вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"20" січня 2026 р. Cправа № 902/1425/25
за позовом: Державного підприємства "Тростянецький спиртовий завод" (вул. Соборна, 14, смт. Тростянець, Гайсинський р-н., Вінницька обл., 24300)
до: Тростянецької селищної ради (вул. Соборна, буд. 77, с-ще Тростянець, Гайсинський р-н., Вінницька обл., 24300)
про визнання рішення недійсним
Головуючий суддя Яремчук Ю.О.
Секретар судового засідання Надтока Т.О.
за участю представників:
позивача: Оселедець Т.В.
відповідач: Василенко А.А.
20.10.2025 Державне підприємство "Тростянецький спиртовий завод" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Тростянецької селищної ради про визнання рішень недійсними.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2025 справу № 902/1425/25 розподілено судді Яремчуку Ю.О.
Ухвалою суду від 27.10.2025 відкрито провадження у справі № 902/1425/25. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 20.11.2025.
11.11.2025 від Тростянецької селищної ради надійшов відзив на позовну заяву (вх. № канц. 01-34/12175/25 від 11.11.2025), який долучений судом до матеріалів справи.
За результатами проведеного судового засідання 20.11.2025 суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення судового розгляду справи по суті на 20.01.2026, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
На визначену дату судом в судове засідання з'явились представники позивача та відповідача.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Представник позивача позов підтримав в повному обсязі. Представник відповідача проти позову заперечив.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач Державне підприємство «Тростянецький спиртовий завод» передало на баланс відповідача Тростянецької селищної ради Майно (об'єкти), які не підлягають приватизації, а саме: житловий фонд, інв. №31 (Вінницька обл., Гайсинський р-н., смт Тростянець, вул. Заводська буд.2, кв.2); житловий фонд, інв. № 32 (Вінницька обл., Гайсинський р-н., смт Тростянець, вул. Соборна буд.1, кв.3); об'єкт цивільної оборони-захисна споруда (Вінницька обл., Гайсинський р-н., смт Тростянець, вул. Соборна, 14); нежитлове приміщення (дитячий садок), інв. № 30а (Вінницька обл., Гайсинський р-н., смт Тростянець, вул. Соборна,6); земляна і бутова гребля зі шлюзом нижнього технічного ставка, інв. №46 (Вінницька обл., Гайсинський р-н., смт Тростянець, вул. Соборна,14), з порушенням законодавства, а саме передача такого майна повинна була здійснюватися за погодженням Мінекономіки, при цьому таке погодження відсутнє, тобто передача майна відбулася з порушенням законодавства.
Відповідач проти позову заперечує, доводи останнього викладені у відзиві на позовну заяву та зводяться до наступного: у спірних правовідносинах, звертаючись до суду із позовом про визнання незаконним та скасування рішень відповідача, не вбачається, яке саме право чи охоронюваний інтерес позивача порушують оспорюванні рішення. Відповідач зазначає, що аналізуючи докази, подані позивачем разом із позовною заявою вбачається, що позивач у листі № 05-09/2025 від 05.09.2025 зазначав, що метою претензій до відповідача є саме подальша передача майна, а саме житловий фонд інвентарний номер №31, житловий фонд інвентарний номер №32, дитячий садок - інвентарний номер №30а, Тростянецькій селищній раді. При цьому як вбачається з листа №2802-12/37585-07 від 19.05.2025, позивачем було допущено порушення обліку майна державного підприємства, яке він має на меті виправити звертаючись до суду із позовом. За доводами відповідача, метою позивача є не відновлення порушеного права, а намагання виправити допущені управлінські помилки у веденні звітності державного підприємства.
Із наявних доказів в матеріалах справи судом встановлено наступне:
29.09.2020 Фондом державного майна України було видано наказ №1575, яким було прийнято рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу державного підприємства «Тростянецький спиртовий завод» (Вінницька обл.. Тростянецький р-н, смт. Тростянець, вул. Соборна 14).
07.10.2020 Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільськогосподарського господарства України було видано наказ № 1969 «Про передачу функцій з управління майном державного підприємства «Тростянецький спиртовий завод» (код ЄДРПОУ 05459157), яким було передано функції з управління майном підприємства Фонду державного майна України. У відповідності до змісту наказу було доручено Департаменту фінансової-господарської діяльності до 29.10.2020 скласти перелік майна ДП «Тростянецький спиртовий завод», управління яким передаються Фонду державного майна України та внести відповідну інформацію до Єдиного реєстру об'єктів державної власності (а.с. 13).
23.10.2020 Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільськогосподарського господарства України було затверджено перелік майна ДП «Тростянецький спиртовий завод», що не підлягає приватизації та передачі ФДМУ (форма № 2 б (д)) (а/с 45-48).
09.11.2020 Фонд державного майна України наказом № 1789 прийняв із сфери управління Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільськогосподарського господарства України єдиний майновий комплекс ДП «Тростянецький спиртовий завод», крім майна, ще не підлягає приватизації (а.с. 15).
20.06.2022 за вих. № 31 ДП «Тростянецький спиртовий завод» в особі в.о. директора Білейчука Б.Д., за вказівкою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях звернувся до Тростянецької Селищної ради Гайсинського району Вінницької області з проханням прийняти у комунальну власність об'єкти державної власності що перебувають на балансі Підприємства, а саме: Житловий фонд, інв. №31; Житловий фонд, інв. № 32; Об'єкт цивільної оборони-Захисту споруда; Дитячий садок інв. № 30 а; Земляна і бутова гребля зі шлюзом нижнього технічного ставка, інв. №46.
10.11.2022 Тростянецькою Селищною радою Гайсинського району на сесії № 49, 8 скликання прийнято Рішення № 553 «Про надання згоди на прийняття майна державної власності у комунальну власність», а саме: Житловий фонд, інв. №31 (Вінницька обл., Гайсинський р-н., смт Тростянець, вул. Заводська буд.2, кв.2); Житловий фонд, інв. № 32 (Вінницька обл., Гайсинський р-н., смт Тростянець, вул. Соборна буд.1, кв.3); Об'єкт цивільної оборони-захисна споруда (Вінницька обл., Гайсинський р-н., смт Тростянець, вул. Соборна, 14); Нежитлове приміщення (дитячий садок), інв. № 30а (Вінницька обл., Гайсинський р- н., смт Тростянець, вул. Соборна,6); Земляна і бутова гребля зі шлюзом нижнього технічного ставка, інв. №46 (Вінницька обл., Гайсинський р-н., смт Тростянець, вул. Соборна,14) (а.с. 17- 18).
09.01.2023 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях та Споживчим товариством «Полігональ» був укладений Договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу державного підприємства «Тростянецький спиртовий завод», код за ЄДРПОУ 05459157, місцезнаходження юридичної особи, адреса: 24300, Вінницька область, Гайсинський район, смт. Тростянець, вул. Соборна, 14 (надалі-Договір).
09.01.2023 між ними підписаний Акт приймання-передачі об'єкта малої приватизації Єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Тростянецький спиртовий завод», код за ЄДРПОУ 05459157, місцезнаходження юридичної особи, адреса: 24300, Вінницька область, Гайсинський район, смт. Тростянець, вул. Соборна,14.
В абзаці 4 п.1.1 Договору вказано, що на балансі підприємства перебуває єдине майно, що не підлягає приватизації - протирадіаційне укриття № 21102 (Вінницька область, Гайсинський район, смт.Тростянець, вул. Соборна, 14) розташоване в цокольному поверсі адмінкорпусу літ.27 загальною площею 359,8 кв.м. яке складає 17/1000 частин, згідно з проведеним розрахунком КП «Тульчинське МБТІ.
Судом з'ясовано, що ДП «Тростянецький спиртовий завод» з 06.02.2023 знаходиться в стані припинення згідно Наказу № 103 Регіонального відділення фонду держаного майна України по Вінницькій та Хмельницькій області від 06.02.2023.
Згідно того ж наказу створено ліквідаційну комісію з припинення ДП «Тростянецький спиртовий завод» на чолі з Головою ліквідаційної комісії Оселедець Тетяною Валеріївною.
06.02.2023 згідно наказу № 103 Регіонального відділення фонду держаного майна України по Вінницькій та Хмельницькій області, Ліквідаційна комісія з припинення ДП «Тростянецький спиртовий завод» приступила до виконання своїх обов'язків.
23.10.2023 за вих. № 402-10/23 позивач звернувся до Фонду державного майна України повідомивши його про знаходження п'яти об'єктів, які не підлягають приватизації на балансі Підприємства, з проханням надати роз'яснення: Кому належить майно, яке не підлягає приватизації до Фонду Державного майна України чи Міністерства економіки України? До якого органу звертатись ДП «Тростянецький спиртовий завод», щодо подачі звітності 2 (б) і по 4 (чотирьом) об'єктам, які не підлягають приватизації та помилково не були внесені до реєстру? Як саме здійснити передачу 4 (чотирьох) об'єктів, які не підлягають приватизації та помилково не були нами внесені до реєстру? 17.11.2023 за вих. № 10-79-30060 Фонд Державного майна України надав відповідь, що згідно з ч.2 ст. 22 ЗУ «Про особливості припинення державних підприємств за рішенням Фонду державного майна України» визначено, що: «У разі припинення об'єкта припинення, зобов'язаного згідно із законодавством передати територіальній громаді об'єкти житлового фонду, у тому числі гуртожитки, заклади дошкільної освіти та об'єкти комунальної інфраструктури, керуючий припиненням передає такі об'єкти, а орган місцевого самоврядування зобов'язаний їх прийняти без додаткових умов у порядку, встановленому законом».
На підставі цього листа позивач звернувся до відповідача з проханням прийняти ці об'єкти на баланс селищної ради.
11.03.2024 на 76 сесії 8 скликання Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області було прийняте Рішення № 884 Про створення комісії про прийняття майна до комунальної власності Тростянецької селищної територіальної громади - розглянувши наказ «Про передачу державного майна в комунальну власність» голови ліквідаційної комісії ДП «Тростянецький спиртовий завод» від 01.03.2024 № 2024-03-01-1 селищна рада.
28.04.2024 відповідно до Акту прийняття-передачі затвердженого Рішенням № 78 сесії Тростянецької селищної ради 8 скликання від 12.04.2024 № 921 ДП «Тростянецький спиртовий завод» передав до Тростянецької селищної ради 3 (три) об'єкти, які не підлягають приватизації, а саме: Житловий фонд, інв. №31 (Вінницька обл., Гайсинський р-н., смт Тростянець, вул. Заводська буд.2, кв.2); Житловий фонд, інв. № 32 (Вінницька обл., Гайсинський р-н., смт Тростянець, вул. Соборна буд.1, кв.3); Нежитлове приміщення (дитячий садок), інв. № 30а (Вінницька обл., Гайсинський р- н., смт Тростянець, вул. Соборна,6). (а.с. 19-22).
25.04.2025 позивач звернувся до Міністерства економіки України з листом (вих. № 036/25) в якому був наданий перелік документів для погодження передачі Протирадіаційного укриття № 21102.
19.05.2025 за вих. № 2802-12/37585-07 позивач отримав відповідь від Мінекономіки про те що передача 3 (трьох) об'єктів до Тростянецької селищної ради здійснена з порушенням Законодавства, аргументуючи це тим, що: майно, яке не підлягає приватизації, та знаходиться на балансі Підприємства повинно було бути внесене до автоматизованої системи «Юридичні особи» за формою 2б(і) та згідно ст. 4 ЗУ «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» передача всіх об'єктів, які не підлягають приватизації здійснюється за погодженням Мінекономіки, в зв'язку з чим як позивачу так і відповідачу було доручено вжити заходів, спрямованих на повернення об'єктів державної власності, переданих Тростянецькій селищній територіальній громаді в порушення вимог законодавства, відновити облік таких об'єктів на балансі Позивача.
16.06.2025 за вих. № 04-06/25 позивач звернувся з листом до Фонду державного майна України з проханням надати вищевказані Перелік майна, з метою встановлення чи передавалось майно, яке не підлягає приватизації та знаходилось на балансі позивача в кількості 4 штук до Фонду державного майна України.
10.07.2025 за вих. №10-79-3-17549 позивач отримав відповідь в якій наданий перелік майна ДП«Тростянецький спиртовий завод» функції з управління яким передаються Фонду державного майна України у зв'язку з прийняттям рішення про приватизацію та перелік майна, що не підлягає приватизації та передачі до Фонду державного майна України.
Позивачем стверджується, що об'єкти державної власності не були включені до переліку майна Підприємства, функції з управління яким передаються Фонду державного майна України у зв'язку із прийняттям рішення про приватизацію, а в переліку майна, яке не підлягає передачі до Фонду державного майна України вказана тільки Захисна споруда.
05.09.2025 за вих. № 05-09/2025 позивач направив до відповідача лист з проханням посприяти поверненню переданого майна на баланс ДП «Тростянецький спиртовий завод» з метою подальшої його передачі Тростянецькій селищній раді згідно законодавства України, а саме отримання погодження Мінекономіки.
24.09.2025 за вих. № 02-17/1619 позивач отримав відповідь від Тростянецької селищної ради в якій вказано, що вищевказане майно було передано відповідно до листа Фонду державного майна України від 17.11.2023 р. за вих. № 10-79-30060 в якому зазначено, що згідно ч.2 ст. 22 ЗУ «Про особливості припинення державних підприємств за рішенням Фонду державного майна України» визначено, що: «У разі припинення об'єкта припинення, зобов'язаного згідно із законодавством передати територіальній громаді об'єкти житлового фонду, у тому числі гуртожитки, заклади дошкільної освіти та об'єкти комунальної інфраструктури, керуючий припиненням передає такі об'єкти, а орган місцевого самоврядування зобов'язаний їх прийняти без додаткових умов у порядку, встановленому законом.»
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.
Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв'язку з чим, суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) від 04.11.1950р. передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Як встановлено судом, предметом позову є визнання протиправним та скасувати Рішення 49 сесії Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області 8 скликання від 10 листопада 2022 р. № 553 щодо надання згоди на прийняття державного майна до комунальної власності Тростянецької селищної територіальної громади, що перебуває на обліку в Державному підприємстві «Тростянецький спиртовий завод», а саме: житловий фонд, інв. №31 (Вінницька обл., Гайсинський р-н., смт Тростянець, вул. Заводська буд.2, кв.2); житловий фонд, інв. № 32 (Вінницька обл., Гайсинський р-н., смт Тростянець, вул. Соборна буд.1, кв.3); об'єкт цивільної оборони-захисна споруда (Вінницька обл., Гайсинський р-н., смт Тростянець, вул. Соборна, 14); нежитлове приміщення (дитячий садок), інв. № 30а (Вінницька обл., Гайсинський р-н., смт Тростянець, вул. Соборна,6); земляна і бутова гребля зі шлюзом нижнього технічного ставка, інв. №46 (Вінницька обл., Гайсинський р-н., смт Тростянець, вул. Соборна,14); визнання протиправним та скасувати Рішення 76 сесії Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області 8 скликання від 11 березня 2024 р. № 884 щодо створення комісії щодо прийняття державного майна, що перебуває на балансі Державного підприємства «Тростянецький спиртовий завод» у комунальну власність Тростянецької селищної територіальної громади та затвердження її персонального складу; визнання протиправним та скасувати Рішення 78 сесії Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області 8 скликання від 12 квітня 2024 р. № 921 щодо затвердження акту приймання-передачі державного майна, що перебуває на балансі державного підприємства «Тростянецький спиртовий завод» у комунальну власність Тростянецької селищної територіальної громади та прийняття вказаного у акті майна у комунальну власність Тростянецької селищної територіальної громади, а саме: житловий фонд, інв. № 31 (Вінницька обл., Гайсинський р-н., смт Тростянець, вул. Заводська буд.2, кв.2); житловий фонд, інв. № 32 (Вінницька обл., Гайсинський р-н., смт Тростянець, вул. Соборна буд.1, кв.3); нежитлове приміщення (дитячий садок), інв. № 30 а (Вінницька обл., Гайсинський р-н., смт Тростянець, вул. Соборна,6).
Відтак до предмету доказування у даній справі належать обставини, які вказують на те, що оскаржувані рішення прийняті всупереч положенням діючого на момент їх прийняття законодавства.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2 ст. 19 Конституції України).
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Частиною 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
У рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 19, ст. 144 Конституції України, ст. 25, ч. 14 ст. 46, частин 1, 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.
У вказаному рішенні також зазначено, що зі змісту частини другої ст. 144 Конституції України та частини десятої ст. 59 Закону вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Однак, як вважає Конституційний Суд України, це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України).
Конституційний Суд України зазначив, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.
Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Така правова позиція наведена у постанові ВС КГС у справі № 910/15058/18 від 14.01.2020.
Поряд з цим відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За змістом ст. 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.
Положеннями ст. 20 ГК України та ст. 16 ЦК України визначені способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц).
Окрім того, за висновками Великої Палати Верховного Суду судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19), а також, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (див. постанову від 05.06.2018 у справі № 338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц).
В даному ж випадку вбачається наявність між сторонами спору про право власності, однак позивач фактично намагається вирішити спір щодо користування майном через оскарження рішень органу місцевого самоврядування, а саме, про скасування рішень щодо надання згоди на прийняття державного майна до комунальної власності Тростянецької селищної територіальної громади, що перебуває на обліку в Державному підприємстві «Тростянецький спиртовий завод», а саме: житловий фонд, інв. №31 (Вінницька обл., Гайсинський р-н., смт Тростянець, вул. Заводська буд.2, кв.2); житловий фонд, інв. № 32 (Вінницька обл., Гайсинський р-н., смт Тростянець, вул. Соборна буд.1, кв.3); об'єкт цивільної оборони-захисна споруда (Вінницька обл., Гайсинський р-н., смт Тростянець, вул. Соборна, 14); нежитлове приміщення (дитячий садок), інв. № 30а (Вінницька обл., Гайсинський р-н., смт Тростянець, вул. Соборна,6); земляна і бутова гребля зі шлюзом нижнього технічного ставка, інв. №46 (Вінницька обл., Гайсинський р-н., смт Тростянець, вул. Соборна,14); щодо створення комісії щодо прийняття державного майна, що перебуває на балансі Державного підприємства «Тростянецький спиртовий завод» у комунальну власність Тростянецької селищної територіальної громади та затвердження її персонального складу; щодо затвердження акту приймання-передачі державного майна, що перебуває на балансі державного підприємства «Тростянецький спиртовий завод» у комунальну власність Тростянецької селищної територіальної громади та прийняття вказаного у акті майна у комунальну власність Тростянецької селищної територіальної громади, а саме: житловий фонд, інв. № 31 (Вінницька обл., Гайсинський р-н., смт Тростянець, вул. Заводська буд.2, кв.2); житловий фонд, інв. № 32 (Вінницька обл., Гайсинський р-н., смт Тростянець, вул. Соборна буд.1, кв.3); нежитлове приміщення (дитячий садок), інв. № 30 а (Вінницька обл., Гайсинський р-н., смт Тростянець, вул. Соборна,6).
Натомість, суд приходить до переконання, що такий спосіб захисту не є ефективним та належним, оскільки, не вирішує сам по собі реальний спір (про право власності), який є первинним. В межах заявленого предмету спору у справі №902/1425/25 неможливо довести чи спростувати наявність порушеного права Державного підприємства «Тростянецький спиртовий завод» як і захистити право позивача.
Отже, позивачем обрано неефективний спосіб захисту у даному спорі, що є самостійною підставою для відмови у позові.
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази, що на момент подачі позову у справі Державного підприємства «Тростянецький спиртовий завод» є власником спірного майна, оскільки, як слідує із доказів наявних в матеріалах справи на балансі ДП «Тростянецький спиртовий завод» перебуває об'єкт цивільної оборони-захисна споруда (захисна споруда цивільного захисту- протирадіаційного укриття № 02102).
Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно із положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т. ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи із оцінки наявних у справі доказів на предмет їх належності та допустимості, а також із дослідження кожного із них окремо та у сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об'єктивного з'ясування обставин справи, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі з вищенаведених підстав.
У зв'язку із відмовою в задоволенні позову витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви залишаються за позивачем.
Керуючись ст. ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. В позові відмовити.
2. Понесені судові витрати залишити за позивачем.
3. Згідно із приписами ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. Відповідно до положень ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи до Електронних кабінетів ЄСІТС.
Повне рішення складено 30 січня 2026 р.
Суддя Яремчук Ю.О.
віддрук. прим.:
1 - до справи