ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про залишення заяви без руху
"30" січня 2026 р. Справа № 918/420/16(918/685/25)
Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Павлюк І.Ю.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кольчуга МС" на рішення Господарського суду Рівненської області від 30.12.2025 у справі № 918/420/16 (918/685/25)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" в особі Ліквідатора арбітражного керуючого Дуплики Павла Георгійовича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кольчуга МС"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:
- ОСОБА_1
- ОСОБА_2
про визнання недійсними договорів
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 30.12.2025 у справі №918/420/16 (918/685/25) позов задоволено.
Визнано недійсним Договір оренди нежитлових приміщень із прилеглою до них територією за №4 від 05.05.2014, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кольчуга МС".
Визнано недійсним Договір оренди нежитлового приміщення (адмінбудівлі) за №9 від 14.08.2014, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кольчуга МС".
Визнано недійсним Договір про надання охоронних послуг №2 від 01.01.2014, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кольчуга МС".
Визнано недійсним Договір про надання охоронних послуг №33 від 28.01.2015, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кольчуга МС".
Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кольчуга МС" звернулося до суду 16.01.2026 з апеляційною скаргою через систему Електронний суд, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 30.12.2025 у справі № 918/420/16 (918/685/25). Постановити нове рішення про закриття провадження у справі (п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК). Зупинити апеляційне провадження до звільнення Скаржника ОСОБА_1 з військової служби (п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК). Постановити окрему ухвалу та направити її до Вищої ради правосуддя - щодо порушення суддею Марачем В.В. норм процесуального права та присяги судді. Направити окрему ухвалу до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих - щодо недобросовісних дій ліквідатора Дуплики П.Г. та порушення ним етичних і професійних стандартів.
19.01.2026 матеріали справи № 918/420/16 (918/685/25) надійшли до суду.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кольчуга МС" на рішення Господарського суду Рівненської області від 30.12.2025 у справі № 918/420/16 залишено без руху.
27.01.2026 на адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Кольчуга МС" надійшла про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено докази надіслання копії апеляційної скарги з доданими документами іншим учасникам справи та докази сплати судового збору.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.01.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кольчуга МС" на рішення Господарського суду Рівненської області від 30.12.2025 у справі № 918/420/16 (918/685/25). Розгляд апеляційної скарги призначено на "17" лютого 2026 р. об 11:00год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №3.
27.01.2026 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги, в якій заявник зазначає, що ОСОБА_1 , будучи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача у справі №918/420/16 (918/685/25), керуючись ст. 263 ГПК України, заявляє про приєднання до апеляційної скарги ТОВ "Кольчуга МС" на рішення від 30.12.2025.
Одночасно просить суд врахувати та долучити до матеріалів провадження доводи та обґрунтування, викладені у апеляційній скарзі ОСОБА_1 , поданій до Північно-західного апеляційного господарського суду 05.01.2026.
Обґрунтування:
1. Оскаржуване рішення безпосередньо впливає на права заявника, оскільки останній є правонаступником (цесіонарієм) за договорами, які визнані недійсними.
2. Заявник повністю підтримує вимоги ТОВ "Кольчуга МС" щодо скасування рішення суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права (ігнорування преюдиції рішення від 28.06.2023), ігнорування висновків Верховного Суду щодо зупинення провадження.
3. Відповідно до ч. 4 ст. 263 ГПК України, до заяви про приєднання не додається документ про сплату судового збору, якщо така заява подається особою, звільненою від його сплати. Заявник як учасник бойових дій (посвідчення серія НОМЕР_1 ), звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Просить прийняти заяву про приєднання та розглядати справу за участі учасника.
Дослідивши матеріали заяви ОСОБА_1 та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена заява не відповідає вимогам ст. 265 ГПК України з наступних підстав.
Відповідно до ст. 265 ГПК України учасники справи мають право приєднатися до апеляційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До апеляційної скарги мають право приєднатися також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки. Заяву про приєднання до апеляційної скарги може бути подано до початку розгляду справи в суді апеляційної інстанції. До заяви про приєднання до апеляційної скарги додаються документ про сплату судового збору та докази надсилання копії заяви іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
В силу положень підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру позивач зобов'язаний сплатити судовий збір 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п.п.4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", ставки судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами; встановлюються у таких розмірах - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
У цій справі предметом розгляду є 4 вимоги немайнового характеру.
Отже, звертаючись із заявою про приєднання до апеляційної скарги, заявник мав сплатити за її подання судовий збір у розмірі 14 534,40 грн (3028,00*4*150%*0,8).
Як вбачається з матеріалів заяви, заявником не додано доказів сплати судового збору; в додатках до заяви відсутні такі докази також.
Разом з тим, заявник зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 263 ГПК України, до заяви про приєднання не додається документ про сплату судового збору, якщо така заява подається особою, звільненою від його сплати. Заявник як учасник бойових дій (посвідчення серія НОМЕР_1 ), звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Суд зазначає, що Законом України "Про судовий збір" визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
Так, пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Суд зазначає, що правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Згідно ч.2 ст.22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом таких питань.
Аналіз п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" в сукупності з ч.2 ст.22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" вказує на те, що учасники бойових дій, ветерани війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі №545/1149/17 зроблений правовий висновок про те, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст. 12, 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" викладено також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №9901/311/19, від 12.02.2020 у справі №545/1149/17, та у постановах Верховного Суду від 21.04.2021 у справі №240/8644/20, від 16.02.2022 у справі №560/4971/21, від 26.05.2022 у справі №640/14577/20, від 08.03.2023 у справі №701/589/22, від 20.07.2023 у справі №160/20070/21.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що хоча норми п.8 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" в сукупності з ч.2 ст.22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не містять вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов'язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.
Як вбачається, предметом спору у даній справі є визнання недійсними договорів.
Тобто, у цьому спорі не вирішуються питання, пов'язані із соціальним захистом відповідача, як учасника бойових дій, передбачені положеннями Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Оскільки зазначена справа не зачіпає порядку та обсягу соціальних гарантій, не стосується соціального і правового статусу скаржника, не пов'язана із соціальним захистом порушених прав скаржника, саме як учасника бойових дій, тобто позовні вимоги не охоплюються положеннями статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а тому відсутні правові підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання заяви про приєднання до апеляційної скарги.
Крім того, колегія суддів зазначає, що на розгляд Великої Палати Верховного Суду була передана справа №567/79/23 для відступлення зокрема і від вищенаведених висновків щодо застосування п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", однак ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2024 справа №567/79/23 була повернута на розгляд колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Також на розгляд Великої Палати Верховного Суду була передана справа № 905/1426/23 для відступу від висновку, викладеного в постанові від 09.10.2019 у справі №9901/311/19, щодо обмеженого застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI. Водночас, ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2025 справу №905/1426/23 повернуто Верховному Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду для розгляду.
Таким чином, наразі позиція Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у справі №9901/311/19 щодо застосування п. 13 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" залишається усталеною та незмінною.
Суд зазначає, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі ст.129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
У рішенні від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Крім того, до заяви про приєднання до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії заяви іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Однак, заявником не додано доказів надсилання копії заяви іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Статтею 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу.
Відповідно до приписів частини 1 та 2 ст. 174 ГПК України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, заява про приєднання до апеляційної скарги підлягає залишенню без руху, на підставі статей 174, 260 Господарського процесуального кодексу України, з метою надання заявнику можливості виправити вищенаведені недоліки.
Керуючись статтями 174, 234, 258, 260, 265 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Залишити без руху заяву Мориконя Андрія Володимировича про приєднання до апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кольчуга МС" на рішення Господарського суду Рівненської області від 30.12.2025 у справі № 918/420/16 (918/685/25).
2. Запропонувати заявнику усунути встановлені при поданні заяви про приєднання до апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали та надати Північно-західному апеляційному господарському суду належні докази сплати 14 534,40 грн судового збору за подання заяви про приєднання до апеляційної скарги та докази направлення копії заяви іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
3. Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, що заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Павлюк І.Ю.