ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
28 січня 2026 року Справа № 910/9566/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Василишин А.Р. , суддя Філіпова Т.Л.
розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ас Ресурс" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу
у справі № 910/9566/24 (суддя Гарбар І.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ас Ресурс"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Кард"
про стягнення 2 151 164,01 грн. збитків
Відповідно до рішення від 02.09.2025 р. у справі № 910/9566/24 Господарський суд Волинської області задоволив позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ас Ресурс". Згідно з рішенням суду підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Кард" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ас Ресурс" 2151164,01 грн. збитків, завданих неналежним виконанням договору поставки партіями з використанням паливних карток від 10.06.2021 р. № 040412-10/06/21-ПК2587 та 122616,42 грн. витрат по оплаті судового збору.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Кард" звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Ас Ресурс" подав відзив на апеляційну скаргу, у якому одночасно заявив, що у зв'язку з розглядом апеляційної скарги очікує понести витрати на правничу допомогу в сумі 10000,00 грн. докази понесення яких будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду /а.с. 113 - 125 у т.4/.
У судовому засіданні 23.12.2025 р. на стадії судових дебатів представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ас Ресурс" заявив, що у відповідності до норм ч. 8 ст. 129 ГПК України протягом п'яти днів після ухвалення судом апеляційної інстанції постанови ним будуть подані докази витрат на професійну правничу допомогу.
Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 30.12.2025 р. залишив без задоволення апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Кард", а рішення Господарського суду Волинської області від 02.09.2025 р. у справі № 910/9566/24 залишив без змін.
31.12.2025 р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Ас Ресурс" подав до Північно-західного апеляційного господарського суду заяву про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Кард" 30000,00 грн. судових витрат на правничу допомогу та докази на підтвердження таких витрат: договір про надання правової (правничої) допомоги від 12.07.2024 р. № 12/07-24, додаток від 30.09.2025 р. № 8 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 12.07.2024 р. № 12/07-24, акт про надання правничої допомоги від 30.12.2025 р. та розрахунок витрат на правничу допомогу від 30.12.2025 р. на підставі договору від 12.07.2024 р. № 12/07-24.
Згідно з ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.01.2026 р. у справі № 910/9566/24 заяву позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ас Ресурс" про розподіл витрат на правничу допомогу прийнято до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
07.01.2026 р. відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Кард" подав заяву про зменшення витрат на правничу допомогу.
В даному випадку розгляд заяви позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ас Ресурс" про розподіл витрат на правничу допомогу та заява відповідача про зменшення заявленої суми витрат здійснювався колегією суддів поза межами десятиденного строку, оскільки суддя Філіпова Т.Л. перебувала у відпустці у період з 05.01.2026 р., а суддя Маціщук А.В. перебувала у відпустці у період з 07.01.2026 р. по 16.01.2026 р., - з урахуванням вимог ч. 3 ст. 244 ГПК України щодо незмінного складу суду.
В обгрунтування заяви про зменшення заявленої суми витрат відповідач доводить, що позивачу при поданні відзиву на апеляційну скаргу було достеменно відомо розмір професійної правничої допомоги в Північно-західному апеляційному господарському суді, а відтак позивач мав можливість заявити суму таких витрат у попередньому розрахунку розміру судових витрат. За доводами відповідача, враховуючи вимоги ч. 6 ст. 129 ГПК України, викладені обставини є підставою для відмови позивачу у відшкодуванні 20000,00 витрат на професійну правничу допомогу.
Також відповідач вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 30000 грн. не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, оскільки такі витрати не мають характеру необхідних та є неспівмірними із складністю справи і необхідним обсягом правничих послуг.
Вважає, що позивач безпідставно просить відшкодувати вартість послуг, зазначених в розрахунку витрат від 30.12.2025 р., таких як:
- первинна консультація та аналіз апеляційної скарги; вивчення матеріалів справи першої інстанції; дослідження судової практики та законодавства - оскільки надання таких послуг охоплюється послугою підготовка відзиву на апеляційну скаргу, що свідчить про те, що позивач помилково визначив такі послуги як окремі та самостійні, а не як складові частини послуги зі складання та подання відзиву на апеляційну скаргу;
- консультація клієнта після подання відзиву, консультація клієнта після судового засідання, аналіз ухвали про призначення судового засідання, підготовка до судового засідання, аналіз ухвали про витребування додаткових пояснень, підготовка до другого судового засідання, консультація клієнта після винесення постанови - консультація клієнта після подання відзиву та після судових засідань, аналіз ухвал суду, підготовка представника позивача до судового засідання та тривалість таких консультацій жодним чином не залежить від дій відповідача та є особистою ініціативою заявника;
- підготовка додаткових пояснень - є фактично усуненням недоліків з боку позивача та не залежить від дій відповідача та не може бути покладено на нього;
- підготовка акту про надання правничої допомоги - дана послуга не стосується підготовки до розгляду та самого процесу розгляду справи в суді, а тому відшкодування витрат за складення акту про вже надану правничу допомогу, не може бути ототожнено з витратами на професійну правничу допомогу, які пов'язані з розглядом справи по суті спору.
Просить зменшити заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу до суми 5000,00 грн.
09.01.2026 р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Ас Ресурс" подав заперечення на заяву відповідача ТОВ "Вест Кард" про зменшення витрат на правничу допомогу.
Пояснює, що додаток № 8 від 30.09.2025 р. визначає максимальну вартість правничої допомоги в апеляційній інстанції, але фактичний обсяг робіт, кількість судових засідань, необхідність ознайомлення з матеріалами справи, необхідність підготовки додаткових пояснень та інші витрати могли стати остаточно відомими лише після завершення апеляційного провадження. На момент подання відзиву справа лише розпочиналася в апеляційній інстанції, адвокат щойно завершив підготовку відзиву на апеляційну скаргу, і прогнозувати весь обсяг необхідних подальших робіт було об'єктивно неможливо. Тому заявник обґрунтовано зазначив у попередньому розрахунку меншу суму, яка відображала мінімально необхідні витрати на підготовку відзиву та участь у першому судовому засіданні, залишаючи можливість для їх збільшення залежно від реального перебігу справи.
Зазначає, що відповідач у своєму клопотанні не навів жодних конкретних підстав для зменшення витрат до 5000,00 грн., обмежившись лише загальними твердженнями про нібито завищений розмір витрат та про те, що деякі роботи нібито не є самостійними.
З метою розподілу судових витрат (витрат на правничу допомогу) колегією суддів встановлено наступне.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
Нормами ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Згідно зі статтею 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Так, відповідно до норм частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України), що не позбавляє суд обов'язку перевірити достовірність доказів.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, як це передбачено ч.8 ст.129 ГПК України.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно з ч. 6 ст. 129 ГПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Матеріалами справи підтверджено, що представництво позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ас Ресурс" у даній справі здійснювалось адвокатом Красносільським Максимом Ігоровичем на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги від 12.07.2024 р. № 12/07-24 та ордеру від 22.10.2025 р. /а.с. 83 у т.4/.
За змістом договору про надання правової (правничої) допомоги від 12.07.2024 р. № 12/07-24, укладеного адвокатом Красносільським Максимом Ігоровичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ас Ресурс» як клієнтом адвокат бере на себе зобов'язання з надання клієнту правової (правничої) допомоги та/або представництва прав, свобод та законних інтересів клієнта в усіх державних органах та органах місцевого самоврядування; підприємствах, товариствах, установах, організаціях (їхніх органах) незалежно від підпорядкування та форм власності; у правоохоронних органах, у тому числі, але не виключно в усіх підрозділах Офісу Генерального прокурора, Міністерства внутрішніх справ та Національної поліції України та виключно з питань розгляду судових справ у всіх судових інстанціях та третейських судах з усіма правами, що надані законодавством України заявнику, скаржнику, кредитору, потерпілому, підозрюваному, обвинуваченому, захиснику, стороні, учаснику процесу (провадження, процедури), відповідачу, позивачу, третій особі, власнику арештованого, вилученого майна під час обшуків та тимчасових доступів до речей та документів тощо, власнику розміщених на рахунках у банківських установах коштів. Розмір винагороди, вартості послуг за цим договором визначається сторонами у додаткових угодах.
30.09.2025 р. адвокат Красносільський Максим Ігорович та Товариство з обмеженою відповідальністю «Ас Ресурс» уклали додаток № 8 до договору про надання правничої допомоги від 12.07.2024 р. № 12/07-2024, пунктами 1, 2 якого передбачено, що адвокат приймає на себе зобов'язання усіма законними методами та способами надавати правову допомогу клієнту у зв'язку з розглядом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Кард» на рішення суду першої інстанції у справі № 910/9566/24, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ас Ресурс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Кард» про стягнення 2151164,01 грн. збитків, що розглядається апеляційним судом. За надання професійної правничої допомоги, пов'язаної з підготовкою відзиву на апеляційну скаргу, підготовкою додаткових пояснень, клопотань та інших процесуальних документів та представництвом інтересів клієнта в Північно-західному апеляційному господарському суді, клієнт сплачує адвокату фіксований гонорар у розмірі, визначеному пунктом 3 цього додатку.
Відповідно до п. 3.2 додатку № 8 від 30.09.2025 р. загальна вартість правничої допомоги, наданої в межах даного додатку, становить 30000,00 грн.
Як зазначено вище, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Ас Ресурс" у відзиві на апеляційну скаргу заявив, що у зв'язку з розглядом апеляційної скарги очікує понести витрати на правничу допомогу в сумі 10000,00 грн., докази яких будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду /а.с. 113 - 125 у т.4/.
В судових дебатах представник позивача заявив, що докази витрат на правничу допомогу будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. Про збільшення суми витрат заявлено не було, що підтверджено протоколом судового засідання.
Після завершення розгляду справи/ухвалення постанови апеляційному суду позивач 31.12.2025 р. подав суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 30000 грн. До заяви додані акт про надання правничої допомоги від 30.12.2025 р. та розрахунок витрат на правничу допомогу на підставі договору від 12.07.2024 р. № 12/07-2024 від 30.12.2025 р. на суму 30000 (тридцять тисяч) гривень.
У акті зазначено, що в рамках виконання договору та додатку № 8 від 30.09.2025 р. у зв'язку з розглядом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Кард» на рішення суду першої інстанції у справі № 910/9566/24 адвокат надав, а клієнт прийняв правничу допомогу, а саме: проведення консультацій з клієнтом щодо обставин справи, правової позиції, перспектив справи та процесуальної стратегії; детальне вивчення позовної заяви, доданих до неї документів та всіх матеріалів справи; дослідження норм матеріального та процесуального права, положень спеціального законодавства; пошук та аналіз судової практики Верховного Суду України та апеляційних судів у аналогічних справах; підготовка та подання процесуальних документів: відзиву на апеляційну скаргу, додаткових пояснень на вимогу суду; особисте ознайомлення з матеріалами справи безпосередньо в приміщені апеляційного суду; участь у трьох судових засіданнях (25.11.2025 р., 23.12.2025 р. та 30.12.2025 р.), надання усних пояснень суду, підтримання правової позиції клієнта; направлення всіх процесуальних документів до апеляційного суду та іншій стороні через систему «Електронний суд» відповідно до вимог ГПК України.
Ухваливши у постанові за результатом апеляційного перегляду справи про покладення судових витрат на скаржника на підставі ст.129 ГПК України, колегія суддів врахувала результат апеляційного перегляду.
Відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Разом з тим, вирішуючи питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. При цьому не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 р. у справі № 904/4507/18, у постановах Верховного Суду від 15.06.2021 р. у справі № 912/1025/20, від 07.11.2019 р. у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 р. у справі № 922/2685/19 та є усталеною практикою. Наведені висновки Верховного Суду враховуються колегією суддів відповідно до ч.6 ст.13 Закону України Про судоустрій та статус суддів, ч.4 ст.236 ГПК України.
Отже, при визначенні суми відшкодування колегія суддів виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем на стадії апеляційного перегляду справи були подані відзив на апеляційну скаргу та додаткові пояснення. Також представник позивача брав участь у судових засіданнях 25.11.2025 р. та 23.12.2025 р. загальною тривалістю 1 година 31 хвилина в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів. Такі надані адвокатом послуги, а саме - підготовка та подання до суду додаткових пояснень і участь представника в судових засіданнях були необхідними відповідно до вимог господарського процесуального законодавства та реальними. При цьому колегія суддів враховує, що відзив на апеляційну скаргу був поданий позивачем з пропуском процесуального строку на його подання, у зв'язку з чим був залишений без розгляду апеляційним судом.
Заперечення відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Вест Кард» щодо неспівмірності та завищеного розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу колегія суддів оцінює критично.
Судом враховано, що за результатом розгляду колегія суддів погодилась із обгрунтованими запереченнями позивача на апеляційну скаргу відповідача. При цьому колегія суддів враховує, що позивач та відповідач надавали об'ємні за змістом письмові пояснення щодо суті спору і в судовому засіданні оголошувалася перерва у зв'язку із дослідженням матеріалів разом із докладними поясненнями сторін щодо обставин у справі. Твердження відповідача про те, що дана справа не є складною колегія суддів вважає безпідставними з огляду на суть спірних правовідносин та повторний її розгляд після перегляду Верховним Судом.
При цьому колегія суддів враховує, що за умовами договору сторони погодили оплату послуг адвоката у фіксованому розмірі, особливістю якого є те, що визначення саме такої форми в договорі виключає обов'язок зазначення відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної наданої послуги (вчиненої дії) в детальному описі робіт (наданих послуг) або в акті приймання-передачі наданих послуг. У цьому випадку встановлення сторонами в умовах договору про надання правової допомоги вартості послуг (гонорару) з надання правової допомоги клієнту у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта. Фіксований розмір гонорару означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, які були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.11.2024 р. у справі № 918/226/24 та такий висновок враховується колегією суддів відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.4 ст.236 ГПК України.
Разом з тим, колегія суддів погоджується із запереченнями відповідача про те, що позивачем не подано обґрунтування значного, у три рази збільшення суми заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу в порівнянні з сумою, визначеною у відзиві на апеляційну скаргу.
З урахуванням норм ч. 1, 3 ст. 124, ч. 6 ст. 129 ГПК України колегія суддів зауважує, що позивач у заяві про розподіл судових витрат від 31.12.2025 р. не доводить, що не міг передбачити витрати у сумі 30000,00 грн., яка очевидно перевищує суму попереднього (орієнтовного) розміру витрат 10000 грн., заявленого у відзиві.
Натомість колегія судів враховує, що додаток № 8 до договору про надання правничої допомоги із визначеною сумою вартості правничої допомоги 30000 грн укладений сторонами 30.09.2025 р., тоді як відзив на апеляційну скаргу позивач подав 20.11.2025 р., визначивши попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат 10000 грн. Тобто є очевидним, що позивач на час звернення до суду з відзивом на апеляційну скаргу (відповідно, на час подання попереднього розрахунку вартості послуг з правничої допомоги) міг передбачити/визначити вартість послуг з правничої допомоги, яка погоджена в додатку № 8 до договору про надання правничої допомоги від 12.07.2024 р. № 12/07-2024.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до норм статей 124, 129 ГПК України право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку з розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.
Отже, відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається у такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Аналогічні висновки щодо застосування норм статей 124, 129 ГПК України викладені в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 01.07.2025 р. у справі № 909/399/24, постанові палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов'язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.07.2021 р. у справі № 910/16803/19 та в ухвалах Верховного Суду від 06.04.2021 р. у справі № 910/15424/19 та від 03.03.2021 р. у справі № 908/1238/18 і постановах Верховного Суду від 17.12.2021 р. у справі № 10/5026/290/2011 (925/1502/20), від 12.11.2025 р. у справі № 373/945/24, від 08.10.2025 р. у справі № 450/484/19, від 03.10.2025 р. у справі № 922/1834/24, від 03.09.2025 р. у справі № 914/1349/24. Наведена практика є усталеною, і висновки Верховного Суду враховуються колегією суддів відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.4 ст. 236 ГПК України.
Натомість позивач не заявив до завершення судових дебатів про збільшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн., що суперечить нормам ст. 129 ГПК України. Тоді як подання 31.12.2025 р. заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача суми 30000,00 грн. витрат на правничу допомогу - про стягнення якої не було заявлено до закінчення судових дебатів не передбачено нормами ст. 129 ГПК України та є неправомірним, оскільки після ухвалення постанови судом апеляційної інстанції позивач міг подати лише докази понесених витрат на правничу допомогу на суму, яка ним мала б бути заявлена до закінчення судових дебатів.
Отже позивачем не надано суду обґрунтування значного збільшення суми заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу в порівнянні з сумою, визначеною в відзиві на апеляційну скаргу (непередбаченого збільшення обсягу послуг тощо). Так само позивач не довів, що не міг передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Тому колегія суддів керуючись ч. 6 ст. 129 ГПК України відмовляє позивачу у відшкодуванні судових витрат в частині перевищення 20000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 126, 129, 244, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ас Ресурс" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/9566/24 задоволити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Кард" (43023, Волинська обл., Луцький р-н, місто Луцьк, вул. Яремчука Назарія, будинок 1, код ЄДРПОУ 43603592) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ас Ресурс" (02152 місто Київ, вулиця Амвросія Бучми, будинок 5, код ЄДРПОУ 41954881) 10000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Відмовити у стягненні 20000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Господарському суду Волинської області видати наказ на виконання даної постанови.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
Головуючий суддя Маціщук А.В.
Суддя Василишин А.Р.
Суддя Філіпова Т.Л.