29 січня 2026 року
м. Харків
справа № 639/4429/25
провадження № 22-ц/818/677/26
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів колегії - Кружиліної О.А., Тичкової О.Ю.,
розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Сенс Банк», в особі представника Полетаєвої Тетяни Юріївни на рішення Новобаварського районного суду м. Харкова від 30 липня 2025 року, постановлене суддею Борисенко О.О.,
У червні 2025 АТ «Сенс Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути на його користь з відповідача заборгованість за кредитним договором від 25.12.2021 у розмірі 46774,46 грн, а також суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4271,80 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25.12.2021 відповідач через Інтернет-сервіс «My Alfa-bank» звернувся до АТ «Альфа-Банк» із пропозицією на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід'ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», який розміщено на сайті Банку. Позичальник підписав довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб та паспорт споживчого кредиту шляхом використання електронного цифрового підпису у вигляді одноразового ідентифікатора «8197», направленого йому 25.12.2021 на номер телефону НОМЕР_1 , та підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, виходячи із обраних умов кредитування тощо. Банк прийняв пропозицію відповідача. Отже, 25.12.2021 між Банком та відповідачем укладено Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід'ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», із такими умовами: тип кредитування - кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії; найменування продукту - «Cameleon»; мета кредиту - споживчі цілі; опис послуги - надання банком послуг з обслуговування кредитної картки, а також надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії, протягом строку дії якої після повернення наданого кредиту або його частини, банк здійснює подальше кредитування у межах її ліміту шляхом надання траншів. Для можливості встановлення відновлювальної кредитної лінії та надання кредиту банк на підставі поданих позичальником документів та цієї Угоди відкриває поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватись з використанням електронних платіжних засобів; ліміт кредитної лінії - 200000,00 грн; сума встановленої кредитної лінії - 30000,00 грн; процентна ставка - 0,01% річних для торгових операцій та 37,00% річних для операцій зняття готівки; тип процентної ставки - фіксована; тип картки - VISA Platinum; порядок повернення кредиту - щомісячно, не менше ніж сума обов'язкового мінімального платежу 10% від суми заборгованості, мінімум 50 грн. Угоді присвоєно № 632185867. Банк виконав у повному обсязі, відповідно до Угоди, взяті на себе зобов'язання, випустивши кредитну картку та надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти. Відповідач активував кредитну картку та активно користувався кредитними коштами. Взяті на себе зобов'язання відповідач належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 46774,46 грн, з яких: 26807,38 грн - прострочене тіло кредиту; 19967,08 грн - відсотки за користування кредитом.
12.08.2022 загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022.
У зв'язку з викладеним позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Рішенням Новобаварського районного суду м. Харкова від 30 липня 2025 року позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за договором від 25.12.2021 станом на 10.04.2025 у розмірі 20553 (двадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят три) грн 72 коп.
Відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості у розмірі 26220 грн 74 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» судовий збір у розмірі 1064 (одну тисячу шістдесят чотири) грн 40 коп.
В апеляційній скарзі представник Акціонерного товариства «Сенс Банк» просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, вирішити питання щодо судових витрат.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вказує, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді, що закріплено положеннями ст. 205, ст. 207 Цивільного кодексу України. Позичальник також підписав довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб та паспорт споживчого кредиту шляхом використання електронного цифрового підпису у вигляді одноразового ідентифікатора «8197», направленого йому 25.12.2021 року на номер телефону: НОМЕР_1 . Банк взяті відповідно до Угоди на себе зобов'язання виконав у повному обсязі, випустивши кредитну картку та надавши Відповідачу у розпорядження кредитні кошти. Відповідач кредитну картку активував та активно користувався кредитними коштами, що підтверджується випискою по рахунку. Судом порушені норми процесуального права, а саме суд не дослідив наявні в справі письмові докази (акцепт пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної лінії).
Відповідно до частин 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено погодження між сторонами таких істотних умов договору, як сплату відсотків за кредит, відсотків за овердрафт, відсотків за прострочений овердрафт, відсотків за прострочений несанкціонований овердрафт, а банк неправомірно нараховував та списував з рахунку відповідача відсотки за кредит, відсотки за овердрафт, відсотки за прострочений овердрафт, відсотки за прострочений несанкціонований овердрафт.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду, виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підтвердження укладання кредитного договору від 25.12.2021 позивач долучив: довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб, яка містить роз'яснення про порядок здійснення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб захисту прав та охоронюваних законом інтересів вкладників та не містить підпису позичальника (а.с.18), паспорт споживчого кредиту, що підписаний відповідачем 25.12.2021 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 8197, який містить інформацію та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, про порядок повернення кредиту тощо (а.с.19-20) та Акцепт пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлюваної кредитної лінії, який не містить дати та номеру (а.с.20-21).
Також позивач надав довідку про ідентифікацію, в якій зазначено, що клієнт ОСОБА_1 ідентифікований АТ «Альфа-Банк» (правонаступником якого є АТ «Сенс Банк»), відповідно до приписів Закону України «Про електронну комерція», Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Згідно з умовами Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» клієнт ініціював процес активізації картки з використанням Системи Інтернет-сервісу «My Alfa-bank» та отримав від банку ОТП-пароль - аналог ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора (комбінація цифр у вигляді смс-коду): текст повідомлення «Shanovniy Kliente! Kod pidtverdzennia zgody na oformlennia kartky 8197; дата відправки 25.12.2021; номер телефону, на який було відправлено повідомлення НОМЕР_1». Підписання угоди № 632185867 про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід'ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», позичальником здійснено ОТП-паролем - аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора (комбінація цифр у вигляді смс-коду) (а.с.22).
З виписки з рахунка приватного клієнта одержувача ОСОБА_1 за період з 28.12.2021 по 10.04.2025, що містить інформацію про рух коштів, суд вбачає, що 25.12.2021 банк встановив кредитний ліміт у розмірі 30000,00 грн, розмір якого змінював; відповідач користувався коштами на рахунку: здійснював перекази, розраховувався в терміналах тощо, та протягом усього періоду банк нараховував та списував з рахунку відсотки за кредит, відсотки за овердрафт, відсотки за прострочений овердрафт, відсотки та прострочений несанкціонований офердрафт, за обслуговування основної картки, нараховував заборгованість, зокрема нарахував по тілу кредиту - 26807,38 грн, по відсоткам - 19967,08 грн. (а.с.23-26).
Відповідно до складеного позивачем розрахунку, борг відповідача за кредитним договором № 632185867 від 25.12.2021 станом на 10.04.2025 становить 46774,46 грн, з яких: по тілу кредиту - 26807,38 грн, по відсоткам - 19967,08 грн. За цей період: знято коштів з рахунку - 23153,72 грн, внесено коштів на рахунок - 2600,00 грн (а.с.33).
На адресу ОСОБА_1 АТ «Сенс Банк» 26.04.2025 надіслав досудову вимогу щодо виконання договірних зобов'язань, в якій вказано про необхідність сплатити заборгованість за кредитним договором № 632185867 від 25.12.2011, яка станом на 21.04.2025 складає 47049,96 грн. (а.с.27-32).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
У частині першій статті 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтями 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (частини перша та друга статті 633 ЦК України).
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина перша статті 634 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Положення частини першої статті 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Аналізуючи викладене, можна дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із частиною третьою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п'ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положення частини шостої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У справі встановлено, що звертаючись до суду з позовом АТ «Сенс Банк» було надано суду довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб, яка містить роз'яснення про порядок здійснення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб захисту прав та охоронюваних законом інтересів вкладників та не містить підпису позичальника (а.с.18), паспорт споживчого кредиту, що підписаний відповідачем 25.12.2021 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 8197, який містить інформацію та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, про порядок повернення кредиту тощо (а.с.19-20) та Акцепт пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлюваної кредитної лінії, який не містить дати та номеру (а.с.20 зворот-21).
Між тим, матеріалами справи не підтверджується, що 25 грудня 2021 року ОСОБА_1 підписав оферту - пропозицію на укладення договору про надання споживчого кредиту № 632185867, оскільки матеріали справи не містять вказаної оферти. Акцепт банку не містить підпису відповідача. Тобто відсутні докази, що саме з цими умовами кредитного договору ознайомлювався відповідач.
Посилання позивача з цього приводу на довідку про ідентифікацію, що останньою здійснено акцепт договору одноразовим ідентифікатором 8197, не заслуговують на увагу, оскільки довідка видана позивачем без номеру та дати, крім того не має підпису відповідача.
Наданий позивачем паспорт споживчого кредиту, який підписаний відповідачем електронним підписом 25.12.2021, не може слугувати підтвердженням узгодження між сторонами умов кредитного договору, оскільки ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, висловленою у постанові від 23.05.2022 року у справі №393/126/20 ( провадження №61-14545сво20).
Отже, докази щодо існування письмової домовленості між позивачем та відповідачем щодо нарахування процентів та їх сплати за користування, у справі відсутні.
Отже, колегія суддів вважає, що оскільки позивачем не доведено погодження між сторонами таких істотних умов договору, як сплату відсотків за кредит, відсотків за овердрафт, відсотків за прострочений овердрафт, відсотків за прострочений несанкціонований овердрафт, а банк неправомірно нараховував та списував з рахунку відповідача вказані відсотки, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині залишку неповернених грошових коштів у розмірі 20553,72 грн.
Крім того представник АТ «Сенс Банк» зазначив про наявність судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в сумі 4271,80 грн.
В обґрунтування розміру понесених позивачем у цій справі витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4271,80 грн до матеріалів справи надано копії таких документів: довіреності № 023786/25 від 03.02.2025 на уповноваження АТ «Сенс Банк» адвоката Полетаєву Т.Ю. представляти його інтереси на підставі договору про надання правової допомоги № 1006 від 28.01.2025; договору про надання послуг № 1006 від 28.01.2025, укладеного між АТ «Сенс Банк» та АО «СмартЛекс» в особі керуючого Лойфера А.Е., відповідно до якого винагорода виконавця (гонорар) становить - за підготовку і подання позовної заяви до суду - 375,00 грн, за отримання рішення суду - 225,00 грн, комісійна винагорода від стягнутих коштів на користь замовника - 7,85% (а.с.8-13).
У постанові від 14.11.2024 у справі № 161/629/23 Верховний Суд зробив висновок про те, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін..), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Матеріали справи не містять детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Полетаєвою Т.Ю., та здійснених нею витрат, необхідних для надання правничої допомоги, розрахунку таких витрат.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимог про відшкодування витрат на правову допомогу.
Крім того, апеляційна скарга не містить вимог позивача щодо незгоди з рішенням суду в частині судових витрат, понесених в суді першої інстанції.
Оскільки суд апеляційної інстанції змінює рішення суду в мотивувальній частині, відповідно до ст. 141 ЦПК України новий розподіл понесених сторонами судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк», в особі представника Полетаєвої Тетяни Юріївни - залишити без задоволення.
Рішення Новобаварського районного суду м. Харкова від 30 липня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: Н.П. Пилипчук
Судді: О.Ю. Тичкова
О.А. Кружиліна