ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
27 січня 2026 року Справа № 906/36/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Розізнана І.В. , суддя Тимошенко О.М.
секретар судового засідання Соколовська О .В.
за участю представників:
прокурора - Рункевич І.В.
інші учасники - не з'явилися
розглянувши у відритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Житомирської області від 15.05.2025 у справі №906/36/25 (повний текст складений 26.05.2025)
за позовом Керівника Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бердичівської міської ради
до 1. Міського палацу культури імені Шабельника О.А.;
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія"
про визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю, стягнення безпідставно набутих грошових коштів у сумі 167 313,04 грн
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 15.05.2025 у справі №906/36/25 позов задоволено.
Визнано недійсною додаткову угоду №2 від 15.02.2023 до Договору №150-Т на закупівлю електричної енергії від 27.12.2022, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" та Міським палацом культури імені Шабельника Олексія Андрійовича.
Визнано недійсною додаткову угоду №3 від 05.04.2023 до Договору №150-Т на закупівлю електричної енергії від 27.12.2022, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" та Міським палацом культури імені Шабельника Олексія Андрійовича.
Визнано недійсною додаткову угоду №4 від 06.07.2023 до Договору №150-Т на закупівлю електричної енергії від 27.12.2022, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" та Міським палацом культури імені Шабельника Олексія Андрійовича.
Визнано недійсною додаткову угоду №5 від 07.08.2023 до Договору №150-Т на закупівлю електричної енергії від 27.12.2022, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" та Міським палацом культури імені Шабельника Олексія Андрійовича.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" на користь на користь Бердичівської міської ради 167 313,04 грн безпідставно набутих коштів.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" на користь Житомирської обласної прокуратури 9084,00 грн витрат по сплаті судового збору.
Стягнуто з Міського палацу культури імені Шабельника О.А. на користь Житомирської обласної прокуратури 6056,00 грн витрат по сплаті судового збору.
Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" звернулося до суду із апеляційною скаргою через систему Електронний суд, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 15.05.2025 у справі № 906/36/25 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.06.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Житомирської області від 15.05.2025 у справі № 906/36/25 залишено без руху.
03.07.2025 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Житомирської області від 15.05.2025 у справі №906/36/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на "26" серпня 2025 р. об 10:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №3. Запропоновано учасникам справи у строк до 07.08.2025 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмові відзиви на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст. 263 ГПК України, та докази надсилання копії відзивів та доданих до них документів іншим учасникам справи.
17.07.2025 на адресу суду від Керівника Бердичівської окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому прокурор просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2025 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Житомирської області від 15.05.2025 у справі №906/36/25 до провадження Північно-західного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: Павлюк І.Ю. - головуючий суддя, суддя Розізнана І.В., суддя Коломис В.В.
25.08.2025 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" надійшло клопотання про зупинення розгляду справи, в якому відповідач просить зупинити провадження у справі №906/36/25 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Житомирської області від 15.05.2025 у справі № 906/36/25 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду (Павлюк І.Ю. головуючий суддя, судді Коломис В.В., Розізнана І.В.) від 05.01.2026 поновлено провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Житомирської області від 15.05.2025 у справі №906/36/25 за позовом Керівника Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бердичівської міської ради до Міського палацу культури імені Шабельника О.А. та Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" про визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю, стягнення безпідставно набутих грошових коштів у сумі 167 313,04 грн. Розгляд апеляційної скарги призначено на "27" січня 2026 р. об 11:30год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №3.
21.01.2026 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" надійшла заява про визнання позову, в якому відповідач просить прийняти заяву про визнання позову, розгляд апеляційної скарги провести без участі представника скаржника. При ухваленні судового рішення по суті справи, вирішити питання про повернення скаржнику з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним під час подання апеляційної скарги.
Розпорядженням керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2026 у зв'язку із відпусткою судді-члена колегії у даній справі Коломис В.В. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №906/36/25.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи №906/36/25 між суддями від 26.01.2026 для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: Павлюк І.Ю. - головуючий суддя, суддя Тимошенко О.М., суддя Розізнана І.В.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2026 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Житомирської області від 15.05.2025 у справі №906/36/25 до провадження колегією суддів у складі: Павлюк І.Ю. - головуючий суддя, суддя Тимошенко О.М., суддя Розізнана І.В.
В судовому засіданні прокурор висловила свою позицію.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися. Про місце, час і дату судового засідання повідомлялися належним чином.
Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, вважає за необхідне зазначити наступне.
Судом встановлено, що за результатами проведення процедури закупівлі, 27.12.2022 року між Міським палацом культури імені Шабельника О.А. (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (постачальник) укладено договір №150-Т про постачання електричної енергії споживачу (а.с.24-28).
Пунктом п. 1.2 договору сторони визначили, що умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, а також Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 р.
Відповідно до пункту 3.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Пунктами 3.5 та 3.6 договору передбачено, що період постачання електричної енергії за цим договором до 31.12.2023. Обсяг закупівлі за цим договором становить 240000 кВт/год.
Згідно пунктів 13.1 - 13.6 договору зміни до нього можуть вноситися у випадках, передбачених Законом та оформляються в такій самій формі, що й договір про закупівлю, а саме у письмовій формі шляхом укладення додаткової угоди.
Пропозицію щодо внесення змін до договору може зробити кожна із сторін договору.
Пропозиція щодо внесення змін до договору має містити обґрунтування необхідності внесення таких змін договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Обмін інформацією щодо внесення змін до договору здійснюється у письмовій формі шляхом взаємного листування.
Відповідно до п.13.7 договору істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема:
2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;
Зміна ціни за одиницю електричної енергії допускається за умови надання стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні "ОЕС України". Таким документальним підтвердження можуть бути офіційні дані про ціну, обсяги купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, та інші показники, які склалися в торговій зоні "ОЕС України" та оприлюднені офіційному веб-сайті ДП "Оператор ринку" за адресою в мережі Інтернет https://www.oree.com.ua/ - згідно з частиною шостою статті 67 Закону України "про ринок електричної енергії". У якості документального підтвердження даних, Сторонами визнаються, зокрема, завірені належним чином копії (роздруківки з веб-сайту) Звітів про результати роботи РДН/ВДР та про діяльність ОР за відповідний календарний місяць, які оприлюднюються відповідно до законодавства ДП "Оператор ринку" https://www.oree.com.ua/index.php/web/772 або інші документом органу, установи чи організації, які мають повноваження здійснювати моніторинг цін на товари, визначати зміни ціни товару на ринку.
Пунктом 15.2 договору передбачено, що постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов договору споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Постачальник зобов'язаний повідомити споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику, якщо споживач не приймає нові умови.
Відповідно до комерційної пропозиції, яка є додатком №1 до договору, ціна за спожиту електричну енергію становить 4,405268 грн з ПДВ та тарифом передачі та включає: 3,325417 грн. ціна ел.енергії, 0,345640 грн тариф передачі без ПДВ, 0,734212 грн. ПДВ (а.с.29).
Додатком 2 до договору "Договірні величини споживання електричної енергії" сторони погодили, що загальний обсяг постачання електричної енергії становить 240 тис. кВт; ціна договору - 1057264,32 грн. (а.с.29 на звороті).
За умовами п.4 додатку №2 до договору, сторони усвідомлюють, що зазначена в п.1 додатку вартість заявлених споживачем договірних величин споживання електричної енергії на 2023 рік, визначена виходячи з вартості тарифів (ціни за одиницю товару) на момент укладення даного договору, а тому не є остаточною, при цьому, у разі зміни ціни за одиницю товару, істотні умови даного договору можуть змінюватись у випадках, визначених п.19 Особливостей.
Протягом строку дії договору сторонами були укладені додаткові угоди № 1 від 23.01.2023 р., №2 від 15.02.2023, №3 від 05.04.2023, №4 від 06.07.2023, №5 від 07.08.2023 та № 6 від 29.12.2023 р. (а.с. 31, 34, 37, 39, 42, 47).
Додатковою угодою № 1 від 23.01.2023 р. збільшено вартість електроенергії у зв'язку зі зміною регульованого тарифу на послуги з передачі електричної енергії у період з 01.01.2023 р. по 01.04.2023 р. до розміру 0,38028 грн. за кВт/год,
Додатковою угодою № 2 від 15.02.2023 р. збільшено вартість електричної енергії до 5.020271 грн. Підставою укладення додаткової угоди № 2 стали листи ТОВ "ЖОЕК" від 06.02.2023 р. та від 09.02.2023 р., та цінова довідка Харківської ТПП №79-3/23 від 06.02.2023р., згідно якої станом на 01.02.2023 р. середньозважена ціна на РДН ОЕС україни становила 3402,25 грн., тобто виросла на 14,37%.
Додатковими угодами № 3 від 05.04.2023 р. та № 4 від 06.07.2023 р. збільшено вартість електроенергії у зв'язку зі зміною регульованого тарифу на послуги з передачі електричної енергії у періоди з 01.04.2023 р. по 01.07.2023 р. до розміру 0,43025 грн. за кВт/год, а з 01.07.2023 р. по 31.12.2023 р. до розміру 0,4851 грн. за кВт/год.
Додатковою угодою № 5 від 07.08.2023 р. збільшено вартість електричної енергії до 6,158792 грн. Підставою укладення додаткової угоди № 5 стали листи ТОВ "ЖОЕК" від 04.07.2023 р. та від 03.08.2023 р., та цінова довідка Харківської ТПП №631-1/23 від 01.08.2023р., згідно якої середньозважена ціна на РДН ОЕС України за третю декаду липня 2023 р. становила 3926,59 грн., тобто виросла на 22,19%.
Додатковою угодою № 6 від 29.12.2023 р. зменшено суду договору на 314,01 грн. і визначено загальну суму в розмірі 1056950,31 грн.
Зі змісту вищенаведених додаткових угод вбачається, що їх укладено відповідно до пп.7 п.19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.
На виконання умов договору ТОВ "ЖОЕК" поставило Міському палацу культури імені Шабельника О.А. електричну енергію обсягом 197248 кВт (акти приймання-передачі на а.с.62-67).
Відповідач 1 отриману електроенергію оплатив в повному обсязі в сумі 1192108,28 грн. (платіжні доручення на а.с.48-59).
Вважаючи, що підписані сторонами додаткові угоди №№2-5 укладені з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі" та Особливостей, прокурор надіслав Бердичівській міській раді повідомлення в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру" про необхідність вжиття заходів на захист інтересів держави (а.с.68-69).
Бердичівська міська рада на звернення прокурора повідомила, що заходи щодо захисту інтересів громади не вживались (а.с.70).
За вказаних обставин, Керівник Бердичівської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Бердичівської міської ради про визнання недійсними додатковим угод №2 від 15.02.2023р., №3 від 05.04.2023р., №4 від 06.07.2023р., №5 від 07.08.2023р. до договору №150-Т на закупівлю електричної енергії від 27.12.2022р., укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" та Міським палацом культури імені Шабельника О.А., та стягнення з ТОВ "ЖОЕК" 167313,04 грн безпідставно набутих коштів.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з абзацом 1 частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Частиною 1 статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину та визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.
При цьому для визнання оспорюваного договору недійсним позивач має довести за допомогою належних засобів доказування, що договір суперечить вимогам чинного законодавства щодо його форми, змісту, правоздатності і волевиявленню сторін, на момент укладення договору свідомо існує об'єктивна неможливість настання правового результату, а також те, що внаслідок його укладення порушені права позивача.
Таким чином, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Судом встановлено, що договір №150-Т на закупівлю електричної енергії від 27.12.2022 відповідачі уклали за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі".
Положеннями частини 1 статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Згідно з частиною 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Відповідно до положень частин 1, 2 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Стаття 652 ЦК України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Згідно частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов'язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості), яка прийнята Урядом на виконання пункту 3-7 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі".
Згідно пп.7 п. 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
У разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених цим пунктом, замовник обов'язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей.
Підпунктом 2 пункту 19 Особливостей передбачено внесення змін у разі погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.
Водночас, згідно правового висновку, який викладений у постанові Верховного Суду від 28.08.2024 у справі №918/694/23, підпункт 2, підпункт 7 пункту 19 Особливостей не свідчать про зміну законодавства у відповідній категорії спору, оскільки: 1) постанова Кабінету Міністрів України є підзаконним нормативно-правовим актом; 2) їх зміст лише деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", та вони не встановлюють іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення передбаченого даною нормою.
Тобто, постанова КМ України від 12.10.2022 №1178 не передбачає внесення змін до Закону "Про публічні закупівлі", а лише встановлює певні особливості щодо процедури здійснення публічних закупівель під час дії воєнного стану.
Отже, в будь якому випадку сторони мали керуватися обмеженнями, встановленими, зокрема, у п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі".
Враховуючи викладене, суд вважає, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку.
Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища після підписання договору та до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі.
Тобто, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди.
При цьому, існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами, та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.
Матеріали справи свідчать, що в Комерційній пропозиції, що є додатком №1 до договору, сторони визначили, що ціна за спожиту електричну енергію становить 4,405268 грн. та включає: 3,325417 грн. - ціна електричної.енергії, 0,345640 грн. тариф передачі без ПДВ, 0,734212 грн. ПДВ (а.с.29).
Додатковою угодою №2 від 15.02.2023 визначено, що ціна за спожиту електричну енергію складає 5,020271 грн. та включає: 3,803279 грн. - ціна електричної енергії, 0,380280 грн. тариф передачі без ПДВ, 0,836712 грн. ПДВ (а.с.34).
Сторони погодили, що дана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання і діє до завершення дії договору та керуючись ч.3 ст.631 ЦК України розповсюджується на зобов'язання, що виникають за договором з 01.02.2023р.
Відповідач 2, обґрунтовуючи необхідність збільшення ціни та укладення вказаної додаткової угоди, разом з листами від 06.02.2023р. №892 та від 09.02.2023 №920 надіслав відповідачу 1 цінову довідку Харківської ТПП №79-3/23 від 06.02.2023 (а.с.35, 36).
У вказаній ціновій довідці зазначена середньозважена ціна на електроенергію на ринку на добу наперед у торговій зоні ОЕС України на 1 січня 2023 становила 2974,80 грн./м.Вт.год, на 1 лютого 2023- 3402,25 грн., та вказано відсоток коливання +14,37%.
Законодавство не передбачає, які саме документи мають підтверджувати факт коливання цін. Суд звертає увагу, що передбачена ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Разом з тим, ця норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Тому документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні запропонованій замовнику на тендері та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним.
Верховний Суд в аналогічних спорах неодноразово вказував, що довідка уповноваженого органу, на підставі якої вносяться зміни до істотних умов договору про закупівлю, має містити інформацію про коливання ціни товару на ринку, у зв'язку з чим у такій довідці має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринкового ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання).
Згідно ч.1 ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Враховуючи, що додаткова угода укладена сторонами 15.02.2023, а визначена нею ціна застосовується з 01.02.2023, довідка про коливання ціни мала б відображати ціну станом на дату укладення договору, ринкову ціну станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення, а також ціну станом на дату укладення додаткової угоди.
Водночас, вказана довідка Харківської ТПП не відображає необхідну інформацію, крім того, як зазначено у наведених цінових довідках, ціни вказані без урахування ПДВ та тарифу на передачу електричної енергії. При цьому, довідка носить виключно фактографічно-інформаційний характер та не враховує умови договору, про що у ній зазначено.
Також, суд звертає увагу, що за умовами п.15.2 договору постачальник мав повідомити про зміну будь-яких умов договору споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування.
Суд зауважує, що метою Закону "Про публічні закупівлі" є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Положеннями ст.5 Закону "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Враховуючи наведене, додаткова угода №2 до договору є такою, що укладена за відсутності належного документального підтвердження коливання ціни на товар на ринку в сторону збільшення, що виключає підстави для зміни істотних умов договору про закупівлю, а тому вона підлягає визнанню недійсною.
Відносно правомірності укладення відповідачами додаткових угод №3 від 05.04.2023, №4 від 06.07.2023, №5 від 07.08.2023, суд зазначає, що внаслідок визнання недійсною додаткової угоди №2, визначена в додаткових угодах №№3-5 вартість електроенергії є неправомірною, та відповідно невірним є розмір ПДВ, обрахованого на вказані суми .
В силу положень частини 3 статті 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Суд зазначає, що укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.
Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі".
Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про визнання додаткових угод №№ 3, 4, 5 недійсними.
Також колегія суддів погоджується із місцевим господарським судом, що в результаті укладення та виконання сторонами недійсних додаткових угод позивачем надмірно сплачено грошові кошти в розмірі 167313,04 грн і саме ця сума підлягає стягненню з відповідача 2.
Суд звертає увагу, що 24.01.2024 Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову у справі №922/2321/22, в якій вирішувалось питання про те, чи дозволяють норми пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції Закону №114-ІХ) збільшувати ціну товару більш ніж на 10 % від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю.
У пунктах 88-90 наведеної постанови Велика Палата Верховного Суду виснувала, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у разі зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, у порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинне перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Такий правовий висновок неодноразово також був викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.04.2024 у справі №922/433/22, від 01.10.2024 у справі №918/779/23, від 06.02.2025 у справі №910/5182/24, від 18.02.2025 у справі №925/889/23 тощо, де інтерпретовано та застосовано положення пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" як імперативну норму, яка визначає верхню межу дозволеного відсоткового збільшення ціни за одиницю товару - не більше 10 % від ціни товару, погодженої сторонами в договорі про закупівлю.
У постанові від 21.11.2025 у справі №920/19/24 Велика Палата Верховного Суду не вбачала підстав для відступу від висновку про застосування норми права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22.
Так, постанові у справі №920/19/24 від 21.11.2025 Великою Палатою Верховного Суду зроблено наступні висновки щодо застосування норм матеріального права (пункт 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі"):
- зміна умов договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % не допускається, в тому числі і у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
- зміни та доповнення до пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", внесені Законом №1530-IX, стосуються лише встановлення альтернативного варіанту визначення моменту початку обчислення строку для зміни ціни за одиницю товару - 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю або 90 днів з моменту внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару та не скасовують встановлену первісною редакцією цього Закону заборону збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 %, в тому числі і при здійсненні закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
- виняток з обмежень, викладений в останньому реченні пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", повинен тлумачитися суто буквально, а тому він стосується лише строків зміни ціни за одиницю товару у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (дотримання умови про зміну лише раз на 90 днів в цьому випадку не діє) і не визначає верхньої межі збільшення (зміни) ціни за одиницю товару.
Колегія суддів враховує, що кожна зміна істотних умов договору про закупівлю, зокрема ціни за одиницю товару, повинна мати самостійне, належне та документально підтверджене обґрунтування. Документи, якими обґрунтовується зміна ціни, повинні містити підтвердження фактичного коливання ринкової ціни товару, динаміку такого коливання, джерела інформації та їх співвідношення з попередніми періодами.
Сам по собі факт існування змін ціни електричної енергії на ринку не є безумовною підставою для зміни ціни товару, що є предметом договору про закупівлю, укладеного за результатами публічних торгів.
Звертаючись до замовника з пропозиціями щодо підвищення ціни, постачальник зобов'язаний обґрунтувати, чому саме відповідні ринкові зміни унеможливлюють виконання договору за ціною, запропонованою під час тендеру, а також довести, що таке підвищення було непрогнозованим, тобто таким, яке не могло бути передбачене та враховане при формуванні тендерної пропозиції.
Під коливанням ціни слід розуміти зміну ціни товару на ринку за певний період часу, як у бік збільшення, так і у бік зменшення, причому таке коливання повинно відбуватися саме у період з моменту укладення договору або останньої зміни ціни і до внесення чергових змін.
Водночас, на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.
Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено форму / вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2025 у справі № 916/747/24).
Під час визначення щодо доказів на підтвердження коливання ціни товару на ринку слід виходити як з аналізу норм чинного законодавства щодо повноважень та функцій суб'єктів надання такої інформації (наприклад, до цих суб'єктів можна віднести, Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ від 10.09.2014 №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб'єкта господарювання виконує цінові / товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон'юнктурі певного ринку товарів; ТПП України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації, тощо), так і положень щодо доказів, які закріплені у главі 5 розділу І ГПК України.
Таким чином, з-поміж іншого, довідки, експертні висновки ТПП України, тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Втім судам у порядку статті 86 ГПК України слід їх досліджувати та оцінювати за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точку зору саме факту коливання ціни на товар (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2023 року у справі № 926/3244/22).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2025 року у справі №920/19/24.
Водночас, як зазначалось раніше, 21.01.2026 від відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" надійшла заява про визнання позову у справі.
Відповідно статті 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Таким чином, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" визнано позов на стадії апеляційного провадження, про що відповідач зазначив в окремій заяві, підписаній адвокатом відповідача - Рудзеєм Юрієм Володимировичем (повноваження на представництво інтересів у апеляційному господарському суді підтверджені ордером), й зі змісту вказаної заяви вбачається, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, суд вважає позовні вимоги про визнання недійсними додаткових угод №2 від 15.02.2023, №3 від 05.04.2023, №4 від 06.07.2023, №5 від 07.08.2023 до договору №150-Т на закупівлю електричної енергії від 27.12.2022, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" та Міським палацом культури імені Шабельника О.А., та стягнення з ТОВ "ЖОЕК" 167313,04 грн безпідставно набутих коштів, є обґрунтованими та такими, що були правомірно задоволені судом першої інстанції.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).
За наведених обставин, рішення Господарського суду Житомирської області від 15.05.2025 у справі №906/36/25 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" - без задоволення.
Відповідно до частини 2 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку, суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним під час подання відповідної апеляційної чи касаційної скарги, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого під час подання відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
Відповідно до ч. 4 ст. 7 ЗУ "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги,
Враховуючи, що відповідачем ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" подано заяву про визнання позову й, як встановлено судом, така заява не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, суд, керуючись положеннями частини 2 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, частиною 4 статті 7 ЗУ "Про судовий збір", вважає за необхідне задовольнити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" про повернення йому з Державного бюджету України 50% судового збору, сплаченого ним згідно з платіжною інструкцією №6585570357 від 16.06.2025 під час подання відповідної апеляційної скарги, що становить 9084,00 грн.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Житомирської області від 15.05.2025 у справі №906/36/25 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 15.05.2025 у справі №906/36/25 - без змін.
2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (10003, м. Житомир, майдан Перемоги, 10, код ЄДРПОУ 42095943) з Державного бюджету України 9084,00 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги згідно з платіжною інструкцією №6585570357 від 16.06.2025.
3. Справу №906/36/25 повернути до Господарського суду Житомирської області.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений "30" січня 2026 р.
Головуючий суддя Павлюк І.Ю.
Суддя Розізнана І.В.
Суддя Тимошенко О.М.