79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
27.01.2026 Справа № 914/3509/25
м. Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового засідання Анни - Сніжани Дудяк розглянув матеріали справи
за позовом: Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Коптіспромс", м. Львів,
предмет позову: стягнення 20 766, 67 грн,
підстава позову: порушення зобов'язань з реєстрації податкової накладної,
за участю представників:
позивача: Ващенко Тетяна Денисівна (в режимі відеоконференції),
відповідача: не з'явився.
1. ПРОЦЕС
1.1. До Господарського суду Львівської області 17.11.2025 надійшла позовна заява до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Коптіспромс» про стягнення 20 766, 67 грн.
1.2. Ухвалою суду від 19.11.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Хід судових засідань відображено в попередніх ухвалах суду та протоколах судових засідань. У судовому засіданні 17.12.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
1.3. Відводів суду сторонами не заявлено.
1.4. Відповідач не отримував ухвал суду з незалежних від суду причин; інших адрес місцезнаходження відповідача суду не повідомлено і з матеріалів справи не встановлено. Ухвали суду про відкладення судових засідань суд також надсилав на електронну адресу сторони - koptisproms@ukr.net.
1.5. У судове засідання 27.01.2026 з'явився представник позивача, не заперечив стосовно розгляду справи по суті за відсутності представника відповідача, який не повідомив причин неявки, підтримав позовні вимоги. Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки не повідомив, заяв, клопотань до суду не подавав.
1.6. Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» відповідачем всупереч імперативним вимогам процесуального закону не зареєстровано.
1.7. Про дату, час та місце розгляду справи суд повідомляв відповідача у спосіб направлення ухвал суду на юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Коптіспромс» згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і на електронну адресу товариства.
1.8. Відповідно до позицій, висловлених у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
1.9. У разі направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
1.10. Відповідно до ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
1.11. Водночас за змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
1.12. Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
1.13. Одним із принципів господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
1.14. За таких обставин, враховуючи вчинення судом усіх залежних від нього дій щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та не отримання стороною ухвал суду з незалежних від суду обставин, повторну неявку представника відповідача та неповідомлення причин неявки, неодноразово відкладення судових засідань, що надавало стороні можливість взяти участь в розгляді справи, суд вважає за можливе вирішити спір по суті в цьому судовому засіданні за відсутності представника відповідача.
1.15. У судовому засіданні 27.01.2026 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
2. СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН
2.1. Спір виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем, на думку позивача, зобов'язань по договору поставки товару від 14.04.2022. Позивач стверджує, що здійснив оплату товару на загальну суму 3 124 600,00 грн. Відповідач поставив товар на загальну суму 3 124 630,00 грн. Позивач вважає, що він зазнав збитків в сумі 20 766,67 грн внаслідок відсутності факту реєстрації відповідачем податкової накладної на суму 124 630,80 грн.
2.2. Відповідач участі в розгляді справи не взяв, відзиву на позовну заяву не подав.
3. ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
3.1. Між Товариством з обмеженою відповідальністю «СВП Технолоджи», ідентифікаційний код юридичної особи 43474775, (постачальник згідно з договором) та Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» (покупець згідно з договором) 14.04.2022 укладено договір поставки № 14-04/12/27041402, предметом якого є поставка покупцю металопластикових вікон.
3.2. Відповідно до п. 3.1 договору орієнтовна ціна договору становить 37 521 000,00 грн.
3.3. Відповідно до п. 4.1 договору розрахунок між сторонами здійснюються на підставі 100 % передоплати згідно з додатком № 1. У випадку часткової передоплати покупцем постачальник залишає за особою право змінити одиничну вартість з перерахунку на неоплачену суму. Розрахунки здійснюються шляхом перерахування покупцем коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у цьому договорі, упродовж п'яти банківських днів з дня підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної. Покупець у разі наявності коштів може здійснювати попередню оплату на підставі наданого постачальником рахунку.
3.4. Відповідно до п. 4.2 договору підставою для здійснення розрахунків є видаткова накладна, підписана уповноваженими представниками сторін.
3.5. Відповідно до п. 5.1 договору постачальник здійснює поставку шляхом нарахування обсягу товару в кількості відповідно до Специфікації на поставку товару. Найменування, комплектація та вартість кожної конструкції вказана у додатку № 1 та погоджується сторонами, та може бути змінена згідно з п. 4.1 договору. Право власності на товар переходить до покупця під час його фактичного отримання постачальником. Передача постачальником товару покупцю здійснюється на підставі видаткової накладної.
3.6. Відповідно до п. 5.2 договору постачальник зобов'язаний в строк до 10 календарних днів з дня укладення договору передати покупцю однією парією товар.
3.7. Відповідно до п. 6.1 договору місце поставки - м. Харків.
3.8. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 13.11.2025 за кодом юридичної особи 43474775 зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю «Коптіспромс».
3.9. Відповідач здійснив поставку товару позивачу на загальну суму 3 124 630,80 грн відповідно до видаткових накладних:
- № 3 від 15.06.2022 на суму 1 497 243,60 грн, з яких 249 540,60 грн ПДВ;
- № 4 від 15.06.2022 на суму 1 118 187,45 грн, з яких 186 364,58 грн ПДВ;
- № 5 від 15.06.2024 на суму 509 199, 75 грн, з яких 84 866,63 грн ПДВ.
3.10. Позивач сплатив 3 124 600,00 грн що підтверджується платіжними дорученнями № 5359 від 03.05.2022 на суму 500 000,00 грн, № 5583 від 16.05.2022 на суму 1 000 000,00 грн, № 5853 від 27.05.2022 на суму 1 500 000,00 грн, № 6927 від 05.07.2022 на суму 124 600,00 грн.
3.11. Позивач стверджує, що відповідач подав на реєстрацію податкову накладну № 3 від 15.06.2022 на суму 124 630,80 грн (на різницю між поставленим і оплаченим товаром), у тому числі ПДВ 20 771,80 грн, яку було заблоковано в Єдиному реєстрі податкових накладних. На підтвердження вказаного подано скриншот електронного кабінету платника податків Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» за період 15.06.2022, відповідно до якого навпроти податкової накладної № 3, реєстраційний номер 9311160402 на суму 124 630,80 грн, сума ПДВ 20 771,80 грн, статус податкової накладної - реєстрацію зупинено.
4. ВИСНОВКИ СУДУ
4.1. Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, з огляду на таке.
4.2. Відповідно до встановлених обставин справи відповідач (попередня назва Товариство з обмеженою відповідальністю «СВП Технолоджи») є контрагентом позивача і не здійснивши реєстрацію податкової накладної № 3, відповідач порушує права позивача на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість в розмірі 20 766,67 грн.
4.3. Так, п. 10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачає, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
4.4. Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
4.5. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
4.6. Відповідно до п. 201.16 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
4.7. Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165. Відповідно до п. 7 вказаного Порядку у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
4.8. Відповідно до п. 10 Порядку у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
4.9. А відповідно до п. 11 Порядку платник податку має право додавати до скарги пояснення та копії документів, які підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена.
4.10. Докази оскарження зупинення податкової накладної у справі відсутні.
4.1. Крім цього, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (п. 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520, надалі по тексту - Порядок № 520).
4.2. Відповідно до п. 6 вказаного Порядку письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
4.3. Пункт 102.9 Податкового кодексу України на час складення податкової накладної № 3 від 15.06.2022 передбачав, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Проте, 01.08.2023 набули чинності зміни, внесені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», якими, зокрема, виключено згадану норму п. 102.9 і внаслідок чого відновлено перебіг строків з 01.08.2023. Тому відповідач мав обов'язок виконати п. 6 Порядку № 520 до 01.08.2024.
4.4. Щодо права на податковий кредит і пов'язаний із цим майновий інтерес, то суд враховує позицію Великої Палати у постанові від 01.03.2023 у справі № 925/556/21.
4.5. Так, з 1 січня 2015 року Податковий кодекс України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати.
4.6. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.
4.7. У зв'язку із цим Велика Палата Верховного Суду нагадує, що в пункті 25 постанови від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18 вона вже звертала увагу на те, що обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов'язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Натомість належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних (див. також постанову об'єднаної палати КГС ВС від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).
4.8. Ураховуючи викладене, Велика Палата доходить висновку, що збільшення податкового кредиту є майновим інтересом покупця товарів / послуг, який з 1 січня 2015 року за загальним правилом реалізовується після виконання продавцем в публічно-правових відносинах з державою обов'язку скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, адже із цим пов'язується виникнення у покупця права на віднесення відповідних сум ПДВ до податкового кредиту.
4.9. Водночас покупець не є стороною публічно-правових відносин між продавцем і контролюючим органом щодо реєстрації податкових накладних. До моменту виникнення права на включення суми ПДВ за операцію з придбання товарів / послуг до складу податкового кредиту взаємодія держави і покупця зводиться лише до можливості покупця подати на продавця скаргу, що в силу пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України зумовлює лише обов'язок контролюючого органу провести документальну перевірку продавця, спонукати виконати який покупець не може.
4.10. Як наслідок, такий покупець також не може вимагати від держави відшкодування збитків, спричинених невиконанням контролюючим органом обов'язку з проведення перевірки, оскільки цей обов'язок контролюючий орган має не перед покупцем і його невиконання не вважається таким, що порушує якесь конкретне право платника податків.
4.11. Оскільки саме від продавця, який має визначений законом обов'язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов'язок), залежить реалізація покупцем означеного вище майнового інтересу, пов'язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.
4.12. Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
4.13. Зважаючи на зазначене, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
4.14. У справі, що розглядається, відповідач не спростував підстав позову; у суду відсутні докази протилежного від зазначеного позивачем, зокрема доказів реєстарції податкової накладної на суму 124 630,80 грн.
4.15. Внаслідок відсутності реєстрації податкової накладної на таку суму, у тому числі 20 771,80 грн ПДВ, в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач на суму сплаченого товару у розмірі 124 600,00 грн, у тому числі ПДВ - 20 766,67 грн, позбавляється права на віднесення до складу податкового кредитуу сплаченого подаку на додану вартість у розмірі 20 766,67 грн. Вказане порішує приписи ст. 201 Податкового кодексу України.
4.16. Таке порушення є проявом протиправності поведінки учасника господарських відносин як один із елементів складу цивільного правопорушення.
4.17. Наступним елементом є розмір податкового кредиту у розмірі податку на додану вартість - 20 766,67 грн, сплаченого позивачем по договору поставки та не отриманого позивачем через поведінку відповідача.
4.18. Поведінка відповідача, яка призвела до позбавлення позивача можливості отримати податковий кредит, за відсутності доказів протилежного чи оскарження дій контролюючого органу, свідчить про причинно - наслідковий зв'язок між фактом реєстрації податкової накладної та виникненням права у платника податку нараховувати певні суми як такі, що відносяться до податкового кредиту, а реалізувати право на зменшення податкового зобов'язання на суму 20 766,67 грн. З огляду на викладене у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю Відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту Позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Такі висновки узгоджужються із позицією Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 917/877/17 (постанова від 03.08.2018).
4.19. Щодо вини відповідача, то відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
4.20. Тобто відсутність вини має довести відповідач. Натомість за час розгляду справи відповідач не вживав заходів для спростування підстав позову та доказування відсутності своєї вини в нереєстрації податкової накладної № 3 від 15.06.2022.
4.21. Здійснюючи розподіл судового збору, враховуючи вирішення спору по суті на користь позивача, сплачений ним судовий збір підлягає відшкодуванню відповідачем у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Коптіспромс» (79000, Львівська область, місто Львів, вул. Кульпарківська, будинок 266/2, ідентифікаційний код юридичної особи 43474775) на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (61037, Харківська область, місто Харків, вулиця Мефодіївська, будинок 11, ідентифікаційний код 31557119) 20 766,67 грн збитків і 2 422,40 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 30.01.2026.
Суддя Матвіїв Р.І.