Справа № 573/2116/25
Номер провадження 1-кп/573/26/26
про закінчення підготовчого провадження
і призначення судового розгляду
29 січня 2026 рокум. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Білопіллі в режимі відеоконференції обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 01 серпня 2025 року до ЄРДР за №62025170040013489, по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
17 жовтня 2025 року до Білопільського районного суду Сумської області надійшов обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 35 КПК України автоматизованою системою документообігу Білопільського районного суду Сумської області вказана кримінальна справа № 573/2116/25 була передана на розгляд судді ОСОБА_6 .
20 жовтня 2025 року ухвалою судді ОСОБА_6 призначено підготовче судове засідання по розгляду обвинувального акту щодо ОСОБА_4 .
У зв'язку з відрахуванням судді ОСОБА_6 зі штату Білопільського районного суду, зазначена кримінальна справа № 573/2116/25 була передана 19 грудня 2025 на повторний автоматизований розподіл, яким головуючою суддею визначено суддю ОСОБА_1 .
26 грудня 2025 року ухвалою судді ОСОБА_1 призначене підготовче судове засідання за обвинувальним актом по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на 13:00 год 29 січня 2026 в приміщенні Білопільського районного суду Сумської області.
У підготовчому судовому засіданні прокурор Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.
Обвинувачений та захисник проти призначення судового розгляду не заперечували.
Кримінальне провадження підсудне Білопільському районному суду Сумської області згідно з правилами підсудності, передбаченими ст. 32 та ст. 33 КПК України.
Під час досудового розслідування угоди у кримінальному провадженні не укладались, тому підстави для повернення кримінального провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. ст. 468-475 КПК України, відсутні.
Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п. п. 5-8 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України, немає.
Обвинувальний акт затверджений прокурором і відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Підстави для його повернення відсутні.
Отже, кримінальне провадження може бути призначено до судового розгляду.
Судовий розгляд необхідно проводити у відкритому судовому засіданні, так як підстав для проведення судового розгляду в закритому провадженні немає, слідчим суддею під час досудового розслідування не приймались такі рішення.
Крім того із матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою. Ухвалою слідчого судді від 30 жовтня 2025 року строк тримання під вартою йому продовжений до 28 грудня 2025 року включно.
Ухвалою Білопільського районного суду (суддя ОСОБА_6 ) від 10 грудня 2025 року продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів до 07 лютого 2026 року включно із визначенням розміру застави.
27 січня 2026 року до суду надійшло клопотання в.о. керівника Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, яке обґрунтовано тим, що строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 07 лютого 2026 року, однак до вказаної дати неможливо завершити судовий розгляд з об'єктивних причин, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, наявність яких було підставою для обрання запобіжного заходу, на даний час не зменшились, знаходячись на волі обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вказане клопотання підтримав.
Обвинувачений ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечив, просив змінити його на домашній арешт чи особисте зобов"язання, оскільки він має намір повернутися на військову службу.
Захисник ОСОБА_5 підтримав думку обвинувачено та зазначив, що в разі застосування менш тяжкого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, обвинувачений матиме змогу особисто зустрітися із представниками військових частин для отрмання згоди від них для подальшого проходження служби.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження щодо заявленого клопотання, суд дійшов таких висновків.
Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_4 03 вересня 2025 року слідчим суддею обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням розміру застави.
30 жовтня 2025 року слідчим суддею ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 28 грудня 2025 року включно.
Ухвалою Білопільського районного суду (суддя ОСОБА_6 ) від 10 грудня 2025 року продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів до 07 лютого 2026 включно із визначенням розміру застави.
Обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 407 КК України, вже перевірялась під час обрання йому запобіжного заходу, продовження строку тримання під вартою і знайшло своє відображення у відповідних ухвалах слідчого судді від 03 вересня та 30 жовтня 2025 року.
Суд також вважає, що і на даний час відсутні будь-які об'єктивні дані про зменшення ризиків, що передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, наявність яких була встановлена під час обрання запобіжного заходу.
Водночас не втратили свого процесуального значення і продовжують вказувати на існування у ОСОБА_4 можливостей щодо переховування від суду, незаконного впливу на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Суд враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину. Останній, усвідомлюючи невідворотність покарання у вигляді позбавлення волі, матиме можливість переховуватися від суду, вчинити інше правопорушення, що може перешкоджати своєчасному судовому розгляду. ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі, матиме можливість впливати на свідків у кримінальному провадженні, матиме можливість пошуку інших альтернативних засобів уникнення кримінальної відповідальності.
Окрім того, ОСОБА_4 є військовослужбовцем та має безперешкодний доступ до вогнепальною зброї.
Також суд зазначає, що злочини, вчинені військовослужбовцем під час дії правового режиму воєнного стану, свідчить про максимальний ступінь суспільної небезпеки як самого діяння, так і особи, яка його вчинила. Більш м'які запобіжні заходи не можуть запобігти вказаним вище ризикам.
Тобто, на даний час існують підстави для продовження ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначені п. 1 ч. 3 ст. 199 КПК України, враховуючи і те, що судовий розгляд у справі ще не розпочатий.
Суд також вважає, що і на даний час відсутні будь-які об'єктивні дані про зменшення ризиків, що передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, наявність яких була встановлена під час обрання запобіжного заходу.
Окрім того, відповідно до вимог ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст. 407 КК України, застосовується виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Беручи до уваги, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, враховуючи, що розгляд справи в межах обраного запобіжного заходу є можливим, а перебуваючи на волі обвинувачений може переховуватися від суду та вчиняти інші кримінальні правопорушення, впливати на покази свідків у кримінальному провадженні з метою уникнення покарання, суд дійшов висновку, що ризики, наявність яких були підставою для обрання та продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на даний час не зменшились і не відпали, а тому клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу підлягає задоволенню. Також суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_4 розмір застави.
Під час підготовчого провадження вирішено питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.
Прокурор вважає, що на цей час в судове засідання достатньо викликати лише обвинуваченого, захисника. Інші учасники процесу з пропозицією прокурора погодилися.
Всі питання, пов'язані з підготовкою до судового розгляду, передбачені ст. 315 КПК України, вирішені.
Керуючись статтями 314 - 316 КПК України, суд
Призначити судовий розгляд кримінального провадження на підставі обвинувального акту щодо ОСОБА_4 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у відкритому судовому засіданні в залі Білопільського районного суду Сумської області на 12:30 годину 04 лютого 2026 року.
Проведення судового розгляду кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
Судові засідання у справі проводити у дистанційному судовому провадженні (у режимі відеоконференції) під час трансляції з приміщення ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» з участю обвинуваченого ОСОБА_4 .
Доручити ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» виконання передбачених ч. 7 ст. 336 КПК України дій, необхідних для проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Викликати в судове засідання прокурора ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 .
Клопотання в.о. керівника Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів до 29 березня 2026 року включно.
Визначити ОСОБА_4 одночасно з обранням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 60 (шістдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 181 680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена у будь-який момент в строк до 07 лютого 2026 року яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок UA558201720355249001000008869, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26270240, призначення платежу запобіжний захід застава, № судового рішення та ПІБ особи, якою вноситься застава, ПІБ особи, за яку вносить застава.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 з-під варти звільнити та покласти на нього такі обов'язки:
1) прибувати до прокурора чи суду за першим викликом;
2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він буде перебувати, без дозволу прокурора чи суду;
3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала в частині продовення дії запобіжного заходу може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення ухвали, а обвинуваченим - протягом п'яти днів з моменту вручення йому копії ухвали.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя