65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про забезпечення позову
"30" січня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/243/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М., розглянувши заяву ТОВ "ЕСКОРЕ" про забезпечення позову (вх.№2-113/26 від 28.01.2026), по справі №916/243/26,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКОРЕ" (вул. Отамана Чепіги, буд. 43-Б, м. Одеса, 65042; код ЄДРПОУ 43691940);
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА" (вул. Транспортна, буд.5/1, м. Одеса, 65039; код ЄДРПОУ 25423138);
про стягнення 11 526,80 грн,
Суть спору: 28.01.2026 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх.№5500/25) ТОВ "ЕСКОРЕ" до відповідача - ТОВ "ВЕСТА" в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 11 526,80 грн, з яких 10 626,21 грн - основний борг, 619,82 грн - інфляційні втрати, 280,37 грн - 3 % річних.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем порушено взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати за Договором підряду №20/24-В від 20.12.2024, що є підставою для звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права шляхом стягнення суми основного боргу та штрафних санкцій згідно з умовами Договору та положеннями чинного законодавства України.
Також 28.01.2026 одночасно із позовною заявою до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову у даній справі (вх.№2-113/26), в якій заявник просить суд накласти арешт на грошові кошти, що належать ТОВ "ВЕСТА" як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать ТОВ "ВЕСТА", у межах розміру позовних вимог на загальну суму 11 526,80 грн.
У якості обґрунтування заяви ТОВ "ЕСКОРЕ" вказує, що враховуючи наявність у ТОВ "ВЕСТА" можливості в будь-який момент розпорядитися грошовими коштами, які знаходяться на його рахунках, можна дійти висновку, що відсутність у відповідача грошових коштів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.
Також заявник зазначає, що ТОВ «ВЕСТА» порушуючи вимоги ст. 193 ГК України та ст. 837 ЦК України, вже досить тривалий час ухиляється від виконання своїх обов'язків передбачених договором підряду, щодо оплати вартості виконаних позивачем (Підрядником) робіт, у зв'язку з чим є підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову, а саме накладення арешту на грошові суми, що належать ТОВ «ВЕСТА» може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Розглянувши заяву ТОВ "ЕСКОРЕ" про забезпечення позову (вх.№2-113/26 від 28.01.2026), по справі №916/243/26, господарський суд вважає, що вказана заява підлягає задоволенню з наступних підстав:
Згідно зі статтею 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 ГПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Як вбачається з ч. 4 ст. 137 ГПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
При цьому обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Відповідно до правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі №754/5683/22, у пунктах 46-48 якої зазначено, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.
Верховний Суд у постанові від 09.04.2024 у справі № 917/1610/23 відзначив, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.
У постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22, зроблено висновок, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Так, виконання в майбутньому судового рішення у даній справі за позовом про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів.
Адекватність такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах ціни позову полягає у тому, що такі дії забезпечать реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову.
Предметом позову в даній справі є вимога про стягнення з ТОВ "ВЕСТА" на користь ТОВ "ЕСКОРЕ" 10 626,21 грн основного боргу, 619,82 грн інфляційних втрат, 280,37 грн 3 % річних, а отже виконання в майбутньому судового рішення у цій справі, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач, до якого заявлені вимоги майнового характеру, необхідну суму грошових коштів для виконання рішення у разі задоволення позову, тобто, за висновком суду, застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем, безпосередньо пов'язано із предметом позову.
Таким чином, суд вважає, що заява ТОВ "ЕСКОРЕ" про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Окремо суд зазначає, що положенням ч. 6 ст. 140 ГПК України передбачається можливість вирішення судом питання щодо зустрічного забезпечення.
Між тим суд зазначає про відсутність необхідності вирішення питання щодо зустрічного забезпечення станом на день вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому процесуальним законом не встановлено обов'язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (частина перша статті 141 ГПК України): відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову. Аналогічна позиція викладена у Постанові КГС ВС від 19.02.2019 у справі №911/1695/18.
Водночас, суд зазначає, що ТОВ "ВЕСТА" не позбавлене права звернутися до Господарського суду Одеської області з клопотанням як про застосування зустрічного забезпечення, так і про скасування заходів забезпечення позову у разі надання відповідних доказів, які б спростовували необхідність застосування таких заходів.
Згідно з ч. 8 ст. 140 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Керуючись ст.ст.136-137, 140, 144, 234 ГПК України, суд
1.Заяву ТОВ "ЕСКОРЕ" про забезпечення позову (вх.№2-113/26 від 28.01.2026) по справі №916/243/26 - задовольнити.
2.Вжити заходи забезпечення позову по справі №916/243/26, шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА" (вул. Транспортна, буд.5/1, м. Одеса, 65039; код ЄДРПОУ 25423138) як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Товариству, в межах розміру позовних вимог на загальну суму 11 526,80 грн.
Стягувачем за цією ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕСКОРЕ" (вул. Отамана Чепіги, буд. 43-Б, м. Одеса, 65042; код ЄДРПОУ 43691940);
Боржником за цією ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА" (вул. Транспортна, буд.5/1, м. Одеса, 65039; код ЄДРПОУ 25423138).
Ухвала суду набирає законної сили 30.01.2026 та може бути оскаржена в порядку ст.256 ГПК України.
Ухвала дійсна для пред'явлення до виконання в строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження».
Суддя Невінгловська Юлія Михайлівна