою. Зазначена особа має свою сім'ю і неповнолітніх дітей, має житло, працює і може здійснювати такий нагляд за малолітнім братом. Натомість батько малолітнього ОСОБА_6 відбуває військову службу в ЗСУ.
Отже, нагляд за малолітнім ОСОБА_6 доцільно здійснювати ОСОБА_10 , яка є рідною сестрою ОСОБА_6 і надала згоду на це.
Суд констатує, що запропоновані в клопотаннях прокурорки види примусових заходів та їх тривалість є прийнятними та реальними до виконання. Адже малолітні вчинили суспільно небезпечне діяння, яке за класифікацією кримінальних правопорушень, передбачених статтею 12 КК України, віднесено до тяжкого злочину. За обставинами цього діяння воно вчинено у вечірній час, а тому обмеження дозвілля малолітніх у вечірній та нічний час є виправданим та необхідним для здійснення за ними відповідного контролю. Суд також бере до уваги, що малолітні навчаються в Пилипецькому ліцеї, з місця навчання характеризуються як складні підлітки, з проблемним ставленням до навчання та проявами негативної і конфліктної поведінки під час навчання. Натомість малолітні навчили зафіксованих адміністративних чи кримінальних правопорушень. Не перебували на обліку в службі у справах дітей Пилипецької сільської ради, що стверджено довідками з органу поліції, поясненнями представника органу опіки і піклування, довідками з Пилипецької сільської ради про умови проживання дітей та іншими відомостями. Згідно з медичними висновками малолітні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 мають ознаки затримки фізичного розвитку.
Питання речових доказів вирішено вироком суду в судовому кримінальному провадженні в справі № 302/1705/25. Судові витрати в розглядуваному кримінальному провадженні у виді витрат на проведення судової криміналістичної експертизи, зафіксованих у довідці Закарпатського НДЕКЦ від 09.10.2025 підлягають віднесенню на рахунок держави.
Керуючись статтями 371, 372, 376, 498, 50, 501 КПК України, 97 КК України, суд
Клопотання задовольнити.
Застосувати до малолітніх у зв'язку з вчиненням ними суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України, такі заходи виховного характеру тривалістю строком на один рік:
- до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , учня 8 класу Пилипецького ліцею, - у виді передачі під нагляд матері ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканки АДРЕСА_1 , з обмеженням дозвілля, що полягає в забороні покидати житлове приміщення за місцем фактичного проживання дитини з 22 години вечора до 06 години ранку;
- до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_2 , учня 8 класу Пилипецького ліцею, - у виді передачі під нагляд сестри ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешканки села Сусково Мукачівського району Закарпатської області, з обмеженням дозвілля, що полягає в забороні покидати житлове приміщення за місцем фактичного проживання дитини з 22 години вечора до 06 години ранку.
Судові витрати у виді витрат, понесених на досудовому розслідуванні для проведення дактилоскопічної судово-криміналістичної експертизи, проведеної Закарпатським НДЕКЦ згідно з довідкою № СЕ-19/107-25/12284-Д від 09.10.2025 в розмірі 2674 гривні 20 копійок, - віднести на рахунок держави.
Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано в Закарпатський апеляційний суд через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня проголошення ухвали.
Повний зміст ухвали виготовлено 30.01.2026.
Суддя:ОСОБА_1