Справа № 643/856/25 Головуючий І інстанції -
Провадження № 33/818/36/26 Поліщук Т.В.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач - Кружиліна О.А.
27 січня 2026 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Кружиліної О.А.,
за участю секретаря - Михайлюка А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Черновала Сергія Олександровича на постанову судді Московського районного суду м. Харкова від 20 березня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за частиною 1 статі 130 КУпАП,
Постановою судді Московського районного суду м. Харкова від 20.03.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 605,60 грн.
Не погодившись з вказаною постановою, захисник ОСОБА_1 - адвокат Черновал С.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги захисник зазначає, що постанова судді є необґрунтовано, незаконною, такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки судді не відповідають фактичним обставинам справи.
Посилається на відсутність в поліцейських підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , передбачених статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію».
Звертає увагу на нероз'яснення поліцейськими ОСОБА_1 його прав та обов'язків, передбачених статтею 268 КУпАП.
Поважність пропуску строку на апеляційне оскарження захисником мотивоване тим, що копію постанови захисник отримав 10.04.2025, а подану 11.04.2025 апеляційну скаргу йому було повернуто постановою Харківського апеляційного суду від 17.04.2025 у зв'язку з відсутністю витягу з договору про надання правової допомоги.
Враховуючи, що доводи клопотання захисника про поновлення строку на апеляційне оскарження про поважність причин пропуску строку не спростовуються матеріалами справи, клопотання підлягає задоволенню.
Будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, в жодне із призначених судове засідання, ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Черновал С.О., не з'явились.
Справа про адміністративне правопорушення, перебуває в провадженні апеляційного суду з 26.05.2025.
Судове засідання призначене на 23.09.2025 відкладено, у зв'язку з хворобою захисника Черновала С.О.
Судове засідання призначене на 14.10.2025 відкладено, у зв'язку з перебуванням Павлова С.М. на лікуванні.
Судове засідання призначене на 09.12.2025 відкладено, у зв'язку з перебуванням захисника Черновала С.О. у відпустці.
В судове засідання призначене на 27.01.2026 учасники провадження не прибули, від адвоката Черновала С.О. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з хворобою Павлова С.М. та відсутністю електропостачання за місцем проживання захисника.
Приймаючи рішення про можливість розгляду справи за відсутності учасників провадження, апеляційний суд зазначає, що згідно з одним із принципів судочинства визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян.
Крім того, недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади, а непонесення відповідальності за скоєне правопорушення дискредитує державу та руйнує моральні цінності суспільства.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany)).
Враховуючи, що справа про адміністративне правопорушення, перебуває в провадженні апеляційного суду 8 місяців, в жодні призначені судові засідання ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Черновал С.О. не прибули, за дивним збігом обставин їх хвороби припадали на день судового засідання та закінчувалися наступного дня, враховуючи, що ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Черновал С.О. будь-яких письмових пояснень по суті справи не подавали, апеляційний суд приходить висновку, що така поведінка учасників провадження спрямована на затягування судового розгляду справи, а тому вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до таких висновків.
Визнаючи винним та накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, суддя виходив з того, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, яке виразилося у відмові особі, як керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушено вимоги пункту 2.5 ПДР України.
З таким висновком судді апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає наявним в матеріалах справи доказам.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення вимог пункту 2.5 ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.
Відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судовим розглядом встановлено, що 12.01.2025 о 03:06 у м. Харкові по просп. Льва Ландау, 187-А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «TOYOTA CAMRY», д.н.з. НОМЕР_1 , де був зупинений поліцейськими у зв'язку з дією комендантської години. Під час спілкування з поліцейськими у водієм ОСОБА_1 , у нього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. На пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора або у закладі охорони здоров'я, водій ОСОБА_1 , відмовився.
Відмова водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння зафіксована на нагрудну камеру поліцейського відповідно до вимог статті 266 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Відеозапис долучено до протоколу про адміністративне правопорушення.
Внаслідок зазначених подій поліцейським було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 218894 від 12.01.2025 за невиконання водієм ОСОБА_1 вимог пункту 2.5 ПДР України, а саме за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному їх дослідженні в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційним суд визнає зібрані докази у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП.
Апеляційний суд дійшов висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , суддею, відповідно до статей 251, 252 КУпАП на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, повно і всебічно встановлено фактичні обставини адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Постанова судді відповідає вимогам статей 245, 280, 283 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що матеріали справи не містять даних про підстави зупинки автомобіля під керуванням водія ОСОБА_1 , є безпідставними, з огляду на таке.
Відповідно до статей 23, 35 Закону України «Про Національну поліцію», статей 130, 255, 266 КУпАП, вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» поліцейський є спеціально уповноваженою особою на зупинку транспортного засобу та виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Апеляційний суд зазначає, що транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_1 був зупинений поліцейськими під час дії комендантської години.
Відповідно до пункту 7 частини 1 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби, якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху.
Крім того, відповідно до абзацу 2 пункту Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою КМУ № 573 від 8 липня 2020 року (з подальшими змінами) на території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів.
Згідно наказу Харківської обласної військової адміністрації № 199-В від 22.05.2022 комендантська година у м. Харкові запроваджена з 23:00 до 05:00 з забороною перебування громадян на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень, а також рух транспортних засобів.
Доводи апеляційної скарги про те, що поліцейські не роз'яснили водію ОСОБА_1 його права, передбачені статтею 268 КУпАП, не знайшли свого обґрунтованого підтвердження виходячи з наступного.
З дослідженого змісту протоколу про адміністративне правопорушення та зафіксованих на відеозаписі обставин подій, вбачається, що поліцейським під час складання протоколу, права та обов'язки, передбачені статтею 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП порушнику - ОСОБА_1 роз'ясненні.
З урахуванням встановлених обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, його винуватість у вчиненні даного правопорушення підтверджується сукупністю наявних у справі, належних і допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають, а доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки встановлених суддею обставин справи.
У зв'язку із наведеними, під час апеляційного перегляду справи за доводами апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 - адвоката Черновала С.О., апеляційним судом не встановлено підстав для скасування постанови судді Слобідського районного суду м. Харкова від 29.09.2025 та закриття провадження у справі, з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Керуючись статтями 1, 7, 23, 130, 245, 251, 252, 256, 266-267, 276, 278-280, 284, 294, 295 КУпАП,
Клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Черновала Сергія Олександровича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Московського районного суду м. Харкова від 20 березня 2025 року - задовольнити та поновити такий строк.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Черновала Сергія Олександровича - залишити без задоволення.
Постанову судді Московського районного суду м. Харкова від 20 бередня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду О.А. Кружиліна