Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 33/4809/37/26 Головуючий у суді І-ї інстанції Авраменко О. В.
Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Ткаченко Л. Я.
29.01.2026 року.Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду Ткаченко Л.Я., розглянувши у порядку апеляційного перегляду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Сердюка Олександра Євгенійовича на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 грудня 2025 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік,
за участі:
захисника - Сердюка О.Є., (в режимі відео конференції),
особи, яка приягається
до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , (в режимі відео конференції),
Згідно постанови Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 грудня 2025 року, ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 06 липня 2025 року о 10 год 43 хв в м. Олександрія по вул. Гетьмана Мазепи, 10, керував транспортним засобом «Suzuki Boleno», державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на встановлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник Сердюк О.Є., просить постанову судді щодо ОСОБА_1 скасувати та провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247, 294 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог захисник зазначає, що оскаржувана постанова є незаконною у зв'язку з невідповідністю висновків судді обставинам справи, а також через порушення норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з цим оскаржувана постанова підлягає скасуванню із закриттям справи за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Транспортним засобом ОСОБА_1 керував, від проходження огляду на стан алкогольного та наркотичного сп'яніння не відмовлявся.
Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 382955 від 06.07.25 року (10 год. 56 хв.) ОСОБА_1 вину свою не визнає. В своїх поясненнях зазначив, що на момент приїзду працівників поліції на місце виклику він мопедом не керував.
При цьому, інспектором СРПП Олександрійського РВП було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння не в найближчому закладі охорони здоров'я, а виключно за допомогою портативного пристрою - газоаналізатора, але ОСОБА_1 у відповідь запропонував це зробити в медзакладі, не зважаючи на це працівників поліції та фактичної відсутності будь якої відмови від проходження огляду склали адмінматеріали.
Найближчим профільним закладом охорони здоров'я за місцем зупинки транспортного засобу є: «КП «Центральна міська лікарня м. Олександрії ОМР» 28000, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Ярмаркова, 15.
У матеріалах справи знаходиться направлення водія на проходження огляду на стан сп'яніння, але дане направлення було складено не до, а після складення протоколу.
До матеріалів справи додано псевдо направлення до медичного закладу, але не зрозуміло де воно взялося, так як на відео відсутні дані про момент його складення, оголошення, підписання.
Направлення датоване не містить ні дати, ні часу а ні місця його складення.
За таких обставин, захисник вважає, що відбулись маніпуляції з доказовою базою з боку працівників правоохоронного органу з метою незаконного притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а саме штучно були створені докази та скеровані до суду.
За таких обставин направлені до суду матеріали та їх аргументація є сумнівними, однак наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом, викладеного у рішенні Європейського суду з прав людини, справа Коробов проти України № 39598/03 від 21.07.2011 року.
Водночас, при наявності суперечливих даних суд не вжив необхідних дій спрямованих на усунення останніх, не викликав та не допитав свідків. Натомість суд розглянув справу поверхово і формально, не допитавши в судовому засіданні свідків які, як слідує з аудіо-відео фіксації приймали участь під час документування даного адміністративного правопорушення. В задоволенні клопотання сторони захисту про допит свідків було відмовлено.
З урахуванням вищевикладеного, оскільки ОСОБА_1 нібито відмовився від проходження огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння, однак такий факт належними та допустимими доказами доведено не було, тому захисник вважає, що необхідно закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, оскільки відсутність факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КпАП України.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, які просили задовольнити апеляційну скаргу, дослідивши доводи апеляційної скарги, допитавши свідка за клопотанням сторони захисту, апеляційним судом встановлено наступне.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порушення водієм зазначеного пункту Правил дорожнього руху тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.
Судом установлено та з матеріалів справи вбачається, що 06 липня 2025 року о 10 год 43 хв в м. Олександрія по вул. Гетьмана Мазепи, 10, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Suzuki Boleno», державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на встановлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився.
Письмових пояснень ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне порушення або окремим документом не надав.
До протоколу про адміністративне правопорушення долучено відеозаписи, які містяться на оптичному носію інформації.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Приймаючи рішення по справі суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується сукупністю доказів, що є у справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 06 липня 2025 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння до закладу охорони здоров'я з відмітками про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду, змістом відеозапису доданого до протоколу.
Зазначені докази підлягають оцінці судом, який розглядає справу та можуть бути спростовані чи заперечені заінтересованою особою в ході її розгляду у відповідності до приписів ст.252 та ч.1 ст. 267 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник просить закрити провадження по справі за ч.1 ст. 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу даного адміністративного правопорушення, проте, фактично не оспорює фактичні дані викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та зафіксовані на відеозаписі. Крім того, посилається на те, що ОСОБА_1 погодився відразу пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі та ставить під сумнів допустимості у якості доказу направлення водія.
Апеляційний суд вважає апеляційні доводи захисника необґрунтованими та такими, що спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Так, на дослідженому відеозапису з портативного відеореєстратора поліцейського убачаються обставини, зазначені поліцейськими у протоколі про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 серії ЕПР1 № 382955 від 06.07.2025, яким підтверджується, що саме в цей день о 10 год 43 хв в м. Олександрія по вул. Гетьмана Мазепи, 10, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Suzuki Boleno», державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на встановлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився.
Зокрема на відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 був зупинений поліцейськими, та під час спілкування з ОСОБА_1 , поліцейський виявив у нього ознаки алкогольного сп'яніння. В подальшому, поліцейський роз'яснив порядок та запропонував ОСОБА_1 можливість пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, роз'яснено також можливість пройти такий огляд в найближчому медичному закладі.
Дісно, спочатку ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу. Однак, коли поліцейські підготували спеціальний прилад для проведення огляду на стан сп'яніння, ОСОБА_1 повідомив, що напередодні вживав алкоголь, почав вагатися та пропонував вирішити питання без такого огляду. Після попередження поліцейським про кримінальну відповідальність ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. При цьому, ОСОБА_1 також не висловлював свою згоду пройти огляд в закладі охорони здоров'я.
Відповідно до направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ОСОБА_1 був направлений до Олександрійської міської лікарні Олександрійської міської ради, проте, останній відмовився від проведення огляду (а.с. 2)
Свідок ОСОБА_2 , допитаний в апеляційному суді за клопотанням сторони захисту пояснив, що він є колишнім керівником ОСОБА_1 . Надав виключно позитивну характеристику останньому та зазначив, що перед початком роботи працівники перевіряються на стан алкогольного сп'яніння, та у той день ОСОБА_1 не міг перебувати у стані алкогольного сп'яніння.
Проте, при винесенні рішення, апеляційний суд не бере покази вказаного свідка до уваги з тих підстав, що він не був безпосередньо учасником та очевидцем подій за участі ОСОБА_1 06 липня 2025 року о 10 год 43 хв в м. Олександрія по вул. Гетьмана Мазепи, 10. Більш того, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення вимог п.2.5 ПДР України, тобто за відмову у на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тому наявність або відсутність у ОСОБА_1 стану алкогольного сп'яніння не є предметом розгляду у даній справі.
Виходячи з наведеного, суддя місцевого суду прийшов до правильного висновку, що дії ОСОБА_1 щодо зволікання та ухилення від проходження огляду на місці зупинки, а також висловлення пропозиції поліцейським щодо непроведення такого огляду взагалі, спрямовані на відмову та ухилення від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
За таких обставин слід визнати необґрунтованими доводи захисника про те, що суд розглянув справу формально та поверхово.
Не приймаються до уваги і доводи захисника про те, що направлення водія на проходження огляду на стан сп'яніння було складено не до, а після складення протоколу, оскільки такі доводи слід визнати припущенням. Між тим вказане направлення за змістом і формою у точності відповідає Додатку 1 до Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (пункт 8 розділу II).
При цьому положення чинного законодавства не передбачають фіксування із застосуванням технічних засобів відеозапису факт складання направлення водія на проходження огляду на стан сп'яніння, про що помилково зазначає захисник. Не встановлено такої вимоги до поліцейських і під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду у закладі охорони здоров'я, а тому відсутность у направленні дати та часу проведення огляду не суперечить фактичним обставинам справи, а навпаки підтверджує відмову ОСОБА_1 від проведення огляду на стан алкогольного сп'янінняяк на місці зупинки транспортного засобу, так і у закладі охорони здоров'я.
Оцінюючи сукупність наявних в справі доказів апеляційний суд дійшов висновку, що твердження захисника з приводу відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді першої інстанції матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу даного адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.
Даючи оцінку доводам, викладеним у апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах «Серявін та інші проти України», «Трофимчук проти України», «Проніна проти України»). Отже, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо наведення обґрунтування рішення, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Апеляційний суд враховує, що викладені в цій постанові висновки прийнятого рішення та його мотивування є достатніми і зрозумілими та відповідають вимогам закону.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої та достатньої мотивації прийнятого рішення.
Обраний суддею вид адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, відповідає обставинам справи, вимогам ст.ст.23, 33 КУпАП, та буде сприяти дотримання особою встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Враховуючи наведене, постанова судді ісцевого суду щодо ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, і підстав для її скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника Сердюка Олександра Євгенійовича залишити без задоволення, а постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 грудня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП - без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Л.Я. Ткаченко