27.01.2026м. СумиСправа № 920/239/23
Господарський суд Сумської області у складі судді Короленко В.Л., за участі секретаря судового засідання Виходцевої О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву Акціонерного товариства "Сумиобленерго" від 12.01.2026 №б/н про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню (вх №146 від 12.01.2026) у справі №920/239/23
за первісним позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032; код за ЄДРПОУ 00100227),
до відповідача: Акціонерного товариства "Сумиобленерго" (вул. Івана Сірка, буд.7, м. Суми, 40035; код за ЄДРПОУ 23293513)
про стягнення 11118413,42 грн
та
за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Сумиобленерго" (вул. Івана Сірка, буд.7, м. Суми, 40035; код за ЄДРПОУ 23293513)
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032; код за ЄДРПОУ 00100227)
про тлумачення умов договору
за участю представників сторін за первісним позовом:
від позивача: Батовська Т.І. (адвокат)
від відповідача: Осипов Д.В. (адвокат),
установив:
Відповідно до пунктів 4-5 резолютивної частини ухвали від 16.12.2024 у справі №920/239/23 постановлено прийняти до розгляду та частково задовольнити заяву АТ "Сумиобленерго" (вх №3296 від 19.07.2024) в частині закриття провадження у справі; закрити провадження у справі з розгляду зустрічного позову на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 19.05.2025 у справі №920/239/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2025, первісний позов задоволено частково; стягнуто з Акціонерного товариства "Сумиобленерго" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 3100764,30 грн (три мільйони сто тисяч сімсот шістдесят чотири грн 30 коп.) 3% річних, 7939444,05 грн (сім мільйонів дев'ятсот тридцять дев'ять тисяч чотириста сорок чотири грн 05 коп.) інфляційних збитків, а також 165603,13 грн (сто шістдесят п'ять тисяч шістсот три грн 13 коп.) судового збору; в іншому відмовлено.
18.12.2025 на виконання рішення Господарського суду Сумської області від 19.05.2025 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2025 видано наказ, яким стягнуто з Акціонерного товариства "Сумиобленерго" (вул. Івана Сірка, буд.7, м. Суми, 40035; код за ЄДРПОУ 23293513) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри, буд. 25, м.Київ, 01032; код за ЄДРПОУ 00100227) 3100764,30 грн (три мільйони сто тисяч сімсот шістдесят чотири грн 30 коп.) 3% річних, 7939444,05 грн (сім мільйонів дев'ятсот тридцять дев'ять тисяч чотириста сорок чотири грн 05 коп.) інфляційних збитків, а також 165603,13 грн (сто шістдесят п'ять тисяч шістсот три грн 13 коп.) судового збору.
Ухвалою від 08.01.2025 у справі №920/239/23 задоволено заяву відповідача про розстрочення виконання рішення суду (вх №3397 від 13.06.2025) з урахуванням заяви про уточнення розстрочення виконання рішення (вх №61 від 06.01.2026); розстрочено виконання рішення Господарського суду Сумської області від 19.05.2025 у справі №920/239/23 до 19.05.2026 згідно графіком розстрочення, наведеного в заяві про уточнення розстрочення виконання рішення (вх №61 від 06.01.2026).
12.01.2026 АТ «Сумиобленерго» подало заяву про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню (вх №146), в якій заявник просить визнати наказ Господарського суду Сумської області від 18.12.2025 у справі №920/239/23 таким, що не підлягає виконанню повністю.
Ухвалою від 13.01.2026 у справі №920/239/23 прийнято до розгляду заяву АТ "Сумиобленерго" від 12.01.2026 №б/н про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню (вх №146 від 12.01.2026); призначено розгляд заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню в судове засідання з повідомленням стягувача, боржника та органу ДВС на 27.01.2026, 10:00.
16.01.2026 Верховний Суд електронною поштою надіслав Господарському суду Сумської області ухвалу від 15.01.2026 у справі №920/239/23, відповідно до п.4 резолютивної частини якої витребував матеріли даної справи із Господарського суду Сумської області.
Листом від 19.01.2026 суд повідомив учасників справи, що відповідно до абз. 2 ч.1 ст.328 ГПК України, заява АТ "Сумиобленерго" від 12.01.2026 №б/н про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню (вх №146 від 12.01.2026) буде розглянута 27.01.2026, 10:00, за відсутністю матеріалів справи.
20.01.2026 матеріали справи №920/263/23 направлено до суду касаційної інстанції.
Ухвалою від 26.01.2026 у справі №920/239/23 задоволено заяву представника позивача за первісним позовом про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх №330 від 26.01.2026); постановлено провести судове засідання у справі №920/239/23, призначене на 27.01.2026, 10:00, та усі наступні судові засідання за участю представника позивача - адвоката Батовської Тетяни Іванівні (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У судовому засіданні 27.01.2026 судом встановлено:
Представники сторін у судове засідання прибули, представник відповідача підтримав заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, просив дану заяву задовольнити; представник позивача за первісним позовом заперечував щодо поданої заяви.
На виконання ч. 1 ст. 222 ГПК України здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу.
Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини ухвали за результатом розгляду заяви.
Розглянувши подану заяву представника відповідача за первісним позовом, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується зазначена заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення такої заяви, господарський суд установив:
Відповідно до ч. 1-3 та ч. 5 ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання. Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом.
Наказ від 18.12.2025 у справі №920/239/23, який заявник просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виданий на примусове виконання рішення Господарського суду Сумської області від 19.05.2025, яке набрало законної сили 24.11.2025, та постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2025.
У заяві відповідач за первісним позовом зауважує, що оскільки, на його думку, Господарський суд Сумської області у справі №920/239/23 надав заявнику можливість добровільно виконувати рішення 19.05.2025 на підставі затвердженого ухвалою від 08.01.2026 уточненого графіку розстрочення, а перша дата добровільного виконання ще не настала, то дана подія є саме тією іншою причиною, яка передбачена ст. 328 ГПК України і на підставі якої суд може визнати наказ таким, що не підлягає виконанню повністю.
Разом з тим, ще однією підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, на думку заявника, є виконання боржником наказу в частині сплати судового збору у розмірі 165603,13 грн, як наслідок відсутність обов'язку заявника в цій частині, а тому на цій підставі, заявник вважає, що суд може визнати наказ таким, що не підлягає виконанню.
Згідно ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
В силу приписів ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Частинами 1, 2 ст. 328 ГПК України встановлено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 30.03.2021 у справі № 910/8794/17 зазначив, що зі змісту вказаної статті вбачається, що перелік підстав для визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, не є вичерпним.
При цьому, підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи:
- матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання);
- процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема, видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили; якщо виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого документа; помилкової видачі виконавчого документа, якщо вже після його видачі у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого документа двічі з одного й того ж питання; пред'явлення виконавчого документа до виконання вже після закінчення строку на його пред'явлення до виконання.
В межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов'язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків не здійснюється (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 11.07.2019 у справі № 910/8665/17).
Отже, чинне процесуальне законодавство передбачає механізм нівелювання процедури примусового виконання судового наказу у разі відсутності відповідного обов'язку боржника шляхом визнання цього наказу таким, що не підлягає виконанню. При цьому суд виходить із того, що правовий механізм визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, не обмежено переліком таких обставин, а пов'язується із наявністю самого обов'язку. Подібні за змістом висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 914/3131/15, від 14.06.20218 у справі №914/4134/15, від 06.07.2018 у справі № 918/882/15.
Тобто, законодавець чітко визначив підстави для визнання судом наказу таким, що не підлягає виконанню, а саме: помилкова видача наказу судом; відсутність у боржника обов'язку повністю або частково у зв'язку з добровільним виконанням обов'язку ним або іншою особою; інші причини.
Під помилковістю видання наказу розуміється видача виконавчого документу в наслідок помилки суду.
Під відсутністю обов'язку слід розуміти, що обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою.
Під іншими причинами слід розуміти відсутність правових підстав у стягувача на здійснення будь-яких дій відносно боржника (стягнення, зобов'язання вчинити ті чи інші дії або утриматися від вчинення тощо), наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково.
Відповідно до статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 цього Кодексу).
Заявник доказів добровільного (а також і примусового) виконання наказу суду ним особисто або іншою особою суду не надав.
Суд зауважує, що розстрочення виконання рішення та часткова сплата заборгованості за наказом не передбачає визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю. Зазначені обставини мають бути враховані державним або приватним виконавцем в межах виконавчого провадження в процесі примусового виконання судового рішення на підставі відповідного наказу та ухвали про розстрочення виконання рішення суду.
Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частин першої, третьої статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Матеріалами справи не підтверджено та заявником не доведено, що наказ від 18.12.2025 у справі №920/239/23 є таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні заяви відповідача за первісним позовом про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю.
Керуючись статтями 120, 160, 221, 244, 234, 235, 255, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Відмовити у задоволенні заяви представника АТ "Сумиобленерго" (вх №146 від 12.01.2026) про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню повністю.
2. Копію ухвали надіслати учасникам справи відповідно до вимог частин 6-7 статті 6 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені статтями 255-256 Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію у справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі "Інтернет" за вебадресою: https://su.arbitr.gov.ua/sud5021/.
Повну ухвалу складено та підписано 30.01.2026
СуддяВ.Л. Короленко