ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.01.2026Справа № 910/586/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Блажівської О.Є., перевіривши на предмет відповідності процесуальним вимогам позовної заяви
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ВЕСМА" (01021, місто Київ, вул. М. Грушевського, буд.28/2, Н/П №43 ЄДРПОУ 32250025)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АДІЛЬ ОІЛ" (01135, місто Київ, вул. Дмитрівська (Шевченківський р-н), буд. 71, офіс 403/1; ЄДРПОУ 45318956)
про стягнення 957 889, 55 грн,
без виклику представників сторін,
До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ВЕСМА" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АДІЛЬ ОІЛ" про стягнення суми основного боргу - 709 913, 92 грн, пеню - 50 699, 75 грн, інфляційне збільшення - 1 467, 57 грн, 3 % річних - 4 906, 43 грн, штраф - 26 684, 31 грн.
Перевіривши подану Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ВЕСМА" позовну заяву на предмет додержання вимог Господарського процесуального кодексу України, суд звертає увагу на таке.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно із ч. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд зазначає, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. 162, 164 ГПК України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023, який набрав чинності 21.07.2023 та введений в дію 18.10.2023 внесено зміни до ряду статей ГПК України.
Так, відповідно п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Згідно із ч. 8 ст. 6 ГПК України якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов'язку зазначення відповідних відомостей.
Позовна заява від імені позивача подана представником (адвокатом) Галай О.О. через систему "Електронний суд", в зв'язку з чим він не зобов'язаний зазначати інформацію про наявність у нього електронного кабінету.
Проте, зазначене не нівелює обов'язку представника позивача зазначити відповідну інформацію про наявність у позивача та відповідача Електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
З огляду на викладене, суд зазначає, що представником позивача в поданому позові не зазначено інформації щодо наявності/відсутності в позивача та відповідача та інших зареєстрованих електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (підсистема «Електронний суд»).
Отже, позивачу необхідно зазначити відомості про наявність/відсутність в сторін електронного кабінету.
Відповідно до ч. 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Таким чином за змістом наведених норм до суду може звернутись особа, яка діє через керівника, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи) або адвокат.
Згідно з ч. 4 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Судом встановлено, що позовну заяву, подану до Господарського суду міста Києва, від імені позивача підписано адвокатом Галай Олегом Олександровичем.
На підтвердження повноважень адвоката на підписання позовної заяви до останньої долучено ордер серії АІ №2104729 від 12.01.2026 на надання правничої допомоги у Господарському суді м. Києва адвокатом Галай Олегом Олександровичем.
Згідно з частиною 2 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
У пункті 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, затвердженого рішенням Ради адвокатів України Національної асоціації адвокатів України №41 від 12.04.2019, наведено перелік реквізитів, які містить ордер, зокрема ордер містить "12.4) Назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко встановив, що в ордері повинно бути зазначено орган, в якому надається правова допомога, зокрема в графі "Назва органу, в якому надається правова допомога".
Отже, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначена конкретна, повна назва такого органу, зокрема суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 9901/847/18, ухвалах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.08.2019 у справі №915/1301/19, від 16.12.2019 у справі №5023/1702/12, від 03.02.2020 у справі №923/265/19, від 17.08.2020 у справі № 911/2636/19, а також у постанові Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі № 591/6387/21 від 19.08.2024.
Суд зазначає, що Указом Президента України "Про утворення апеляційних господарських судів та затвердження мережі господарських судів України" від 11.07.2001 реформовано арбітражний суд міста Києва у господарський суд міста Києва.
Згідно вищевикладеного, повною назвою суду до якого позивачем подано позовну заяву є Господарський суд міста Києва, а не Господарський суд м. Києва. А отже ордер серії АІ №2104729 від 12.01.2026 доданий до позовної заяви у якості належного та допустимого доказу на підтвердження повноважень адвоката Галай Олега Олександровича містить неточності в назві органу, в якому надається правова допомога.
Таким чином позивачу необхідно надати суду належним чином оформлений ордер із зазначенням вірної, повної назви суду, у якому надається правова допомога адвокатом.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
У позовній заяві позивачем ціна позову вказана 957 889, 55 грн. та у позовній заяві позивачем зазначено, що 709 913, 92 грн. - сума основного боргу, 50 699, 75 грн. - пеня, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ 1 467,57 грн. - інфляційного збільшення боргу, 4 906,43 грн. - 3 % річних, 190 901,88 грн. - штраф 20 % від суми основного боргу.
У той же час, в прохальній частині позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу - 709 913, 92 грн, пеню - 50 699, 75 грн, інфляційне збільшення - 1 467, 57 грн, 3 % річних - 4 906, 43 грн, штраф - 26 684, 31 грн.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст.164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлюються Законом України «Про судовий збір».
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року складає 3 328, 00 грн.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру підлягає сплаті 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, за приписами частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Отже, будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 року у справі № 907/9/17, від 25.08.2020 року у справі № 910/13737/19, а також постанові Верховного Суду від 14.09.2022 року у справі № 280/9443/21.
В поданій до суду позовній заяві позивачем заявлено майнову вимогу - про стягнення коштів у розмірі 957 889, 55 грн.
Судовий збір відповідно до приписів 4 Закону України "Про судовий збір" за дану вимогу становить 11 494 грн 67 коп (14 368 грн 34коп х 0.8)
При дослідженні судом позовної заяви на відповідність вимогам статей 162 та 164 ГПК України матеріалами позовної заяви встановлено, що позивачем не додано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Враховуючи викладене, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ВЕСМА" підлягає залишенню без руху.
При цьому суд звертає увагу, що заява про усунення недоліків також має бути направлена на адресу відповідача.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись ст. 162, 164, 174, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Залишити без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ВЕСМА".
2. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків у позовній заяві шляхом:
- зазначення відомостей про наявність/відсутність в сторін електронного кабінету;
- ордера на підтвердження повноважень Галай Олега Олександровича, як представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ВЕСМА" на надання правової допомоги, у якому зазначено вірну, повну назву суду, у якому надається правова допомога адвокатом;
- зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
- надання підтвердження сплати судового збору у розмірі 11 494 грн 67 коп.;-
- доказів надсилання копії заяви про усунення недоліків позовної заяви з доданими документами відповідачу.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, відповідно до приписів статті 255 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу складено та підписано 28.01.2026, з урахуванням перебування судді Блажівської О.Є. у відпустці.
Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА