Справа № 517/270/24
Провадження № 3-в/517/2/2026
28 січня 2026 рокусмт. Захарівка
Суддя Захарівського районного суду Одеської області Гончар І.В., розглянувши подання начальника ВП № 2 Роздільнянського РВ ГУНП в Одеській області Вадима Алексєєвича про заміну або скасування невідбутої частини адміністративного арешту відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
21.01.2026 на адресу суду надійшло подання начальника ВП № 2 Роздільнянського РВ ГУНП в Одеській області Вадима Алексєєвича про заміну або скасування невідбутої частини адміністративного арешту відносно ОСОБА_1 відповідно до постанови Захарівського районного суду Одеської області від 29.02.2024 у справі № 517/270/24 (н/п 3/517/235/2024. В обґрунтування доводів зазначає, що постановою судді від 29.02.2024 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 187 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на 5 (п'ять) діб. Під час виконання даної постанови співробітники СП ВнП № 2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області неодноразово прибували з метою доставлення ОСОБА_1 за його місцем проживання, а саме: АДРЕСА_1 , але останній постійно був відсутній. 12.01.2026 було направлено запит до ІНФОРМАЦІЯ_2 та 14.01.2026 було отримано відповідь, що ОСОБА_1 з 27.06.2024 взятий на облік ІНФОРМАЦІЯ_3 та призваний на військову службу по мобілізації. Згідно відповіді Роздільнянського РС № 2 Філії ДУ «Центр пробації», ОСОБА_1 перебуває на обліку з 10.07.2024, так як вироком Фрунзівського районного суду Одеської області від 04.06.2024 його було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 395 України та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімуми доходів громадян та станом на 19.01.2026 орган пробації не отримав від ОСОБА_1 документів про сплату штрафу тому його не знято з обліку у зв'язку із невиконанням покарання. Зазначає, що вищевказані факти унеможливлюють виконання вищевказаної постанови про адміністративний арешт. Перевіривши матеріали справи, доводи подання та надані докази, суд приходить до висновку про їх необґрунтованість та відсутність правових підстав для задоволення подання про заміну або скасування невідбутої частини адміністративного арешту щодо ОСОБА_1 . Відповідно до вимог ст. 326 КУпАП, постанова суду про застосування адміністративного арешту підлягає негайному виконанню після її винесення, а обов'язок щодо організації та забезпечення її виконання покладається виключно на органи Національної поліції. Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 303 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення не підлягає виконанню, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення, за відсутності обставин, які зупиняють перебіг строку давності. Як вбачається з матеріалів справи, постанова суду від 29 лютого 2024 року набрала законної сили 12 березня 2024 року та була отримана органом поліції 19 березня 2024 року - для виконання, однак жодних належних, результативних та своєчасних дій, спрямованих на її виконання у встановлений законом строк, працівниками поліції вчинено не було. Фактичні заходи щодо встановлення місцезнаходження ОСОБА_1 та виконання адміністративного арешту були розпочаті лише у січні 2026 року, тобто після спливу строку звернення постанови до виконання більш ніж на півтора року, що свідчить не про об'єктивну неможливість виконання судового рішення, а про тривалу та системну бездіяльність органу, відповідального за його виконання. Посилання заявника на те, що ОСОБА_1 з 27 червня 2024 року проходить військову службу за мобілізацією, є такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки зазначені обставини настали після спливу тримісячного строку, протягом якого постанова суду могла та повинна була бути виконана. Доказів того, що у межах установленого законом строку вживалися заходи щодо розшуку особи, матеріали справи не містять. Посилання на перебування ОСОБА_1 на обліку в органі пробації також не мають правового значення, оскільки виконання кримінального покарання у вигляді штрафу жодним чином не впливає на порядок, строки та можливість виконання адміністративного арешту. Суд звертає увагу, що пропуск строку звернення постанови до виконання є наслідком виключно неналежного виконання працівниками поліції своїх службових обов'язків, а не поведінки особи, притягнутої до адміністративної відповідальності. Орган, уповноважений на виконання судового рішення, не вправі посилатися на власну бездіяльність як на підставу для зміни правових наслідків такого рішення. За таких обставин суд доходить висновку, що на момент розгляду подання постанова суду втратила можливість виконання у зв'язку із закінченням строків, установлених ст. 303 КУпАП, а доводи заявника фактично спрямовані на усунення наслідків допущеної службової недбалості, що є неприпустимим та суперечить принципам законності та правової визначеності. Крім того, суд звертає увагу на те, що у поданні зазначено про звернення до суду начальника ВП № 2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області, тоді як фактично подання підписане заступником начальника. Водночас матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували наявність у заступника начальника відповідних повноважень на підписання такого подання від імені керівника органу. Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.. Згідно з частиною першою статті 255 КУпАП, право складати протоколи про адміністративні правопорушення та звертатися до суду з відповідними матеріалами мають лише визначені законом посадові особи у межах наданих їм повноважень. Відповідно до статей 245 та 251 КУпАП, при розгляді справи суд зобов'язаний всебічно, повно та об'єктивно з'ясувати обставини справи, а докази повинні бути належними та допустимими. За відсутності документа, що підтверджує надання заступнику начальника повноважень на підписання подання від імені керівника органу поліції, суд доходить висновку про недотримання вимог щодо належного суб'єкта звернення до суду, що підлягає врахуванню при оцінці допустимості та обґрунтованості подання. Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість подання та відсутність правових підстав для його задоволення. Керуючись ст.ст. 300, 304, 327 КУпАП, суд -
В задоволенні подання начальника ВП № 2 Роздільнянського РВ ГУНП в Одеській області Вадима Алексєєвича про заміну або скасування невідбутої частини адміністративного арешту відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно постанови Фрунзівського районного суду Одеської області від 29.02.2024 - відмовити. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: Ірина ГОНЧАР