30 січня 2026 року місто Чернігів
Справа №751/10667/25
Провадження№2-а/751/13/26
в складі: головуючого - судді Маслюк Н.В.
секретаря судового засідання Стрижак В.П.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідачі - Головне управління Національної поліції в Чернігівській області, інспектор Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області Щиглевський Артур Едуардович
представник відповідача - Зеляк Андрій Вікторович
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, інспектора Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області Щиглевського Артура Едуардовича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, інспектора Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області Щиглевського Артура Едуардовича, про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №6221133 від 25.11.2025. Крім того, просив визнати поважними причини пропуску строку на оскарження вказаної постанови (а.с.2-7).
Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 15.12.2025 визнав поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, інспектора Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області Щиглевського Артура Едуардовича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, відкрив провадження у справі, призначив розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на 26.12.2025.
Ухвалою суду від 26.12.2025 розгляд справи відкладено у зв'язку з тим, що не пройшов строк для подачі відповідачем відзиву. Одночасно відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про розгляд справи з викликом сторін.
У встановлений судом строк від відповідача - інспектора Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області Щиглевського Артура Едуардовича, надійшов відзив (а.с.37-40), згідно якого у задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі. Зазначив, що 25.11.2025 відносно ОСОБА_1 , винесено постанову за те, що останній перевозив вантаж - дрова, що здіймались над рівнем бортів кузова, що наражало на небезпеку інших учасників дорожнього руху, чим порушив вимоги пп. 22.3 «а» ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. При документуванні адміністративного правопорушення велась безперервна відеофіксація на портативний відеореєстратор, де зафіксовано, що вантаж ненадійно закріплений по боках, під час руху та потрапляння у нерівності дорожнього покриття вантаж помітно розхитувало, що свідчило про відсутність необхідної жорсткої фіксації, колоди деревини, які перевозились автомобілем були зафіксовані спереду-назад трьома кріпильними стяжними ременями та позаду двома підпірними балками. По боковим осям транспортного засобу будь-які кріплення відсутні, про що повідомлено водія після зупинки транспортного засобу.
Також представник ГУНП в Чернігівській області подав відзив (а.с.49-53), у якому зазначив, що доводи позивача є помилковими, надуманими та такими, що не відповідають дійсності та спрямовані виключно на спробу уникнути відповідальності за вчинене правопорушення. Позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. Крім того, вказав, що позивачем при подачі позову пропущено строк звернення до суду. У клопотанні про поновлення пропущеного строку позивач зазначає, що отримав копію постанови поштовим зв'язком, але вказані доводи вважає неповажними, адже отримання копії постанови поштою не змінює початку перебігу строку. Факт отримання копії постанови поштовим зв'язком не є визначальним для обчислення строку оскарження у випадку, коли особа була присутня при винесенні постанови, була належним чином проінформована про її зміст, знала або повинна була знати про прийняте рішення. Про прийняте рішення позивач знав 25.11.2025, а отже строк на її оскарження слід рахувати з цієї дати. За вказаних обставин та посилаючись на ч.3 ст.123 КАС України, просив залишити без розгляду адміністративний позов.
Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 12.01.2026 позов ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишив без руху, оскільки визнав викладені позивачем причини пропуску звернення до суду неповажними.
Вказану ухвалу позивач отримав 19.01.2026 і у встановлений строк надав клопотання про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду та просив поновити його. Зазначив, що пропуск строку подання позову зумовлений об'єктивними причинами, пов'язаними з тривалим терміном отримання відповідної інформації та доказів, відсутністю юридичної обізнаності та необхідністю тривалої підготовки для складання та подання позовної заяви.
На підставі ст. 262 КАС України, розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Статтею 286 КАС України передбачено, особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності/
Відповідно до вимог частини другої статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Також пунктом 8 ч. 1 ст. 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Таким чином, наведеними вище правовими нормами встановлено, що суд зобов'язаний з'ясувати в кожному випадку чи адміністративний позов подано у строк, установлений законом, а якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
12.12.2025 позивач звернувся до суду із позовною заявою про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6221133 від 25.11.2025.
Вказана категорія справ розглядається у порядку, визначеному положеннями статті 286 КАС України.
Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 15.12.2025 відкрив провадження у справі, призначив розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на 26.12.2025 та одночасно визнав поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовом.
Представником відповідача до відзиву долучено диск із матеріалами відеофіксації з нагрудної камери поліцейського.
Із оглянутого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що 25.11.2025 о 14.49 год був зупинений транспортний засіб ЗИЛ 554 днз НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 за порушення пп. 22.3-а, 22.3-ґ п.22 Правил дорожнього руху. О 14.56 год роз'яснено права, передбачені ст.263, 268 КУпАП. Надалі інспектором складено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності. Також на відеозаписі зафіксовано факт відмови позивача від отримання та підписання вказаної постанови.
Отже, ОСОБА_1 було відомо, що 25.11.2025 його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення вказаного адміністративного правопорушення.
Водночас із позовною заявою про скасування вищевказаної постанови позивач звернувся до суду лише 12.12.2025.
Обставиною, на яку позивач посилається, як на підставу для поновлення йому пропущеного строку, є неодноразові звернення до ГУНП В Чернігівській області із запитами щодо отримання відповідних матеріалів та доказів, які стосуються винесеної постанови серії ЕНА №6221133 від 25.11.2025, відсутністю юридичної обізнаності та необхідністю тривалої підготовки для складання та подання позовної заяви. Крім того, вказав, що працює позмінно у м. Києві, а тому не зміг вчасно звернутися до суду.
Суд, в контексті спірних правовідносин, вважає за доцільне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення десятиденним строком з дня вручення постанови у справі про адміністративне правопорушення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Обставини неотримання вчасно документів від ГУНП в Чернігівській області, не є поважною причиною пропуску десятиденного строку для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем пропущено, передбачений ч.2 ст. 286 КАС України, строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6221133 від 25.11.2025.
Водночас причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
Така правова позиція щодо поважності причин пропуску строку неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.09.2021 у справі №320/3307/21, від 19.10.2021 у справі № 380/2968/20, від 21.12.2020 у справі №580/1020/19.
На підставі вищенаведеного, суд дійшов переконання, що причини, якими позивач обґрунтовує свої доводи щодо пропущення строку на оскарження спірної постанови, не є об'єктивно непереборними, залежали виключно від волевиявлення самого позивача та не пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, а відтак зазначені у клопотанні обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку звернення до суду з позовною заявою про скасування оскаржуваної постанови.
Ураховуючи зазначене вище та керуючись принципом правової визначеності, суд дійшов висновку, що вказані ОСОБА_1 у заяві підстави для поновлення строку звернення є неповажними, заява про поновлення фактичного пропущеного строку звернення до суду є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає, а тому адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 240 КАС України про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена. Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 241, 248, 294 КАС України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду - відмовити.
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, інспектора Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області Щиглевського Артура Едуардовича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без розгляду.
Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н. В. Маслюк