Справа № 344/19509/25
Провадження № 3/344/122/26
29 січня 2026 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Андрусів Л.М, розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої по АДРЕСА_1 ,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 736805 від 13 жовтня 2025 року, зазначено, що 07 жовтня 2025 року близько 16 год. 45 хв. перебуваючи в дитячому садку «Калинонька» по вул. Вовчинецька, 9 в м. Івано-Франківськ, громадянка ОСОБА_1 вчинила дрібне хуліганство під час якого образливо чіплялася до ОСОБА_2 , а саме шарпала за одяг, поцарапала обличчя та виражалася нецензурною лайкою в її сторону.
На розгляд справи ОСОБА_1 не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи.
Особи, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.
Однак з'явився захисник ОСОБА_1 - Павлюк О.В., пояснила, що в діях її підзахисної відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення посилаючись на викладені в клопотанні обставини. Просила справу закрити.
За таких обставин, керуючись ст. 268 КУпАП, суд дійшов висновку, що справу можна розглянути у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі доказів, яких достатньо для прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов такого висновку.
Так, відповідно до ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 173 КУпАП особа притягується до адміністративної відповідальності за вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурної лайки в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Згідно з диспозицією статті 173 КУпАП, об'єктивну сторону складу дрібного хуліганства становлять такі альтернативні діяння: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.
При цьому норма статті 173 КУпАП не дає однозначного визначення, що саме підпадає під поняття «інших подібних дій», що порушують громадський порядок і спокій громадян, та в чому саме проявляється хуліганський мотив дій особи, а тому це потребує з'ясування і конкретизації у кожній справі, яка вирішується судом. Однак, для всіх цих випадків характерним є ігнорування волі та бажання оточення, прагнення нав'язати свою волю (свавілля).
Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства як злочину проти громадського порядку та моральності від злочинів проти особи.
Якщо хуліганству передує конфлікт винного з потерпілим (потерпілими), такий конфлікт провокується самим винним, як зухвалий виклик соціальному оточенню, і реакція інших на провокуючі дії, в тому числі спроба їх припинити, стають приводом для подальшого насильства.
Об'єктом адміністративного правопорушення є тільки громадський порядок та спокій громадян, дрібне хуліганство не загрожує життю та здоров'ю людей, хоча може й проявлятися в образливому ставленні до оточуючих.
На доведення вини ОСОБА_1 до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 736805 від 13 жовтня 2025 року було долучено: довідку про результаті розгляду звернень громадянина ОСОБА_2 , рапорт прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу події від 08.10.2025 року, пояснення ОСОБА_2 , копію довідки № 7134, пояснення ОСОБА_1 , копію довідки № 7151 та інші матеріали.
Також, відповідно до протоколу відсутні відомості про свідків правопорушення із зазначенням місць їх проживання, які б могли підтвердити обставини, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Разом з тим об'єктом адміністративного правопорушення є тільки громадський порядок та спокій громадян, дрібне хуліганство не загрожує життю та здоров'ю людей, хоча може й проявлятися в образливому ставленні до оточуючих.
Слід зазначити, що сам по собі факт певної конфліктної ситуації між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо їхнього онука, ще не свідчить про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Згідно з ст. 173 КУпАП, відповідальність настає у випадку вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурної лайки в громадських місцях, образливого чіпляння до громадян та за інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається конфлікт ОСОБА_1 та ОСОБА_2 протягом тривалого часу.
Із змісту протоколу вбачається, що суть адміністративного правопорушення, вчинення якого ставиться у вину ОСОБА_1 , не розкрита відповідно до диспозиції ст. 173 КУпАП, а саме не розкрито об'єктивну та суб'єктивну сторони правопорушення щодо порушення громадського порядку та спокою.
Окрім цього, стаття 247 КУпАП передбачає виключний перелік підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, який включає в себе: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення; 2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; 3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; 4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; 5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; 6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; 8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; 9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі; 10) проходження військової служби особою, щодо якої розпочато провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу.
При цьому, підстави, передбачені у пунктах 1-4 ч. 1 ст. 247 КУпАП, відносяться до реабілітуючих підстав закриття провадження, а тому закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з цих підстав вказує на невинуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, за який вона притягалася до відповідальності.
Підстави, передбачені у пунктах 5-9 ч. 1 ст. 247 КУпАП відносяться до нереабілітуючих підстав, оскільки підлягають застосуванню до осіб, які вчинили адміністративні правопорушення.
З огляду на те, що закінчення строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП являється нереабілітуючою підставою закриття справи про адміністративне правопорушення, така підстава не може бути застосована до осіб, які не вчиняли адміністративного правопорушення, або їх вина у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена у встановленому законом порядку. До таких осіб слід застосовувати реабілітуючі підстави закриття справи, передбачені п.п. 1-4 ст. 247 КУпАП.
Таким чином, за вимогами ст. 280 КУпАП, потрібно встановлювати всі обставини, передбачені цією статтею, зокрема вину особи, перевіряти правильність правової кваліфікації її дій, чи підлягає вона взагалі відповідальності та ін., оскільки в протилежному випадку, судове рішення про закриття провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП (яка є нерабілітуючою підставою) може порушити права особи, в діях якої відсутній склад правопорушення, відсутні докази її вини чи навіть події правопорушення. В таких випадках особа розраховує на судове рішення, яким вона буде реабілітована, яким буде визнана невинуватою, тобто на закриття провадження з реабілітуючих підстав.
У разі якщо не встановлено факту вчинення адміністративного правопорушення особою, відносно якої складено протокол, то провадження у справі підлягатиме закриттю на підставі п. 1 (відсутність події і складу адміністративного правопорушення), а не п. 7 ст. 247 КУпАП (закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу).
Статтею 62 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися та припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не буде доведено згідно з законом.
Зважаючи на викладене, даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а тому справа про адміністративні правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 7, 33, 173, 221, 245, 247, 251,252, 256, 268, 283- 285 КУпАП, -
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу даного адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд упродовж десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Людмила АНДРУСІВ