79014,м.Львів, вул.Личаківська, 128
26.01.2026 Справа № 914/2955/25
Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В. П., за участю секретаря судового засідання Шевчук О. О., розглянувши у відкритому засіданні матеріали
заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп», м. Київ,
про:грошові вимоги в розмірі 38 638,50 грн,
до боржниці:ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
За участю представників:
від ТзОВ «ФК «Ел. Ен. Груп»:Сабура С. О.,
На розгляді Господарського суду Львівської області знаходиться справа № 914/2955/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 10.11.2025 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 ; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ОСОБА_1 ; призначено керуючою реструктуризацією Белінську Н. О.; постановлено оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; попереднє засідання призначено на 12.01.2026 о 10:00 год.
19 грудня 2025 року до суду від ТзОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» надійшла заява про грошові вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 38 638,50 грн (вх. № 5493/25 від 19.12.2025).
Ухвалою суду від 23.12.2025 прийнято до розгляду заяву ТзОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» про грошові вимоги до боржниці, повідомлено товариство про дату, час та місце попереднього засідання.
09 січня 2026 року керуючою реструктуризацією подано суду повідомлення про результати розгляду вимог ТзОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» (вх. № 733/26).
12 січня 2026 року ТзОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» подано суду додаткові пояснення (вх. № 765/26).
Попереднє засідання, призначене на 12.01.2026 о 10:00 год. не відбулось у зв'язку з тим, що внаслідок застосування графіків погодинних відключень (група 4.1.) в приміщенні Господарського суду Львівської області була відсутня електроенергія. Ухвалою суду від 12.01.2026 попереднє засідання відкладено на 26.01.2026.
У засідання 26.01.2026 з'явилась адвокатка кредитора - ТзОВ «ФК «Ел. Ен. Груп», яка підтримала заяву про грошові вимоги до боржниці та просила визнати вимоги її довірителя.
Частиною 1 статті 122 КУзПБ передбачено, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Згідно з частиною 1 статті 122 КУзПБ подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Частиною 1 статті 45 КУзПБ передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Разом з тим, частиною 4 статті 45 КУзПБ визначено, що для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.
Суд констатує, що заява ТзОВ «ФК «Ел. Ен. Груп» про грошові вимоги до боржниці у розмірі 38 638,50 грн, подана до суду поза межами строку, передбаченого частиною 1 статтею 45 КУзПБ, тому такі вимоги є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Розглянувши заяву ТзОВ «ФК «Ел. Ен. Груп», суд зазначає таке.
(1) 13 лютого 2025 року між ТзОВ «ФК «КІФ» (далі - кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі - клієнт) укладено Договір про надання коштів у позику, в тому числі i на умовах фінансового кредиту № 3905562 (далі - кредитний договір) підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 3 кредитного договору, за цим договором кредитодавець надає клієнту кредит у гривні, а клієнт зобов'язується одержати та повернути кредит, сплатити передбачені цим договором проценти та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Сума кредиту складає 1 500 гривень. Тип Кредиту - Кредит.
Строк пільгового кредитування 30 дні (в) (день).
Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів.
Згідно з п. 3.6 кредитного договору денна процентна ставка на дату укладення цього договору за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування пільгової процентної ставки складає 0.98% за 1 (один) день.
Відповідно до п. 4.1 кредитного договору, видача (надання) кредитодавцем кредиту клієнту за цим договором проводилась шляхом перерахування грошових коштів на картку № НОМЕР_2 , реквізити якої зазначені клієнтом у особистому кабінеті, та, яка визначена клієнтом у якості основної платіжної картки.
За умовами п. 4.2 кредитного договору, клієнт зобов'язується повністю повернути кредит та сплатити проценти, що були нараховані за кредитом до 14.05.2025 року шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок кредитодавця. Кредит погашається частинами протягом строку кредитування згідно Графіку платежів.
13 лютого року ТзОВ «ПрофітГід», що діє в інтересах ТзОВ «ФК «КІФ» на підставі договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів ПГ-29 від 22.02.2021, здійснило переказ коштів у розмірі 1 500,00 грн на картку № НОМЕР_2 .
02 липня 2025 року між ТзОВ «ФК «КІФ» та ТзОВ «ФК «Ел. Ен. Груп» укладено Договір факторингу № 02072025, відповідно до якого ТзОВ «ФК «КІФ» відступило своє право вимоги за кредитним договором.
Відповідно до п. 1.1. договору факторингу за цим договором клієнт зобов'язується відступити фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується прийняти такі Права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.
Згідно з Реєстром прав вимог №1 від 02.07.2025 до договору факторингу ТзОВ «ФК «Ел. Ен. Груп» набуло право грошової вимоги до боржниці в загальному розмірі 3 538,50 грн, з яких: 1 500,00 грн - заборгованість за тілом; 2 038,50 грн - заборгованість за відсотками.
(2) 16 січня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 2051730 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» (далі - Кредитний договір) підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію (п. 1.1.).
За умовами п. 1.2. Кредитного договору на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Відповідно до п. 1.3.-1.4. Кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає 10 000,00 грн. Строк кредиту - 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до цього договору.
За умовами п. 1.5. Кредитного договору тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до умов визначених у п. 1.5.1.-1.5.3. Кредитного договору: підвищена процентна ставка - 15% в день та застосовується за перший день користування кредитом; стандартна процентна ставка - 3% в день та застосовується з 2 дня користування кредитом до 14.02.2025, крім випадку застосування в цей період зниженої процентної ставки; знижена процентна ставка 0,15 % (надається як знижка на стандартну процентну ставку та застосовується, якщо виконані умови для отримання знижки, зокрема до 14.02.2025 (+3 дні) здійснена сплата першого платежу).
Пунктом 1.7. Кредитного договору визначено, що денна процентна ставка на дату укладення договору складає: п.1.7.1.: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 0,971% в день; п.1.7.2.: за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 0,741 % в день.
Згідно з п. 2.1. Кредитного договору кошти надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 .
У п. 6.4. Кредитного договору закріплено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов'язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов'язаний сплатити товариству штраф у розмірі 1000,00 грн на 4 день такого невиконання та/або неналежного виконання та у розмірі 200,00 грн, починаючи з 5 дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.
В будь-якому випадку граничний розмір сукупної суми неустойки (штрафів), нарахованої за порушення споживачем зобов'язань за цим договором, обмежується сумою, визначеною відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» (п. 6.4.6 Кредитного договору).
ТзОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов'язання за договором виконало та надало боржниці грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн шляхом перерахування на карту № НОМЕР_2 , що визначено п. 2.1. Кредитного договору, що підтверджується долученою довідкою про зарахування коштів.
Надалі, 30.10.2025 між ТзОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТзОВ «ФК «Ел. Ен. Груп» укладено Договір факторингу № 30102025 (далі - Договір факторингу), відповідно до якого ТзОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило своє право вимоги за договорами і, в тому числі, за Договором № 2051730 від 16.01.2025.
Відповідно до п. 1.1. Договору факторингу за цим договором Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується прийняти такі Права вимоги та сплатити Клієнту Ціну придбання за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб.
Відповідно до Реєстру прав вимоги № 1 від 30.10.2025 до Договору факторингу ТзОВ «ФК «Ел. Ен. Груп» набуло право грошової вимоги до боржниці в сумі 18 000 грн, з яких: 10 000,00 грн - сума заборгованості за тілом (основна сума боргу); 19 350 ,00 грн - сума заборгованості за відсотками за користування; 5 000,00 грн - сума заборгованості за неустойкою.
Крім того, ТзОВ «ФК «Ел. Ен. Груп» нараховано боржниці 750,00 грн відсотків за користування кредитом у період з 30.10.2025 до 09.11.2025.
Керуюча реструктуризацією Белінська Н. О. визнає вимоги ТзОВ «Ел. Ен. Груп» за Договором про надання коштів в позику № 3905562 від 13.02.2025 у повному обсязі, а вимоги за Договором про споживчий кредит № 2051730 від 16.01.2025 - частково, а саме на суму 30 100,00 грн. Керуючою реструктуризацією відхилено вимоги кредитора у розмірі 5 000,00 грн - штрафу, оскільки, на її переконання, такі нарахування повинні бути списанні на підставі п. 18 Перехідних та Прикінцевих положень ЦК України, а також вимоги у розмірі 4000,00 грн - відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, оскільки не надано доказів понесення таких витрат та у КУзПБ не передбачено витрат на професійну правничу допомогу.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Здійснення заміни кредитора у матеріальних відносинах є підставою правонаступництва у процесуальних відносинах.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Перевіривши, здійсненні ТзОВ «ФК «Ел. Ен. Груп» нарахування за Договором про надання коштів в позику № 3905562 від 13.02.2025, суд встановив, що ТзОВ «ФК «Ел. Ен. Груп» правомірно заявлено до визнання 1 500,00 грн заборгованості по тілу кредиту та 2 038,505 грн заборгованості по відсотках.
Перевіривши, здійсненні ТзОВ «ФК «Ел. Ен. Груп» нарахування за Договором про споживчий кредит № 2051730 від 16.01.2025, суд встановив, що ТзОВ «ФК «Ел. Ен. Груп» правомірно заявлено до визнання 10 000,00 грн заборгованості по тілу кредиту, 20 100,00 грн - заборгованості за відсотками та 5 000,00 грн - штрафу.
Щодо 5 000,00 грн заборгованості зі сплати штрафу, суд зазначає таке.
Відносини між кредитодавцями та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування регулюються Законом України «Про споживче кредитування».
Згідно з пунктом 14 частини 1 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» (тут і далі в редакції, чинній на момент укладення договору) у договорі про споживчий кредит зазначаються, зокрема, відповідальність сторін за порушення умов договору.
Суд звертає увагу, що пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України передбачено, що:
«У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).».
Водночас, пунктом 6 розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що:
«У разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов'язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.
Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов'язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем».
Суд вважає, що у сфері відносин споживчого кредитування Закон України «Про споживче кредитування» є спеціальним законом, а Цивільний кодекс України загальним, тому за принципом «lex specialis derogat legi generali», що з латини означає «спеціальний закон скасовує загальний закон», до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме норми Закону України «Про споживче кредитування».
З пункту 6 розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування», зокрема, вбачається, що споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення зобов'язань за договором про споживчий кредит у період з 01.03.2020 до припинення зобов'язань за договором про споживчий кредит, укладеним до 23.01.2024 (Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023. Тридцятий день з дня набрання таким Законом чинності припадає на 23.01.2024).
Водночас, у даній справі кредитний договір між ОСОБА_1 та ТзОВ «СЛОН КРЕДИТ» укладений 16.01.2025, а тому пункт 6 розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування», у даному випадку, не є підставою для звільнення ОСОБА_1 від обов'язку сплатити штраф за прострочення виконання зобов'язань.
Водночас, у абзаці 2 частини 2 статті 21 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов'язань на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
Враховуючи вказану норму закону, зважаючи, що за договором ОСОБА_1 надавався кредит у розмірі 10 000,00 грн, кредитор правильно визначив, що сума штрафу, нарахована на підставі п. 4.1. Договору не може перевищувати 5 000,00 грн. Тому, штраф саме у такому розмірі підлягає визнанню у даному випадку.
Статтею 133 КУзПБ визначений порядок задоволення вимог кредиторів.
Згідно з частиною 2 згаданої статті витрати, пов?язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов?язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об?єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до частини 4 згаданої статті вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;
3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
ТзОВ «ФК «Ел. Ен. Груп» просить суд визнати вимоги у розмірі 4 844,80 грн відшкодування витрат на оплату судового збору, а також 4 000,00 грн відшкодування витрат на оплату професійної правничої допомоги.
Враховуючи, що вимоги ТзОВ «ФК «Ел. Ен. Груп» визнані судом повністю, суд вважає, що покладенню на боржника підлягає судовий збір у розмірі 4 844,80 грн.
Щодо заявлених 4 000,00 грн відшкодування витрат на оплату професійної правничої допомоги, суд вказує таке.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 згаданої статті).
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
В підтвердження понесених кредитором витрат на правничу допомогу до заяви додано укладений між ТзОВ «ФК «Ел. Ен. Груп» та адвокатом Сабурою С. О. Договір про надання правової допомоги № 18092025 від 18.09.2025, Додаток № 7 від 15.12.2025, Акт прийому-передачі наданих послуг від 15.12.2025, Детальний опис робіт від 15.12.2025, виконаних за Договором.
Судом з таких документів, зокрема, з підписаного сторонами Акту наданих послуг від 15.12.2025 встановлено перелік виконаних адвокаткою робіт та їх вартість. У такому Акті визначено, що вартість підготовки та направлення до суду заяви ТзОВ «ФК «Ел. Ен. Груп» про грошові вимоги до ОСОБА_1 становить 4 000,00 грн. На надання цієї послуги адвокаткою витрачено 4 год. ТзОВ «ФК «Ел. Ен. Груп» претензій щодо наданих, адвокаткою Сабурою С. О. послуг немає.
Отже, дослідивши, подані ТзОВ «ФК «Ел. Ен. Груп» докази на понесення витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням визнання вимог ТзОВ «ФК «Ел. Ен. Груп» до ОСОБА_2 повністю, суд дійшов висновку, що витрати, понесені на професійну правничу допомогу підлягають визнанню у заявленому розмірі.
Узагальнюючи, суд вказує, що грошові вимоги ТзОВ «ФК «Ел. Ен. Груп» у розмірі:
- 4 844,80 грн судового збору підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів;
- 4 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів;
- 33 638,50 грн боргу (по тілу кредиту, відсотках) підлягають внесенню до другої черги реєстру вимог кредиторів,
- 5 000,00 грн штрафу підлягають внесенню до третьої черги реєстру вимог кредиторів.
Керуючись ст. ст. 2, 45, 47, 64 КУзПБ, ст. ст. 3, 12, 129, 234, 235 ГПК України, суд -
1. Грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел. Ен. Груп» (ідентифікаційний код 41240530) до ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) визнати у розмірі 47 483,30 грн, з яких:
- 4 844,80 грн судового збору, які підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів;
- 4 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів;
- 33638,50 грн боргу, які підлягають внесенню до другої черги реєстру вимог кредиторів,
- 5 000,00 грн штрафу, які підлягають внесенню до третьої черги реєстру вимог кредиторів.
2. Керуючій реструктуризацією Белінській Н. О. внести вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел. Ен. Груп» до реєстру, визнаних судом вимог кредиторів ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена у порядку та строки передбачені Кодексом України з процедур банкрутства та Господарським процесуальним кодексом України.
Повна ухвала складена 29.01.2026.
Суддя Трускавецький В.П.