вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"30" січня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/1359/25
Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригуза П.Д., розглянувши матеріали заяви про закриття провадження у справі, яке надійшла від відповідача у справі (вх. №02.3.1-02/1107/25 від 18.12.2025 року) та матеріали клопотання про закриття провадження у справі, яке надійшло від позивача у справі (вх. №02.3.1-02/409/26 від 28.01.2026 року),
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вей Вест 2022", код ЄДРПОУ - 44785369, 69008, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Експресівська, буд. 6,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Адамант", код ЄДРПОУ - 36972558, 89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Штефана Августина, буд. 12/1,
про стягнення коштів,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вей Вест 2022", код ЄДРПОУ - 44785369, звернулось до Господарського суду Закарпатської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Адамант", код ЄДРПОУ - 36972558, з позовними вимогами стягнення з відповідача на свою користь заборгованості за договором наданих послуг від 08.08.2025 у розмірі 81 600.00 грн та сплаченого судового збору.
Ухвалою суду від 03.12.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вей Вест 2022", код ЄДРПОУ - 44785369, залишено без руху з метою усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до Господарського суду Закарпатської області зазначених в мотивувальній частині даної ухвали доказів у строк не пізніше п'яти днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Надалі, на адресу суду надійшло клопотання про усунення недоліків від позивача у справі (вх. №02.3.1-02/10646/25 від 04.12.2025 року), за результатами розгляду якого суд дійшов висновку, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви у повному обсязі.
Ухвалою суду від 05.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Судом встановлено, що така ухвала суду була направлена сторонам до їхніх електронних кабінетів та отримана ними 05.12.2025, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, які містяться в матеріалах справи.
До суду надійшла заява відповідача про закриття провадження у справі (вх. №02.3.1-02/1107/25 від 18.12.2025 року), в якій він зазначає, що ним здійснено повний розрахунок за надані послуги, зокрема за актом наданих послуг №62 від 08.08.2025 у розмірі 81 600.00 грн з ПДВ, що підтверджується платіжними інструкціями від 04.12.2025 №764 та від 12.12.2025 №827, а також актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2025 по 12.12.2025. За твердженням відповідача, провадження у справі щодо позовних вимог про стягнення з ТОВ "БК "АДАМАНТ" на користь ТОВ "Вей Вест 2022" 81 600.00 грн - підлягає закриттю.
Судом встановлено, що долучений до справи акт звірки взаємних розрахунків за період: 01.01.2025 - 21.12.2025 не є підписаним зі сторони позивача. Відповідачем долучено також до матеріалів справи копію платіжної інструкції №764 від 04.12.2025 на загальну суму 100 000.00 грн та копію платіжної інструкції №827 від 12.12.2025 на загальну суму 163 970.10.
Судом також встановлено, що позивачем не подано до суду жодних власних заяв по суті справи, в яких б він висловлював власну позицію щодо можливості закриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 12.01.2026 заяву про закриття провадження у справі (вх. №02.3.1-02/1107/25 від 18.12.2025 року) - прийнято до провадження суду. Витребувано від позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Вей Вест 2022", код ЄДРПОУ - 44785369, 69008, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Експресівська, буд. 6, заяву по суті справи (письмові пояснення), в якій підтвердити/спростувати обставини та зазначити про можливість закриття провадження у даній справі у зв'язку відсутністю предмету спору.
Також на адресу суду надійшли: 1) клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги від відповідача у справі (вх. №02.3.1-02/611/26 від 26.01.2026 року), в якому заявник зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що у відповідності до п. 4.1. договору про надання правової допомоги №21/11/25-03 від 21.11.2025, укладеному між ТОВ "Вей Вест 2022" та адвокатом Рабушко В.С., вартість послуг адвоката становить фіксовану суму 10 000.00 грн за весь комплекс послуг. Однак заявник зазначає, що даним адвокатом не надано жодних належних доказів на підтвердження обсягу робіт, які було здійснено ним в процесі розгляду конкретно цієї справи №907/1359/25. Заявник також зазначає, що під час розгляду справи не було здійснено жодного судового засідання по суті спору, так як відповідач здійснив оплату на користь позивача у досудовому порядку. Відповідач вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу заявлений позивачем у розмірі 10 000.00 грн є надто завищеним, не відповідає критеріям розумності, обґрунтованості. З огляду на зазначене, відповідач просить суд зменшити судові витрати за надання професійної правової допомоги на 90 % з урахуванням критеріїв розумності і реальності таких витрат, їх співмірності зі складністю справи та виконаними адвокатом Рабушко В.С. роботами (наданими послугами), визначивши їх на рівні 1000.00 грн.
На адресу суду надійшло клопотання про закриття провадження від позивача у справі (вх. №02.3.1-02/409/26 від 28.01.2026 року), в якому він підтверджує, що після відкриття провадження у справі відповідачем повністю погашено заявлені позовні вимоги за договором надання послуг від 08.08.2025, а саме сплачено на користь позивача грошові кошти у розмірі 81 600.00 грн, що підтверджується платіжними документами, наданими до матеріалів справи відповідачем. Позивач зазначає, що у зв'язку з повним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань, предмет спору між сторонами відсутній, що є підставою для закриття провадження відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Позивач у своїй заяві вказує, що не заперечує проти закриття провадження у справі через відсутність спору, водночас просить суд вирішити питання розподілу судових витрат, понесених позивачем.
Так, позивачем понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000.00 грн, що підтверджується договором про надання правової допомоги №21/11/25-03 від 21.11.2025 та відповідним актом від 02.12.2025. Також позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422.40 грн.
На підставі вищевказаного, позивач просить суд розглянути справу без його участі; закрити провадження у справі у зв'язку з повним погашенням відповідачем грошових зобов'язань у сумі 81 600.00 грн за відсутністю предмета спору; вирішити питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до вимог ГПК України.
Додатково від позивача надійшли заперечення на клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги (вх. №02.3.1-02/707/26 від 28.01.2026 року), в яких він просив відмовити у задоволенні клопотання ТОВ "Будівельна компанія "Адамант" про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
Щодо закриття провадження у справі, суд зазначає наступне.
Відтак, суд констатує, що предметом розгляду у даній справі є стягнення 81600,00 грн. Оскільки, відповідачем погашено добровільно дану заборгованість після відкриття провадження у справі, то відтак відсутній предмет спору. Погашення вказаної заборгованості підтверджується копіями платіжних інструкцій, які відповідач долучив до матеріалів справи.
Пунктом 2 частиною 1 ст. 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо: відсутній предмет спору.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Таким чином, суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Щодо вирішення питання про судові витрати.
Частиною 3 ст. 130 ГПК України передбачено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Таким чином, оскільки позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Вей Вест 2022", код ЄДРПОУ - 44785369, 69008, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Експресівська, буд. 6, не підтримує заявлених позовних вимог внаслідок їхнього задоволення відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Адамант", код ЄДРПОУ - 36972558, 89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Штефана Августина, буд. 12/1, вже після відкриття провадження у даній справі, то суд стягує сплачений позивачем судовий збір у даній справі з відповідача.
Додатково позивачем заявлено вимогу стягнення з відповідача 10 000.00 грн. витрат на правову допомогу (гонорар адвоката). Такі витрати на правову допомогу представник позивача підтверджує копією ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АР №1279843 від 02.12.2025 року; копією договору №21/11/25-03 про надання правової допомоги від 21.11.2025 року; копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП 002125; копією акта здачі - приймання робіт №1 (надання послуг) до договору №21/11/25-03 про надання правової допомоги від 21.11.2025 на загальну суму 10 000.00 грн.
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено статтею 16 ГПК України.
Відповідно до статті 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Частиною 1 статті 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч. 2 ст.126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст.126 ГПК України).
За змістом ч. 4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинились.
Визначаючи належні на правничу допомогу витрати, суд звертається до правових позицій, викладених у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, згідно якої "з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи".
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням не тільки того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою і необхідною.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, або є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічних висновків дійшов також Європейський суд з прав людини, рішення якого, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", можуть бути використані судом в якості джерела права.
Так, у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна та інші проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 Європейський суд з прав людини вказав, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації.
Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому, згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.05.2020 зі справи № 904/4507/18 зауважила, що для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату “гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Отже, дослідивши заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції, надані заявником докази, застосовуючи зазначені вище критерії розумності, розміру заявлених заявником до відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, їх необхідності та співмірності зі складністю справи і виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, враховуючи всі аспекти та характер спірних правовідносин у справі та виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо принципів диспозитивності, змагальності сторін, рівності усіх учасників, ціну позову, складність та значення для сторін цієї справи, суд зазначає, що загальний розмір витрат на правничу допомогу заявлений представником позивача, не є пропорційним до предмета спору. Крім того, суд зазначає, що розгляд справи по суті не відбувався, представник позивача участі в судовому засіданні не брав. Справа призначалась до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін. Відтак заявлені позивачем витрати на правову допомогу є явно неспівмірними із предметом спору.
Таким чином, суд задовольняє заяву про розподіл судових витрат, яка надійшла від позивача у справі (вх. №02.3.1-02/409/26 від 28.01.2026 року) в частині стягнення витрат на правову допомогу - частково, а саме стягує з відповідача 3000.00 грн. витрат на правову допомогу.
Керуючись ст. 231, 234 ГПК України, суд -
1. Клопотання про закриття провадження у справі, яке надійшла від відповідача у справі (вх. №02.3.1-02/1107/25 від 18.12.2025 року) та клопотання про закриття провадження у справі, яке надійшло від позивача у справі (вх. №02.3.1-02/409/26 від 28.01.2026 року) - задовольнити повністю.
2. Закрити провадження у справі №907/1359/25 у зв'язку з відсутністю предмета спору.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Адамант", код ЄДРПОУ - 36972558, 89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Штефана Августина, буд. 12/1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вей Вест 2022", код ЄДРПОУ - 44785369, 69008, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Експресівська, буд. 6, сплачений судовий збір у справі в розмірі 2422.40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривень 40 копійок).
4. Заяву про розподіл судових витрат, яка надійшла від позивача у справі (вх. №02.3.1-02/409/26 від 28.01.2026 року) - задовольнити частково.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Адамант", код ЄДРПОУ - 36972558, 89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Штефана Августина, буд. 12/1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вей Вест 2022", код ЄДРПОУ - 44785369, 69008, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Експресівська, буд. 6, витрати на правову допомогу (гонорар адвоката) у розмірі 3000.00 грн. (три тисячі гривень 00 копійок).
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст. 255 - 257 ГПК України.
Суддя П. Д. Пригуза