майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
29 січня 2026 р. Справа № 906/1535/25
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Кравець С.Г.
секретаря судового засідання: Виговської Д.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі за правилами загального
позовного провадження справу
за позовом: Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних
закупівель"
до: Приватного підприємства "БудКапітал Плюс"
про стягнення 1 430 820,40грн.
Процесуальні дії по справі.
Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Приватного підприємства "БудКапітал Плюс" (далі - відповідач) про стягнення 1 430 820,40грн, з яких: 827 462,40грн - пені та 603 358,00грн - 7% штрафу, а також судових витрат.
Ухвалою суду від 26.11.2025 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №906/1535/25 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 22.12.2025.
Ухвалою суду від 22.12.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.01.2026.
Сторони своїх представників в судове засідання 29.01.2026 не направили. Факт повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду справи підтверджується довідками про доставку до електронних кабінетів ухвали суду від 22.12.2025 (а.с.62-63).
28.01.2026 через систему "Електронний суд" від представника ДП Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" надійшло клопотання від 27.01.2026 про проведення судового засідання за їх відсутності. ДП Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" у клопотанні просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с.64).
29.01.2026 через систему "Електронний суд" від керівника ПП "БудКапітал Плюс" надійшло клопотання від 29.01.2026 про відкладення справи у зв'язку із перебуванням керівника підприємства у відрядженні у місті Кропивницькому та неможливістю прибути у судове засідання 29.01.2026. З метою надання відповідних пояснень по суті спору та можливості взяти участь у судовому засіданні, розгляд даного спору по суті по даній справі ПП "БудКапітал Плюс" просить відкласти на іншу дату, надавши стороні відповідача строк для належної підготовки та участі у розгляді даної справи (а.с.70).
Розглядаючи клопотання керівника ПП "БудКапітал Плюс" про відкладення розгляду справи, господарський суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 ст.216 ГПК України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною 2 ст.202 цього Кодексу. При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст.202 ГПК України).
Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні).
При цьому суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.
Суд констатує, що доказів на підтвердження перебування керівника відповідача - Манукян Норайра у відрядженні у місті Кропивницькому - 29.01.2026 до клопотання відповідача, не додано.
За наведених обставин, у суду відсутні підстави вважати поважними причини неприбуття представника відповідача у дане судове засідання.
При цьому, згідно частини 3 ст.56 ГПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до частини 1 ст.58 ГПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Кількість представників, яким надається право представляти особу у судовому процесі, законодавчо не обмежена. Отже, у разі неможливості керівника відповідача взяти участь у судовому засіданні, такий учасник не був позбавлений права направити до суду іншого представника.
Судом враховано, що відповідно до статті 161 ГПК України, учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи. Однією із заяв по суті справи, яку може подати відповідач є - відзив на позов. Однак, відповідач у встановлений строки відзиву на позов не подавав і строк на його подачу закінчився.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана, у тому числі, неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07 липня 1989 року).
Приписи статті 197 ГПК України передбачають право учасників справи брати участь в судовому процесі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, про що сторонам було роз'яснено судом у ухвалі суду від 26.11.2025 про відкриття провадження у даній справі. Однак відповідач правом на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів також не скористався.
Враховуючи те, що ПП "БудКапітал Плюс" не було позбавлене можливості залучити до участі у справі іншого представника або прийняти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, з огляду на те, що явка в судове засідання учасників справи не визнавалася обов'язковою, а відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, господарський суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
За приписами ст.129 Конституції України, ст.2 ГПК України, одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Роль національних судів полягає в організації судових проваджень таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України").
Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Скордіно проти Італії"). Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов'язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах "Скордіно проти Італії", "Сюрмелі проти Німеччини").
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення (частина 4 ст.240 ГПК України).
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов державного контракту на поставку (закупівлю) товарів для потреб безпеки і оборони №24-740-VDK-25 від 30.07.2025 в частині своєчасної поставки товару, у зв'язку з чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 1 430 820,40грн, з яких: 827 462,40грн пені та 603 358,00грн штрафу.
Відповідач правом на подачу відзиву не скористався.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
30.07.2025 між Державним підприємством Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (замовник) та Приватним підприємством "БудКапітал Плюс" (постачальник) укладено державний контракт №24-740-VDK-25 від 30.07.2025 на поставку (закупівлю) товарів для потреб безпеки і оборони (а.с.9-19).
За умовами п.1.1 контракту виконавець зобов'язується поставити замовнику з дотриманням вимог законодавства України, умов і вимог цього контракту товари для потреб безпеки і оборони (надалі - товар), найменування, кількість, вартість (ціна) та строки поставки яких зазначені у цьому контракті та в специфікації товарів (додаток 1 до контракту) (далі - специфікація), для подальшого використання Збройними Силами України, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити товар в строки та на умовах, визначених цим контрактом. Комплектність товару наведено в додатку 2 до контракту.
Відповідно до п.2.4 державного контракту, загальна вартість (ціна) товару за цим контрактом становить 8 619 400,00грн. Сторони визнають та підтверджують, що згідно з підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України операції з постачання товару за цим контрактом звільняються від оподаткування податком на додану вартість.
Згідно п.2.6 державного контракту, сторони визнають та підтверджують, що вартість (ціна) товару за цим контрактом після його укладання не переглядається, окрім випадків, прямо передбачених законодавством України та цим контрактом.
Істотні умови цього контракту не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених пунктом 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (із змінами).
Оплата замовником поставленого товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця по факту поставки товару впродовж 15 (п'ятнадцяти) банківських днів шляхом подання платіжної інструкції до ДКСУ, а у разі відсутності відповідного бюджетного фінансування - протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати його надходження (п.2.9 державного контракту).
Оплата здійснюється на підставі належним чином оформленого виконавцем рахунку на оплату, до якого додається підписаний сторонами акт приймання-передачі товару за контрактом, (за умови наявності (надходження) бюджетних асигнувань (коштів) на рахунку Замовника).
За умовами п.3.4 державного контракту, датою виконання виконавцем зобов'язань щодо поставки товару є дата закінчення приймання-передачі товару, яка зазначається у видатковій накладній. Акт приймання-передачі товарів для потреб безпеки та оборони та видаткова накладна складається виконавцем в 5 (п'яти) примірниках). Виконавець зобов'язаний не пізніше 2 (двох) робочих днів з дати підписання між Виконавцем та отримувачем передати 4 (чотири) примірники такого акту та 1 (один) примірник додатків до нього замовнику.
Пунктом 4.1 державного контракту передбачено, що виконавець зобов'язаний поставити товар згідно з умовами цього Контракту не пізніше строку, визначеному в специфікації (Додаток 1).
Згідно п.4.2 державного контракту, в обґрунтованих випадках сторони мають право коригувати строк поставки і приймання товару не пізніше ніж за 5 (п'ять) календарних днів до закінчення строку дії контракту шляхом внесення змін до цього контракту на підставі письмового звернення виконавця, яке виконавець повинен надати не пізніше ніж за 10 (десять) календарних днів до дати поставки товару, зазначеної в специфікації з обґрунтуванням та наданням документального підтвердження настання такого випадку відповідно вимог розділу 13 цього контракту.
У відповідності до п.7.2 державного контракту, у разі порушення строків поставки товару з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Контракт набирає чинності з дати його та діє до 31.12.2025, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, в тому числі гарантійних (п.11.1 державного контракту).
Додатком №1 до державного контракту №24-740-VDK-25 від 30.07.2025 є Специфікація товарів у якій сторонами погоджено найменування Товару, його кількість - 71 комплект та загальну вартість, яка складає 8 619 400,00грн, а також строк поставки товару до 31.07.2025 (а.с.20).
Додатком №2 до державного контракту №24-740-VDK-25 від 30.07.2025 є Комплектність товару (а.с.20 на звороті).
Державний контракт №24-740-VDK-25 від 30.07.2025 на поставку (закупівлю) товарів для потреб безпеки і оборони, Додаток №1 (специфікація) та Додаток №2 (комплектність товару) підписано представниками сторін їх підписи скріплено печатками підприємств.
05.11.2025 між сторонами підписано Акт приймання-передачі товарів відповідно до державного контракту №24-740-VDK-25 від 30.07.2025 на суму 8 619 400,00грн.
У зв'язку з порушенням виконавцем строків поставки Товару у встановлений в Контракті строк, позивач направив відповідачу претензію №11/2-14074 від 12.08.2025 у якій, посилаючись на прострочення строків поставки товару, нарахував штрафні санкції у розмірі 94 813,00грн, які просив сплатити на відповідний рахунок протягом п'яти робочих днів з моменту отримання претензії (а.с.24-25; докази направлення а.с.26).
Відповідач зазначену претензію залишив без задоволення.
У зв'язку з наведеним, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з ПП "БудКапітал Плюс" 1 430 820,40грн заборгованості, з яких: 827 462,40грн пені та 603 358,00грн штрафу, а також судових витрат.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до частини 1 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 2 ст.11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст.627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У силу положень статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частини 1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі- продажу (частини 1 ст.662 ЦК України).
Частиною 1 ст.664 ЦК України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Згідно з частиною 1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст.255 ЦК України врегульовано, що якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
За змістом статей 610, 611, 612 ЦК України невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є порушенням зобов'язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини 2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
З наведених вище положень статей 549, 551, 611 ЦК України слідує, що встановлення неустойки (штрафу, пені) віднесено до умов договору, які сторони, в межах встановлених законодавством, визначають на власний розсуд при укладенні договору.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст.549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки.
У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17 від 02.04.2019 у справі №917/194/18 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 01.06.2021 у справі №910/12876/19.
Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача 827 462,40грн пені та 603 358,00грн штрафу за несвоєчасну поставку товару у встановлений у Контракті термін.
Як встановлено судом, 30.07.2025 між сторонами був укладений державний контракт №24-740-VDK-25 на поставку (закупівлю) товарів для потреб безпеки і оборони за умовами якого здійснювалась поставка товару.
За умовами пункту 4.1 Контракту, виконавець зобов'язаний поставити товар згідно з умовами цього контракту не пізніше строку, визначеному в Специфікації (додаток 1).
Згідно зі Специфікацією, яка є невід'ємною частиною Контракту, загальна вартість товару, в кількості узгодженій сторонами, становить 8 619 400,00грн; строк поставки - до 31.07.2025 (а.с.20).
Враховуючи підписання сторонами державного контракту та умови Специфікації товару щодо строків поставки товару, відповідач мав поставити обумовлений в Специфікації товар на суму 8 619 400,00грн в строк до 31.07.2025.
Відповідач обумовлений товар у встановлений Специфікацією строк не поставив.
На виконання державного контракту №24-740-VDK-25 від 30.07.2025 відповідачем поставлено товар на загальну суму 8 619 400,00грн, що підтверджується Актом приймання-передачі товару №1 від 05.11.2025 в кількості 71 комплект на суму (а.с.23).
Отже, у даному випадку має місце прострочення виконання відповідачем зобов'язання з поставки 71 комплектів на суму 8 619 400,00грн з 01.08.2025.
У зв'язку з несвоєчасною поставкою товару, позивач направив відповідачу претензію вих.№11/2-14074 від 12.08.2025 про сплату штрафних санкцій у розмірі 94 813,00грн, які просив сплатити на відповідний рахунок протягом п'яти робочих днів з моменту отримання претензії (а.с.24-25; докази направлення а.с.26).
Відповідач зазначену претензію залишив без відповіді та задоволення. У матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують протилежне.
За умовами укладеного Контракту, у разі порушення строків поставки товару з Виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вказаної вартості (п.7.2 контракту).
Відповідно до умов п.7.2 Контракту, позивачем нараховано пеню в сумі 827 463,40грн (з 01.08.2025 по 04.11.2025) та штраф в сумі 603 358,00грн, що становить 7% від вартості товару (розрахунок а.с.3 на звороті).
Перевіривши проведені позивачем нарахування пені в сумі 827 462,40грн та штрафу в сумі 603 358,00грн, суд вважає розрахунок арифметично правильним та таким, що відповідає умовам контракту та вимогам чинного законодавства.
Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлю" наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням встановлених судом обставин справи, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 827 462,40грн та штрафу в сумі 603 358,00грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню судом у повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі, судовий збір у розмірі 17 169,84грн, враховуючи коефіцієнт 0,8 для пониження розміру ставки судового збору, оскільки позовна заява подана до суду в електронній формі через систему "Електронний суд", покладається на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства "БудКапітал Плюс" (10004, Житомирська область, місто Житомир, пр. Миру, будинок 19, квартира 342; код ЄДРПОУ 44905947) на користь Приватного підприємства "БудКапітал Плюс" (04074, місто Київ, вулиця Автозаводська, будинок 2: ЄДРПОУ 44725823):
- 827 462,40грн пені,
- 603 358,00грн штрафу,
- 17 169,84грн витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 30.01.26
Суддя Кравець С.Г.
Направити:
1 - позивачу та представнику - електронний кабінет,
2 - відповідачу - електронний кабінет.