номер провадження справи 33/178/25
30.01.2026 Справа № 908/3533/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченка М.В., розглянувши матеріали справи №908/3533/25
за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «УКРІНТЕРЕНЕРГО» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85, ідентифікаційний код 19480600)
до відповідача: Приватного підприємства «ОРНАМЕНТ» (69106, м. Запоріжжя, вул.Теплична, буд. 23-А, ідентифікаційний код 31230374)
про стягнення 6967,11 грн.
До Господарського суду Запорізької області звернулося Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «УКРІНТЕРЕНЕРГО» з позовом про стягнення з Приватного підприємства «ОРНАМЕНТ» 6967,11 грн., з яких 2445,44 грн. - заборгованість за спожиту електричну енергію у лютому 2019 року, 2101,69 грн. - інфляційні втрати, 2419,98 грн. - 15% річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що між сторонами укладено договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника «останньої надії» та комерційної пропозиції, розробленої з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та відповідно до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», положень ПРРЕЕ, по оператору системи розподілу АТ «Запоріжжяобленерго». На виконання зазначеного договору, за даними оператора системи розподілу АТ «Запоріжжяобленерго» на підставі Звіту про фактичне споживання електричної енергії за лютий 2019 року відповідачу позивач склав акт № 001996 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період лютий 2019 року від 28.02.2019 та рахунок № 000031230374/07/О02/05611 від 13.03.2019 на обсяг споживання електричної енергії - 775 кВт*год. на суму 2 445,44 грн. (з ПДВ) та направив відповідачу рекомендованим листом на його юридичну адресу 19.03.2019. Відповідачем в порушення умов п. 2.1 глави 2 цього договору не здійснено своєчасну та повну оплату спожитої (купленої) електричної енергії за лютий 2019 року, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 2 445,44 грн., яку позивач просить стягнути в даному позові разом із нарахованими за прострочення її сплати інфляційними втратами та 15% річних.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2025 позовну заяву передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.12.2025 відкрито провадження у справі №908/3533/25, присвоєно справі номер провадження 33/178/25. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання. Встановлено відповідачу строк для надання відзиву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; для надання заперечень на відповідь на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Встановлено позивачу строк для надання суду відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Повідомлено сторін, що додаткові письмові докази, клопотання, заяви, пояснення, необхідно подати у строк до 31.12.2025.
Копію ухвали доставлено до електронних кабінетів позивача та його представника 01.12.2025 після 17-ї години, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
За приписами ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Враховуючи викладене, копія ухвали вважається врученою позивачу та його представнику 02.12.2025.
Відповідач не має електронного кабінету в системі «Електронний суд». У зв'язку з цим копію ухвали суду було надіслано відповідачу поштою на адресу його місцезнаходження згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 69106, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 23-А. Однак дана ухвала повернулася до суду 22.12.2025 без вручення.
Також копію ухвали суду було розміщено до відома відповідача на сайті Господарського суду Запорізької області 02.12.2025, що підтверджується роздруківкою з даного сайту за 02.12.2025.
Отже, відповідач належним чином повідомлений судом про час та місце розгляду справи.
Відповідач не надав відзиву на позов.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті.
Розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. У зв'язку з цим відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши матеріали справи, суд
Між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (далі - постачальник, позивач, ДПЗД «Укрінтеренерго»), яке виконує функції постачальника «останньої надії», діє на підставі ліцензії на постачання електричної енергії споживачу, виданої відповідно до постанови НКРЕКП від 06.11.2018 №1344, та розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 №1023-р (зі змінами), відповідно до положень ст. 64 Закону України від 13.04.2017 №2019-VIII «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (зі змінами) (далі - ПРРЕЕ), та Приватним підприємством «ОРНАМЕНТ» (далі - споживач, відповідач, ПП «ОРНАМЕНТ») укладено договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (надалі - договір) на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника «останньої надії» та комерційної пропозиції, розробленої з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та відповідно до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», положень ПРРЕЕ, по оператору системи розподілу Акціонерному товариству «Запоріжжяобленерго».
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 №1023-р (зі змінами) ДПЗД «Укрінтеренерго» визначено постачальником «останньої надії» (далі - ПОН) на період з 01 січня 2019 року до 31 грудня 2025 року.
Положеннями статті 64 Закону України від 13.04.2017 №2019-VIII «Про ринок електричної енергії» встановлено, що постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному Правилами, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», що затверджується Регулятором (НКРЕКП), та є публічним договором приєднання.
Договір регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» споживачу, у разі, якщо обраний споживачем електропостачальник не спроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання споживачем нового електропостачальника або до припинення у передбачених чинним законодавством чи договором випадках та є укладеним сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України з початку фактичного постачання електричної енергії споживачу (пунктом 3.4.4 Правил).
Зокрема, ще з 27.12.2018 на виконання положень частини одинадцятої статті 64 Закону України від 13.04.2017 №2019-VIII «Про ринок електричної енергії», ДПЗД «Укрінтеренерго», як постачальником «останньої надії», на своєму офіційному веб-сайті у мережі Інтернет за адресою www.uie.kiev.ua розміщено публічну оферту: Порядок приєднання до умов договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; Договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; Комерційна пропозиція для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії»; Порядок формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії».
Відповідно до положень статті 64 Закону України від 13.04.2017 №2019-VIII «Про ринок електричної енергії», яка кореспондується з умовами, що зазначені в Комерційній пропозиції №2 від 27.12.2018 для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», яка є додатком 1 до договору, договір вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів.
Отже, законодавством встановлено, що договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» укладається на підставі дій споживача - споживання електричної енергії (акцепт договору) без договору з іншим електропостачальником. У такому разі договір вважається укладеним (момент укладення договору) з постачальником «останньої надії» у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником.
За даними Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», на якого покладено функції адміністратора комерційного обліку відповідно до положень пункту 10 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії», відповідача віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник «останньої надії» з 01 лютого 2019 року, що підтверджується листом АТ «Запоріжжяобленерго» від 13.03.2019 № 007- 66/3884.
Відповідно до положень пункту 4.12 розділу IV ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Факт споживання електричної енергії споживачем підтверджується даними комерційного обліку (обсяги), що надає постачальнику «останньої надії» оператор системи розподілу/передачі, відповідно до положень пункту 10 постанови НКРЕКП від 28.12.2019 № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» та згідно з Тимчасовим порядком визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період, затвердженим постановою НКРЕКП від 28.12.2018 № 2118 (далі - Тимчасовий порядок), а саме шляхом надання постачальнику «останньої надії» Звіту за фактичне споживання електричної енергії споживачами постачальника за розрахунковий період.
Положеннями пункту 3 частини 1 статті 57 Закону України від 13.04.2017 №2019-VIII «Про ринок електричної енергії» встановлено, що електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.
Пунктом 1 частини 3 статті 58 Закону України від 13.04.2017 №2019-VIII «Про ринок електричної енергії» визначено, що споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Положеннями п. 2.1 глави 2 договору встановлено, що споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в додатку 1 до договору (комерційна пропозиція).
Крім цього, пунктом 5.8 глави 5 договору встановлено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Відповідно до положень п. 5.10 глави 5 договору про постачання електричної енергії з постачальником «останньої надії» оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менш 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.
Умовами Комерційної пропозиції № 2 від 27.12.2018 встановлено обов'язок сплати споживачем 100% від орієнтованої вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку.
Орієнтована вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії постачальником.
Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих постачальником від Оператора системи розподілу (передачі).
Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ.
Акт купівлі-продажу складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем, отриманих від ОСР. У разі наявності зауважень до акту купівлі-продажу споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності.
На виконання зазначеного договору, за даними оператора системи розподілу Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (ліцензія на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії відповідно до постанови НКРЕК від 13.11.2018 №1415) на підставі Звіту про фактичне споживання електричної енергії за лютий 2019 року відповідачу позивачем складено акт № 001996 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період лютий 2019 року від 28.02.2019 та рахунок №000031230374/07/О02/05611 від 13.03.2019 на обсяг споживання електричної енергії - 775 кВт*год. на суму 2445,44 грн. (з ПДВ) та надіслано відповідачу 19.03.2019 на адресу його місцезнаходження: 69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 68, приміщення 58 (згідно з відомостями сайту «Опендатабот» на дату надсилання рахунку відповідач знаходився за даною адресою).
Отже, позивач належним чином виконав свої зобов'язання в частині постачання електричної енергії, що підтверджується актом купівлі-продажу електроенергії за лютий 2019 року. Проте відповідач в порушення умов п. 2.1 глави 2 договору не здійснив своєчасну та повну оплату спожитої (купленої) електричної енергії, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 2445,44 грн.
На підставі вказаних обставин позивач звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом у даній справі про стягнення з відповідача 6967,11 грн., з яких 2445,44 грн. - заборгованість за спожиту електричну енергію у лютому 2019 року, 2101,69 грн. - інфляційні втрати, 2419,98 грн. - 15% річних
Правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договором постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», який за змістом закріплених у ньому прав та обов'язків сторін є договором поставки.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Положеннями п. 2.1 глави 2 договору встановлено, що споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в додатку 1 до договору (комерційна пропозиція).
Умовами Комерційної пропозиції №2 від 27.12.2018 встановлено обов'язок сплати споживачем 100% від орієнтованої вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку.
Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ.
Розрахунковим місцем є лютий 20219 року.
Отже, за умовами договору відповідач мав оплатити спожиту електричну енергію за лютий 2019 року у строк до 14.03.2019.
Рахунок №000031230374/07/О02/05611 від 13.03.2019 на оплату електричної енергії на суму 2445,44 грн. надіслано відповідачу 19.03.2019.
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В порушення умов договору відповідач не оплатив у встановлений строк вартість спожитої електричної енергії за лютий 2019 року в сумі 2445,44 грн., у зв'язку з чим утворилась заборгованість у сумі 2445,44 грн.
За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Позивачем надані докази в підтвердження наявності заборгованості відповідача за спожиту в лютому 2019 року електричну енергію на суму 2445,44 грн.
Відповідачем доводи позивача не спростовані, докази оплати спожитої електричної енергії не надані.
Враховуючи зазначене, суд визнав обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту в лютому 2019 року електричну енергію в сумі 2445,44 грн.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Приписи ст. 625 Цивільного кодексу України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов'язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тобто, три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовуються у випадку, якщо сторони в договорі не передбачили інший розмір процентів річних.
Комерційною пропозицією № 2 від 27.12.2018, яка є додатком 1 до договору, встановлено збільшений розмір процентів у зв'язку з простроченням сплати боргу споживачем на користь постачальника «останньої надії».
Так, за умовами Комерційної пропозиції №2 від 27.12.2018 споживач, який прострочив виконання грошового зобов'язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов'язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов'язання, а також 15% річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання.
Відповідно до протоколу розрахунку за типом заборгованості % річних та інфляційних втрат, який є додатком до позовної заяви,за період прострочення виконання зобов'язання з 21.03.2019 по 24.10.2025 (включно) позивачем нараховано на суму заборгованості (2445,44 грн.) 15% річних у сумі 2419,98 грн. та інфляційні втрати в сумі 2101,69 грн.
Суд визнав вимоги позивача про стягнення з відповідача 15% річних у сумі 2419,98 грн. та інфляційних втрат у сумі 2101,69 грн. обґрунтованими та задовольнив їх.
Згідно з п. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Позовна заява містить майнові вимоги та подана в 2025 році в системі «Електронний суд».
Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року в розмірі 3028,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, судовий збір за розгляд позовної заяви в даній справі про стягнення 6967,11 грн. складає 3028,00 грн. (мінімальна ставка) х 0,8 (понижуючий коефіцієнт) = 2422,40 грн.
За розгляд позовної заяви позивач сплатив судовий збір у сумі 2422,40 грн. платіжною інструкцією №1438 від 17.11.2025. Судовий збір зараховано до Державного бюджету України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн. покладаються на відповідача та підлягають стягненню на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 238, 240, 247, 250, 252, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства «ОРНАМЕНТ» (69106, м. Запоріжжя, вул.Теплична, буд. 23-А, ідентифікаційний код 31230374) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «УКРІНТЕРЕНЕРГО» (04080, м. Київ, вул.Кирилівська, буд. 85, ідентифікаційний код 19480600) заборгованість за спожиту електричну енергію у лютому 2019 року в сумі 2445,44 грн. (дві тисячі чотириста сорок п'ять грн. 44 коп.) на рахунок IBAN НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк».
Стягнути з Приватного підприємства «ОРНАМЕНТ» (69106, м. Запоріжжя, вул.Теплична, буд. 23-А, ідентифікаційний код 31230374) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «УКРІНТЕРЕНЕРГО» (04080, м. Київ, вул.Кирилівська, буд. 85, ідентифікаційний код 19480600) інфляційні втрати в сумі 2101,69 грн. (дві тисячі сто одна грн. 69 коп.) та 15% річних у сумі 2419,98 грн. (дві тисячі чотириста дев'ятнадцять грн. 98 коп.) на рахунок IBAN UA458201720355340299019480600 в ГУ ДКСУ у Київській області.
Стягнути з Приватного підприємства «ОРНАМЕНТ» (69106, м. Запоріжжя, вул.Теплична, буд. 23-А, ідентифікаційний код 31230374) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «УКРІНТЕРЕНЕРГО» (04080, м. Київ, вул.Кирилівська, буд. 85, ідентифікаційний код 19480600) витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп.) на рахунок IBAN UA458201720355340299019480600 в ГУ ДКСУ у Київській області.
Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 30.01.2026.
Суддя М.В. Мірошниченко