79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"19" січня 2026 р. Справа № 914/1863/25
Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:
Головуючого (судді-доповідача) Якімець Г.Г.,
Суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б.,
за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,
та представників:
від позивача (скаржника) - не з'явився
від відповідача - Жарська Л.А.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавський ремонтний завод залізничної техніки» від 21 жовтня 2025 року
на рішення Господарського суду Львівської області від 23 вересня 2025 року (повний текст підписано 01.10.2025), суддя Коссак С.М.
у справі № 914/1863/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавський ремонтний завод залізничної техніки», м. Полтава
до відповідача Відокремленого підрозділу «Вантажно-транспортне управління» Державного підприємства «Львіввугілля», м. Шептицький, Львівська область
про зобов'язання виконати умови договору
встановив:
13 червня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Полтавський ремонтний завод залізничної техніки» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача - відокремленого підрозділу «Вантажно-транспортне управління» Державного підприємства «Львіввугілля» про зобов'язання виконати умови договору, а саме витребувати з незаконного володіння відповідача маневровий тепловоз серії ТЕМ2У №635, інвентарний номер 2094 на користь позивача.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 23 вересня 2025 року у справі № 914/1863/25 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Суд у рішенні зазначає, що строк дії Договору № 0107/22 від 01.07.2022 не закінчився, оскільки його тривалість безпосередньо пов'язана з моментом остаточного прийняття послуг з капітального ремонту тепловозу ТЕМ2М № 044 за договором № 278 від 31.08.2021. Суд встановив, що позивач не виконав зобов'язання за договором № 278, ремонт тепловозу не завершив та локомотив відповідачу не повернув. За таких обставин обов'язок відповідача з повернення підмінного тепловозу ТЕМ2У № 635, передбачений пунктом 2.2.6 Договору № 0107/22, не настав. Суд дійшов висновку, що вимоги позивача є передчасними та залежать від належного виконання ним власних договірних зобов'язань. Також суд врахував наявність судового рішення, яким встановлено порушення позивачем строків виконання ремонту та застосовано до нього штрафні санкції. З огляду на відсутність правових підстав для задоволення позову та недоведеність заявлених вимог, у позові було відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Полтавський ремонтний завод залізничної техніки» звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 23 вересня 2025 року у справі № 914/1863/25 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю; здійснити розподіл судових витрат. Зокрема, зазначає, що суд першої інстанції без належної аргументації дійшов помилкового висновку про те, що строк дії договору не закінчився, у зв'язку з невиконанням позивачем зобов'язань за іншим самостійним договором № 278 від 31.08.2021. Апелянт наголошує, що договір № 0107/22 містить чітко визначений строк дії - 120 календарних днів з моменту підписання акта приймання-передачі тепловозу, який сплив, а умова договору «але в будь-якому разі не довше дати остаточного прийняття послуг» встановлює лише граничний максимальний строк, а не підставу для його продовження. Скаржник також вказує, що суд не застосував правила тлумачення договору, передбачені статтями 213 та 637 ЦК України, не врахував мету правочину, взаємозв'язок умов договору № 0107/22 з договором № 278, строк виконання останнього, стан його виконання на момент укладення договору позички, а також матеріали справи й пояснення позивача. Крім цього, апелянт акцентує увагу на тому, що договір № 0107/22 за своєю правовою природою є договором позички, а отже після закінчення строку його дії відповідач зобов'язаний повернути річ відповідно до пункту 3 частини 2 статті 833 ЦК України.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зокрема, зазначає, що договір № 0107/22 від 01.07.2022 є похідним і прямо пов'язаним з договором № 278 від 31.08.2021, а тому строк його дії залежить від настання події - остаточного прийняття послуг з ремонту локомотива, яка досі не настала. Умова пункту 5.2 договору, на думку відповідача, встановлює не фіксований строк у 120 днів, а дію договору до моменту виконання позивачем зобов'язань за договором № 278, що узгоджується з принципом свободи договору, закріпленим у статті 627 ЦК України. Відповідач також зауважує, що локомотив був переданий у безоплатне користування як підмінний з метою мінімізації збитків, спричинених невиконанням позивачем ремонтних робіт, і цей факт не заперечувався сторонами. Крім цього, зазначає, що оскільки позивач досі не виконав зобов'язань за договором № 278 та не повернув відремонтований локомотив, вимога про повернення локомотива № 635 є передчасною та безпідставною.
Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.
Представник позивача (скаржника) в судове засіданнях не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч.12 ст.270 ГПК України).
Оскільки явка представника позивача в судове засідання не визнавалася обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.
Західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:
Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, за результатами проведення відкритих торгів 09.08.2021 року між Державним підприємством «Львіввугілля» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтавський ремонтний завод залізничної техніки» (виконавець) укладено Договір № 278 від 31.08.2021 про закупівлю послуг з капітального ремонту тепловозу ТЕМ2М № 044, відповідно до п.1.1 якого, виконавець зобов'язався надати послуги з капітального ремонту тепловозу для потреб замовника за кодом ДК 021:2015, 50220000-3 - послуги з ремонту, технічного обслуговування залізничного транспорту і пов'язаного обладнання та супутні послуги; 50221000-0- послуги з ремонту і технічного обслуговування локомотивів (капітальний ремонт KP -2 тепловозу ТЕМ- 2М № 044).
Згідно з п.1.2 Договору № 278 замовник зобов'язався прийняти та оплатити надані послуги відповідно до узгодженої калькуляції, що є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п.4.1 передача тепловозу в ремонт здійснюється на території замовника з оформленням акта приймання-передачі, а згідно з пунктом 4.3 ремонт виконується на території виконавця за адресою: м. Полтава, вул. Старокотелевська, 2.
Пунктом 4.5 Договору № 278 встановлено строк надання послуг з ремонту - не більше 90 робочих днів з дати підписання акта передачі тепловоза. Акт приймання-передачі тепловоза ТЕМ2М № 044 підписано сторонами 04.11.2021 року, з чого вбачається, що граничний строк виконання ремонтних робіт сплив 15.03.2022 року.
У зв'язку з невиконанням виконавцем зобов'язань щодо своєчасного проведення ремонту тепловоза, Вантажно-транспортним управлінням ДП «Львіввугілля» неодноразово направлялися листи з вимогою виконати умови договору, зокрема листи № 8/1-630 від 17.10.2022 року, № 8/1-648 від 24.10.2022 року та № 8/1-771 від 21.12.2022 року.
Відповіді на зазначені звернення від ТОВ «Полтавський ремонтний завод залізничної техніки» не надходили.
29.12.2022 року ВП «ВТУ» ДП «Львіввугілля» направило виконавцю претензію з нарахуванням штрафних санкцій у сумі 1 558 127,15 грн відповідно до п.6.4 Договору № 278, яким передбачено відповідальність за порушення строків надання послуг у вигляді пені та штрафу.
З метою запобігання негативним наслідкам несвоєчасного виконання ремонтних робіт та мінімізації втрат замовника, 01.07.2022 року між ТзОВ «Полтавський ремонтний завод залізничної техніки» (позивач) та Вантажно-транспортним управлінням ДП «Львіввугілля» (відповідач) укладено Договір № 0107/22, за умовами якого позивач зобов'язався передати відповідачу у безоплатне користування підмінний маневровий тепловоз серії ТЕМ2У № 635. Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками, факт його укладення сторонами не заперечується.
Відповідно до п.5.1 Договору № 0107/22 передача тепловоза оформлюється актом приймання-передачі, який є невід'ємною частиною договору. На виконання зазначених умов 01.07.2022 року тепловоз ТЕМ2У № 635 був переданий Вантажно-транспортному управлінню ДП «Львіввугілля» у безоплатне користування.
Згідно з п.2.2.6 Договору № 0107/22 відповідач зобов'язаний після закінчення строку дії договору повернути тепловоз за власний рахунок із підготовкою до відправлення коліями АТ «Укрзалізниця».
Пунктом 5.2 Договору № 0107/22 визначено, що він набуває чинності з моменту підписання та діє протягом 120 календарних днів з моменту підписання акта приймання-передачі, але в будь-якому разі не довше дати остаточного прийняття послуг з ремонту обладнання за Договором № 278 від 31.08.2021 року.
Надалі позивачем направлялися листи з вимогою повернення тепловоза та запити щодо його технічного стану від 05.12.2024 року, 20.03.2025 року та 25.04.2025 року. Крім того, 20.03.2025 року позивач направив відповідачу претензію № 1 з вимогою виконати умови Договору № 0107/22 у частині повернення тепловоза та сплати санкцій.
Листом від 14.04.2025 року № 8/13-505 Вантажно-транспортне управління ДП «Львіввугілля» повідомило про відмову у задоволенні заявлених вимог, що і стало причиною звернення позивача до суду з вимогою виконати умови п.2.2.6. Договору № 0107/22 з повернення маневрового тепловозу серії ТЕМ2У №635, інвентарний номер 2094.
За порушення строків виконання капітального ремонту тепловоза ТЕМ2М № 044 рішенням Господарського суду Полтавської області від 04.07.2023 року у справі № 917/636/23 позов задоволено частково. З ТОВ «Полтавський ремонтний завод залізничної техніки» на користь ДП «Львіввугілля» в особі ВП «Вантажно-транспортне управління» стягнуто 545 075,50 грн пені та 256 200,00 грн штрафу.
Зазначене рішення суду позивачем не виконано, у зв'язку з чим 20.09.2023 року державним виконавцем накладено арешт на грошові кошти ТОВ «Полтавський ремонтний завод залізничної техніки», а 24.11.2023 року - на все рухоме та нерухоме майно боржника.
Станом на час розгляду цієї справи в суді першої інстанції капітальний ремонт тепловоза ТЕМ2М № 044 за Договором № 278 від 31.08.2021 року позивачем не виконано, що ним не заперечувалося.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а у відповідності до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, між державним підприємством «Львіввугілля» та товариством з обмеженою відповідальністю «Полтавський ремонтний завод залізничної техніки» за результатами відкритих торгів 09.08.2021р. укладено Договір № 278 від 31.08.2021 року про закупівлю послуги з капітального ремонту тепловозу ТЕМ2М. Виходячи із змісту укладеного договору, правовідносини сторін є господарськими, що виникли з договору підряду (послуги з капітального ремонту тепловозу).
Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч.2 ст.837 ЦК України).
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 04.07.2023 року у справі № 917/636/23 встановлено, що відповідно до акта приймання-передачі тепловоза від 04.11.2021 року тепловоз ВП «ВТУ» ДП «Львіввугілля» ТЕМ2М № 044 було прийнято на базу Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавський ремонтний завод залізничної техніки» з 04.11.2021 року. Відповідно до пункту 4.5 договору строк надання послуг з ремонту і технічного обслуговування локомотива становить не більше 90 робочих днів з дати підписання акта передачі тепловоза.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 01 липня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтавський ремонтний завод залізничної техніки» (позивач) та Вантажно-транспортним управлінням ДП «Львіввугілля» (відповідач) укладено Договір № 0107/22, за умовами якого позивач зобов'язався передати відповідачу у безоплатне користування маневровий тепловоз серії ТЕМ2У № 635.
Згідно з пунктом 5.2 Договору № 0107/22 цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє протягом 120 календарних днів з моменту підписання акта приймання-передачі тепловоза у користування, але в будь-якому разі не довше дати остаточного прийняття послуг щодо ремонту обладнання за договором № 278 від 31.08.2021 року, укладеним між сторонами за результатами відкритих торгів від 09.08.2021 року (з усіма змінами та доповненнями).
Відповідно до ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, що має юридичне значення, тоді як терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, що має юридичне значення. Строк та термін можуть визначатися актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
З огляду на наведене, строк (термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов'язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов'язання.
Отже "строк дії договору" та "строк/термін виконання зобов'язання" за своїм юридичним змістом не є тотожними поняттями, та в залежності від умов договору, укладеного сторонами, останні можуть як співпадати між собою, так і бути відмінними один від одного.
Наведене дає підстави для висновку, що у разі припинення строку договору не є наслідком припинення його зобов'язань, адже закінчення строку дії договору (визначеного у договорі) не припиняє взаємних прав і обов'язків, що регулюються спірним договором щодо повного виконання сторонами своїх обов'язків, які у свою чергу не обмежується таким строком.
Отже, погоджене сторонами формулювання у п.5.2 Договору «але в будь-якому разі не довше дати остаточного прийняття послуг щодо ремонту обладнання за договором № 278 від 31.08.2021 року» визначає кінцевий строк дії Договору № 0107/22, безпосередньо пов'язаний з моментом прийняття результатів ремонтних робіт за основним договором.
Станом на час розгляду цієї справи в суді першої інстанції, Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтавський ремонтний завод залізничної техніки» не виконано ремонт локомотива ТЕМ2М № 044 ДП «Львіввугілля» за договором № 278 від 31.08.2021 року, що не заперечувалося позивачем.
Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що у разі визначення строку (терміну) виконання зобов'язання воно підлягає виконанню саме у цей строк (термін).
Відповідно до ст.599 ЦК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, його належним виконанням.
В силу ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом першої інстанції правомірно встановлено, що Вантажно-транспортне управління ДП «Львіввугілля» не порушує умов Договору № 0107/22 від 01.07.2022 року, оскільки повернення позивачу маневрового тепловоза ТЕМ2У № 635 поставлено у пряму залежність від повернення відповідачу тепловоза ТЕМ2М № 044 після завершення ремонту за договором № 278 від 31.08.2021 року, який не виконано.
Докази повернення тепловоза з ремонту у матеріалах справи відсутні.
Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про неправомірне поєднання зобов'язань за договорами № 0107/22 та № 278, оскільки суд першої інстанції не ототожнював зобов'язання за різними договорами, а встановив, що сторони самостійно та свідомо пов'язали строк дії договору позички з виконанням договору ремонту, що прямо випливає з пункту 5.2 Договору № 0107/22.
За таких обставин саме невиконання позивачем своїх зобов'язань за договором № 278 об'єктивно унеможливлює настання події, з якою сторони пов'язали припинення спірного договору та обов'язок повернення майна.
Колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що вимога позивача про зобов'язання відповідача виконати пункт 2.2.6 Договору № 0107/22 у частині повернення маневрового тепловоза серії ТЕМ2У № 635, інвентарний номер 2094, є передчасною, оскільки її задоволення безпосередньо залежить від виконання позивачем умов п.5.2 Договору та завершення ремонту за договором № 278 від 31.08.2021 року.
З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).
За наведених вище обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову щодо витребування з незаконного володіння відповідача маневрового тепловозу серії ТЕМ2У №635, інвентарний номер 2094 на користь позивача.
Рішення суду першої інстанції прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний господарський суд не вбачає.
Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.
Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст.236, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,
ухвалив:
Рішення Господарського суду Львівської області від 23 вересня 2025 року у справі № 914/1863/25 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавський ремонтний завод залізничної техніки» - без задоволення.
Матеріали справи № 914/1863/25 повернути до Господарського суду Львівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.
Повну постанову складено 26 січня 2026 року
Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.
Суддя Бойко С.М.
Суддя Бонк Т.Б.