вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
30 січня 2026 рокуСправа № 912/3014/25
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коваленко Н.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу №912/3014/25 від 03.12.2025
за позовом: Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (далі - ГС "УЛАСП"), код ЄДР 42502769, вул. А. Аболмасова, 5, група прм. 57, офіс 7, м. Київ, 02002
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Ал Нукарі Амін (далі - ФОП Ал Нукарі Амін), РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
про стягнення 15 360,00 грн
До господарського суду надійшла позовна заява ГС "УЛАСП" до ФОП Ал Нукарі Амін з вимогами:
1. Прийняти позовну заяву та відкрити провадження у справі.
2. Стягнути з Відповідача на користь Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (місцезнаходження: Україна, 02002, місто Київ, вулиця А. Аболмасова, будинок 5, група приміщень 57, офіс 7) суму основного боргу, що складає 7 680,00 грн.
3. Стягнути з Відповідача на користь Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (місцезнаходження: Україна, 02002, місто Київ, вулиця А. Аболмасова, будинок 5, група приміщень 57, офіс 7) суму штрафу, що складає 7 680,00 грн.
4. Здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
5. Судові витрати покласти на Відповідача.
6. Витрати на професійну правничу допомогу покласти на Відповідача
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за договором №КБР-69/04/23-Н від 01.04.2023 про надання дозволу на використання об'єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав в частині здійснення платежів.
Ухвалою від 03.12.2025 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/3014/25, ухвалив справу №912/3014/25 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи здійснювати в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами, у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі відповідач має право подати до суду клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, розпочати розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Органом поштового зв'язку повернуто конверт з вкладенням (ухвала від 03.12.2025) з відміткою "адресат відсутній" (відмітка органу поштового зв'язку - 14.12.2025), який направлявся на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Ураховуючи викладене, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи судом.
Крім того, господарський суд повідомляв відповідача про відкриття провадження у справі №912/3014/25 телефонограмою №380 від 22.12.2025, відповідно до якої відповідачу передано зміст ухвали від 03.12.2025 про відкриття провадження у справі №912/3014/25.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов та не повідомив суд про наявність заперечень щодо заявлених позовних вимог.
Згідно з положеннями ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Позивач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, що підтверджується довідкою суду про доставку електронного листа.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, господарський суд встановив такі обставини, які є предметом доказування у справі.
01.05.2023 між ГС "УЛАСП" (далі - позивач, суміжна організація) та ФОП Ал Нукарі Амін (далі - відповідач, користувач) укладений Договір №КБР-69/04/23-н про надання дозволу на використання об'єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав (далі - договір, ліцензійна угода, а.с. 13-18) з додатками, за умовами п. 2.1. якого користувач здійснює (на території) використання в комерційній діяльності об'єктів суміжних прав шляхом їх публічного виконання, а суміжна організація надає стосовно території користувачу на умовах, визначених цим договором, дозвіл (невиключну ліцензію) на публічне виконання об'єктів суміжних прав. Користувач, в свою чергу, зобов'язується виплатити винагороду (роялті) суміжній організації на розрахунковий рахунок який вказаний у відповідному виставленому суміжною організацією рахунку. Розмір винагороди (роялті) узгоджується сторонами у додатках до цього договору. Відповідний загальний щомісячний платіж має перераховуватись не пізніше ніж за 5 (п'ять) днів до початку місяця, за який він здійснюється.
Відповідно до п. 2.2. Договору якщо користувач прострочить платіж стосовно одного місяця на строк більший ніж 4-ри (чотири) місяці, то користувач повинен буде сплатити суміжній організації штраф, що складає 100% від розміру простроченого платежу. Крім цього, в разі зазначеної прострочки суміжна організація набуває право на дострокове отримання винагороди (роялті) за строк в повному обсязі (п. 2.2. Договору).
У відповідності до п. 4.1., 4.2., 4.4., 4.9. Договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє 1 (один) рік, а в частині невиконаних фінансових зобов'язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов'язань - до їх повного виконання.
У випадку, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про припинення дії цієї ліцензійної угоди виключно протягом місяця до настання дати закінчення її строку, дія цієї ліцензійної угоди вважається подовженою на той самий строк і на тих же умовах, і так кожного разу, коли протягом місяця до завершення строку дії цієї ліцензійної угоди не буде належного повідомлення про припинення. Належним повідомленням про припинення зі сторони користувача є лист з доданим до нього актом припинення використання об'єктів суміжних прав, що має бути підписаний уповноваженими представниками сторін. Повідомлення про припинення дії цієї ліцензійної угоди має бути надіслане засобами поштового зв'язку (цінним листом), при цьому належним доказом направлення повідомлення є чек відділу поштового зв'язку із зазначенням вказаних у цій ліцензійній угоді поштових реквізитів сторони на адресу якої направлено листа, а також опис вкладення з відтиском (печаткою) поштового відділу, який посвідчує відправлення зазначеного вище повідомлення. Якщо жодна із сторін не повідомляє іншу сторону про припинення дії цього договору протягом місяця до завершення строку дії цієї ліцензійної угоди (через що ліцензійна угода продовжить свою дію на той самий строк), то виплата платежів проводиться з урахуванням офіційного річного рівня інфляції (тобто загальна сума платежу на кожен наступний рік збільшується шляхом множення на офіційний індекс інфляції попереднього року і т.д.). Положення про збільшення розміру платежів (винагороди) через річний рівень інфляції є обов'язковим для виконання без підписання сторонами будь-яких додаткових угод, воно діє з першого дня коли договір було автоматично продовжено. Якщо за тих чи інших причин користувач сплачував винагороду (роялті) без врахування рівня інфляції, то він повинен доплатити відповідну суму тоді, коли до цього звернеться суміжна організація.
Акт нарахування роялті виписується щомісячно і підписується із використанням електронних цифрових підписів за допомогою системи електронного документообігу. Повернення підписаного акту не є обов'язковим.
Додатком №1 до Договору сторони погодили перелік закладів, в яких користувач здійснює використання об'єктів суміжних прав.
Відповідно до п. 2 додатку №1 до Договору сторонами погоджено розмір щорічного платежу за використання об'єктів суміжних прав: 3 840,00 грн. Винагорода (роялті) не може бути меншою ніж встановлено законодавством. Розмір платежів визначений відповідно до інформації, що була надана користувачем.
Щорічний платіж за використання об'єктів суміжних прав перераховується користувачем на розрахунковий рахунок суміжної організації відповідно до умов ліцензійної угоди. Він сплачується не пізніше ніж за п'ять днів до початку року, за який він здійснюється. Перший платіж здійснюється не пізніше 5 днів з моменту укладання ліцензійної угоди (п. 3 додатку №1).
Договір та додатки до нього підписані сторонами.
Позивач зазначає, що відповідачем було лише частково сплачено винагороду (роялті) за Договором у розмірі 3 840,00 грн.
Як стверджує позивач, спірний Договір пролонговано з 01.04.2024 по 01.04.2026.
Однак в частині виплати винагороди (роялті) за Договором, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем, яка станом на 21.10.2025 складає 7 680,00 грн (3 840,00 грн за квітень 2024 - березень 2025 + 3 840,00 грн за квітень 2025 - березень 2026).
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.
Розглядаючи спір по суті, господарський суд зазначає таке.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 3 ст. 426 ЦК України використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених Цивільним кодексом України та іншим законом.
Укладений Договір з додатками за своєю правовою природою є ліцензійним договором.
Згідно ч. 1 ст. 1109 ЦК України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.
Частинами 3-6 ст. 1109 ЦК України встановлено, що у ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.
Відповідно до ч. 1 ст. 1108 ЦК України особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) дозвіл на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності).
Згідно з ч. 1 ст. 1110 ЦК України ліцензійний договір укладається на строк, встановлений договором, який повинен спливати не пізніше спливу строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об'єкт права інтелектуальної власності.
При цьому, суд зазначає, що відносини щодо набуття, здійснення та захисту особистих немайнових та майнових авторських та/або суміжних прав, а також щодо прав особливого роду (sui generis), пов'язаних зі сферою авторського права та/або суміжних прав регулються положеннями Закону України "Про авторське право і суміжні права".
Згідно ст. 5 Закону України "Про авторське право і суміжні права" авторське право становлять особисті немайнові права автора і майнові права суб'єктів авторського права. Первинним суб'єктом авторського права є автор твору. Суб'єктами майнових авторських прав можуть бути також інші фізичні або юридичні особи, до яких перейшли майнові права на твір на підставі правочину або закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 47, ч. 1 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" суб'єкт авторського права або суміжних прав може здійснювати майнові права, що йому належать, особисто, через представника чи іншу уповноважену особу або організації колективного управління. Колективне управління майновими правами на об'єкти авторського права і об'єкти суміжних прав здійснюється організаціями колективного управління відповідно до закону.
Правові та організаційні засади колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в Україні визначаються Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав".
У ст. 1 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" терміни вживаються у такому значенні:
- добровільне колективне управління - колективне управління, що здійснюється організаціями колективного управління, зареєстрованими у встановленому цим Законом порядку, виключно щодо об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, включених до каталогу відповідної організації колективного управління;
- колективне управління - діяльність зі збору, розподілу та виплати правовласникам доходу від прав, що здійснюється в інтересах більше ніж одного правовласника на умовах та з дотриманням принципів, передбачених цим Законом;
- користувач - будь-яка юридична особа, фізична особа, фізична особа - підприємець, яка вчиняє дії, що відповідно до Закону України "Про авторське право і суміжні права" вимагають отримання згоди від суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, або яка іншим чином повинна виплатити винагороду чи відрахування правовласникам;
- організація колективного управління - громадське об'єднання зі статусом юридичної особи, зареєстроване в Установі, що не має на меті отримання прибутку, засноване виключно правовласниками, діяльність якого спрямована на колективне управління майновими правами на об'єкти авторського права і (або) суміжних прав.
Згідно ч. 2, 4 ст. 20 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" користувачі зобов'язані до початку використання у своїй діяльності об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім випадків, передбачених цим Законом та Законом України "Про авторське право і суміжні права", укласти з організацією колективного управління, яка здійснює управління майновими правами у відповідній сфері, договір про використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав.
Користувачі зобов'язані виплачувати організаціям колективного управління, з якими вони уклали договір, винагороду в розмірі та строки, передбачені цим договором. На вимогу організації колективного управління та у разі, якщо це передбачено умовами договору, користувачі зобов'язані подавати до організації перелік використаних об'єктів авторського права і (або) суміжних прав. Перелік відомостей та порядок подання звітів користувачами визначаються договором про використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, який може містити обов'язок користувачів надавати документально підтверджені відомості, у тому числі статистичну звітність, про одержані прибутки з того виду діяльності, у процесі якої здійснювалося пряме чи опосередковане використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав.
При вирішені цього спору суд враховує, що матеріали справи не містять доказів повідомлення відповідачем позивача про припинення дії укладеного Договору, а отже, доводи позивача в частині продовження строку дії Договору на 1 (один) рік з квітня 2024 по квітень 2025, а також з квітня 2025 по квітень 2026, суд вважає правомірними та обґрунтованими.
Таким чином, станом на час розгляду справи Договір є чинним та діє до 01.04.2026, доказів протилежного відповідачем до суду не подано.
Як було зазначено вище, розмір щорічного платежу за використання об'єктів суміжних прав становить 3 840,00 грн (п. 2 додатку №1 до Договору).
З матеріалів справи за розрахунком позивача слідує, що відповідачем на виконання умов Договору частково сплачено 3 840,00 грн, а тому не оплаченими є періоди: квітень 2024 - березень 2025 (з 27.03.2024 по 21.10.2025) на суму 3 840,00 грн та квітень 2025 - березень 2026 (з 27.03.2024 по 21.10.2025) на суму 3 840,00 грн.
Отже відповідач належним чином не виконав зобов'язання щодо виплати винагороди (роялті) відповідно до умов Договору, внаслідок чого, за розрахунком позивача у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 7 680,00 грн.
Докази здійснення відповідачем оплати винагороди (роялті) за Договором у розмірі 7 680,00 грн в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу (винагороди (роялті)) у розмірі 7 680,00 грн є правомірними та обґрунтованими, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, та не спростовані відповідачем, отже, підлягають задоволенню.
Позивачем заявлено також до стягнення з відповідача 7 680,00 грн штрафу.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом положень ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. (ст. 549 Цивільного кодексу України)
Відповідно до п. 2.2. Договору якщо користувач прострочить платіж стосовно одного місяця на строк більший ніж 4-ри (чотири) місяці, то користувач повинен буде сплатити суміжній організації штраф, що складає 100 % від розміру простроченого платежу.
Відповідач має заборгованість за 2 роки дії Договору, здійснив прострочення платежу більше ніж на чотири місяці, що свідчить про правомірність заявленої позивачем вимоги про стягнення штрафу у розмірі 7 680,00 грн на підставі п. 2.2 Договору.
Перевіривши розрахунок позивача щодо штрафу у розмірі 7 680,00 грн, господарський суд зазначає, що такий розрахунок є арифметично правильним, відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.
Розрахунок позивача не спростований відповідачем будь-якими доказами.
Згідно з ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. (ч. 1 ст. 74 ГПК України)
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. (ч. 3 ст. 74 ГПК України)
За приписами ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, на підставі повного, всебічного та об'єктивного дослідження наявних у справі доказів та встановивши усі обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги ГС "УЛАСП" до відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Також, разом з позовною заявою позивачем подана заява №б/н від 21.10.2025 в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України про намір заявлення судових витрат після прийняття рішення у даній справі.
Керуючись ст. 74, 76-77, 123, 129, 233, 236-241, 252, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ал Нукарі Амін (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (код ЄДР 42502769, вул. А. Аболмасова, 5, група прм. 57, офіс 7, м. Київ, 02002) суму основного боргу у розмірі 7 680,00 грн та 7 680,00 грн штрафу, а також 3 028,00 грн сплаченого судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення направити позивачу через систему "Електронний суд", відповідачу засобами поштового зв'язку.
Суддя Н.М. Коваленко
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.