вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
27 січня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/1252/25
Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригузи П.Д., розглянувши у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін справу
за позовом: Вишківської селищної ради, код ЄДРПОУ - 04349113, Закарпатська область, Хустський район, с-ще Вишково, площа Центральна, буд. 1,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Італіан Клотінг Факторі", код ЄДРПОУ - 31251918, Закарпатська область, Хустський район, с - ще Вишково, вулиця Порт, буд. 3,
про стягнення боргу,
Секретар судового засідання - Повідайчик Т.В.
Представники сторін, що з'явились у судове засідання:
від позивача - не з'явився
від відповідача - Русин Т.М., представник в порядку самопредставництва (в режимі ВКЗ)
від відповідача - Аннишинець М.В., адвокат, ордер серії АО №1214887 від 18.12.2025 (в режимі ВКЗ)
Зміст позовних вимог позивача.
Вишківська селищна рада, код ЄДРПОУ - 04349113, звернулась до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Італіан Клотінг Факторі", код ЄДРПОУ - 31251918, з позовними вимогами стягнення з відповідача на свою користь заборгованості з орендної плати за землю у розмірі 187 594.16 грн.
Обґрунтування позовних вимог:
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на таке.
1) Між Вишківською селищною радою та ТОВ "Італіан Клотінг Факторі" 17.11.2009 був укладений договір оренди землі, за яким орендодавець (позивач) передав орендарю (відповідач) у строкове платне користування земельну ділянку площею 0.5100 га з кадастровим номером 2125355300:01:002:0132 для розміщення швейного цеху строком на 49 років.
2) Рішенням 13 сесії 8 скликання Вишківської селищної ради від 1 червня 2023 року №588 здійснено поділ зазначеної ділянки на 2 частини: №1 площею 0.4680 га, №2 - площею 0.0420 га. Унаслідок цього 30 листопада 2023 року між сторонами укладено договір оренди землі №184 щодо земельної ділянки площею 04680 га з кадастровим номером 2125355300:01:002:0579. Право оренди цієї ділянки зареєстровано 04 квітня 2024 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до рішень Вишківської селищної ради №216 від 17 червня 2021 та №734 від 12 липня 2024 року, ставка орендної плати для земель промисловості площею до 1 гектара встановлена у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки.
3) За твердженням позивача, незважаючи на вимоги договору та зазначені рішення, орендар не забезпечив належного виконання своїх зобов'язань щодо сплати орендної плати у повному обсязі. Згідно з довідкою ГУ ДПС у Закарпатській області №7813/5/07-16-04-01-07 від 11 серпня 2025 року, за період 2022-2025 років (станом на червень 2025 року) утворилася заборгованість у розмірі 187 594.16 грн. Таким чином, орендар порушив умови договору оренди та вимоги законодавства щодо своєчасної сплати орендної плати.
На підставі вищевикладеного, позивач просив стягнути з ТОВ "Італіан Клотінг Факторі" на свою користь заборгованість з орендної плати за землю у розмірі 187 594.16 грн.
22.12.2025 на адресу суду надійшла відповідь на відзив від позивача у справі (вх. №02.3.1-02/11138/25 від 22.12.2025 року), в якій він вказує, що заперечення відповідача зводяться до формального посилання на умови договору оренди без врахування обов'язкових норм податкового законодавства та рішень органу місцевого самоврядування. Зазначає, що саме до компетенції органу місцевого самоврядування відносяться такі повноваження, як: визначення ставок плати за землю; затвердження їх рішеннями ради та забезпечення наповнення місцевого бюджету. Орендна плата за земельні ділянки комунальної власності є регульованим платежем, а не виключно договірною умовою. Зміна ставки орендної плати, встановлена рішенням Вишківської селищної ради, є обов'язковою для застосування, незалежно від наявності чи відсутності укладеної додаткової угоди до договору оренди. За переконанням позивача, посилання відповідача на довідки та витяги ДПС не спростовують наявності заборгованості перед позивачем, тому що наявність або відсутність податкового боргу не є тотожною відсутності заборгованості з орендної плати, яка підлягає сплаті до місцевого бюджету.
Правова позиція відповідача у справі.
На адресу суду 18.12.2025 надійшов відзив на позовну заяву від відповідача у справі (вх. №02.3.1-02/11098/25 від 18.12.2025 року), в якому відповідач просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідач у своєму відзиві підтверджує, що 17.11.2009 між ним та позивачем було укладено договір оренди землі про передачу в строкове платне користування земельної ділянки площею 0.51 га для розташування швейного цеху з кадастровим номером 2125355300:01:002:0132, яка розташована в селищі Вишково, вул. Партизанська, 3 строком на 49 років. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становила 307 941.08 грн.
Також відповідач зазначає, що 19.02.2018 між сторонами було укладено угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 17.11.2009 року, відповідно до умов якої сторони вирішили: переглянути розмір орендної плати; встановити розмір орендної плати 32748.50 грн/рік. Нормативна оцінка земельної ділянки складала 1 091 616.65 грн/рік.
На переконання відповідача, якщо позивачем прийнято одностороннє рішення про внесення змін щодо розміру орендної плати до договору оренди землі, то зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності на підставі нових умов договору оренди землі виникають у відповідача тільки після внесення відповідних змін до договору оренди землі, погоджених сторонами такого договору, та їх державної реєстрації у визначеному законом порядку.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, відповідач вважає безпідставною вимогу позивача, яка ґрунтується на односторонньому збільшенню ставки орендної плати за 2022 рік та 2023 рік з 3% до 10 %, оскільки в цей період продовжував діяти договір оренди, зміни до якого не вносились ні за угодою сторін, ні за рішенням суду.
Відповідач вважає, що в нього відсутня заборгованість по розрахунках із бюджетом, натомість є переплата в розмірі 5748.71 грн, з яких переплата з орендної плати юридичних осіб в сумі 2784.15 грн, що підтверджується зокрема витягом з інформаційно-комунікаційної системи ДПС за формою 11400207.
На адресу суду 26.12.2025 надійшли заперечення на відповідь на відзив від відповідача у справі (вх. №02.3.1-02/11245/25 від 26.12.2025 року), в яких він вказує, що зміна нормативно - грошової оцінки земельної ділянки та, відповідно, зміна розміру орендної плати за землю потребує погодження обох сторін та внесення відповідних змін до договору оренди землі. Відповідач вказує, що позивач не звертався до нього з пропозицією внести зміни до договору, а саме збільшити ставку орендної плати з 3 відсотків на 10 відсотків і відповідачу не надсилався проект договору про внесення змін до договору.
Процесуальні дії суду.
Ухвалою суду від 12.11.2025 позовну заяву Вишківської селищної ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Італіан Клотінг Факторі" про стягнення заборгованості (вх. №02.3.1-03/1358/25 від 03.11.2025 року) - залишено без руху для усунення недоліків позовної заяви, зокрема сплатити судовий збір та докази сплати надати суду.
Ухвалою суду від 18.11.2025 клопотання про продовження процесуального строку - задоволено частково. Продовжено Вишківській селищній раді процесуальний строк до 24.11.2025 включно для усунення недоліків позовної заяви у спосіб, встановлений ухвалою господарського суду від 12.11.2025 року.
На виконання вказаної ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем подано до суду клопотання про усунення недоліків (вх. №02.3.1-02/10489/25 від 28.11.2025 року) і сплачено судовий збір.
Ухвалою суду від 01.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи. Суд зазначив для відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Італіан Клотінг Факторі", що ним не виконано передбаченого законом обов'язку зареєструвати власний електронний кабінет та про необхідність вчинення дій з обов'язкової реєстрації власного електронного кабінету на виконання вимог ч. 6 ст. 6 ГПК України, що надасть Відповідачеві можливість ознайомлюватися з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), а також забезпечить йому швидкий обмін документами по справі.
На адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №02.3.1-02/11098/25 від 18.12.2025 року), в якому зокрема відповідач вказував, що не визнає позовні вимоги та просив відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.
Також позивач просив здійснити перехід із спрощеного позовного провадження на загальне позовне провадження з викликом сторін в судові засідання. Подальший розгляд справи позивач просив здійснювати за правилами загального позовного провадження, замінивши засідання для розгляду справи по суті - підготовчим засіданням.
Крім того, представник відповідача повідомив, що відповідачем зареєстровано електронний кабінет ЄСІТС, що підтверджується відповіддю №29865471 про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС.
Ухвалою суду від 12.01.2026 клопотання про перехід із спрощеного позовного провадження до розгляду справи у порядку загального позовного провадження (вх. №02.3.1-02/11098/25 від 18.12.2025 року), яке надійшло від відповідача у справі - залишено без задоволення. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 27 січня 2026 року.
До початку судового засідання 27.01.2026 на адресу суду надійшло клопотання від представника позивача (вх. №02.3.1-02/556/26 від 23.01.2026 року), який просив суд з метою процесуальної економії та недопущення затягування розгляду справи - розглянути справу №907/1252/25 за відсутності представника Вишківської селищної ради.
В судове засідання 27.01.2026 з'явились представники від відповідача: Русин Т.М., представник в порядку самопредставництва (в режимі ВКЗ) та Аннишинець М.В., адвокат, ордер серії АО №1214887 від 18.12.2025 (в режимі ВКЗ).
В судовому засіданні 27.01.2026 суд розглянув справу по суті та перейшов до стадії ухвалення судового рішення, визначивши час проголошення вступної та резолютивної частин рішення. 27.01.2026 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Частиною 1 статті 240 ГПК України передбачено, що рішення суду (повне або скорочене) проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Під час проголошення повного рішення суду суд може оголосити лише його вступну та резолютивну частини та негайно вручити копії такого рішення учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).
Стислий виклад обставин справи, встановлених судом.
Судом встановлено, що 17.11.2009 між сторонами спору був укладений договір оренди землі, згідно з п. 1 якого, орендодавець (позивач) надає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування швейного цеху (підприємств іншої промисловості), яка знаходиться в с.м.т. Вишково, вул. Партизанська №3, у межах населеного пункту.
В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0.5100 га, у т.ч. під будівлями - 0.2050 га та під навісом 0.0197 (п. 2 договору).
Пунктом 5 договору передбачено, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 307 941.08 грн.
Відповідно до п. 8 договору, договір укладено на 49 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його.
Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: 307 941.08 * 7 % = 21 555.88 грн - 7 % від нормативно грошової оцінки за 1 рік; 21 555.87 / 12 місяців = 1796.32 грн за 1 місяць. Орендна плата в грошовому вигляді вноситься орендарем на поточний рахунок власника землі в розмірі 21 555.88 грн в рік (п. 9 договору).
У пункті 10 сторони передбачили, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, та затвердженими КМУ формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.
Орендна плата вноситься у такі строки: до 15 числа (п. 11 договору).
Згідно з п. 13 договору, розмір орендної плати переглядається зокрема у разі: зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законом.
Відповідно до п. 28 договору, орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Пунктом 36 договору передбачено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.
Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 43 договору).
Судом встановлено, що такий договір підписано уповноваженими представниками сторін.
Судом також встановлено, що сторонами підписано акт прийому - передачі вказаної земельної ділянки.
Витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 29.07.2009 підтверджується нормативно грошова оцінка земельної ділянки у розмірі 307 941.08 грн.
Також 01.04.2008 між сторонами укладено договір на обмежене право користування частиною земельної ділянки, згідно п. 1 якого, підприємство, власник ЛЕП, керуючись ст. 112 ЗКУ, разом з землекористувачем домовились про встановлення обмеженого користування частиною земельної ділянки згідно доданого до договору плану для експлуатації та проведення ремонтних робіт лінії ЛЕП та інших лінійних комунікацій, які знаходяться в межах земельної ділянки землекористувача
Витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №533 від 11.12.2017 підтверджується розмір нормативно грошова оцінка земельної ділянки у розмірі 1 091 616.65 грн.
Витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №165 від 29.01.2018 підтверджується розмір нормативно грошова оцінка земельної ділянки у розмірі 1 091 616.65 грн.
Сторонами 19.02.2018 було укладено угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 17.11.2009, якою пункт 13 договору оренди доповнено, зокрема переглянуто розмір орендної плати і встановлено її розмір - 32 748.50 грн/рік (2729.04 грн/місяць) згідно розрахунку орендної плати, що додається.
Cудом також встановлено, що 17.06.2021 Вишківською селищною радою Хустського району Закарпатської області прийнято рішення №216 "Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2022 рік", яким установлено на території Вишківської селищної ради: ставки земельного податку згідно з додатком 1; ставки орендної плати за земельні ділянки на 2022 рік; також зазначено, що слід вважати таким, що втратило чинність рішення №1940 30 - ої сесії 7 скликання від 19 червня 2020 року.
Додатком №2 до такого рішення встановлено розмір орендної плати 7 % від нормативно - грошової оцінки земельної ділянки для земель промисловості та комерційного використання більше 1 гектара; встановлено розмір орендної плати 10 № від нормативно - грошової оцінки земельної ділянки для земель промисловості та комерційного використання менше 1 гектара; встановлено розмір орендної плати для комерційної діяльності в центрі населеного пункту - 10 % від нормативно - грошової оцінки земельної ділянки.
У матеріалах справи також наявний розрахунок орендної плати на 2023 рік, відповідно до якого такий розмір складає 41 431.94 грн/рік - щорічно та 3452.66 грн - щомісячно. Грошова оцінка земельної ділянки складає 1 381 064.82 грн/рік.
12.07.2024 Вишківською селищною радою Хустського району Закарпатської області прийнято рішення №734 "Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2025 рік", яким установлено на території Вишківської селищної ради: ставки земельного податку за земельні ділянки, що перебувають у власності платників податку - згідно з додатком 1 до цього рішення; ставки земельного податку за земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні платників податку - згідно з додатком 2 до цього рішення. Також даним рішенням затверджено ставки орендної плати за земельні ділянки комунальної власності за їх цільовим та функціональним використанням у відсотковому відношенні до нормативної грошової оцінки земель населених пунктів Вишківської селищної ради.
Додатком №4 до такого рішення долучено загальні засади встановлення орендної плати за користування земельними ділянками комунальної власності на території Вишківської селищної ради. Відповідно до п. 1 таких засад, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
Розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди землі у відсотках від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та відповідно до вимог статті 288.5 Податкового кодексу України.
Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати порядок її зарахування до бюджету застосовується відповідно до вимог статей 285-287 Податкового кодексу України.
Пунктом 8 таких засад встановлено, що індексація нормативної грошової оцінки земель визначається відповідно до статті 289 Податкового кодексу України.
Судом встановлено, що позивач направляв відповідачу претензію №1 від 22.09.2025, в якій зазначав, що розмір орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 2125355300:01:002:0132 з урахуванням затвердженої рішеннями сесій Вишківської селищної ради від 17.06.2021 №216 та від 12.07.2024 №734 ставки орендної плати до 1 га 10 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки для земель промисловості за період 2022 - 2023 повинен складати на загальну суму 258 201.57 грн в тому числі: за 2022 рік - 120 095.09 грн та за 2023 рік - 138 106.48 грн, за земельну ділянку з кадастровим номером 2125355300:01:002:0579 за 2024 рік та січень - червень 2025 року повинен складати на загальну суму 178 825.11 грн, в тому числі за 2024 рік - 114648.06 грн; за січень - червень 2025 року - 64 177.05 грн.
Позивач стверджує, що у порушення вимог пункту 1.2 рішення 4 - ої сесії 8 - го скликання Вишківської селищної ради від 17.06.2021 №216, пункту 288.4 статті 288 Податкового кодексу України, а також пункту 13 договору оренди землі б/н від 17.11.2009, ТОВ "Італіан Клотінг Факторі" у 2022 - 2023 роках при нарахуванні та сплаті орендної плати застосувало ставку 3% замість встановлених рішенням ради 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Крім того, орендарем не враховано індексацію нормативної грошової оцінки землі за 2025 рік.
Позивач зазначав у своїй претензії, що в результаті вищевказаних порушень до Вишківської селищної ради не надійшли кошти на загальну суму 187 594.16 грн, в т.ч.: за 2022 рік - 84 066.57 грн; за 2023 рік - 96 674.54 грн; за січень - червень 2025 року - 6853.05 грн.
На підставі вищевикладеного, позивач просив відповідача сплатити протягом 30 календарних днів з дати отримання претензії заборгованість з орендної плати у сумі 187 594.16 грн.
Мотивувальна частина.
Правове обґрунтування і оцінка (висновки) суду.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Положеннями ст. 11 ЦКУ передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 15 ЦКУ, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; зміна правовідношення; припинення правовідношення.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст.202 ЦК).
Статтею 204 ЦКУ передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною 2 статті 214 Цивільного кодексу України передбачено, що особи, які вчинили дво- або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього, навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані.
Згідно положень ст. 509 ЦКУ, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦКУ).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦКУ).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦКУ).
Частиною 1 ст. 604 ЦКУ передбачено, що зобов'язання припиняється за домовленістю сторін.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ч. 1 ст. 610 ЦКУ).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦКУ, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно з ст. 615 ЦКУ, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.
Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 626 ЦКУ, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦКУ).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).
Згідно ст. 631 ЦКУ, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Нормою ст. 638 ЦКУ передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 1 ст. 651 ЦКУ передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (ст. 653 ЦКУ).
За своєю суттю договір від 17.11.2009, укладений між сторонами, є договором оренди.
Відповідно до ст. 792 ЦКУ, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (стаття 1 Земельного кодексу України).
Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до положень статті 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.
Пунктом в частини 1 ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов'язані: своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Відповідно до частини дев'ятої статті 93 Земельного кодексу України відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
За змістом ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оренду землі» об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом (ст. 4 Закону України «Про оренду землі»).
Статтею 7 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що у разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта на праві оренди, до набувача такого об'єкта одночасно переходить право оренди земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) зазначеного об'єкта, розміщеного на земельній ділянці, крім випадків, визначених частиною четвертою цією статті, а також з урахуванням вимог частини шістнадцятої статті 120 Земельного кодексу України. Волевиявлення орендодавця, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об'єкта та внесення змін до договору оренди із зазначенням нового орендаря земельної ділянки не вимагаються.
Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про оренду землі» орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі.
Згідно зі статтею 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Відповідно до статті 24 Закону України "Про оренду землі", орендодавець має право вимагати від орендаря: своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - також орендної плати за водний об'єкт. Даному праву кореспондує обов'язок орендаря, передбачений статтею 25 Закону України "Про оренду землі". Орендар земельної ділянки зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - також і орендну плату за водний об'єкт.
З наведених норм права вбачається, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 14.1.125 статті 14 Податкового кодексу України, нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 288.4 статті 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Індексація нормативної грошової оцінки земель передбачена пунктом 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України, відповідно до якого для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель (п. 289.2 ст. 289 ПК України). Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
Імперативний характер вказаної норми п.284.4 ст. 284 Податкового кодексу України та її пріоритет над положеннями договорів оренди земельних ділянок, а також подвійна правова природа орендної плати за договорами оренди землі державної і комунальної власності підтверджується сформованою судовою практикою Верховного Суду з даного питання, зокрема постановами Верховного Суду (Касаційного господарського суду) у справі №904/1762/19 від 19.12.2019 року, у справі №904/5631/18 від 27.11.2019 року, у справі № 904/5637/18 від 24.10.2019 року, у справі № 904/5639/18 від 22.10.2019 року.
Так, орендна плата за землю державної та комунальної власності має подвійну правову природу, позаяк її сплата регулюється умовами договору, положеннями Податкового кодексу України, адмініструється податковими органами, але сплачується на користь власника майна (державного або комунального), з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України «Про оренду землі», підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Разом з тим, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки (частина друга статті 21 Закону України «Про оренду землі», пункт 288.1 статті 288 ПК України). У зв'язку з цим та оскільки орендну плату за землю орендар вносить орендодавцеві (стаття 21 Закону України «Про оренду землі», стаття 288 ПК України), то право на стягнення заборгованості з орендної плати має Орендодавець шляхом звернення до відповідного господарського суду в установленому ГПК України порядку.
Частиною 1 ст. 73 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Згідно з пунктами 34, 35 частини 1 ст. 26 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міської ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.
Статтею 5 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, плати за суборенду (у разі передачі в суборенду земельних ділянок державної власності, які орендуються акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, що утворилося шляхом перетворення державного підприємства, у постійному користуванні якого перебували такі земельні ділянки), втрат лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (стаття 13 Закону України "Про оцінку земель").
Згідно з статтею 20 Закону України "Про оцінку земель", дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Відповідно до наведених вище положень чинного законодавства нормативна грошова оцінка є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який не може бути меншим, ніж встановлено положеннями статті 288 ПКУ. Відповідна правова позиція Верховного Суду викладена в постановах від 02.03.2016 у справі №922/538/14 та від 18.05.2016 у справі №6-325цс16).
Мотивована оцінка судом аргументів учасників справи.
Судом встановлено, що дійсно 17.11.2009 між сторонами спору був укладений договір оренди землі, згідно з п. 1 якого, орендодавець (позивач) надає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування швейного цеху (підприємств іншої промисловості), яка знаходиться в с.м.т. Вишково, вул. Партизанська №3, у межах населеного пункту.
В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0.5100 га, у т.ч. під будівлями - 0.2050 га та під навісом 0.0197 (п. 2 договору).
Пунктом 5 договору передбачено, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 307 941.08 грн.
Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: 307 941.08 * 7 % = 21 555.88 грн - 7 % від нормативно грошової оцінки за 1 рік; 21 555.87 / 12 місяців = 1796.32 грн за 1 місяць. Орендна плата в грошовому вигляді вноситься орендарем на поточний рахунок власника землі в розмірі 21 555.88 грн в рік (п. 9 договору).
Витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №533 від 11.12.2017 підтверджується розмір нормативно грошова оцінка земельної ділянки у розмірі 1 091 616.65 грн.
Витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №165 від 29.01.2018 підтверджується розмір нормативно грошова оцінка земельної ділянки у розмірі 1 091 616.65 грн.
Сторонами 19.02.2018 було укладено угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 17.11.2009, якою пункт 13 договору оренди доповнено, зокрема переглянуто розмір орендної плати і встановлено її розмір - 32 748.50 грн/рік (2729.04 грн/місяць) згідно розрахунку орендної плати, що додається.
Cудом також встановлено, що 17.06.2021 Вишківською селищною радою Хустського району Закарпатської області прийнято рішення №216 "Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2022 рік", яким установлено на території Вишківської селищної ради: ставки земельного податку згідно з додатком 1; ставки орендної плати за земельні ділянки на 2022 рік; також зазначено, що слід вважати таким, що втратило чинність рішення №1940 30 - ої сесії 7 скликання від 19 червня 2020 року.
Додатком №2 до такого рішення встановлено розмір орендної плати 7 % від нормативно - грошової оцінки земельної ділянки для земель промисловості та комерційного використання більше 1 гектара; встановлено розмір орендної плати 10 % від нормативно - грошової оцінки земельної ділянки для земель промисловості та комерційного використання менше 1 гектара; встановлено розмір орендної плати для комерційної діяльності в центрі населеного пункту - 10 % від нормативно - грошової оцінки земельної ділянки.
У матеріалах справи також наявний розрахунок орендної плати на 2023 рік, відповідно до якого такий розмір складає 41 431.94 грн/рік - щорічно та 3452.66 грн - щомісячно. Грошова оцінка земельної ділянки складає 1 381 064.82 грн/рік.
12.07.2024 Вишківською селищною радою Хустського району Закарпатської області прийнято рішення №734 "Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2025 рік", яким установлено на території Вишківської селищної ради: ставки земельного податку за земельні ділянки, що перебувають у власності платників податку - згідно з додатком 1 до цього рішення; ставки земельного податку за земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні платників податку - згідно з додатком 2 до цього рішення. Також даним рішенням затверджено ставки орендної плати за земельні ділянки комунальної власності за їх цільовим та функціональним використанням у відсотковому відношенні до нормативної грошової оцінки земель населених пунктів Вишківської селищної ради.
Додатком №4 до такого рішення долучено загальні засади встановлення орендної плати за користування земельними ділянками комунальної власності на території Вишківської селищної ради. Відповідно до п. 1 таких засад, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
Розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди землі у відсотках від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та відповідно до вимог статті 288.5 Податкового кодексу України.
Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати порядок її зарахування до бюджету застосовується відповідно до вимог статей 285-287 Податкового кодексу України.
Пунктом 8 таких засад встановлено, що індексація нормативної грошової оцінки земель визначається відповідно до статті 289 Податкового кодексу України.
Суд не погоджується з твердженнями відповідача щодо того, що положення договору оренди землі не наділяють орендодавця правом в одноосібному порядку вносити зміни до договору щодо зміни ставки орендної плати, а рішення Вишківської селищної ради може бути підставою для внесення змін до договору оренди землі шляхом укладення додаткової угоди до договору. Такі твердження спростовуються пунктами 10 і 13 Договору оренди землі зокрема.
У пункті 10 сторони передбачили, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, та затвердженими КМУ формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.
Згідно з п. 13 договору, розмір орендної плати переглядається зокрема у разі: зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законом.
Крім того, аналогічні положення містяться і у вищезазначених загальних засадах встановлення орендної плати за користування земельними ділянками комунальної власності на території Вишківської селищної ради.
Крім того, положеннями ст. 73 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Відповідно до пункту 288.4 статті 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Індексація нормативної грошової оцінки земель передбачена пунктом 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України, відповідно до якого для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель (п. 289.2 ст. 289 ПК України). Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
Судом встановлено, що позивач направляв відповідачу претензію №1 від 22.09.2025, в якій зазначав, що розмір орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 2125355300:01:002:0132 з урахуванням затвердженої рішеннями сесій Вишківської селищної ради від 17.06.2021 №216 та від 12.07.2024 №734 ставки орендної плати до 1 га 10 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки для земель промисловості за період 2022 - 2023 повинен складати на загальну суму 258 201.57 грн в тому числі: за 2022 рік - 120 095.09 грн та за 2023 рік - 138 106.48 грн, за земельну ділянку з кадастровим номером 2125355300:01:002:0579 за 2024 рік та січень - червень 2025 року повинен складати на загальну суму 178 825.11 грн, в тому числі за 2024 рік - 114648.06 грн; за січень - червень 2025 року - 64 177.05 грн.
Позивач стверджує, що у порушення вимог пункту 1.2 рішення 4 - ої сесії 8 - го скликання Вишківської селищної ради від 17.06.2021 №216, пункту 288.4 статті 288 Податкового кодексу України, а також пункту 13 договору оренди землі б/н від 17.11.2009, ТОВ "Італіан Клотінг Факторі" у 2022 - 2023 роках при нарахуванні та сплаті орендної плати застосувало ставку 3% замість встановлених рішенням ради 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Крім того, орендарем не враховано індексацію нормативної грошової оцінки землі за 2025 рік.
Позивач зазначав у своїй претензії, що в результаті вищевказаних порушень до Вишківської селищної ради не надійшли кошти на загальну суму 187 594.16 грн, в т.ч.: за 2022 рік - 84 066.57 грн; за 2023 рік - 96 674.54 грн; за січень - червень 2025 року - 6853.05 грн.
Cуд також спростовує твердження відповідача, що містяться в його відзиві стосовно того, що в нього відсутня заборгованість щодо розрахунків із бюджетом, а навпаки наявна передплата по сплаті податків. Так суд зазначає, що орендна плата за земельні ділянки комунальної власності є регульованим платежем, а не виключно договірною умовою. Посилання відповідача на довідки та витяги ДПС не спростовують наявності заборгованості перед позивачем, тому що наявність або відсутність податкового боргу не є тотожною відсутності заборгованості з орендної плати, яка підлягає сплаті до місцевого бюджету.
Таким чином, суд висновує, що позивач на виконання власних рішень та з дотриманням п. п. 10 і 13 Договору оренди, ст. 73 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" і ст. ст. 284, 289 ПКУ, в односторонньому порядку змінив розмір орендної плати у зв'язку із зміною нормативно - грошової оцінки спірної земельної ділянки та розміру ставки орендної плати.
Така зміна відповідає вимогам договору та вимогам чинного спеціального законодавства.
Частиною 1 ст. 651 ЦКУ передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі №914/2848/22 зроблено наступний правовий висновок: нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем. Водночас обов'язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац другий частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель"). Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням частини другої статті 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду у даній постанові висновує, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки.
Крім того, Верховний Суд у своїй постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 висновував, що положення договору, у яких зазначено розмір нормативно-грошової оцінки (а відповідно й розмір орендної плати, розрахованої на підставі цієї оцінки), мають довідковий характер і містять лише інформацію, якою була нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення договору. Цей пункт договору не впливає на подальші зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки, які відбуваються у порядку, встановленому законом.
У разі зміни нормативної грошової оцінки автоматично в силу договору змінюються і права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. Із цього випливає, що належному способу захисту орендодавця у такому випадку відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем.
Водночас несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з дня набрання чинності рішенням ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
Розрахунком заборгованості по орендній платі, який міститься в самій позовній заяві та в претензії щодо сплати заборгованості підтверджується наявна заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 187 594.16 грн.
Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 187 594.16 грн боргу, як заявлені обґрунтовано та належно.
Висновки суду.
Судом встановлено, що дійсно відповідачем допущена заборгованість зі сплати орендної плати за користування означеними земельними ділянками. Це підтверджується належними і допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи. Суд зазначає, що позивач законно на виконання власних рішень та з дотриманням п. п. 10 і 13 Договору оренди, ст. 73 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" і ст. ст. 284, 289 ПКУ, в односторонньому порядку змінив розмір орендної плати у зв'язку із зміною нормативно - грошової оцінки спірної земельної ділянки та розміру ставки орендної плати, про що повідомив відповідача у справі. Даний спосіб зміни орендної плати відповідає вимогам закону та договору. Відтак, суд задовольняє позовні вимоги - повністю.
Згідно ч.2, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.
Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 ГПК України сторонами доказів.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України», зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відтак з урахуванням усіх встановлених обставин та зроблених правових висновків, враховуючи аргументи позивача та подані ним докази, суд вказує, що існують підстави для задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.
Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, зважаючи на зазначене вище, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, підтверджені належними та допустимими доказами підлягають до повного задоволення судом.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача у справі. Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Італіан Клотінг Факторі", код ЄДРПОУ - 31251918, Закарпатська область, Хустський район, с - ще Вишково, вулиця Порт, буд. 3, на користь Вишківської селищної ради, код ЄДРПОУ - 04349113, Закарпатська область, Хустський район, с-ще Вишково, площа Центральна, буд. 1, заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 187 594.16 грн (сто вісімдесят сім тисяч п'ятсот дев'яносто чотири гривні 16 копійок).
3. Судові витрати покласти на відповідача.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Італіан Клотінг Факторі", код ЄДРПОУ - 31251918, Закарпатська область, Хустський район, с - ще Вишково, вулиця Порт, буд. 3, на користь Вишківської селищної ради, код ЄДРПОУ - 04349113, Закарпатська область, Хустський район, с-ще Вишково, площа Центральна, буд. 1, сплачений судовий збір у розмірі 3028.00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Згідно ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено та підписано 29.01.2026 року.
Суддя Пригуза П.Д.