ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.01.2026Справа № 910/12685/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Куценко К.К., розглянувши справу за позовом Керівника Вижницької окружної прокуратури (59200, Чернівецька обл., Вижницький р-н, м. Вижниця, вул. М. Василька, 3а) в інтересах держави в особі Державної екологічна інспекція Карпатського округу (76018, Івано-Франківська обл., місто Івано-Франківськ, вулиця Академіка Сахарова, будинок 23-А) до Державної служби геології та надр України (03057, місто Київ, вул. Цедіка Антона, будинок 16) та до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРЕМБУД" (59210, Чернівецька обл., Вижницький р-н, місто Вашківці, вул. Героїв Майдану, будинок 93) про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним результатів проведення аукціону, договору купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами та спеціального дозволу на користування надрами,
За участю:
Прокурора - Скляр Д. Ю.;
Представника відповідача 2 - Бурма С. В. (поза межами суду).
13.10.2025 на адресу суду від Керівника Вижницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічна інспекція Карпатського округу надійшла позовна заява до Державної служби геології та надр України та до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРЕМБУД" про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним результатів проведення аукціону, договору купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами та спеціального дозволу на користування надрами та 14.10.2025 зазначену заяву передано судді Демидову В.О. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до п.7 Додатку №1 наказу Державної служби геології та надр України від 14.08.2023 за № 410 родовище корисних копалин - Центральна ділянка Вашківецького родовища піщано-гравійної породи, що розташована у межах Вижницького району Чернівецької області та Коломийського району Івано-Франківської області, включене до переліку ділянок надр, спеціальні дозволи на користування якими планується виставити на аукціон (електронні торги) з продажу спеціальних дозволів на користування надрами. Програмою робіт з видобування корисних копалин гравійно-піщаних порід, що є додатком № 2 до вказаного наказу, передбачено підготовку родовища до промислової розробки, зокрема проходка в'їзних, розрізних траншей та утворення площадок першочергової відробки, проходження гірничих виробок, спорудження кар'єру (розробка відкритим способом), а також промислова розробка родовища (видобування).
Інформацію про лот «Спеціальний дозвіл на користування надрами -Центральна ділянка Вашківецького родовища гравійно-піщаної породи» розміщено в електронній торговій системі через електронний майданчик Товариства з обмеженої відповідальністю "Українська енергетична біржа". У подальшому 05.09.2023 відбувся аукціон за допомогою з продажу спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування піщано-гравійних порід Центральної ділянки Вашківецького родовища піщано-гравійної породи, яке розташоване на території Вижницького району Чернівецької області та на території Коломийського району Івано-Франківської області. За результатами перебігу електронних торгів, відповідно до протоколу електронного аукціону №SUE001-UA-20230816-17635 від 05.09.2023 переможцем аукціону визнано ТОВ «Черембуд» (код ЄДРПОУ 42425213).
У подальшому між Держгеонадрами та ТОВ "Черембуд" 02.10.2023 укладено договір №5/3-23 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобування гравійно-піщаної породи на Центральній ділянці Вашківецького родовища гравійно-піщаної породи. На виконання умов даного договору Держгеонадрами 09.11.2023 видано ТОВ «Черембуд» спеціальний дозвіл за № 6754 на видобування гравійно-піщаних порід на Центральній ділянці Вашківецького родовища.
Відповідно до відомостей, що містяться на електронному майданчику ТОВ "Українська енергетична біржа" та електронній платформі "Ргогогго.продажі", аукціон завершено, договір укладено, дозвіл видано.
Відповідно до проведеного вивчення зібраних матеріалів, опрацювання та аналізу зібраних даних встановлено, що згідно з ситуаційним планом Центральна ділянка Вашківецького родовища піщано-гравійної породи проходить через русло р.Черемош.
Національною академією наук України 04.08.2025 листом № 72/1229-04.08-2025 повідомлено, що р. Черемош належить до середніх річок, та до категорії гірських річок, територія Центральної ділянки Вашківецького родовища належить до водоохоронної зони р. Черемош. У відповідності з ст.87 Водного кодексу України та «Порядком визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них» в межах частини Центральної ділянки Вашківецького родовища, що розміщена поза межами земель водного фонду (русла та ПЗС р.Черемош) може бути дозволена добування піску і гравію на сухій частині заплави, у праруслах річок за погодженням з обласною та міською державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. При цьому допустимість провадження планової діяльності з видобутку корисних копалин повинна бути визначена за результатами процедури оцінки впливу на довкілля. В іншому випадку видобуток корисних копалин в межах водоохоронної зони р. Черемош суперечить Водному кодексі України.
Відповідно до листа департаменту екологічної оцінки Міністерства захисту довкілля та природніх ресурсів України за №21/21-04/3709-24 від 20.08.2024 встановлено, що згідно з даними Реєстру матеріали щодо здійснення процедури оцінки впливу на довкілля ТОВ «Черембуд» стосовно планової діяльності з видобутку піщано-гравійної суміші в руслі річки Черемош на Вашківецькому родовищі у реєстрі відсутні. Отже, висновок з оцінки впливу на довкілля зазначеному суб'єкту господарювання міністерством не видавався.
З огляду на викладене прокурор просить:
- визнати незаконним та скасувати п.7 Додатку №1 наказу Державної служби геології та надр України від 14.08.2023 № 410 «Про затвердження переліку ділянок надр, спеціальні дозволи на користування яким планується виставити на аукціон (електронні торги)» в частині виставлення на аукціон Центральної ділянки Вашківецького родовища піщано-гравійних порід;
- визнати недійсними результати електронного аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами Центральної частини Вашківецького родовища піщано-гравійних порід, оформленого протоколом про результати аукціону № SUE001-UA-20230816-17635 від 05.09.2023.
- визнати недійсним договір від 02.10.2023 № 5\3-23 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобування піщано-гравійних порід Центральної ділянки Вашківецького родовища, яке знаходиться у Вижницькому районі Чернівецької області та Коломийському районі Івано-Франківської області.
- визнати недійсним спеціальний дозвіл на користування надрами від 09.11.2023 № 6754, виданий Державною службою геології та надр України ТОВ «Черембуд».
Ухвалою суду від 20.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 20.11.2025 о 13:45 год.
Окрім того означеною ухвалою запропоновано відповідачам у строк не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, подати суду відзив на позов, в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу. Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об'єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 3, 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).
03.11.2025 в системі «Електронний суд» представником Державної екологічна інспекція Карпатського округу сформовано відзив на позовну, у відповідності до якого представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що спір в частині визнання незаконним та скасування наказу Держгеонадр (рішення суб'єкта владних повноважень) підлягає розгляд за правилами адміністративного судочинства. Також вказує, що електронний аукціон №SUE001-UA-20230816-17635 від 05.09.2023 проведений повністю у відповідності до вимог Порядку проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №993.
17.11.2025 від Вижницької окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив, у відповідності до якої прокурор просив доводи відповідача 1 відхилити, позовні вимоги задовольнити.
19.11.2025 представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Черембуд» сформовано заяву про відкладення підготовчого судового засідання у справі №910/12685/25, продовження процесуальних строків, надання доступу до електронної справи.
Означена заява обґрунтована відсутністю керівника товариства з обмеженою відповідальністю «Черембуд» Гінгуляка Д.В. на робочому місці протягом останнього місяця та відсутністю, у зв'язку із цим, у учасників даного товариства та його інших службових осіб доступу до кваліфікованого електронного цифрового підпису ТОВ «Черембуд», а також до електронної поштової скриньки товариства, ТОВ «Черембуд» не володіло можливістю своєчасно отримати інформацію про відкриття провадження у справі №910/12685/25.
Крім цього товариство не володіє примірником позовної заяви прокурора та доданими до неї матеріалами.
Представник зазначає, що ТОВ «Черембуд» випадково з'ясувавши 19.11.2025 року про існування в господарському суді міста Києва вказаної справи учасники ТОВ «Черембуд» разом із новопризначеним керівником тоді ж після закінчення робочого дня уклали договір про надання правничої допомоги.
З огляду на викладене представник просить відкласти підготовче судове засідання у справі №910/12685/25 з 20.11.2025 року на іншу дату; з метою забезпечення дієвої реалізації закріплених у ст. ст. 7, 13, 15, 16 ГПК України принципів господарського судочинства, продовжити Товариству з обмеженою відповідальністю «Черембуд» процесуальні строки на підготовку і подання відзиву на позов та доказів в його обґрунтування на строк в межах 15 днів з дати надання представнику відповідача доступу до електронних документів у справі №910/12685/25.
Ухвалу суду від 20.11.2025 відкладено підготовче засідання на 04.12.25 о 10:30 год.
28.11.2025 в системі «Електронний суд» Вижницькою окружною прокуратурою сформовано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.
01.12.2025 через систему Електронний суд від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Черембуд», надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
Ухвалу суду від 02.12.2025 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Черембуд» про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС (ВКЗ) задоволено.
03.12.2025 від представника Державної екологічна інспекція Карпатського округу надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника.
03.12.2025 в системі «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Черембуд» сформовано відзив на позовну заяву. Зазначав про відсутність у прокурора процесуальних підстав (повноважень) для звернення до суду з цим позовом, не підсудність вимог в частині визнання незаконним та скасування п. 7 Додатку №1 наказу Державної служби геології та надр України від 14.08.2023 №410, відсутність і необґрунтованість матеріально-правових підстав для позову та безпідставність посилань на порушення вимог Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».
Ухвалою суду від 04.12.2025 відкладено підготовче засідання на 11.12.2025 о 10:20 год.
08.12.2025 в системі «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Черембуд» сформовано заява про поновлення процесуального строку.
Означена заява обґрунтована тим, що в адресованому суду клопотанні представника відповідача ТОВ «Черембуд» від 19.11.2025 року, протягом жовтня-листопада 2025 року керівник ТОВ «Черембуд» Гінгуляк Д.В. був відсутнім на робочому місці, з ним не було ніякого зв'язку протягом вказаного періоду і донині. За отриманою з неофіційних джерел інформацією Гінгуляк Д.В. наприкінці вересня-початку жовтня 2025 року використав можливість виїхати за межі України та не повернувся, однак така інформація підлягає перевірці та офіційному підтвердження, з огляду на що на адресу Гінгуляка Д.В. товариством спрямований запит.
У зв'язку із цим ТОВ «Черембуд» в особі його іншого учасника, яка володіє 95% часток в статутному капіталі даного товариства, не володіла кваліфікованим електронним цифровим підписом та можливість доступу до електронної пошти ТОВ «Черембуд». З огляду на це у період до 19.11.2025 року єдина особа, яка наразі уособлює органи управління ТОВ «Черембуд» - його учасник ОСОБА_1 , не володіла інформацією про пред'явлення даного позову та відкриття провадження у даній справі.
Отримавши від працівників окружної прокуратури інформацію про пред'явлення до ТОВ «Черембуд» позову ОСОБА_1 19.11.2025 року залучила для надання правничої допомоги адвоката, який за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень та офіційного веб-сайту ДСА України з'ясував номер справи та суд, який її розглядає, а також звернувся до господарського суду м. Києва з відповідним клопотанням про відкладення підготовчого судового засідання та продовження процесуальних строків на надання відзиву.
У судове засідання 11.12.2025 прокурор та представник відповідача 2 прибули, інші учасники справи у судове засідання не прибули, повідомлялись належним чином.
Ухвалою суду від 11.12.2025 відкладено підготовче засідання на 23.12.2025 о 11:35 год.; Товариству з обмеженою відповідальністю «Черембуд» у строк до 19.12.2025 надати до суду: статут Товариства з обмеженою відповідальністю «Черембуд», пояснення щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно особи, яка тимчасово виконує обов'язки директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Черембуд».
14.12.2025 в системі «Електронний суд» представником відповідача 2 сформовано клопотання про приєднання до матеріалів справи документів, які підтверджують повноваження представників.
17.12.2025 на адресу суду від Керівника Вижницької окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив.
22.12.2025 на адресу суду від Керівника Вижницької окружної прокуратури надійшли заперечення на заяву про поновлення процесуального строку.
У судове засідання 23.12.2025 прокурор прибув, представник від відповідача 2 приймав участь у судовому засіданні з використанням власних технічних засобів.
У судовому засіданні 23.12.2025 суд без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання прийняв відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 23.12.2025 закрито підготовче провадження у справі №910/12685/25 та призначено справу до розгляду по суті на 06.01.2026 о 12:30 год.
06.01.2026 в системі «Електронний суд» представником відповідача 2 сформовано клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.
Ухвалою суду від 06.01.2026 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 22.01.26 о 10:00 год.
У судове засідання 22.01.2026 прокурор прибув, представники від відповідача 2 приймав участь у судовому засіданні з використанням власних технічних засобів, інші учасники судового процесу у судове засідання не прибули, повідомлялись належним чином.
В судовому засіданні 22.01.2026 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
Звертаючись до суду з вказаним позовом Керівник Вижницької окружної прокуратури посилався на те, що відповідно до п.7 Додатку №1 наказу Державної служби геології та надр України від 14.08.2023 за № 410 родовище корисних копалин - Центральна ділянка Вашківецького родовища піщано-гравійної породи, що розташована у межах Вижницького району Чернівецької області та Коломийського району Івано- Франківської області, включене до переліку ділянок надр, спеціальні дозволи на користування якими планується виставити на аукціон (електронні торги) з продажу спеціальних дозволів на користування надрами. Програмою робіт з видобування корисних копалин гравійно-піщаних порід, що є додатком № 2 до вказаного наказу, передбачено підготовку родовища до промислової розробки, зокрема проходка в'їзних, розрізних траншей та утворення площадок першочергової відробки, проходження гірничих виробок, спорудження кар'єру (розробка відкритим способом), а також промислова розробка родовища (видобування).
Інформацію про лот «Спеціальний дозвіл на користування надрами - Центральна ділянка Вашківецького родовища гравійно-піщаної породи» розміщено в електронній торговій системі через електронний майданчик Товариства з обмеженої відповідальністю "Українська енергетична біржа".
У подальшому 05.09.2023 відбувся аукціон з продажу спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування піщано-гравійних порід Центральної ділянки Вашківецького родовища піщано-гравійної породи, яке розташоване на території Вижницького району Чернівецької області та на території Коломийського району Івано-Франківської області. За результатами перебігу електронних торгів, відповідно до протоколу електронного аукціону №SUE001-UA-20230816-17635 від 05.09.2024 переможцем аукціону визнано ТОВ «Черембуд».
У подальшому між Держгеонадрами та ТОВ «Черембуд» 02.10.2023 укладено договір №5/3-23 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобування гравійно-піщаної породи на Центральній ділянці Вашківецького родовища гравійно-піщаної породи.
На виконання умов даного договору Держгеонадрами 09.11.2023 видано ТОВ «Черембуд» спеціальний дозвіл за № 6754 на видобування гравійно-піщаних порід на Центральній ділянці Вашківецького родовища.
Водночас, як зазначає Керівник Вижницької окружної прокуратури, відповідно до проведеного вивчення зібраних матеріалів, опрацювання та аналізу зібраних даних встановлено, що згідно з ситуаційним планом Центральна ділянка Вашківецького родовища піщано-гравійної породи проходить через русло р.Черемош.
Так, відповідно до наявних інформацій Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Дністер від 10.01.2024 за №57/06/2024 та від 14.08.2024 за №938/06/2024 управлінням, враховуючи похил водної поверхні р. Черемош, швидкість течії та літературно-наукові джерела, зроблено висновок, що річка Черемош належить до гірських річок з середнім басейном, а Центральна частина Вашківецького родовища гравійно-піщаних порід, відповідно до наданих її координат знаходиться в руслі річки Черемош та прибереженої захисної водоохоронної зони.
Відповідно до даних характеристики, що надавалася під час проведення зазначеного вище аукціону з продажу спеціальних дозволів на видобування корисних копалин Вашківецьке родовище розвідане в 1974 році Республіканським проектновишукувальним інститутом «Укрколгосппроект». Запаси піщано-гравійних порід, придатних для виробництва гравію, що відповідає ГОСТ 8268-62 для застосування в дорожньому будівництві і виробництві бетону і щебеню із валунів піщано-гравійних порід у кількості 8088 тис. м3. У 1985-1988 рр. Правобережною ГРЕ ВГО «Північгеологія» виконана дорозвідка Вашківецького родовища, за результатами робіт якої УкрТКЗ (протокол від 06.12.1988 № 4756) затверджено запаси галечниково-гравійних порід у кількості 7831 тис. м3 за категоріями В+С1, у тому числі: В - 2323, С1 - 5508. Однак, у подальшому Вашківецьке родовище не розроблялось.
У 2008 році ВК «Геолог» на замовлення ТОВ «Вашківецьке комунальне підприємство» здійснив геолого-економічну оцінку (розподіл запасів) Вашківецького родовища піщано-гравійних сумішей із виділенням зі складу родовища Центральної ділянки в окремий об'єкт користування надрами. Підрахунок запасів у межах Центральної ділянки проведено станом на 01.12.2008 з урахуванням затвердження запасів піщано-гравійних порід Вашківецького родовища УкрТКЗ (протоколи від 29.11.1975 № 3708 та від 06.12.1988 № 4756). З підрахунку запасів при цьому була виключена 50-метрова прибережна захисна смуга р. Черемош.
На теперішній час Центральна ділянка Вашківецького родовища сировини піщано- гравійної не розробляється.
Згідно умов спеціального дозволу на користування надрами за № 6754 від 09.11.2023 до початку видобування ТОВ «Черембуд» повинно: провести процедуру оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»; не здійснювати видобування корисних копалин, зазначених у дозволі, до закінчення процедури оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»; проводити внесення змін до особливих умов дозволу з урахуванням результатів оцінки впливу на довкілля та інші.
На запит Вижницької окружної прокуратури від 26.05.2025 № 50-107-1293 вих- 25 працівниками Чернівецького обласного центру з гідрометеорології 09.06.2025 надано відповідь за № 9924-1-704/9924-05, відповідно до якої встановлено, що за результатами проведення гідроморфологічного обстеження річки Черемош в межах м. Вашківці, до складу природних донних відкладів на ділянці обстеження входять: галька, гравій, пісок, великі рештки, намул. Русловими формами на даній ділянці річки є острови, осередки, заводі, перекати. Згідно методичних рекомендацій з гідро морфологічного моніторингу масивів поверхневих вод категорії «Річки» 2021 року, які розробленні Українським гідрометеорологічним інститутом (УкрГМІ) Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Національної академії наук України, такий склад донних відкладів та руслові форми характерні для гірських річок.
Національною академією наук України 04.08.2025 листом № 72/1229-04.08- 2025 повідомлено, що р. Черемош належить до середніх річок, та до категорії гірських річок, територія Центральної ділянки Вашківецького родовища належить до водоохоронної зони р. Черемош. У відповідності з ст.87 Водного кодексу України та «Порядком визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них» в межах частини Центральної ділянки Вашківецького родовища, що розміщена поза межами земель водного фонду (русла та ПЗС р.Черемош) може бути дозволена добування піску і гравію на сухій частині заплави, у праруслах річок за погодженням з обласною та міською державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. При цьому допустимість провадження планової діяльності з видобутку корисних копалин повинна бути визначена за результатами процедури оцінки впливу на довкілля. В іншому випадку видобуток корисних копалин в межах водоохоронної зони р. Черемош суперечить Водному кодексі України.
Відповідно до листа департаменту екологічної оцінки Міністерства захисту довкілля та природніх ресурсів України за №21/21-04/3709-24 від 20.08.2024 встановлено, що згідно з даними Реєстру матеріали щодо здійснення процедури оцінки впливу на довкілля ТОВ «Черембуд» стосовно планової діяльності з видобутку піщано-гравійної суміші в руслі річки Черемош па Вашківецькому родовищі у реєстрі відсутні. Отже, висновок з оцінки впливу на довкілля зазначеному суб'єкту господарювання міністерством не видавався.
З огляду на вказане зазначає, що оскільки Центральна частина Вашківецького родовища піщано-гравійних порід накладається на русло гірської річки Черемош, прийняття Держгеонадрами рішення про продаж спеціального дозволу на користування надрами та виставлення його на аукціон в порушення вимоги природоохоронного законодавства є незаконним та підлягає скасуванню в судовому порядку.
Спецдозвіл є недійсним також з тих підстав, що угода про умови користування надрами (як його невід'ємна частина) в силу особливостей відкритого способу добування не здатна забезпечити виконання вимог п. 3 ч. 8 ст. 16-3 КУпН в частині запобігання негативним екологічним наслідкам, зокрема можливим наводкам, руйнування та ерозії берегів, знищення природної екосистеми, об'єктів тваринного та рослинного світу, тощо.
Враховуючи вищевикладене, установлені порушення закону є підставою для визнання незаконним та скасування наказу Держгеонадр про включення ділянки надр Центральної частини Вашківецького родовища піщано-гравійних порід до переліку лотів вказаного аукціону (електронних торгів) щодо надання спеціального дозволу на користування надрами, а також визнання недійсними результатів такого аукціону, укладеного з переможцем договору купівлі-продажу спеціального дозволу та виданого Держгеонадрами спеціального дозволу на користування надрами.
При цьому Керівник Вижницької окружної прокуратури зазначає, що лише прийняття судом рішення про визнання незаконним та скасування п.7 додатку № 1 наказу Держгеонадр №410 від 14.08.2023, відповідно до якого Центральну частину Вашківецького родовища гравійно-піщаних порід включено до переліку ділянок надр, спеціальні дозволи на користування якими планується виставити на аукціон (електронні торги), який продовжує діяти як підстава виникнення та існування права в ТОВ «Черембуд» на видобування корисних копалин, призведе до усунення порушення прав держави на раціональне використання надр.
Як наслідок, договір купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами, укладений за результатами аукціону, що проведений без додержання вимог законодавства, є недійсним відповідно до ч. 1 ст. 203, ч. ч.1,3 ст. 215 ЦК України, як такий, що суперечить актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства щодо використання природних ресурсів у межах русла гірської річки Черемош, що, як зазначалося вище, заборонено ст.86 Водного кодексу України.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідачі посилалися на те, що електронний аукціон №SUE001-UA-20230816-17635 від 05.09.2023 проведений повністю у відповідності до вимог Порядку проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №993.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Право прокурора звертатися до суду в інтересах держави передбачено також ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 53 ГПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 № З-рп/99 вказано, що поняття «інтереси держави» є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор або його заступник самостійно визначає, посилаючись на законодавство, підстави подання позову, вказує, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Згідно із ст. 61 Кодексу України про надра державний контроль за використанням і охороною надр у межах своєї компетенції здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Пунктами 1, 7 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 (далі - Положення), Держекоінспекція є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів та здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до пункту 3 Положення основними завданнями Держекоінспекції є: здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо охорони земель, надр.
Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затверджене наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України № 230 від 07.04.2020 визначає, що територіальний орган Держекоінспекції здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, надає обов'язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням; вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.
Відповідно до п. 1, п. 3 розділу 1 Положення про Державну екологічну інспекцію Карпатського округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України № 60 від 02.02.2021, повноваження інспекції поширюються на територію Івано-Франківської та Чернівецької областей та остання уповноважена проводити перевірки (у т. ч. документальні) із застосуванням інструментально- лабораторного контролю, складати відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надавати обов'язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснювати контроль за їх виконанням.
Згідно п. 6, п. 10 розділу II Положення Інспекція вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах, звертається до суду із позовом зокрема щодо: визнання протиправними дій чи бездіяльності фізичних і юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб, про визнання недійсними індивідуальних актів або їх окремих частин, правочинів, що порушують вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища
Отже, діяльність органу місцевого самоврядування у сфері використання надр є об'єктом контролю у сфері захисту довкілля та природних ресурсів і такий контроль уповноважені здійснювати органи Державної екологічної інспекції України.
У зв'язку з цим, окружною прокуратурою листом № 50-107-2132вих-25 від 26.08.2025 повідомлено Державну екологічну інспекцію Карпатського округу про виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства та з'ясовано питання щодо реалізації наданих законом повноважень у сфері надрокористування, проведених та запланованих перевірок, намірів на відповідне реагування на порушення природоохоронного законодавства.
Державною екологічною інспекцією Карпатського округу листом від 09.09.2025 повідомлено, що Інспекція не проводила планові чи позапланові заходи державного екологічного нагляду (контролю) з наведених питань та не здійснювала заходи в судовому порядку щодо визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним результатів проведення аукціону, договору купівлі продажу, спеціального дозволу на користування надрами від 09.11.2023 за № 6754.
Листом №50-107-2335вих-25 від 22.09.2025 окружною прокуратурою повідомлено ДЕІ Карпатського округу про підготовку вказаної позовної заяви та намір її пред'явлення до суду, заперечень на який не надійшло.
Відповідно до ст. 11 Кодексу України про надра та Положення № 1174 Держгеонадра є уповноваженим державою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр.
Предметом цього позову, зокрема, є визнання недійсним п.7 Додатку №1 наказу Держгеонадр від 14.08.2023 № 410, визнання недійсним договору від 02.10.2023 № 5\3-23 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні, визнання недійсним спеціального дозволу на користування надрами від 09.11.2023 № 6754, виданого Державною службою геології та надр України ТОВ «Черембуд».
Суб'єктами спірних правовідносин є Держгеонадра та ТОВ «Черембуд», а тому за вказаним позовом вони набули статусу відповідачів, до повноважень одного з яких належить захист інтересів держави у сфері надрокористування.
Отже, звернення прокурора з цим позовом в інтересах держави в особі Держгеонадр процесуально унеможливлено, оскільки ГПК України не передбачено одночасного поєднання статусів позивача і відповідача для однієї особи за одним і тим самим позовом.
Враховуючи викладені прокурором у позовній заяві обставини та беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, суд дійшов висновку, що керівником Вижницької окружної прокуратури обґрунтовано та з дотриманням вимог ст. 53 Господарського процесуального кодексу України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» подано позовну заяву в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу до Державної служби геології та надр України та Товариства з обмеженою відповідальністю «Черембуд».
Частиною 1 статті 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Відповідно до статті 1 Кодексу України про надра, надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.
Завданням Кодексу України про надра є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян (ст. 2 Кодексу України про надра).
Згідно з частинами 1, 2 статті 5 Кодексу України про надра державний фонд надр включає як ділянки надр, що використовуються, так і ділянки надр, не залучені до використання, в тому числі континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони. Родовища корисних копалин - це нагромадження мінеральних речовин в надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання є придатними для промислового використання.
Згідно ст. 53 Кодексу України про надра при розробці родовищ корисних копалин серед інших вимог повинні забезпечуватися застосування раціональних, екологічно безпечних технологій видобування корисних копалин і вилучення наявних у них компонентів, що мають промислове значення, недопущення наднормативних втрат і погіршення якості корисних копалин, а також вибіркового відпрацювання багатих ділянок родовищ, що призводить до втрат запасів корисних копалин.
Нормами ст.86 Водного кодексу України передбачено, що на землях водного фонду можуть проводитися роботи, пов'язані з будівництвом гідротехнічних, лінійних та гідрометричних споруд, інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, поглибленням дна для забезпечення судноплавства, у тому числі експлуатаційне днопоглиблення (роботи, що проводяться з метою підтримання заданих навігаційних габаритів морських і внутрішніх водних шляхів, акваторій морських портів), видобуванням корисних копалин (крім піску, гальки і гравію в руслах малих та гірських річок), розчисткою русел річок, каналів і дна водойм, прокладанням кабелів, трубопроводів, інших комунікацій, а також бурові та геологорозвідувальні роботи.
Місця і порядок проведення зазначених робіт (крім експлуатаційного днопоглиблення) визначаються відповідно до проектів, що погоджуються з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства (крім робіт на землях, зайнятих морями, а також робіт, пов'язаних з будівництвом, облаштуванням та утриманням інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій), та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Місця і порядок проведення експлуатаційного днопоглиблення визначаються відповідно до паспортів гідротехнічних споруд та/або плану шляхових робіт і не потребують отримання дозволу на проведення робіт на землях водного фонду.
З матеріалів справи вбачається і не спростовано відповідачами, що Центральна ділянка Вашківецького родовища піщано-гравійної породи проходить через русло р.Черемош.
У статті 14 Кодексу України про надра зазначено види користування надрами, зокрема, для видобування корисних копалин.
Відповідно до статті 15 Кодексу України про надра, надра надаються у строкове платне користування. Спеціальний дозвіл на користування надрами надається на строк, визначений заявником, та становить, зокрема, від 3 до 20 років - зокрема, на видобування корисних копалин.
Згідно з частиною 1 статті 15-1 Кодексу України про надра, якщо користування надрами пов'язане з провадженням діяльності, визначеної Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", надання їх у користування здійснюється з урахуванням результатів оцінки впливу на довкілля.
Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" здійснення оцінки впливу на довкілля є обов'язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.
Відповідно до пункту 11 частини 3 статті 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" друга категорія видів планованої діяльності та об'єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає інші види діяльності: видобування піску і гравію, прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду.
Як вбачається зі Спеціального дозволу на користування надрами №6754 від 09.11.2023 мета користування надрами - видобування піщано-гравійних порід, придатних для виробництва гравію і щебеню, піщана складова придатна у якості компонента в'яжучого щільних силікатних бетонів та для благоустрою, рекультивації та планування. Площа - 30,7 га. Строк дії - 20 років.
За положеннями статті 16 Кодексу України про надра Спеціальний дозвіл на користування надрами надається за результатами аукціону (електронних торгів), а за наявності підстав, визначених частиною першою статті 16-2 цього Кодексу, - без проведення аукціону (електронних торгів). Надання спеціального дозволу на користування надрами, продовження строку його дії, внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами та до угоди про умови користування надрами здійснюються відповідним дозвільним органом: центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо ділянок надр, що містять корисні копалини місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, - Радою міністрів Автономної Республіки Крим. Аукціон (електронні торги) щодо продажу спеціального дозволу на користування надрами проводиться шляхом електронних торгів, що здійснюються за допомогою дворівневої автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи, яка забезпечує можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронній формі, які необхідні для проведення аукціону (електронних торгів), запобігання корупційним правопорушенням, та складається з бази даних системи аукціонів (електронних торгів) з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та електронних майданчиків, які взаємодіють через інтерфейс програмування додатків, що надається як код з відкритим доступом та визначає функціональність системи. Порядок проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Спеціальний дозвіл на користування надрами за результатами аукціону (електронних торгів) надається відповідним дозвільним органом у порядку, визначеному цим Кодексом, переможцю аукціону (електронних торгів), який має право бути користувачем надр відповідно до частин першої - шостої статті 13 цього Кодексу.
Для ініціювання продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні (електронних торгах) заявник подає до відповідного дозвільного органу заяву та додаткові матеріали, що включають оглядову карту, ситуаційний план, каталог географічних координат кутових точок, програму робіт, а якщо ділянка надр вже підготовлена для виставлення на аукціон (електронні торги) та інформація про неї розміщена на офіційному веб-сайті дозвільного органу - лише заяву із зазначенням назви такої ділянки.
У пункті 15 частини 2 статті 1 Порядку проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 993, визначено, що пакет аукціонної документації - документи, що готуються Держгеонадрами та містять відомості про ділянку надр, дозвіл у межах якої виставляється на аукціон (назва та координати, місцезнаходження, загальна інформація про геологічну будову, початкова ціна лота, програма робіт), проект угоди про умови користування надрами.
Національною академією наук України 04.08.2025 листом № 72/1229-04.08- 2025 повідомлено, що р. Черемош належить до середніх річок, та до категорії гірських річок, територія Центральної ділянки Вашківецького родовища належить до водоохоронної зони р. Черемош. У відповідності з ст.87 Водного кодексу України та «Порядком визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них» в межах частини Центральної ділянки Вашківецького родовища, що розміщена поза межами земель водного фонду (русла та ПЗС р.Черемош) може бути дозволена добування піску і гравію на сухій частині заплави, у праруслах річок за погодженням з обласною та міською державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. При цьому допустимість провадження планової діяльності з видобутку корисних копалин повинна бути визначена за результатами процедури оцінки впливу на довкілля. В іншому випадку видобуток корисних копалин в межах водоохоронної зони р. Черемош суперечить Водному кодексі України.
Таким чином, надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування піщано-гравійних порід, придатних для виробництва гравію і щебеню, мало бути здійснено Державною службою геології та надр України з обов'язковим урахуванням результатів оцінки впливу на довкілля.
Відповідно до листа департаменту екологічної оцінки Міністерства захисту довкілля та природніх ресурсів України за №21/21-04/3709-24 від 20.08.2024 встановлено, що згідно з даними Реєстру матеріали щодо здійснення процедури оцінки впливу на довкілля ТОВ «Черембуд» стосовно планової діяльності з видобутку піщано-гравійної суміші в руслі річки Черемош па Вашківецькому родовищі у реєстрі відсутні.
Отже, висновок з оцінки впливу на довкілля зазначеному суб'єкту господарювання міністерством не видавався.
З огляду на вказане зазначає, що оскільки Центральна частина Вашківецького родовища піщано-гравійних порід накладається на русло гірської річки Черемош, прийняття Держгеонадрами рішення про продаж спеціального дозволу на користування надрами та виставлення його на аукціон в порушення вимоги природоохоронного законодавства є незаконним та підлягає скасуванню в судовому порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а за ч. 1 ст. 16 цього Кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.
Під способами захисту суб'єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника. Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу, і такі способи мають бути доступними й ефективними.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необгрунтованість заявлених вимог.
З огляду на викладене дотримання встановленого порядку користування надрами становить особливий суспільний інтерес, а тому здійснення їх захисту від нераціонального використання є конституційним обов'язком держави.
За приписами ч. 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ГПК України). У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону
Згідно з частиною першою статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 та від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16).
Отже, серед способів захисту порушених прав та інтересів законодавець розрізняє визнання незаконним рішення органу державної влади.
Зважаючи на вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування п.7 Додатку №1 наказу Державної служби геології та надр України від 14.08.2023 № 410 «Про затвердження переліку ділянок надр, спеціальні дозволи на користування яким планується виставити на аукціон (електронні торги)» в частині виставлення на аукціон Центральної ділянки Вашківецького родовища піщано-гравійних порід, підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
За приписами частини 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Частинами 1-5 статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з наведеним у підпункті 4 пункту 2 Порядку проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 993 визначенням, договір купівлі-продажу дозволу - договір, який укладається між Держгеонадрами і переможцем аукціону.
Відповідно до пункту 6 Порядку рішення про проведення аукціону приймається Держгеонадрами з урахуванням вимог та строків, передбачених Кодексом України про надра.
Пунктом 38 Порядку передбачено, що спори, пов'язані з проведенням аукціону, вирішуються в судовому порядку.
З огляду на те, що електронний аукціон з продажу спеціального дозволу на користування надрами Центральної частини Вашківецького родовища піщано-гравійних порід, оформлений протоколом про результати аукціону № SUE001-UA-20230816-17635 від 05.09.2023, проведений із порушенням вимог законодавства та суперечить актам цивільного законодавства, суд дійшов висновку визнати результати електронного аукціону недійсними.
Ураховуючи наведені фактичні обставини, суд дійшов висновку про доведеність прокурором наявності правових підстав для визнання результатів електронного аукціону із продажу спеціального дозволу на користування надрами Центральної частини Вашківецького родовища піщано-гравійних порід, оформленого протоколом про результати аукціону № SUE001-UA-20230816-17635 від 05.09.2023 недійсними задля повного та ефективного захисту порушених прав держави.
Одночасно підлягає визнанню недійсним укладений за наслідками електронного аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами Центральної частини Вашківецького родовища піщано-гравійних порід, оформленого протоколом про результати аукціону № SUE001-UA-20230816-17635 від 05.09.2023, договір від 02.10.2023 № 5\3-23 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобування піщано-гравійних порід Центральної ділянки Вашківецького родовища, яке знаходиться у Вижницькому районі Чернівецької області та Коломийському районі Івано-Франківської області та, як наслідок, підлягає визнанню недійсним спеціальний дозвіл на користування надрами від 09.11.2023 № 6754, виданий Державною службою геології та надр України ТОВ «Черембуд».
Суд не приймає до уваги доводи відповідачів про те, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, виходячи з наступних підстав.
У статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
Поряд із цим, пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Згідно із частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, визнання незаконними рішень суб'єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.
Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Ураховуючи наведені нормативні положення, не є публічно-правовим спір за участю суб'єкта владних повноважень та суб'єкта приватного права - юридичної особи, в якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав юридичної особи. У такому випадку - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовані нормами цивільного та адміністративного права.
Дана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 01.11.2022 у справі № 910/7853/21.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.01.2019 у справі № 819/829/17 зазначено, що орган виконавчої влади або місцевого самоврядування у відносинах щодо організації та порядку проведення торгів (тендеру) є суб'єктом владних повноважень, а спори щодо оскарження рішень чи бездіяльності цих органів до виникнення договірних правовідносин між організатором та переможцем цього тендеру належать до юрисдикції адміністративних судів. Проте після укладення договору між організатором конкурсу та його переможцем спір щодо правомірності рішення тендерного комітету підлягає розгляду в порядку цивільного (господарського) судочинства, оскільки фактично зачіпає майнові інтереси переможця торгів.
Враховуючи, що в межах даної справи прокурором поряд із наказом Державної служби геології та надр України оскаржуються також результати відповідного електронного аукціону та договір купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами, відповідний спір у справі в цілому стосується цивільних прав відповідача 2, як переможця торгів.
Таким чином, відсутні підстави для застосування в даному випадку положень пункту 1 частини 2 статті 231 Господарського процесуального кодексу України та закриття провадження у справі в частині визнання незаконним та скасування п.7 Додатку №1 наказу Державної служби геології та надр України від 14.08.2023 № 410 «Про затвердження переліку ділянок надр, спеціальні дозволи на користування яким планується виставити на аукціон (електронні торги)» в частині виставлення на аукціон Центральної ділянки Вашківецького родовища піщано-гравійних порід.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони).
Відповідачами доводи прокурора не спростовано.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача, у зв'язку із чим означений позов підлягає задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів.
Керуючись статтями 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати незаконним та скасувати п.7 Додатку №1 наказу Державної служби геології та надр України від 14.08.2023 № 410 «Про затвердження переліку ділянок надр, спеціальні дозволи на користування яким планується виставити на аукціон (електронні торги)» в частині виставлення на аукціон Центральної ділянки Вашківецького родовища піщано-гравійних порід.
3. Визнати недійсними результати електронного аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами Центральної частини Вашківецького родовища піщано-гравійних порід, оформленого протоколом про результати аукціону № SUE001-UA-20230816-17635 від 05.09.2023.
4. Визнати недійсним договір від 02.10.2023 № 5\3-23 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобування піщано-гравійних порід Центральної ділянки Вашківецького родовища, яке знаходиться у Вижницькому районі Чернівецької області та Коломийському районі Івано-Франківської області.
5. Визнати недійсним спеціальний дозвіл на користування надрами від 09.11.2023 № 6754, виданий Державною службою геології та надр України Товариства з обмеженою відповідальністю «Черембуд» (59210, Чернівецька обл., Вижницький р-н, місто Вашківці, вул. Героїв Майдану, будинок 93, код ЄДРПОУ 42425213).
6. Стягнути з Державної служби геології та надр України (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка,16, код ЄДРПОУ 37536031) на користь Чернівецької обласної прокуратури (58002, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. М. Кордуби, 21, код ЄДРПОУ 02910120) 6056,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання позову.
7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Черембуд» (59210, Чернівецька обл., Вижницький р-н, місто Вашківці, вул. Героїв Майдану, будинок 93, код ЄДРПОУ 42425213) на користь Чернівецької обласної прокуратури (58002, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. М. Кордуби, 21, код ЄДРПОУ 02910120) 6056,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання позову.
8. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 30.01.2026.
Суддя Владислав ДЕМИДОВ