ЄУН 932/8642/25
Провадження № 2/932/2915/25
29 січня 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого - судді Петуніна І. В.,
за участю секретаря - Христюк М.В.
позивач: КП «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради
представник позивача: Демошенко Л. В.
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2
розглянувши у заочному відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі справу за позовом Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, в обґрунтування якого вказав, що між ним та відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 встановилися фактичні відносини з приводу надання послуг з водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 де було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . Також, у вказаному приміщенні мають місце реєстрації ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Проте вчасно та у відповідному розмірі оплата послуг позивача споживачем не здійснювалась, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 90996 грн 24 коп. з якої: сума основного боргу - 86288 грн 72 коп. за період з березня 2010 по лютий 2025; інфляційне збільшення - 3439 грн 45 коп. за період з 07.2018 по 01.2022; 3% річних - 1268 грн 07 коп. за період з 07.2018 по 01.2022, яку позивач просить стягнути солідарно з відповідачів на свою користь, а також судові витрати.
Відповідачі відзив на позовну заяву не надали.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи
Сторони до суду не з'явилися, про час та місце судового розгляду повідомлені відповідно до ЦПК України, представник позивача надала заяву про розгляд справи без її участі, на позові наполягає, не заперечує проти заочного рішення.
Інших клопотань в порядку ст. 222 ЦПК України учасниками справи суду не надано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 20.08.2025 року відкрито провадження по справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Сторонам встановлено строк на подання заяв по суті справи.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Судом встановлено, що предметом господарської діяльності КП «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради є, зокрема, надання послуг водопостачання та водовідведення, про що зазначено у п. 2.2.1 Статуту Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 19.02.2025 №45/63.
Місце проживання відповідачів зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб.
По вищезазначеній адресі для оплати послуг із водопостачання та водовідведення Комунальним підприємством «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , що вбачається з довідки на особовий рахунок за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно із наявними в матеріалах справи довідкою та розрахунком заборгованості по особовому рахунку. за адресою: АДРЕСА_1 , у споживача послуг з водопостачання та водовідведення наявна заборгованість у сумі 90996 грн 24 коп, з якої: сума основного боргу - 86288 грн 27 коп. за період з березня 2010 по лютий 2025; інфляційне збільшення - 3439 грн 45 коп. за період з 07.2018 по 01.2022; 3% річних - 1268 грн 07 коп. за період з 07.2018 по 01.2022.
V. Оцінка суду
За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних права та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інші юридичні факти.
Статтею 509 ЦК України передбачене, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.ст. 319, 321 ЦК України власність зобов'язує. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
За нормами ст.ст. 64, 67, 68 ЖК України, наймачі повинні своєчасно та в повному обсязі вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
За змістом ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання свого обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, суд вважає встановленим той факт, що позивач надавав послуги з водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , в свою чергу користувач наданих послуг був зобов'язаний сплачувати за ці послуги грошові кошти відповідно до норм та тарифів, що діяли у відповідний період, якщо він фактично користувався ними.
За змістом пп. 7 п. 45 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затв. постановою КМУ № 690 від 05.07.2019, споживач має право на неоплату вартості послуг у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів за умови надання виконавцю заяви та документального підтвердження (зокрема, довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання тощо, іншого документа, що підтверджує право на виїзд з України чи в'їзд в Україну у відповідний період часу) в електронній або паперовій формі відповідно до умов договору.
Майже аналогічна норма передбачена у пп. 3 п. 29 Правил надання послуг з централізованого опалення постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затв. постановою КМУ № 630 від 21.07.2005, які діяли до 01.05.2022.
Щодо солідарного стягнення заборгованості з відповідачів, то суд вважає необхідним зазначити наступне.
Відповідно до ст. 541 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
За змістом ст. 160 ЖК України, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Згідно ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Таким чином, в рамках вищевказаних норм чинного законодавства, відповідачів слід вважати солідарними боржниками з усіма правами і обов'язками, що випливають з договору найму, доказів на спростування зазначеного відповідачами не надано.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Верховним Судом у постанові від 18.05.2020 у справі №176/456/17 викладений висновок, згідно якого «Правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, в якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплати грошей за надані послуги.
Виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Суд зазначає, що за змістом ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. А пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини друга та третя цієї статті).
А в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином вирішуючи спір в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних у відповідності до ст. 625 ЦК України, суд виходить із того, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційних нарахувань та 3% річних не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Аналогічний висновок було викладено у постанові ВС від 30.01.2019 у справі №922/175/18, де зазначено, що формулювання ст. 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3% річних не є неустойкою у розумінні ст. 549 цього Кодексу.
Враховуючи викладене з відповідачів солідарно на користь позивача підлягає стягненню: заборгованість у сумі 90996 грн 24 коп, з якої: сума основного боргу - 86288 грн 27 коп. за період з березня 2010 по лютий 2025; інфляційне збільшення - 3439 грн 45 коп. за період з 07.2018 по 01.2022; 3% річних - 1268 грн 07 коп. за період з 07.2018 по 01.2022.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином з відповідачів підлягає стягненню судовий збір у сумі 1514 грн 00 коп. з кожного.
На підставі викладеного, ст.ст. 11, 215, 257, 509, 525, 541, 625, 634 ЦК України, ст.ст. 64, 67, 68, 160 ЖК України, Законів України «Про житлово-комунальні послуги», «Про питну воду та питне водопостачання» та керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 141, 259, 265, 280-282, 352, 354ЦПК України, суд,-
Позовну заяву Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради ЄДРПОУ 03341305, місцезнаходження за адресою: вул. Троїцька, 21А, Шевченківський р-н, м. Дніпро, 49000 до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості з оплати послуг водопостачання та водовідведення - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради заборгованість з оплати послуг з водопостачання та водовідведення в розмірі 90996 (дев'яносто тисяч дев'ятсот дев'яносто шість) грн 24 коп. з якої: сума основного боргу - 86288 грн 27 коп. за період з березня 2010 по лютий 2025; інфляційне збільшення - 3439 грн 45 коп. за період з 07.2018 по 01.2022; 3% річних - 1268 грн 07 коп. за період з 07.2018 по 01.2022.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради витрати по сплаті судового збору в розмірі 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) грн 00 коп. з кожного.
Заочне рішення може бути переглянуто Шевченківським районним судом м. Дніпра за письмовою заявою відповідача.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення суду складене 30.01.2026.
Суддя І. В. Петунін
29 січня 2026 року