ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.01.2026Справа №910/806/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Зеленіної Н.І., розглянув заяву заступника Генерального прокурора Крим Максима Юрійовича Офісу Генерального прокурора про забезпечення позову в господарській справі
за позовом заступника Генерального прокурора Крим Максим Юрійович Офісу Генерального прокурора
в інтересах держави в особі Київської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі у сумі 16 464 965,46 грн, 3% річних у сумі 511 486,20 грн та інфляційних втрат у сумі 1 267 802,34 грн,
Без виклику сторін.
Заступник Генерального прокурора Крим Максим Юрійович Офісу Генерального прокурора звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення на користь Київської міської ради (код ЄДРПОУ 22883141) для зарахування в дохід місцевого бюджету Київської міської територіальної громади безпідставно збережені грошові кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту в розмірі 16 464 965,46 грн, трьох процентів річних від простроченої суми безпідставно збережених коштів у розмірі 511 486,20 грн та втрати інфляції у розмірі 1 267 802,34 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі; вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання у справі на 25.02.2026.
Через систему "Електронний суд" 29.01.2026 від заступника Генерального прокурора Крим Максима Юрійовича Офісу Генерального прокурора надійшла заява про забезпечення позову.
Заява про забезпечення позову мотивована наявністю у відповідача простроченого грошового зобов'язання зі сплати коштів пайової участі, встановленого законом, невиконання якого призвело до безпідставного збереження значної суми бюджетних коштів та порушення публічних інтересів держави у бюджетній сфері. Заявник стверджує, що тривала несплата заборгованості та необмежена можливість відповідача розпоряджатися власними коштами свідчать про реальний ризик ускладнення або унеможливлення виконання майбутнього судового рішення, а тому ужиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти є співмірним, обґрунтованим та необхідним для гарантування реального й ефективного виконання рішення суду в разі задоволення позову та відповідає вимогам статей 136- 137 Господарського процесуального кодексу України і усталеній практиці Верховного Суду.
Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 статті 137 ГПК України закріплено вичерпний перелік заходів забезпечення позову.
Відповідно до пункту 1 та 4 частини 1 статті 137 ГПК позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 16.06.2011 № 5-рп/2011 у справі № 1-6/2011 судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є запобігання можливому порушенню в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Цим забезпечується можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Тобто, забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулася з відповідними вимогами у справі про банкрутство.
Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 ГПК України).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Із врахуванням викладеного вище та враховуючи обґрунтування поданої заступником Генерального прокурора Крим Максимом Юрійовичем Офісу Генерального прокурора заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку щодо необхідності її задоволення з наступних підстав.
Так, суд вказує, що арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження. При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх. Накладення арешту на майно не завдає шкоди та збитків відповідачу, не позбавляє його конституційних прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача реалізувати вказане майно третім особам.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 03.12.2021 у справі №910/4777/21, на яку посилається скаржник.
Враховуючи наведені заступником Генерального прокурора Крим Максимом Юрійовичем Офісу Генерального прокурора обґрунтування підстав звернення до суду з позовом - існування у відповідача значної суми заборгованості перед Державним бюджетом України, суд вважає визначений заявником захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд» як в національній валюті (гривня), так і в іноземній, що розміщені на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать ТОВ «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд», в межах суми позовних вимог на загальну суму 18 244 254,00 грн - адекватним, співмірним та логічно пов'язаним із предметом даного позову, що тим самим забезпечить виконання рішення суду (у випадку задоволення позову) та тим самим досягне мети забезпечення.
Суд звертає увагу на те, що можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Вказана правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22.
До того ж, саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 905/446/22.
Згідно зі статтею 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
За приписами статей 73-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до частини 6 статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
За сукупністю зазначеного судом вище, суд дійшов висновку, що обраний заявником спосіб забезпечення позову згідно поданої ним заяви відповідає вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності логічного зв'язку з предметом позовних вимог та може забезпечити ефективний захист прав або інтересів позивача в разі ухвалення рішення про задоволення позову, у зв'язку з чим подана заява підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 136-139, 140, 234 та 235 ГПК України, Господарський суд міста Києва,
1. Заяву заступника Генерального прокурора Крим Максима Юрійовича Офісу Генерального прокурора - задовольнити.
2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд» (ЄДРПОУ 03334032) як в національній валюті (гривня), так і в іноземній, що розміщені на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать ТОВ «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд» (ЄДРПОУ 03334032), в межах суми позовних вимог на загальну суму 18 244 254 (вісімнадцять мільйонів двісті сорок чотири тисячі двісті п'ятдесят чотири) грн.
Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд" (вул. Воскресенська, 2-А, м. Київ, 02125, код ЄДРПОУ 0333403).
Стягувачем за даною ухвалою є: Офіс Генерального прокурора (вул. Різницька, 13/15, м. Київ, 01011; ідентифікаційний код 00034051).
Ухвала є виконавчим документом, виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень та дійсна для пред'явлення до виконання до 30.01.2029.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її підписання.
Суддя Н.І. Зеленіна