номер провадження справи 6/156/25
30.01.2026 Справа № 908/2750/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько Олександри Анатоліївни,
розглянув без повідомлення учасників справи
заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛІДЕР ПЛЮС» про відшкодування судових витрат (вх. №1438/08-08/26 від 20.01.2026) у справі №908/2750/25,
заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення (вх. №1719/08-08/26 від 22.01.2026) у справі №908/2750/25
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛІДЕР ПЛЮС» (69098, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 155А)
про визнання недійсним рішення загальних зборів від 14.05.2023 в частині питань 4 та 5 порядку денного.
Процесуальні дії по справі.
20.01.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява вх. №1438/08-08/26 (документ сформований в системі «Електронний суд» 19.01.2026) Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛІДЕР ПЛЮС» (відповідач у справі) про відшкодування судових витрат у справі №908/2750/25.
Згідно з протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 20.01.2026 заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №908/2750/25 визначено до розгляду судді Федько О.А.
Ухвалою суду від 21.01.2026 постановлено прийняти до розгляду заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛІДЕР ПЛЮС» про відшкодування судових витрат у справі №908/2750/25. Здійснювати розгляд заяви без повідомлення учасників справи. Запропоновано позивачеві надати до суду в строк до 29.01.2026 письмові пояснення/заперечення щодо такої заяви.
Ухвала суду від 21.01.2026 відповідно до вимог ч. 5 ст.242 ГПК України направлена відповідачеві в електронному вигляді до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» в ЄСІКС та доставлена 21.01.2026 о 14:27, про що свідчить довідки про доставку електронного листа. Позивачеві ухвала суду направлена в паперовому вигляді засобами поштового зв'язку та вручена 28.01.2026.
22.01.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява вх. №1719/08-08/26 (документ направлений засобами поштового зв'язку 19.01.2026) ОСОБА_1 (позивач у справі) про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у справі №908/2750/25.
Згідно з протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 22.01.2026 заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №908/2750/25 визначено до розгляду судді Федько О.А.
Ухвалою суду від 23.01.2026 постановлено прийняти до розгляду заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у справі №908/2750/25. Розгляд заяви призначено спільно з заявою ОСББ «ЛІДЕР ПЛЮС» про відшкодування судових витрат, без повідомлення учасників справи. Запропоновано відповідачеві надати до суду в строк до 29.01.2026 письмові пояснення/заперечення щодо поданої позивачем заяви.
Ухвала суду від 23.01.2026 відповідно до вимог ч. 5 ст.242 ГПК України направлена відповідачеві в електронному вигляді до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» в ЄСІКС та доставлена 23.01.2026 о 12:54, про що свідчать довідки про доставку електронного листа. Позивачеві ухвала суду направлена в паперовому вигляді засобами поштового зв'язку та вручена 28.01.2026.
Ухвалою суду від 30.01.2026 року позивачеві відмовлено у задоволенні заяви про розгляд заяви ОСББ «ЛІДЕР ПЛЮС» про відшкодування судових витрат та заяви Пенькіна О.І. про ухвалення додаткового рішення у справі №908/2750/25 у судовому засіданні з викликом сторін.
Виклад позицій учасників судового процесу.
В якості підстави для звернення з заявою про відшкодування судових витрат відповідач зазначив, що 14.01.2026 року Господарським судом Запорізької області ухвалено рішення по справі № 908/2750/25 за позовом Пенькіна Олександра Івановича до ОСББ «Лідер Плюс» про визнання недійсним рішення загальних зборів від 14.05.2023 в частині питань 4 та 5 порядку денного, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. У відзиві на позовну заяву відповідачем було заявлено про відшкодування позивачем понесених відповідачем судових витрат у відповідності до ст. 129 ГПК України. До заяви, зокрема, доданий детальний розрахунок вартості адвокатського гонорару за договором про надання правничої дороги №250922-01 від 22.09.2025, відповідно до якого загальна вартість наданих адвокатом послуг, яка підлягає до стягнення з позивача, складає 21000,00 грн. Указує, що у відзиві на позов (вх. №22073/08-08/25, документ сформований в системі Електронний суд 31.10.2025) був зазначений орієнтовний розмір понесених судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн. До моменту ухвалення рішення по справі 14.01.2026 відповідачем у судових засіданнях було заявлено про надання доказів та розміру понесення судових витрат у відповідності до приписів діючого законодавства. У заяві про відшкодування судових витрат просить стягнути з позивача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 21000,00 грн. До заяви додані копії: Договору №250922-01 про надання правничої допомоги від 22.09.2025, Додаткової угоди №1 від 09.10.2025 до договору №250922-01 від 22.09.2025, Акт прийому-передачі виконаних робіт і послуг за договором про надання правничої допомоги №250922-01 від 22.09.2025, Детальний розрахунок вартості адвокатського гонорару за договором про надання правничої допомоги №250922-01 від 21.09.2025, Акти прийому-передачі виконаних робіт і послуг за договором про надання правничої допомоги №250922-01 від 09.10.2025, від 04.11.2025, від 25.11.2025, від 03.12.2025, від 11.12.2025, від 24.12.2025, від 08.01.2026, від 14.01.2026 та платіжні інструкції про сплату адвокату грошових коштів за представництво інтересів ОСББ «Лідер Плюс».
22.01.2026 на адресу суду від Пенькіна О.І. надійшли заперечення щодо ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат з позивача у справі №908/2750/25 (вх. №1684/08-08/26). Так, позивач зазначив, що відповідач жодного разу не надсилав позивачу копію ордера та копію договору про надання правничої допомоги, що підтверджується матеріалами справи. За таких обставин, на думку позивача, суд не може брати до уваги цей доказ. Зауважив, що позивач заперечує витрати позивача в цьому судовому процесі.
29.01.2026 від Пенькіна О.І. до суду надійшли заперечення на клопотання про відшкодування судових витрат відповідача по справі №908/2750/25 (вх. №2337/08-08/26). Так, позивач просив ухвалення додаткового рішення про судові витрати здійснювати з викликом сторін, повернути заяву ОСББ «ЛІДЕР ПЛЮС» про відшкодування судових витрат без розгляду.
За змістом заперечень позивач зазначив, що заява про відшкодування судових витрат, яка прийнята судом до розгляду, на адресу Пенькіна О.І. не надсилалась відповідачем. Натомість, рекомендований лист на адресу позивача був сформований 22.01.2026, в якому містився документ з назвою «клопотання про відшкодування судових витрат». Зауважує, що в описі вкладення до цінного листа, який міститься в матеріалах справи, відправником (представником відповідача) у графі «одержувач» зазначено номер телефону відправника. Також акцентує увагу, що договір про надання правничої допомоги у описі вкладення відсутній, жодного разу не надсилався позивачеві, відтак просить не брати до уваги такий доказ, наданий відповідачем. З огляду на наведене вважає, що суд має повернути заяву про відшкодування судових витрат відповідачеві без розгляду. Позивач наполягає на пропущенні відповідачем строку для подання до суду заяви про відшкодування судових витрат, оскільки така заява сформована в системі Електронний суд відповідачем 19.01.2026 після 23:17, тобто у неробочий час.
У власноруч зроблених позивачем нотатках на детальному розрахунку вартості адвокатського гонорару позивачем зазначено про неспівмірність заявлених до відшкодування витрат в сумі 5000,00 грн на професійну правничу допомогу зі складання відзиву на позовну заяву, а підготовка додатків, на думку позивача, не є видом правничої допомоги. Акти та додаткові угоди просить досліджувати без договору на надання правничої допомоги.
Обґрунтовуючи неспівмірність заявлених до відшкодування відповідачем витрат на професійну правничу допомогу позивач зазначає про недобросовісну поведінку відповідача, затягування судового процесу, оформлення доказів, які не стосуються справи.
Позивач за текстом заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат зазначає, що рішенням господарського суду Запорізької області від 14.01.2026 у справі №908/2750/25 позовні вимоги задоволенні частково. Указує, що позивач заявив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи, буде надано додатково у термін, визначений законом.
Так, зазначає, що у зв'язку з розглядом зазначеної справи позивачем були понесені судові витрати на загальну суму 22741,20 грн, з яких: витрати за участь представника позивача в судових засіданнях (1500,00 грн за одне судове засідання * 7 судових засідань) - 10500,00 грн, транспортні витрати, пов'язані з використання власного транспортного засобу для участі позивача в судових засіданнях, який проживає за містом - 3000,00 грн, витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій (компенсація представникові позивача за відрив від звичайних занять, складання позовної заяви, відповіді на відзив, заперечення, додаткових пояснень) - 8000,00 грн, витрати пов'язані з витребуванням доказів - 483,20 грн, поштові витрати - 418,00 грн та витрати на друк заяв по суті - 340,00 грн, які відповідно до приписів ст. ст. 129, 244 ГПК України просить стягнути з відповідача.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лідер Плюс» в установлений судом строк не надало своїх заперечень на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у справі №908/2750/25.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи.
За змістом частин 1, 3 статті 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
За змістом пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України, до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до пункту 12 частини 3 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Положеннями ст. 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Статтею 16 ГПК України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частинами 1, 3 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи.
Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Статтею 126 ГПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно зі ст. 128 ГПК України, особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов'язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов'язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Відповідно до частин 4 - 6, 8, 11 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи.
Щодо заяви відповідача про відшкодування судових витрат у справі №908/2750/25 та стягнення з позивача судових витрат в розмірі 21000,00 грн суд зазначає таке.
14.01.2026 господарським судом Запорізької області було проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі №908/2750/25, яким позов задоволено частково. Постановлено визнати недійсним рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛІДЕР ПЛЮС», яке оформлено протоколом №11 від 14.05.2023, в частині питання 5 порядку денного, про затвердження розміру щомісячних внесків на управління будинком за період 01.01.2018 р. по 01.04.2020 р., та з 01.04.2020 р. по 01.06.2023 р.; затвердження розміру щомісячних внесків на управління будинком за період з 01.01.2018 р. у розмірі 5,00 грн за 1 м.кв. для житлових приміщень, та у розмірі 2,50 грн за 1 м.кв. для нежитлових приміщень, а також у розмірі 6,50 грн за 1 м.кв. для житлових приміщень та у розмірі 4,70 за 1 м.кв. для нежитлових приміщень з 01.04.2020 у зв'язку із скасуванням Господарським судом Запорізької області рішень загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку «ЛІДЕР ПЛЮС», а саме п. 4 протоколу 6 від 16.12.2017 та п. 5 протоколу 10 від 15.12.2019 р. за позовом ОСОБА_2 , справа №336/5470/20. В іншій частині позову відмовлено.
У відзиві на позов відповідачем був наведений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які останній поніс та планує понести у зв'язку з розглядом справи, що становить 15000,00 грн.
Відповідно до детального розрахунку вартості адвокатського гонорару за договором про надання правничої допомоги, який додано до заяви про відшкодування судових витрат, Адвокатом Кошліченко Ніною Валеріївною надано ОСББ «Лідер Плюс» професійну правничу допомогу у справі №908/2750/25, а саме: представництво інтересів ОСББ у Господарському суду Запорізької області у 8 судових засіданнях: 09.10.2025, 31.10.2025, 04.11.2025, 25.11.2025, 03.12.2025, 11.12.2025, 24.12.2025, 08.01.2026, 14.01.2026, та складання відзиву на позовну заявуз додатками по справі №908/2750/25.
Під час розгляду справи відповідачем було зазначено про намір подати до суду докази на підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу.
Заява відповідача про відшкодування судових витрат у даній справі надійшла до суду 20.01.2026 (вх. №1438/08-08/26, документ сформований в системі Електронний суд 19.01.2026).
Частиною 1 ст. 116 ГПК України встановлено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За змістом частин 6, 7 ст. 116 ГПК України останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.
Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
З огляду на наведені приписи ГПК України, суд не вважає слушними доводи позивача щодо необхідності формування заяви в системі Електронний суд до 16 год. 00 хв. та пропуску відповідачем строку на подання до суду заяви про відшкодування судових витрат. Оскільки заява про відшкодування судових витрат сформована відповідачем в системі Електронний суд 19.01.2026, суд виснує, що відповідачем дотримано процесуального порядку та строку подання до суду доказів на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.
Щодо доводів позивача про ненаправлення позивачеві заяви про відшкодування судових витрат суд зазначає, що відповідачем до суду надано докази направлення позивачеві клопотання про стягнення витрат на 5 арк., детального розрахунку гонорару, додаткових угод та квитанцій (опис вкладення до цінного листа та квитанція №1912852). Приписи процесуального закону зобов'язують суд перевіряти факт надіслання відповідних заяв у справі іншій стороні, та не зобов'язують суд перевіряти факт отримання сторонами надісланих їм заяв. До того ж суд ураховує, що позивач після надходження до суду заяви відповідача про відшкодування судових витрат 26.01.2026 ознайомився з матеріалами справи №908/2750/25, в тому числі з заявою відповідача про відшкодування судових витрат та додатками до неї. Відтак, ураховуючи направлення позивачеві заяви про відшкодування судових витрат та додатків, ознайомлення позивачем з матеріалами справи в суді після надходження такої заяви до суду, отримання такої заяви позивачем, як він стверджує 28.01.2026, не завадило такій стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо обґрунтованості заяви, поданої відповідачем, та співмірності заявлених до стягнення витрат. На підставі викладеного, суд не вбачає підстав для залишення без розгляду заяви ОСББ «ЛІДЕР ПЛЮС» про відшкодування судових витрат.
Матеріали справи № 908/2750/25 свідчать, що представництво інтересів ОСББ «Лідер Плюс», в судових засіданнях 09.10.2025, 04.11.2025, 25.11.2025, 03.12.2025, 11.12.2025, 24.12.2025 (було відкладено у зв'язку з неявкою позивача), 08.01.2026 та 14.01.2026 здійснювала адвокат Кошліченко Ніна Валеріївна, яка діяла на підставі ордеру серії АР №1235328 від 08.10.2025, виданого відповідно до договору про надання правничої допомоги №250922-01 від 22.09.2025.
Відповідно до п. 1.1 договору Адвокат бере на себе зобов'язання надавати Клієнту необхідну правову допомогу: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань; складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру; складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, заяв, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства); представництво та захист інтересів Клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування,а також у судах всіх інстанцій під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення , органах державної виконавчої служби та приватних виконавців, органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної фіскальної служби України та усіх інших правоохоронних органах, органах Державної реєстраційної служби України, міністерства юстиції України тощо з будь-яких питань.
Пунктом 5.2 договору встановлено, що гонорар складається із суми вартості послуг, тарифи яких попередньо узгоджені Сторонами в усній формі та затверджені Додатковою угодою до договору. Оплата здійснюється безготівковим розрахунком на рахунок адвоката протягом 10 днів з дня надання послуги або виконання роботи.
Розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнення Адвокатом позитивного результату, якого бажає Клієнт (п. 5.3 договору).
Пунктом 7.1 договору встановлено, що договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2025.
Після закінчення строку дії Договору, Сторони мають право на автоматичну пролонгацію його умов у випадку відсутності письмової заяви однієї зі Сторін про припинення умов Договору (п. 7.2 договору).
09.10.2025 між Адвокатом та Клієнтом підписана Додаткова угода №1 до договору №250922-01 від 22.09.2025 про надання правничої допомоги, за умовами якої сторони визначили, що за представництво інтересів ОСББ «Лідер Плюс» та надання йому інших видів правничої допомоги на умовах і в порядку, що визначені Договором у суді по господарській справі №908/2750/25 за позовом Пенькіна О.І. до ОСББ «Лідер Плюс» про визнання недійсним рішення загальних зборів від 14.05.2023 в частині питань 4 та 5 порядку денного, що розглядається у Господарському суді Запорізької області, Клієнт сплачує Адвокату гонорар у розмірах:
- складання відзиву на позовну заяву із підготування додатків - 5000,00 грн;
- підготування заперечення - 1200,00 грн;
- підготування іншого (будь-якого) клопотання становить - 1000,00 грн;
- представництво інтересів відповідача в одному судовому засіданні у Господарському суді Запорізької області - 2000,00 грн;
- представництво інтересів відповідача в одному судовому засіданні, якщо воно не відбулось з незалежних від Адвоката причин, у разі, якщо Адвокат прибув до Господарського суду Запорізької області - 1000,00 грн.
На підтвердження факту надання адвокатом послуг (виконаних робіт) до заяви додані Акти прийому передачі виконаних робіт і послуг за договором про надання правничої допомоги №250922-01 від 22.09.2025, а саме: від 09.10.2025 - вартість робіт 2000,00 грн, від 09.10.2025 - вартість робіт 5000,00 грн, від 04.11.2025 вартість робіт 2000,00 грн, від 25.11.2025 вартість робіт 2000,00 грн, від 03.12.2025 вартість робіт 2000,00 грн, від 11.12.2025 - вартість робіт 2000,00 грн, від 24.12.2025 вартість робіт 2000,00 грн, від 08.01.2026 - вартість робіт 2000,00 грн та від 14.01.2026 вартість робіт 2000,00 грн.
До заяви про відшкодування судових витрат відповідачем доданий Детальний розрахунок вартості адвокатського гонорару за договором про надання правничої допомоги №250922-01 від 22.09.2025, який містить дати наданих адвокатом послуг, характер витрат (найменування робіт), підстави для розрахунку та їх вартість. Загальний розмір гонорару становить 21000,00 грн (двадцять одна тисяча гривень 00 коп.).
Згідно частини 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Суд не вбачає підстав не досліджувати договір про надання правничої допомоги №250922-01 від 22.09.2025 з підстав не направлення такого договору позивачеві. Так, суд ураховує, що відповідачем до відзиву на позовну заяву був доданий такий договір (т. 1 арк. спр. 107-108, т. 2 арк. спр. 158 - 159). Позивач неодноразово знайомився з матеріалами справи, зокрема, 10.12.2025, 07.01.2026, 19.01.2026, 26.01.2026. Отже, з договором про надання правничої допомоги від 22.09.2025 №250922-01, укладеним між адвокатом Кошліченко Н.В. та ОСББ «Лідер Плюс» позивач ознайомлений, його фотокопія наявна у позивача з огляду на ознайомлення з матеріалами справи та зняття фотокопій з них. Відтак, суд не вбачає підстав для залишення без розгляду заяви ОСББ «ЛІДЕР ПЛЮС» про відшкодування судових витрат.
Зазначеними вище нормами ст.ст. 126, 129 ГПК України передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
У постановах від 19 лютого 2022 року у справі № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати. Так, у пункті 154 рішення від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат ЄСПЛ зазначив, що за статтею 41 Конвенції він відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму.
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги тощо.
Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому згідно зі статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 76-79 ГПК України.
Витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 ст. 126 ГПК України). Такий правовий висновок викладено в постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Дослідивши зміст та обсяг наданої професійної правничої допомоги, про яку зазначено в актах наданих послуг, суд вважає, що надання адвокатом Кошліченко Н.В. правничої допомоги відповідачеві відповідає умовам Договору про надання правничої допомоги №250922-01 від 22.09.2025. Втім, оскільки судове засідання у даній справі, призначене на 24.12.2025, в яке прибув представник ОСББ «Лідер Плюс», було відкладено у зв'язку з неявкою позивача, розмір гонорару адвоката за представництво інтересів відповідача у господарському суді Запорізької області 24.12.2025 становить 1000,00 грн, що передбачено умовами договору №250922-01 в редакції додаткової угоди №1 від 09.10.2025.
Обґрунтовуючи неспівмірність заявлених відповідачем витрат на правничу допомогу позивач зазначив, що представник відповідача допускав під час розгляду справи недобросовісну поведінку, затягував судовий процес та подавав до суду документи, що не стосуються суті спору. Втім, таких фактів під час розгляду справи господарським судом не встановлено. З розрахунку вартості адвокатського гонорару вбачається, що до складу судових витрат відповідачем віднесено вартість складання відзиву в сумі 5000,00 грн, яка погоджена сторонами за умовами договору в редакції додаткової угоди №1 від 09.10.2025, та гонорар за представництво відповідача в господарському суді Запорізької області. Складання інших заяв, пояснень тощо не зазначено як вид наданої адвокатом правничої допомоги.
Отже, витрати, заявлені відповідачем, на правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн пов'язані з розглядом цієї справи та підтверджуються наданими доказами.
При вирішенні питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд враховує категорію та складність справи, предмет спору, здійснені адвокатом дії зі складення процесуальних документів у цій справі, кількість та обсяг поданих у справі заяв по суті справи, доказів, часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), кількість судових засідань у даній справі.
Розмір витрат на професійну правничу допомогу у даній справі в сумі 20000,00 грн, доведений та документально підтверджений.
Керуючись, зокрема, такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також ураховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн відповідають зазначеним вище критеріям.
Відповідно до частини 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як зазначено вище, за результатами розгляду справи судом постановлено рішення про часткове задоволення позовних вимог. Так, з двох рішень, прийнятих загальними зборами співвласників 14.05.2023, оформлених протоколом №11, які оскаржені позивачем до господарського суду, позов задоволено частково, в частині питання порядку денного №5 про затвердження розміру щомісячних внесків на управління будинком за період 01.01.2018 р. по 01.04.2020 р., та з 01.04.2020 р. по 01.06.2023 р., в іншій частині позову відмовлено.
Відтак, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі - 10000,00 грн (20000,00 грн : 2). В іншій частині витрати на професійну правничу допомогу (11000,00 грн) суд залишає за відповідачем, в цій частині у задоволенні заяви про відшкодування судових витрат суд відмовляє.
Щодо заяви Пенькіна О.І. про ухвалення додаткового про стягнення судових витрат з відповідача суд зазначає таке .
Як установлено судом, позивач у позовній заяві зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку з розглядом справи, буде надано додатково у термін, визначений законом. До закінчення судових дебатів позивач заявив про подання доказів понесення таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Позивач із заявою про ухвалення додаткового рішення у даній справі звернувся до суду 22.01.2026 (заява направлена засобами поштового зв'язку 19.01.2026).
Відтак суд виснує, що позивачем дотримано процесуального порядку та строку подання до суду доказів на підтвердження понесених судових витрат.
Пенькін О.І. особисто був присутній в судових засіданнях під час розгляду справи господарським судом Запорізької області. Також інтереси Пенькіна О.І. під час розгляду справи №908/2750/25 на підставі заяви-звернення про допуск представника вх. №20445/08-08/25 від 09.10.2025, представляла громадянка Булка Лариса Леонідівна, повноваження якої визначені в довіреності від 03.07.2024, посвідченій приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу та зареєстрована в реєстрі №3209.
Так, відповідно до довіреності (т. 1, арк.спр. 99) Пенькін О.А. доручає Булці Ларисі Леонідівні бути його представником, зокрема, у господарських справах. За цією довіреністю представнику надається право подання, підпису та отримання будь-яких документів, декларацій, довідок, необхідних для виконання наданих цією довіреністю повноважень, документів, виданих на його ім'я та від його імені; позовних заяв та будь-яких інших заяв будь-якого змісту, клопотань, скарг тощо, право складати, підписувати та подавати до будь-яких державних, правоохоронних та судових органів будь-якої юрисдикції заяви, скарги, у тому числі скарги на дії та бездіяльність посадових осіб, робітників державних та правоохоронних органів тощо.
У тексті заяви про ухвалення додаткового рішення позивачем зазначено, що представник ОСОБА_3 брала участь у справі №908/2750/25 у семи судових засіданнях, а саме: 09.10.2025, 04.11.2025, 25.11.2025, 03.12.2025, 11.12.2025, 08.01.2026 та 14.01.2026. За твердженням позивача, представникові сплачується іншою стороною компенсація за відрив від звичайних занять. Відтак за розрахунком позивача, вартість за явку-участь представника в одне судове засідання складає 1500,00 грн, за участь в 7 засіданнях - 10500,00 грн.
За розрахунком позивача, пов'язані з використанням власного транспортного засобу для участі позивача в судових засіданнях, як стороні, яка проживає за містом Запоріжжя, витрати на пальне в розмірі 3000,00 грн, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
Позивачем заявлені до стягнення з відповідача витрати, пов'язані зі вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи. Так, позивач зазначає, що за попередньою домовленістю представнику (Булці Л.Л.) за складання позовної заяви належить до компенсації - 3000,00 грн, відповіді на відзив на позовну заяву (відзив) - 2000,00 грн, заперечення - 1000,00 грн, додаткові пояснення щодо позову - 2000,00 грн. Всього витрати за участь - явку представника в судові засідання складають - 8000,00 грн.
Також позивачем до складу понесених витрат включені витрати, пов'язані з витребуванням доказів, в загальному розмірі 483,20 грн, а саме: з Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради для отримання Витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 29.08.2024 (вартість 164,50 грн); Інформаційні відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ЦНАП ЗМР (вартість 92,40 грн, сплачені 18.11.2025); Інформаційні відомості ЦНАП ЗМР (вартість 226,30 грн, сплачені 18.11.2025).
Розмір поштових витрат, пов'язаних з отриманням доказів та надсиланням документів учасникам справи, за розрахунком позивача складає 418,00 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати за друк заяв по суті справи в сумі 340,00 грн, як складаються з витрат на придбання паперу.
До заяви про ухвалення додаткового рішення позивачем додані копії: інформації про рух коштів (оплата за пальне) за період з 06.10.2025 по 29.10.2025, за період з 18.11.2025 по 18.11.2025, за період з 10.12.2025 по 16.12.2025, надану АТ «ПУМБ»; фіскального чеку №100525 від 12.01.2026 на суму 2066,27 грн, чеку №688 від 18.11.2025 на суму 92,40 грн з комісією (оплата в ЦНАП Запоріжжя), чеку №690 від 18.11.2025 на суму 226,30 грн з комісією (оплата в ЦНАП Запоріжжя), фіскального чеку АТ «Укрпошта» від 28.11.2025 на суму 90,00 грн (докази надсилання відповідачу клопотання про долучення додаткових доказів), фіскального чеку АТ «Укрпошти» від 22.12.2025 на суму 104,00 грн (докази надсилання відповідачу додаткових пояснень), фіскальних чеків АТ «Укрпошти» від 26.11.2025 на загальну суму 44,00 грн (докази надсилання відповідачу відповіді на відзив), фіскальних чеків АТ «Укрпошти» від 28.11.2025 на загальну суму 35,00 грн (докази направлення до суду клопотання про долучення додаткових доказів), рахунку №3008.5 від 30.08.2024 на оплату двох пачок паперу загальну суму 340,01 грн, рахунку №2410.30 від 24.10.2025 на оплату однієї пачки паперу загальну суму 170,00 грн, фіскального чеку АТ «Укрпошта» від 19.01.2026 на суму 40,00 грн (докази направлення відповідачу копії заяви), інформації про рух коштів з АТ «ПУМБ» за період з 29.08.2024 по 29.08.2024 на суму 164,50 грн.
Дослідивши зміст та обсяг судових витрат, про які зазначено позивачем у заяві про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у справі №908/2750/25, суд дійшов висновку про часткове задоволення такої заяви позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Частиною 3 ст. 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Щодо витрат за явку-участь представника Булки Л.Л. у судові засідання, заявлених позивачем в розмірі 10500,00 грн, та складання нею документів (позову, відповіді на відзив, заперечення та додаткові пояснення щодо позову) в розмірі 8000,00 грн суд зазначає таке.
Як вбачається зі змісту ст.123 ГПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать серед іншого витрати на професійну правничу допомогу.
Стаття 131-2 Конституції України визначає, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Поняття «надання професійної правничої допомоги» не тотожне поняттю «представництво особи в суді». Надання професійної правничої допомоги здійснюють лише адвокати, натомість представництво особи у суді може бути здійснене за вибором особи адвокатом або іншим суб'єктом (абзац другий підпункту 2.2.1 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини висновку Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії) вимогам статей 157 і 158 Конституції України від 31 жовтня 2019 року № 4-в/2019).
Таким чином, витрати на явку до суду представника позивача Булки Л.Л. (10500,00 грн) та витрати на складання нею заяв по суті справи (8000,00), не належать до витрат на професійну правничу допомогу, оскільки така особа не є адвокатом, та ці витрати не можуть бути відшкодовані позивачеві у порядку ст.ст. 123, 126, 129 ГПК України.
Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).
Позивач доказів на підтвердження надання громадянкою ОСОБА_3 позивачеві професійної правничої допомоги суду не надано.
Виходячи з вищенаведеного відсутні правові підстави для покладення на відповідача судових витрат, понесених позивачем, з оплати явки/участі представника позивача в семи судових засіданнях (10500,00 грн) та складання нею заяв по суті справи (8000,00 грн).
Також не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача транспортних витрат в сумі 3000,00 грн та витрат на друк заяв в сумі 340,00 грн
На підтвердження понесення витрат на друк заяв по суті справи учасникам справи позивач надав до суду рахунки №3008.5 від 30.08.2024 на суму 340,00 грн та рахунок №2410.30 від 24.10.2025 на суму 170,00 грн. Втім, рахунки на оплату не свідчать про понесення позивачем витрат на придбання паперу. Інших доказів фактичної оплати придбаного паперу позивачем до матеріалів справи не надано.
Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача вартості копіювання документів не підлягають задоволенню.
Стосовно вимоги про стягнення з відповідача транспортних витрат в сумі 3000,00 грн суд зауважує, що приписами Господарського процесуального кодексу України на відміну від Цивільного процесуального кодексу України, не віднесено до складу судових витрат та не передбачено компенсації за рахунок іншої сторони витрат, пов'язаних із переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників. Так само постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 р. № 590 не визначено граничного розміру компенсації таких витрат у господарських справах. Втім, на переконання суду, у господарському процесі витрати, пов'язані з прибуттям до суду можна віднести до інших витрат, пов'язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Так, вирішуючи питання про відшкодування витрат стороні, пов'язаних із прибуттям до суду, необхідно виходити з суб'єктного складу сторін та конкретних обставин справи, зважаючи на вид транспорту, яким скористалась особа, а також документи, подані нею на підтвердження здійснення цих витрат. Такі витрати можуть бути відшкодовані у розмірі витрат на паливно-мастильні матеріали, з урахуванням встановлених норм за 1 кілометр пробігу, якщо вони підтверджені документально.
Втім, матеріали справи не містять доказів того, що позивач проживає за межами міста Запоріжжя. Відтак розрахунок компенсації транспортних витрат позивача за використання ним пального, виходячи зі 420 км шляху, суд вважає необґрунтованим, відмовляє в цій частині у задоволенні заяви про стягнення з відповідача таких витрат та залишає такі витрати за позивачем.
Щодо витрат на подання доказів та поштових витрат суд зазначає таке.
Як свідчать матеріали справи, позивачем вчинено дії, пов'язані з отриманням доказів у даній справі. Так, від Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради позивачем отриманий витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про реєстрацію ОСББ «ЛІДЕР ПЛЮС» станом на 29.08.2024, інформаційні відомості з Державного реєстру прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг Запорізької міської ради, інформаційних відомостей Центру надання адміністративних послуг Запорізької міської ради.
Зазначені документи містяться в матеріалах справи та були досліджені судом під час розгляду справи.
Відповідно до наданих позивачем доказів, загальні витрати, понесені у зв'язку з отриманням доказів та вчиненням інших дій, складають 483,20 грн.
Також позивачем документально підтверджено понесення витрат на поштові відправлення в загальній сумі 418,00 грн.
Ураховуючи вище встановлені обставини, приписи ст.ст. 74, 76, 77-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення з відповідача понесених судових витрат, пов'язаних з витребуванням доказів у сумі 483,20 грн та витрати на поштові відправлення у розмірі 418,00 грн, є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають розподілу між сторонами.
Висновки щодо необхідності розподілу судових витрат, понесених у зв'язку оплатою поштових відправлень, узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в додатковій постанові від 20 вересня 2022 року у справі № 756/11978/16-ц.
Відповідно до вимог частини 4 ст. 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на поштові послуги та витрати, пов'язані з витребуванням доказів в розмірі 450,60 грн (901,20 грн : 2).
З урахуванням наведених висновків, заяву позивача про ухвалення додаткового рішення суд задовольняє частково. Витрати на професійну правничу допомогу в сумі 22290,60 грн суд залишає за позивачем та відмовляє в цій частині у задоволенні заяви про відшкодування судових витрат.
Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛІДЕР ПЛЮС» про відшкодування судових витрат у справі № 908/2750/25 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛІДЕР ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 40502903, 69098, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 155А) суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн (десять тисяч гривень 00 коп.).
В іншій частині заяви відмовити.
Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.
2. Заяву Пенькіна Олександра Івановича про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у справі № 908/2750/25 задовольнити частково.
Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛІДЕР ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 40502903, 69098, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 155А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) судові витрати в розмірі 450,60 грн (чотириста п'ятдесят гривень 60 коп.).
В іншій частині заяви відмовити.
Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України, додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення складений згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписаний 30.01.2026.
Суддя О.А. Федько