про залишення позовної заяви без руху
29 січня 2026 року м. Чорноморськ
СУДДЯ Чорноморського міського суду Одеської області Тордія Е.Н
номер справи № 501/112/26 провадження 2-а/501/9/26
розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
Стислий виклад обставин.
В провадження Чорноморського міського суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Вивчивши подані матеріали позовної заяви приходжу до висновку, що вона підлягає залишенню залишити без руху з таких підстав.
Згідно положень ст. 160 Кодексу Адміністративного судочинства України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
В позовній заяві зазначаються:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Всупереч наведеним вимогам процесуального закону, позивачем не вказано відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, відомі номери засобів зв'язку, відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету сторін, викладу змісту позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначити доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви,власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Також позивачем не викладено зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги так позивачем не зазначено підстав скасування оскаржуваної постанови, незаконності її винесення тощо. Відсутня інформація щодо зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. У справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Згідно з вимогами ч. 1, 2 ст. 122 Кодексу Адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Зокрема, у відповідності до положень ч. 2 ст. 286 Кодексу Адміністративного судочинства України разі оскарження рішень суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, така позовна заява може бути подана протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis, пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року в справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заява №45783/05; пункт 53 рішення ЄСПЛ від 08 квітня 2010 року в справі «Меньшакова проти України», заява №377/02).
Процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (пункт 45 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року в справі «PerezdeRadaCavanilles v. Spain» («Перез де Рада Каванілес проти Іспанії»), заява №28090/95). Реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна Держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (пункт 44 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року «Osman v. theUnitedKingdom» («Осман проти Сполученого Королівства»), заява №23452/94 та пункт 54 рішення від 19 червня 2001 року «Kreuz v. Poland» («Круз проти Польщі»), заява №28249/95).
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Зі змісту матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачу про існування постанови було відомо в день її складання, а саме 07 листопада 2025 року, оскільки він був присутній при її складанні. Інших доводів щодо часу отримання оскаржуваної постанови позивач не наводить, у зв'язку із чим суд доходить висновку, що днем, з якого має здійснюватися відлік часу оскарження постанови є саме 07 листопада 2025 року. Таким чином, до суду позивач мав звернутися до 17 листопада 2025 року.
Проте, позов направлено позивачем поштовою кореспонденцією 06 січня 2026 року, що підтверджує трекінг на конверті «Укрпошта». Тобто позов подано з порушенням 10-денного строку, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кодексу Адміністративного судочинства України.
Разом з позовною заявою позивачем заявлено клопотання про поновлення строку для звернення до суду, однак відомості на підтвердження обставин поновлення строку відсутні. В заяві вказано додаток копія посвідчення, проте замість копії посвідчення до заяви додано аркуш паперу, на якому зазначені якісь записи зроблені власноруч.
За вимогами ч. 6 ст. 161 Кодексу Адміністративного судочинства України уразі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з ч. 1 ст. 123 Кодексу Адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачеві необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин його пропуску та наданням відповідних доказів поважності таких причин. При цьому, така заява має бути оформлена відповідно до вимог ст. 167 Кодексу Адміністративного судочинства України.
З огляду на викладене вважаю за необхідне залишити дану позовну заяву без руху із наданням позивачеві строку для усунення недоліків шляхом надання клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів поважності причин пропуску цього строку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 161, 169 Кодексу Адміністративного судочинства України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без руху.
Встановити заявнику строк 5 (п'ять) днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом зазначення відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, відомі номери засобів зв'язку, відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету сторін, викладу змісту позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначити доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; надання доказів поважності причин пропуску цього строку;власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків у встановлений судом строк позовна заява буде вважатися неподаною та йому повернута.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.