29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"19" січня 2026 р. Справа № 924/937/25
Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Гладій С.В., при секретарі судового засідання Гусько О.В., розглянув матеріали справи
за позовом військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1
до товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуд Плюс" м. Хмельницький
про стягнення 8402940,00 грн.
Представники сторін:
від позивача: Луговський В.Г. - за довіреністю
від відповідача: Студенець О.А. - керівник згідно витягу з ЄДР
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Військова частина НОМЕР_1 АДРЕСА_1 звернулася з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуд Плюс" м. Хмельницький про стягнення 8402940,00 грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов державного контракту (договору) про закупівлю товарів № 218 від 20.03.2025р.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 15.09.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 13.10.2025р.
01.10.2025р. відповідач на адресу суд надіслав відзив на позов, в якому посилається на те, що між сторонами укладено контракт № 218 від 20.03.2025 на поставку малопомітних перешкод з дроту типу «МПП» у кількості 6 722 комплектів зі строком поставки до 15.05.2025. Вартість одного комплекту - 8 400,00 грн. з ПДВ.
Зазначає, що станом на дату подання позову, відповідач поставив 3017 комплектів, згідно видаткових накладних № 29 від 21.03.2025 та № 30 від 10.04.2025, а 3705 комплектів не поставлено, загальна вартість яких - 31122000,00 грн. з ПДВ.
Вказує, на те, що відповідач не заперечує факт затримки поставки, але вважає її наслідком саме істотної зміни обставин, а не невиконанням зобов'язань.
Зауважує, що відповідач для виконання Контракту № 218 уклав договір купівлі-продажу № 2703/25 від 27.03.2025 з ТОВ «ТРАНС-ЄКСПРЕСС» (Продавець) на придбання Товару.
Відповідно до Рахунку на оплату № 13 від 27.03.2025, визначено Товар - Перешкода малопомітна з дроту типу «МПП» (10 м.) у кількості 800 шт. за ціною 8000,40 грн. з ПДВ за одиницю, на загальну суму 6400320,00 грн. з ПДВ. Рахунок оплачено 28.03.2025, що підтверджується платіжною інструкцією № 814.
Зазначає, що 28.03.2025, ТОВ «ТРАНС-ЄКСПРЕСС» відвантажило Товар (800 місць) для доставки до пункту призначення - м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 38А, згідно товарно-транспортної накладної № 28/03 від 28.03.2025. Товар прийнято на зберігання у складському приміщенні за адресою м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 38А, який орендовано у ФОП Соколенко Віталія Олеговича на підставі договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/7630-50330).
28.03.2025 збройними силами російської федерації нанесено масовані удари з використанням безпілотних літальних апаратів (БПЛА) на території м. Дніпро, внаслідок чого пошкоджено цивільну інфраструктуру, зокрема будівлі за адресами м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 38-А, буд. 40, буд. 40А, буд. 40Е, буд. 44 корп. 3 (включаючи складське приміщення, де зберігався Товар).
Факт обстрілу та його наслідків зафіксовано: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за кримінальним провадженням № 22025040000000459 (відкрито за фактом пошкодження інфраструктури внаслідок обстрілу), актом про пожежу від 29.03.2025, складеним уповноваженою посадовою особою ДСНС України (провідним інспектором відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Дніпровського районного управління Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області).
Вказує на те, що згідно акту, пожежею знищено майно, в тому числі товар відповідача (МПП) на загальній площі 100 кв. м. Причина пожежі - обстріл. Ці обставини призвели до повного знищення 800 комплектів Товару, призначеного для поставки позивачеві, що унеможливило виконання контракту № 218 у встановлені строки.
Зауважує, що відповідач, як тільки йому стало відомо про події, негайно повідомив позивача листом № 13 від 14.05.2025, посилаючись на обставини непереборної сили та пропонуючи продовжити строк поставки до 15.07.2025.
Вказує на те, що затримка в повідомленні зумовлена: невчасним повідомленням зберігача та необхідністю оцінки збитків, отримання офіційних документів від ДСНС та відкриття кримінального провадження, що не є винним діянням відповідача.
Відповідач вважає, що знищення товару внаслідок воєнних дій є істотною зміною обставин відповідно до ст. 652 ЦК України, оскільки: обставини змінилися після укладення контракту № 218; зміна є істотною, бо унеможливлює поставку на первісних умовах, товар фізично знищено; відповідач не міг передбачити чи вплинути на воєнні дії; продовження виконання на первісних умовах порушує баланс інтересів сторін.
Вказує на те, що відповідач звернувся до ТПП України з проханням видати висновок про істотну зміну обставин, про те, 07.08.2025 ТПП України видала висновок про істотну зміну обставин на підставі ст. 652 ЦК України за контрактом № 218, що підтверджує правомірність вимоги про продовження строків поставки, хоча Контракт № 218 (п. 8.6) передбачає підтвердження форс-мажору довідкою ТПП України протягом одного місяця з моменту настання, відповідач отримав висновок саме про hardship, оскільки обставини більше відповідають критеріям ст. 652 ЦК України (істотна зміна, а не лише тимчасова непереборна сила).
Вважає, що це не суперечить контракту, оскільки ст. 652 ЦК України є імперативною нормою, що застосовується незалежно від договірних положень.
Зазначає також, що згідно ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений судом на вимогу заінтересованої сторони.
Звертає увагу на те, що обставини вважаються істотно зміненими, якщо: (1) на момент укладення договору сторони виходили з того, що такої зміни не відбудеться; (2) зміна зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути; (3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін; (4) звичаї ділового обороту не покладають ризик зміни обставин на заінтересовану сторону.
Вказує на те, що у справі воєнні дії (обстріл, пожежа, знищення Товару) є такою зміною, підтвердженою висновком ТПП України від 07.08.2025.
Вважає, що строки поставки підлягають продовженню, а штрафні санкції (п. 6.3 контракту № 218) не застосовуються, оскільки затримка не є винною (ст. 611 ЦК України: відповідальність за порушення не настає, якщо воно зумовлене непереборною силою або іншими обставинами, за які сторона не відповідає).
На підставі наведеного просить в позові відмовити.
За результатами підготовчого засідання 13.10.2025р. постановлено ухвалу про оголошення в підготовчому засіданні перерви до 28.10.2025р.
Ухвалою суду від 28.10.2025р. підготовче засідання відкладено на 18.11.2025р.
Ухвалою суду від 18.11.2025р. продовжено строк підготовчого провадження у справі №924/937/25 на тридцять днів та підготовче засідання відкладено на 02.12.2025р.
Ухвалою суду від 02.12.2025р. підготовче засідання відкладено на 18.12.2025р.
Ухвалою суду від 18.12.2025р. клопотання ТОВ "Агробуд Плюс" від 04.12.2025р. про поновлення строку для подання доказів задоволено. Поновлено строк та долучено докази до матеріалів справи. Закрито підготовче провадження та призначене справу №924/937/25 до судового розгляду по суті на 19.01.2026р.
Представник позивача в судовому засіданні 19.01.2026р. позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні. Вказує також, що претензії до відповідача в частині виконання договору на даний час відсутні так як останнім виконано в повному обсязі умови контракту.
Відповідач в судовому засіданні 19.01.2026р. проти позову заперечує в повному обсязі та просить в позові відмовити.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
20.03.2025 між військовою частиною НОМЕР_1 АДРЕСА_1 (Замовник), та товариством з обмеженою відповідальністю "Агробуд Плюс" (Виконавець), укладено державний контракт (договір) №218 про закупівлю товарів (далі - Договір).
За пунктом 1.1 Договору Виконавець приймає на себе зобов'язання поставити вироби оборонного призначення для військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд: Малопомітна перешкода типу МПП, пакет (10м х 10м), код ДК 021:2015:44310000-6: Вироби з дроту, а Замовник зобов'язується прийняти поставлений Товар і оплатити його в терміни і на умовах, передбачених цим Договором.
Найменування, номенклатура, асортимент, кількість, ціна, умови поставки Товару технічні та якісні характеристики, а також конструктивні, технологічні, експлуатаційні та інші вимоги до товару вказуються Сторонами в Специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору. (п. 1.2 договору).
Відповідно до п. 1.3. договору, Виконавець підтверджує, що Товар новий, належить йому на праві власності, не знаходиться під забороною відчуження, арештом, не утримується третіми особами, не є предметом застави або іншим способом забезпечення виконання зобов'язань перед іншими фізичними, юридичними особами або, державою.
Пунктом 1.4 договору передбачено, що Виконавець гарантує, що Товар є якісним, відповідає всім санітарним, гігієнічним, технічним та іншим регламентам, вимогам, нормам та стандартам, встановлених для товарів даного виду та має необхідні сертифікати та/або інші документи, що підтверджують якість Товару, згідно чинного законодавства України.
Відповідно до п. 2.1 договору договірна ціна Товару вказуються Сторонами у Специфікації до Договору.
Загальна сума Договору становить: 56464800,00 грн., у тому числі ПДВ: 9410800,00 грн. (п. 2.2 договору).
Згідно п. 2.3 договору ціна товару включає в себе ціну матеріалів, виробництво, транспортування та інші витрати, безпосередньо пов'язані з Товаром, схоронністю, збереженням, охороною, транспортуванням, перевіркою Товару на відповідність технічним вимогам, його лабораторним випробуванням. У ціну Товару включені всі витрати Виконавця, які він несе та може понести у зв'язку з виконанням обов'язків за Договором.
Замовник має право зменшувати обсяг закупівлі за договором, залежно від реального фінансування видатків. (п. 2.4 договору).
Згідно п. 3.1 договору, розрахунки за цим договором здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України - гривні на поточний рахунок Виконавця, вказаний у реквізитах цього договору.
Відповідно до п. 3.2 договору під датою оплати слід розуміти дату надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок.
Замовник здійснює оплату протягом 10 (десяти) банківських днів з дати поставки товару після підписання сторонами видаткової накладної. (п. 3.3 договору).
Відповідно до п. 4.1. договору строк та умови поставки Товару вказуються у Специфікації до Договору.
Пунктом 4.2 договору передбачено, що перехід права власності на товар від Виконавця до Замовника відбувається в момент поставки Товару. Всі ризики втрати або пошкодження після поставки Товару несе Замовник. Датою поставки і переходу ризиків вважається дата передачі Товару від Виконавця до Замовника/Вантажоодержувача, відповідно до умов поставки, узгоджених у Специфікації, зазначена у видатковій накладній і товарно-транспортних накладних.
Згідно п. 4.3. договору на кожну партію Товару, що постачається, Виконавець обов'язково надає Замовнику документ, що засвідчує якість товару.
Відповідно до п. 4.4 договору приймання товару проводиться відповідно до товаросупроводжувальних документів.
Згідно п. 6.1 договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.
У разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань відповідно при закупівлі послуг/робіт за бюджетні кошти Виконавець сплачує Замовнику штрафні санкції у вигляді штрафу (неустойку пені) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день затримки. (п. 6.2 договору).
Відповідно до п. 6.3 договору у разі порушення виконавцем передбачених цим Договором термінів поставки Товару, а також термінів усунення дефектів, Замовник має право вимагати від Виконавця сплати неустойки в розмірі 0,5% від вартості Товару (з урахуванням ПДВ), поставка якої прострочена, за кожен день прострочення.
Згідно п. 7.1 договору всі суперечки і розбіжності, що виникають в ході виконання цього договору, вирішуються сторонами шляхом переговорів. Під «переговорами» сторони не мають на увазі обов'язковість досудового врегулювання спорів. Досудове врегулювання спорів є обов'язковим для сторін.
Спори, які можуть виникнути у зв'язку з цим договором, і за якими сторонами не вдалося досягти згоди, вирішуються в судовому порядку. (п. 7.2 договору).
Відповідно до п. 8.1 договору сторона звільняється від відповідальності за повне або часткове невиконання/ порушення зобов'язань за цим договором, якщо вона доведе, що таке невиконання/порушення сталося внаслідок випадку або обставин непереборної сили.
Згідно п. 8.2 договору під обставинами непереборної сили розуміються надзвичайні або невідворотні події які не існували в момент підписання цього договору, а саме (включаючи, але не обмежуючись): стихійне лихо (пожежа, повінь, землетрус, інше стихійне лихо або сезонне природне явище), військові дії або надзвичайний стан в регіоні, терористичний акт, акти уряду.
Якщо будь-яка з таких обставин безпосередньо вплинула на виконання зобов'язання в строк, встановлений в договорі, то цей термін пропорційно продовжується на час дії відповідної обставини, внаслідок чого Сторони вносять зміни в умови цього Договору. (п. 8.3 договору).
Відповідно до п. 8.4 договору сторона, для якої виникла неможливість виконання зобов'язання, зобов'язана повідомити іншу сторону про настання, передбачуваний термін дії і припинення вищевказаних обставин протягом 3 (трьох) робочих днів з дня настання обставин непереборної сили, або з дня, коли сторона дізналася про існування таких обставин. Одночасно Сторона, для якої виникла неможливість виконання зобов'язання, надає іншій Стороні обгрунтовану пропозицію внести зміни до цього Договору з урахуванням ситуації, що склалася.
Згідно п. 8.5 договору неповідомлення або несвоєчасне повідомлення позбавляє потерпілу Сторону права посилатися на вищевказані обставини як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язань за цим договором.
Факти, викладені в повідомленні, пізніше мають бути підтверджені довідкою ТПП України. Відповідні документи повинні бути надані протягом одного місяця з моменту настання обставин непереборної сили. (п. 8.6 договору).
Відповідно до п. 8.7 договору у разі, коли обставини непереборної сили та/або їх наслідки продовжують діяти більше двох місяців, і стає зрозумілим, що вони будуть діяти довше зазначеного терміну, Сторони проводять переговори з метою виявлення прийнятних для них способів виконання цього договору та оформляють додаткову угоду до цього договору з викладом відповідної домовленості.
Згідно п. 9.1 договору договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), але не довше 31 грудня 2025 року . Закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від виконання своїх зобов'язань, що виникли під час дії договору або в зв'язку з його виконанням.
Договір підписаний представниками сторін та скріплений відтисками їх печаток.
Додатком № 1 до договору оформлено специфікацію № 1, в якій визначено найменування товару - перешкода малопомітна з дроту типу «МПП» 10х10х1,2, виробник товару - ТОВ «Пан Струмко», Україна, одиниця виміру - комплект, кількість - 6722, ціна за одиницю без ПДВ - 7000,00 грн., сума, грн. без ПДВ - 47054000,00 грн. Загальна вартість товару з ПДВ становить 56464800,00 грн. Строк поставки: партіями до 15.05.2025р.Умови поставки - DDP склад замовника м. Дніпро, згідно Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів ІНКОТЕРМС у редакції 2010 року (доставка за рахунок виконавця. Код УКТ ЗЕД: 7313.
На виконання умов договору про закупівлю товарів №218 від 20.03.2025р. та специфікації №1 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 31122000,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № 29 від 21.03.2025р., № 30 від 10.04.2025р. Вказані накладні підписані сторонами та скріплені відтисками їх печаток без будь-яких зауважень.
Крім того, ТОВ «Агробуд Плюс» на виконання Контракту № 218 уклав договір купівлі-продажу № 2703/25 від 27.03.2025 з ТОВ «ТРАНС-ЄКСПРЕСС» (Продавець) на придбання Товару.
Відповідно до Рахунку на оплату № 13 від 27.03.2025, визначено Товар - Перешкода малопомітна з дроту типу «МПП» (10 м.) у кількості 800 шт. за ціною 8000,40 грн. з ПДВ за одиницю, на загальну суму 6400320,00 грн. з ПДВ. Рахунок оплачено 28.03.2025, що підтверджується платіжною інструкцією № 814.
28.03.2025, ТОВ «ТРАНС-ЄКСПРЕСС» відвантажило Товар (800 місць) для доставки до пункту призначення - м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 38А, згідно товарно-транспортної накладної № 28/03 від 28.03.2025. Товар прийнято на зберігання у складському приміщенні за адресою м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 38А, який орендовано у ФОП Соколенко Віталія Олеговича на підставі договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/7630-50330).
Згідно Складської квитанції (Серія СК № 280325) від 28.03.2025 та Акта прийому- передачі № 8 від 28.03.2025, на зберігання прийнято 800 комплектів товару з такими характеристиками: Код УКТ ЗЕД 7313, Код ДК 021:2015:44310000-6, габаритні розміри у транспортному стані (мм): 1200x600x120, у розгорнутому стані: 10x10 м, висота 1,1-1,4 м, діаметр дроту 0,4-0,9 мм, комплект включає 40 металевих кілець та 40 кілків, вага 24 000 кг (+/- 0,5 кг). Строк зберігання - до 15.05.2025.
28.03.2025 збройними силами російської федерації нанесено масовані удари з використанням безпілотних літальних апаратів (БПЛА) на території м. Дніпро, внаслідок чого пошкоджено цивільну інфраструктуру, зокрема будівлі за адресами м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 38-А, буд. 40, буд. 40А, буд. 40Е, буд. 44 корп. 3 (включаючи складське приміщення, де зберігався Товар).
Факт обстрілу та його наслідків зафіксовано: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за кримінальним провадженням № 22025040000000459 (відкрито за фактом пошкодження інфраструктури внаслідок обстрілу), актом про пожежу від 29.03.2025, складеним уповноваженою посадовою особою ДСНС України (провідним інспектором відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Дніпровського районного управління Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області).
Згідно акту, пожежею знищено майно, в тому числі товар відповідача (МПП) на загальній площі 100 кв. м. Причина пожежі - обстріл.
14.05.2025р. відповідач на адресу позивача надіслав повідомлення про настання обставин непереборної сили №13, яким повідомив про настання обставин непереборної сили, про які стало відомо 14.05.2025р., що призвели до неможливості вчасного виконання зобов'язань за договором №218 від 20.03.2025р.. В зв'язку з влучанням боєприпасів в складське приміщення, де зберігались вироби оборонного призначення, а саме - МПП (малопомітна перешкода), більша частина їх непридатна до використання, та згідно п. 8.4 договору №218 від 20.03.2025р., з урахуванням ситуації, що склалася запропонував внести зміни до договору та специфікації в частині термінів поставки товару, та збільшити його на строк до 15.07.2025р.
13.06.2025р. позивач на адресу ТОВ «Агробуд Плюс» звернувся з листом №327/3794 в якому звертає увагу останнього на термінову необхідність надання довідки ТПП України та додатково попереджає, що у разі ненадання довідки ТПП України станом на 15.06.2025 року військова частина НОМЕР_1 буде вимушена вважати посилання ТОВ «Агробуд Плюс» на обставини непереборної сили не підтвердженими та застосувати до Виконавця штрафні санкції за порушення термінів поставки згідно п.6.3. державного контракту в розмірі 0,5% від вартості товару (з урахуванням ПДВ), поставка якого прострочена, за кожен день прострочення. При цьому, в зв'язку з відсутністю документального підтвердження обставин непереборної сили, початок прострочення буде вважатись з 16.05.2025 року. Сума штрафних санкцій за 1 день складає 155 610,00 грн. з ПДВ. (31 122 000,00 * 0,5% =155 610,00). Сума потенційних штрафних санкцій за період з 16.05.2025 по 15.06.2025 буде складати 4 681 992,00 грн. з ПДВ (155 610,00 * 31 = 4 823 910,00).
08.07.2025р. позивач звернувся з вимогою №327/4524 до відповідача про сплату штрафних санкцій, яка останнім залишена без відповіді та задоволення.
Висновком Торгово - промислової палати України №2005/1.2 від 07.08.2025р. «Про наявність факту істотної зміни обставин (hardship) на підставі ст. 652 ЦК України, підтверджено настання істотної зміни обставин, які що ускладнюють (тимчасове уможливлюють) виконання конрактних зобов'язань ТОВ «АгробудПлюс» за Державним контрактом (договором) про закупівлю товарів №218 від 20.03.2025р., що спричинено масованим збройним ударом з боку збройних сил російської федерації по території м. Дніпро 28 березня 2025 року, внаслідок якого було повністю знищено продукцію (800 комплектів малопомітної перешкоди типу МПП), що зберігалася на складі до моменту її передачі Замовнику. Ця обставина: наступила після укладення договору, не могла бути передбачена сторонами у момент укладення контракту навіть із врахуванням умов воєнного стану; істотно унеможливила виконання зобов'язанню у погоджені строки та на первісно узгоджених умовах, порушивши договірну рівновагу; вийшла за межі ризиків, які могли нести заінтересована сторона (ТОВ «Агробуд Плюс») у межах звичайної господарської діяльності. Отже, у зв'язку з настанням істотної зміни обставини реалізації договірних зобов'язань за договором №218 від 20.03.2025р. обґрунтованою є необхідність перегляду строків його виконання з метою адаптації до нових обставин, згідно з положеннями чинного законодавства України, зокрема, ст. 652 ЦК України та міжнародної договірної практики.
02.12.2025р. Дніпропетровською торгово - промисловою палатою видано ТОВ «Агробуд Плюс» сертифікат №1200-25-2552, яким засвідчено форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили), щодо обов'язку (зобов'язання) поставити вироби оборонного призначення для військових інженерно - технічних споруд і фортифікаційних споруд: малопомітна перешкода типу МПП пакет 10м х 10м код за ДК 021:2015:44310000-6 вироби з дроту, найменування, номенклатура, асортимент, кількість та інші технічні та якісні характеристики зазначені в специфікації до державного контракту (договору) про закупівлю товарів №218 від 20.03.2025р. в термін до 15.05.2025р.
У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем вимог договору, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з останнього 8402940,00 грн. пені за період з 16.05.2025 по 08.07.2025.
До матеріалів додано:
Витяг змін до Переліку та обсягів закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення військових частин Держспецтрансслужби на 2025 рік від 24.01.2025 №518/1-7-27/35.
Протокол військової частини НОМЕР_1 від 12.03.2025 №12/03/25-15.
Товарно-транспортна накладна №28/03 від 28.03.2025р.
Складська квитанція серія СК №280325 від 28.03.2025р.
Рахунок на оплату №13 від 27.03.2025р. на суму 1066720,00 грн.
Платіжна інструкція №814 від 28.03.2025р. на суму 6400320,00 грн.
Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 28.03.2025р. на підставі заяви (повідомлення) від 28.03.2025 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.438 КК України, зареєстровано кримінальне провадження №22025040000000459.
Договір складського зберігання №11/03/24 від 11.03.2024р. укладений між ТОВ «Агробуд Плюс» та Соколенком Віталієм Олеговичем.
Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/7630-50330.
Акт приймання - передачі в оренду нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, шо належить до державної власності.
Договір купівлі - продажу №2703/25 від 27.03.2025р. укладений між ТОВ «Транс - Експрес» та ТОВ «Агробуд Плюс»
Акт про пожежу Держслужби України з надзвичайних ситуацій від 29.03.2025р.,
Акт приймання - передачі майна №8 за договором складського зберігання №11/03/24 від 11.03.2024
Аналізуючи докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги таке.
Внаслідок укладення Державного контракту (договір) про закупівлю товарів №218 від 20.03.2025 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України (чинного на час виникнення спірних правовідносин), як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України (який діяв на момент спірних правовідносин), до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Судом встановлено, що на виконання умов Державного контракту про закупівлю товарів №218 від 20.03.2025 року відповідач частково поставив товар, а позивач в свою чергу прийняв вказаний товар у кількості 3017 комплектів на загальну суму в розмірі 22342800 грн., що підтверджується видатковими накладними № 29 від 21.03.2025р., № 30 від 10.04.2025р.
Згідно з положеннями статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
За змістом статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Момент виконання обов'язку продавця передати товар визначено статтею 664 Цивільного кодексу України, згідно з якою обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
У розумінні положень частини 2 статі 664 Цивільного кодексу України товар вважається наданим у розпорядження покупця якщо: у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці; покупець поінформований про те, що товар готовий до передання. При цьому, товар повинен бути відповідним чином ідентифікований.
Додатком № 1 до договору оформлено специфікацію № 1, в якій визначено кінцевий строк поставки товару до 15.05.2025р.
Статтею 662 Цивільного кодексу України зазначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Проте, в порушення умов державного контракту №218 від 20.03.2025р. та специфікації до нього, відповідачем обов'язок щодо поставки товару у визначений договором та специфікацією строк на суму 31122000,00 грн. виконано не було.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
При цьому, за приписами частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Відповідачем всупереч вимог чинного законодавства України та умов Державного контракту про закупівлю товарів №218 від 20.03.2025 року не був поставлений Позивачу товар у строк до 15.05.2025 року на загальну суму 31122000,00 грн.
Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що 07.08.2025р. ним було отримано висновок Торгово - промислової палати України №2005/12 від 07.08.2025р. що підтверджує настанні істотної зміни обставин, які ускладнюють (тимчасово унеможливлюють) виконання контрактних зобов'язань ТОВ «Агробуд Плюс».
Відповідно до п. 8.1 договору сторона звільняється від відповідальності за повне або часткове невиконання/ порушення зобов'язань за цим договором, якщо вона доведе, що таке невиконання/порушення сталося внаслідок випадку або обставин непереборної сили.
Згідно п. 8.2 договору під обставинами непереборної сили розуміються надзвичайні або невідворотні події які не існували в момент підписання цього договору, а саме (включаючи, але не обмежуючись): стихійне лихо (пожежа, повінь, землетрус, інше стихійне лихо або сезонне природне явище), військові дії або надзвичайний стан в регіоні, терористичний акт, акти уряду.
Якщо будь-яка з таких обставин безпосередньо вплинула на виконання зобов'язання в строк, встановлений в договорі, то цей термін пропорційно продовжується на час дії відповідної обставини, внаслідок чого Сторони вносять зміни в умови цього Договору. (п. 8.3 договору).
Відповідно до п. 8.4 договору сторона, для якої виникла неможливість виконання зобов'язання, зобов'язана повідомити іншу сторону про настання, передбачуваний термін дії і припинення вищевказаних обставин протягом 3 (трьох) робочих днів з дня настання обставин непереборної сили, або з дня, коли сторона дізналася про існування таких обставин. Одночасно Сторона, для якої виникла неможливість виконання зобов'язання, надає іншій Стороні обгрунтовану пропозицію внести зміни до цього Договору з урахуванням ситуації, що склалася.
Згідно п. 8.5 договору неповідомлення або несвоєчасне повідомлення позбавляє потерпілу Сторону права посилатися на вищевказані обставини як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язань за цим договором.
Факти, викладені в повідомленні, пізніше мають бути підтверджені довідкою ТПП України. Відповідні документи повинні бути надані протягом одного місяця з моменту настання обставин непереборної сили. (п. 8.6 договору).
Сторона, яка посилається на вищезгадані обставини, повинна довести, що саме вказані обставини призвели до унеможливлення виконання конкретних зобов'язань за договором.
Форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Тобто мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність (правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 25.01.2022 в справі № 904/3886/21, від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21, від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21)".
У постанові Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 зазначено, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку. Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов'язання має бути причинно-наслідковий зв'язок. Тобто неможливість виконання зобов'язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин (постанова Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21). Посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов'язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання / неналежне договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин, як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання (постанови Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 07.06.2023 у справі № 906/540/22).
20.03.2025 між військовою частиною НОМЕР_1 АДРЕСА_1 (Замовник), та товариством з обмеженою відповідальністю "Агробуд Плюс" (Виконавець), укладено державний контракт (договір) №218 про закупівлю товарів (далі - Договір).
За пунктом 1.1 Договору Виконавець приймає на себе зобов'язання поставити
вироби оборонного призначення для військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд: Малопомітна перешкода типу МПП, пакет (10м х 10м), код ДК 021:2015:44310000-6: Вироби з дроту, а Замовник зобов'язується прийняти поставлений Товар і оплатити його в терміни і на умовах, передбачених цим Договором.
14.05.2025р. відповідач на адресу позивача надіслав повідомлення про настання обставин непереборної сили №13, яким повідомив про настання обставин непереборної сили, про які стало відомо 14.05.2025р., що призвели до неможливості вчасного виконання зобов'язань за договором №218 від 20.03.2025р.. В зв'язку з влучанням боєприпасів в складське приміщення, де зберігались вироби оборонного призначення, а саме - МПП(малопомітна перешкода), більша частина їх непридатна до використання. Згідно п. 8.4 договору №218 від 20.03.2025р. та з урахуванням ситуації, що склалися пропонує внести зміни до договору та специфікації до нього в частині термінів поставки товару, та збільшити його на строк до 15.07.2025р.
Відповідно до п. 8.6 договору факти, викладені в повідомленні, пізніше мають бути підтверджені довідкою ТПП України. Відповідні документи повинні бути надані протягом одного місяця з моменту настання обставин непереборної сили.
13.06.2025р. позивач на адресу ТОВ «Агробуд Плюс» надіслав листа №327/3794 в якому звертає увагу останнього на термінову необхідність надання довідки ТПП України та додатково попереджає, що у разі ненадання довідки ТПП України станом на 15.06.2025 року військова частина НОМЕР_1 буде вимушена вважати посилання ТОВ «Агробуд Плюс» на обставини непереборної сили не підтвердженими та застосувати до Виконавця штрафні санкції за порушення термінів поставки згідно п.6.3. державного контракту в розмірі 0,5% від вартості товару (з урахуванням ПДВ), поставка якого прострочена, за кожен день прострочення. При цьому, в зв'язку з відсутністю документального підтвердження обставин непереборної сили, початок прострочення буде вважатись з 16.05.2025 року. Сума штрафних санкцій за 1 день складає 155 610,00 грн. з ПДВ. (31 122 000,00 * 0,5% =155 610,00). Сума потенційних штрафних санкцій за період з 16.05.2025 по 15.06.2025 буде складати 4 681 992,00 грн. з ПДВ (155 610,00 * 31 = 4 823 910,00).
08.07.2025р. позивач звернувся з вимогою №327/4524 до відповідача про сплату штрафних санкцій, яка останнім залишена без відповіді та задоволення.
Висновком Торгово - промислової палати України №2005/1.2 від 07.08.2025р. «Про наявність факту істотної зміни обставин (hardship) на підставі ст. 652 ЦК України, підтверджено настання істотної зміни обставин, які що ускладнюють (тимчасове уможливлюють) виконання конрактних зобов'язань ТОВ «АгробудПлюс» за Державним контрактом (договором) про закупівлю товарів №218 від 20.03.2025р., що спричинено масованим збройним ударом з боку збройних сил російської федерації по території м. Дніпро 28 березня 2025 року, внаслідок якого було повністю знищено продукцію (800 комплектів малопомітної перешкоди типу МПП), що зберігалася на складі до моменту її передачі Замовнику. Ця обставина: наступила після укладення договору, не могла бути передбачена сторонами у момент укладення контракту навіть із врахуванням умов воєнного стану; істотно унеможливила виконання зобов'язанню у погоджені строки та на первісно узгоджених умовах, порушивши договірну рівновагу; вийшла за межі ризиків, які могли нести заінтересована сторона (ТОВ «Агробуд Плюс») у межах звичайної господарської діяльності. Отже, у зв'язку з настанням істотної зміни обставини реалізації договірних зобов'язань за договором №218 від 20.03.2025р. обґрунтованою є необхідність перегляду строків його виконання з метою адаптації до нових обставин, згідно з положеннями чинного законодавства України, зокрема, ст. 652 ЦК України та міжнародної договірної практики.
02.12.2025р. Дніпропетровською торгово - промисловою палатою видано ТОВ «Агробуд Плюс» сертифікат №1200-25-2552, яким засвідчено форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили), щодо обов'язку (зобов'язання) поставити вироби оборонного призначення для військових інженерно - технічних споруд і фортифікаційних споруд: малопомітна перешкода типу МПП пакет 10м х 10м код за ДК 021:2015:44310000-6 вироби з дроту, найменування, номенклатура, асортимент, кількість та інші технічні та якісні характеристики зазначені в специфікації до державного контракту (договору) про закупівлю товарів №218 від 20.03.2025р. в термін до 15.05.2025р.
Пунктом 2.1. Регламенту (нова редакція) засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням Президії ТПП України від 18 грудня 2014 р. № 44(5) (далі - Регламент) встановлено, що його затверджено на підставі Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» (зі змінами), що визначає компетенцію ТПП України та уповноважених нею регіональних торгово-промислових палат як єдиних органів із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) в Україні і встановлює перелік обставин форс-мажору (обставин непереборної сили).
Відповідно до п. 3.1. Регламенту сертифікат (у певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - Сертифікат) - документ, за затвердженими Президією ТПП України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим регламентом.
Відповідно до п. 6.2 Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. До кожної окремої заяви додається окремий комплект документів.
Таким чином, Торгово-промислова палата України у своїй діяльності повинна керуватись виключно Законом України «Про торгово-промислові палати в Україні», іншими законами, нормативно-правовими актами та своїм Статутом.
Із наведених норм випливає, що Торгово-промислова палата України та регіональні торгово-промислові палати мають право посвідчувати форс-мажорні обставини виключно шляхом видачі сертифікату (у певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. До кожної окремої заяви додається окремий комплект документів.
За таких підстав, суд зазначає, що експертний висновок Торгово - промислової палати України №2005/12 від 07.08.2025р. та сертифікат №1200-25-2552 від 02.12.2025 року про форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили) виданий Дніпропетровською торгово - промисловою палатою в межах наданих їй повноважень, визначених Законом України «Про торгово-промислові палати в Україні», який посвідчує настання істотної зміни обставин за зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробуд Плюс».
Частиною 1 статті 14-1 Закону “Про торгово-промислові палати в Україні» встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Тобто сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб'єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати.
Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов'язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних.
Сертифікат Торгово-промислової палати не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами.
Крім дослідження доказів, що підтверджують виникнення форс-мажорних обставин, слід встановити зміст спірних правовідносин, виходячи із умов та зобов'язань, передбачених договором, а також дій вчинених з його виконання; повідомлення/неповідомлення сторони договору про неможливість виконання умов договору; дотримання порядку такого повідомлення, передбаченого договором; причини такого невиконання; взаємозв'язок наведених причин невиконання (неповного виконання) обов'язку щодо поставки товару з умовами договору щодо її предмета та об'єкта; наявність/відсутність підстав для стягнення грошових коштів з урахуванням положень договору та їх розмір.
Подібні висновки викладені у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.08.2022 року в справі № 908/2287/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.07.2021 року в справі № 912/3323/20, від 25.11.2021 року в справі № 905/55/21.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 наголосив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу. Аналогічні висновки також викладено і у постановах від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, від 19.12.2023 у справі № 911/1625/22, від 09.04.2024 у справі № 905/342/23, від 06.06.2024 у справі № 910/6405/23, від 25.06.2024 у справі № 904/4103/23.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.05.2024 у справі № 913/308/23 сформульовано такі правові висновки: 1) неможливість виконання зобов'язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин; 2) перед тим як з'ясовувати правову природу обставин, які перешкодили належному виконанню договору, та їх правових наслідків, суди повинні з'ясувати право сторони посилатися на наявність форс-мажорних обставин; 3) форс-мажор не звільняє сторони договору від виконання зобов'язань і не змінює строків такого виконання, цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов'язань на період існування форс-мажору.
У постанові від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду також детально виснував про те, що: 1) потрібно розрізняти вчасне повідомлення сторони про виникнення форс-мажорних обставин (яке сторона має зробити у передбачений договором строк) від звернення до ТПП за отриманням сертифіката; 2) саме ж повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору; 3) водночас неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов'язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор), тобто про те, що сторона позбавляється права посилатися на форс-мажорні обставини через несвоєчасне повідомлення, має бути прямо зазначено в договорі.
Непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20).
Стаття 652 ЦК містить приписи для ситуацій, коли сторона об'єктивно може виконати зобов'язання, проте внаслідок зміни обставин таке виконання втрачає для неї сенс або кінцевий результат буде не тим, на який вона розраховувала на початку. У цьому разі виникає потреба зміни умов зобов'язання (договору) до змінених суттєвим чином обставин.
Стаття 652 ЦК передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Відповідно до ч.2 ст.652 ЦК, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених ч.4 цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Тобто на відміну від форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які роблять неможливим виконання зобов'язання в принципі, істотна зміна обставин є оціночною категорією, яка полягає у розвитку договірного зобов'язання таким чином, що виконання зобов'язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, наприклад, у силу збільшення для сторони вартості виконуваного або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов'язання.
Подібні висновки наведені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/15484/17, Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20 та від 31.08.2022 у справі №910/15264/21, на які посилається скаржник.
На відміну від форс-мажору істотна зміна обставин не впливає на строк виконання зобов'язань (не змінює його) і не звільняє сторону від відповідальності за невиконання, а дозволяє припинити таке виконання (розірвання договору) чи змінити умови такого виконання або умови договору в цілому (для досягнення балансу інтересів сторін, який був порушений через істотну зміну обставин).
У рекомендаціях Міжнародної ТПП щодо застосування форс-мажорних застережень та застережень про істотну зміну обставин (hardship) 2020 року (ICC Force Majeure and Hardship Clauses 2020), у яких враховано специфіку відносин у період пандемії, також звертається увага на різне визначення та різні правові наслідки форс-мажору та істотної зміни обставин. Розрізняються ці поняття і у Принципах УНІДРУА та Принципах Європейського договірного права.
Відтак форс-мажор (ст.617 ЦК) та істотна зміна обставин (ст.652 ЦК) є різними правовими ситуаціями, ст.652 ЦК може бути застосована у випадку відсутності існування форс-мажору, але особа має довести наявність всіх чотирьох умов, необхідних для внесення змін до договору за рішенням суду.
Суд зазначає, що експертним висновком Торгово - промислової палати України №2005/12 від 07.08.2025р. та сертифікатом №1200-25-2552 від 02.12.2025р. виданим Дніпропетровською торгово - промисловою палатою, підтверджено настання істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання Виконавцем своїх обов'язків за Державним контрактом про закупівлю товарів №218 від 20.03.2025 року. Проте, встановлення істотної зміни обставин не впливає на строк виконання зобов'язань (не змінює його) і не звільняє сторону від відповідальності за невиконання, а дозволяє припинити таке виконання (розірвання договору) чи змінити умови такого виконання або умови договору в цілому (для досягнення балансу інтересів сторін, який був порушений через істотну зміну обставин).
Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів внесення Сторонами змін до Державного контракту про закупівлю товарів №218 від 20.03.2025 року в частині здійснення строку поставки товару, а тому Відповідач повинен був здійснити постачання товару відповідної якості та кількості у строк по 15.05.2025 року.
У справі від 13.09.2023 № 910/8741/22 Верховний Суд зазначив про те, що: "… форс-мажор не звільняє сторін договору від виконання зобов'язань і не змінює строків такого виконання, цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов'язань на період існування форс-мажору".
Як встановлено судом, в порушення умов п.п. 8.4 - 8.6 договору, відповідачем не було своєчасно повідомлено позивача про настання обставини непереборної сили. Так про наслідки, які зафіксовані актом про пожежу від 29.03.2025р. відповідача повідомив позивача лише 14.05.2025р., крім того, факти викладені в повідомленні надісланому на адресу позивачем відповідачем не були підтверджені у встановлений строк (протягом одного місяця) довідкою ТТП України.
Натомість вказаний висновок Торгово - промислової палати України відповідачем було отримано лише 07.08.2025р.
Відповідно до п. 8.5 договору неповідомлення або несвоєчасне повідомлення позбавляє потерпілу Сторону права посилатися на вищевказані обставини як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язань за цим договором.
При зверненні до суду позивач просив стягнути з відповідача на його користь пеню за період прострочення з 16.05.2025 року по 08.07.2025 року у розмірі 8 402 940,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.
Згідно з частинами 1, 4 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
У відповідності до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України (на час виникнення спірних правовідносин), учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.
Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з нормами ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року)
Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
За таких обставин, Суд дійшов висновку, що сторони за взаємною згодою визначили вид штрафних санкцій та їх розмір за порушення зобов'язань за договором, беручи до уваги той факт, що дані зобов'язання з приводу поставки товару не є грошовими зобов'язаннями та положення щодо обмеження розміру штрафних санкцій законом на них не поширюються.
Зазначена позиція кореспондується з висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 03.03.2020 у справі № 922/2220/19, від 17.09.2020 у справі № 922/3548/19 та від 16.02.2021 у справі № 910/1972/20.
Згідно п. 6.1 договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.
У разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань відповідно при закупівлі послуг/робіт за бюджетні кошти Виконавець сплачує Замовнику штрафні санкції у вигляді штрафу (неустойку пені) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день затримки. (п. 6.2 договору).
Відповідно до п. 6.3 договору у разі порушення виконавцем передбачених цим Договором термінів поставки Товару, а також термінів усунення дефектів, Замовник має право вимагати від Виконавця сплати неустойки в розмірі 0,5% від вартості Товару (з урахуванням ПДВ), поставка якої прострочена, за кожен день прострочення.
Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору, за період прострочки виконання Відповідачем його договірного зобов'язання з 16.05.2025 року по 08.07.2025 року у розмірі 8402940,00 грн. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Положенням ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Визначені наведеними нормами положення з урахуванням приписів Господарського процесуального кодексу України щодо загальних засад господарського судочинства та щодо обов'язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації їхніх прав дає право суду зменшити розмір штрафних санкцій за умови, що він значно перевищує розмір завданих допущеним порушенням збитків.
Статтею 546 Цивільного кодексу України неустойка (штраф, пеня) віднесена до переліку видів забезпечення виконання зобов'язань.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).
Згідно з приписами частини 1 ст. 230 ГК України неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Отже, неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов'язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов'язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання боржником.
Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.
Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб'єкта господарської діяльності.
Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.
Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених ст. 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин. Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Господарський суд повинен надати оцінку як поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і запереченням інших учасників щодо такого зменшення.
Обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Закон не визначає ані максимального розміру, на який суди можуть зменшити нараховані відповідно до договору штрафні санкції, ані будь-який алгоритм такого зменшення.
Чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно ст. 86 ГПК, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Підприємництво за своєю суттю є ризикованою діяльністю, в Україні діє принцип свободи договору та заборони суперечливої поведінки, сторони добровільно уклали договір і визначили штрафні санкції, тому суд має зменшувати розмір пені саме у виключних випадках з урахуванням всіх обставин справи.
При вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій (пені) суди також беруть до уваги як обставини, прямо визначені у ст. 233 ГК та ст. 551 ЦК, так і інші обставини, на які посилаються сторони і які мають бути доведені ними. Найчастіше судами враховуються такі обставини (постанови Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №916/3211/16, від 26.01.2021 у справі №922/4294/19, від 24.02.2021 у справі №924/633/20, від 16.03.2021 у справі № 922/266/20):
- ступінь виконання зобов'язання боржником (співвідношення між сумою простроченого зобов'язання та загальною сумою зобов'язання);
- причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання;
- тривалість прострочення виконання;
- наслідки порушення зобов'язання для кредитора;
- поведінку боржника (системність порушення, чи навпаки - порушення з боку боржника мало винятковий характер; намагання/зусилля боржника погасити борг або погашення основної заборгованості на момент звернення до суду, намагання врегулювати спір в досудовому порядку, звернення з пропозиціями про реструктуризацію боргу до кредитора);
- поведінку кредитора;
- майновий стан кредитора та боржника (наявність збитків, заборгованості по виплаті заробітної плати);
- негативні наслідки стягнення неустойки з боржника, які можуть настати для нього та третіх осіб (трудового колективу, населення); ризики настання неплатоспроможності боржника;
- статус боржника, предмет діяльності боржника (забезпечення оборонних потреб, безпеки та здоров'я населення);
- майнові, а також інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.
Втім, закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд оцінити при ухваленні рішення.
Суд не зобов'язаний встановлювати всі можливі обставини, які можуть вплинути на зменшення пені; це не входить в предмет доказування у справах про стягнення пені. Відповідно до принципу змагальності суд оцінює лише надані сторонами докази і наведені ними аргументи. Суд повинен належним чином мотивувати своє рішення про зменшення пені, із зазначенням того, які обставини ним враховані, якими доказами вони підтверджені, які аргументи сторін враховано, а які відхилено (ст. ст. 86, 236-238 ГПК).
Суд, з огляду на матеріали справи, з урахуванням інтересів обох сторін, причин невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, наслідків порушення зобов'язання, вжиття останнім всіх заходів до виконання зобов'язання, незначності прострочення поставки, прийшов до висновку про наявність існування виняткових обставин для можливості застування частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України з огляду на наступне.
Оцінюючи наявні матеріали справи, доводи сторін, а також беручи до уваги інтереси Позивача, відсутність доказів понесення позивачем збитків та інших для нього наслідків порушення зобов'язання відповідачем, незначності прострочення виконання зобов'язання, зважаючи на військову агресію російської федерації на території України, а також виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи інтереси обох сторін, поведінку самого відповідача, яким вживалися заходи щодо своєчасної поставки товару, з метою забезпечення балансу інтересів сторін, Суд вважає за можливе зменшити розмір пені на підставі ч.3 статті 551 Цивільного кодексу України на 99,9%, а саме до 8402,94 грн.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач прострочив виконання свого зобов'язання щодо своєчасної поставки товару, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають задоволенню в розмірі 8402,94 грн., у зв'язку із зменшенням розміру неустойки. Таке зменшення розміру неустойки суд вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.
Таким чином, з товариства з обмеженою відповідальністю «Агробуд Плюс» на користь військової частини НОМЕР_1 підлягає стягненню пеня у розмірі 8402,94 грн.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача. При розподілі судових витрат враховано, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.
Керуючись ст. ст. 2, 20, 24, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 236-240, 250-252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуд Плюс" м. Хмельницький про стягнення 8402940,00 грн. задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуд Плюс" (м. Хмельницький, вул. Водопровідна,42, кв. 38, код 32774411) на користь військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) - 8402,94 грн. (вісім тисяч чотириста дві гривні 94 коп.) пені, 100835,28 грн. (с то тисяч вісімсот тридцять п'ять гривень 28 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
У стягненні 8 394 537,06 грн. пені відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення підписано та складено 30.01.2026р.
Суддя С.В. Гладій
Відрук. 3 прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (електронний суд)
3 - відповідачу (електронний суд)