Справа № 184/228/26
Номер провадження 2/184/529/26
30 січня 2026 року
Суддя Покровського міського суду Дніпропетровської області Гукова Р.М., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,-
До Покровського міського суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту, що має юридичне значення.
Разом з тим, зазначена заява не підлягає прийняттю до розгляду Покровським міським судом Дніпропетровської області за наступних підстав.
Так, відповідно до ч.1 ст.27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
У свою чергу, згідно ч.9 ст.28 ЦПК України, позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Як вбачається із відповіді з Виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області, відповідач ОСОБА_2 знята з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , що не підсудно Покровському міському суду, оскільки юрисдикція останнього поширюється виключно на територію міста Покров та не охоплює межі Нікопольського району.
Так, відповідно до п. 4 ч. ч. 1 Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів Із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 23 серпня 2023 року N 3334-IX», Верховна Рада України постановила: утворити у Дніпропетровській області, зокрема, Нікопольський район (з адміністративним центром у місті Нікополь) у складі територій Марганецької міської, Мирівської сільської, Нікопольської міської, Першотравневської сільської, Покровської міської, Покровської сільської, Томаківської селищної, Червоногригорівської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 4 ч. 3 вказаної постанови, Верховна Рада України постановила ліквідувати, зокрема, у Дніпропетровській області: Апостолівський, Васильківський, Верхньодніпровський, Дніпровський, Криворізький, Криничанський, Магдалинівський, Межівський, Нікопольський, Новомосковський, Павлоградський, Петриківський, Петропавлівський, Покровський, П'ятихатський, Синельниківський, Солонянський, Софіївський, Томаківський, Царичанський, Широківський, Юр'ївський райони.
Проте, зміна адміністративно-територіального устрою не означає автоматичної зміни системи судоустрою, адже згідно ст. 125 Конституції України та ст. 19 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя. Підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна визначеної цим Законом системи судоустрою, необхідність забезпечення доступності правосуддя, оптимізації видатків державного бюджету або зміна адміністративно-територіального устрою.
Цей же Закон, у ст. 21 визначає, що місцевими загальними судами є окружні суди, які утворюються в одному або декількох районах чи районах у містах, або у місті, або у районі (районах) і місті (містах).
Відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Аналогічної позиції притримується і Рада суддів України, у листі якої від 22.07.2020 року № 9рс-466/20-вих, адресованому головам місцевих та апеляційних загальних судів, зазначено, що до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.
Отже, до прийняття Верховною Радою України постанови «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, якою утворено Нікопольський район (з адміністративним центром у місті Нікополь) у складі території, зокрема, Покровської міської, Шолохівська сільська рада на території якої зареєстрована відповідач по справі, відноситься до підсудності Нікопольського міського суду.
Крім того слід зазначити, що відповідно до статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальна громада жителі, об'єднанні постійним проживанням у межах села, селища міста, що є самостійними адміністративно територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр. Територіальна громада є невід'ємною складовою системи місцевого самоврядування наряду з сільською, селищною, міською радою, сільським, селищним, міським головою, виконавчими органами сільської, селищної, міської ради. Територіальна громада села, селища, міста є первинним суб'єктом та основним носієм функції і повноважень місцевого самоврядування. Громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад (положення статей 3,5,6 Закону).
Водночас, враховуючи приписи ст.7 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» після добровільного приєднання Шолохівської сільської територіальної громади Нікопольського району до територіальної громади м. Покров адміністративно-територіальні межі м. Покров не змінилися.
Так, відповідно до публічної кадастрової карти України, що містить відомості про об'єкти Державного земельного кадастру встановлено, що землі с. Шолохове Нікопольського району Дніпропетровської області відноситься до Нікопольського району Дніпропетровської області.
Наведене свідчить про те, що вказана справа не підсудна Покровському міському суду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч.3 ст.31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Згідно ч.1 ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.
За таких обставин, суддя дійшов висновку, що справа не підсудна Покровському міському суду Дніпропетровської області та з урахуванням територіальної юрисдикції підлягає направленню за підсудністю - до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Керуючись ст.ст. 27, 28,30, 31, 32, 187 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту, що має юридичне значення - надіслати за підсудністю до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до апеляційної інстанції.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Суддя Покровського міського суду Р. М. Гукова