Справа № 216/4440/20
Провадження № 1-кп/216/113/26
29 січня 2026 року м. Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 кримінальне провадження № 12020040230001132 від 17 червня 2020 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, не працює, неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, раніше не судимий, зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_5 ,
захисниця ОСОБА_6 ,
04 червня 2020 року приблизно о 14.35 год. ОСОБА_5 , знаходячись біля магазину «Літа», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Центрально-Міський район, вул. Лермонтова, 5, умисно спричинив потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 легкі тілесні ушкодження з незначними скороминучими наслідками.
У судовому засіданні судом було поставлено на обговорення питання щодо наявності підстав для закриття кримінального провадження зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисниця ОСОБА_6 просили звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження. При цьому обвинувачений зазначив, що свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку він визнає повністю, розуміє суть обвинувачення й нереабілітуючу підставу звільнення від кримінальної відповідальності, йому роз'яснено право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави та він усвідомлює відповідні правові наслідки.
Прокурор ОСОБА_4 не заперечував проти звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності через сплив строку давності притягнення до такої відповідальності.
Потерпілі ОСОБА_7 і ОСОБА_8 та їхні представники ОСОБА_9 і ОСОБА_10 у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином, з будь-якими письмовими заявами чи клопотаннями протягом останніх трьох років до суду не звертались.
Вислухавши учасників судового провадження та дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.
Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до абзацу 3 ч. 7 статті 284 КПК України у разі якщо суд встановить наявність підстав для закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, суд на будь-якій стадії судового провадження зобов'язаний з'ясувати та врахувати думку обвинуваченого щодо закриття кримінального провадження.
Частинами 1 та 3 статті 285 КПК України визначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
Згідно із частиною 4 статті 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Вирішуючи питання щодо звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України та закриття кримінального провадження з цієї підстави, суд бере до уваги таке.
Відповідно до класифікації, визначеної статтею 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, є кримінальним проступком, оскільки за його вчинення законом передбачено найсуворіше покарання у виді виправних робіт на строк до одного року.
Частиною 1 статті 44 КК України визначено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 1 частини 1 статті 49 КК України передбачено, що в разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки.
Таким чином, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення зазначеного кримінального проступку становить два роки.
Судом установлено, що інкримінований обвинуваченому ОСОБА_11 кримінальний проступок було вчинено 04 червня 2020 року.
Отже, на цей час визначений законом строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинений кримінальний проступок сплинув, оскільки з моменту його вчинення минуло більше двох років.
На виконання вимог ч. 3 ст. 285 КПК України судом було детально роз'яснено обвинуваченому суть висунутого обвинувачення, нереабілітуючу підставу звільнення від кримінальної відповідальності й відповідні правові наслідки, а також його право відмовитись від закриття кримінального провадження та наполягати на проведенні судового провадження в повному обсязі в загальному порядку.
Водночас обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні ствердив про розуміння ним суті висунутого обвинувачення, підстави звільнення від кримінальної відповідальності й наслідків закриття кримінального провадження з нереабілітуючої підстави та наполягав на звільненні від кримінальної відповідальності.
З огляду на наведене суд, переконавшись у добровільності позиції сторін, вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_12 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинений кримінальний проступок та закрити кримінальне провадження.
Цивільні позови потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, підлягають залишенню без розгляду, що не позбавляє останніх права пред'явити такі позови в порядку цивільного судочинства.
Речові докази та процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід ОСОБА_11 не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 44, 49, 125 КК України, ст. ст. 284, 285, 286, 372, 395 КПК України, суд -
Звільнити ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України.
Кримінальне провадження № 12020040230001132 від 17 червня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, - закрити.
Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, залишити без розгляду.
Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, залишити без розгляду.
Роз'яснити потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 право пред'явити відповідні цивільні позови в порядку цивільного судочинства.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили та її виконання. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1