29 січня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 687/1167/25
Провадження № 22-ц/820/446/26
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П'єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.
розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником ОСОБА_2 , на ухвалу Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 11 грудня 2025 року про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу (суддя Горобець Н.О.).
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд
У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, в якому просив розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований Чемеровецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про що складено відповідний актовий запис № 91, серія 1-БВ № 296991.
Ухвалою Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 21 листопада 2025 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 11 грудня 2025 року надано ОСОБА_1 та ОСОБА_3 6 місяців строку на примирення. Провадження у справі зупинено до закінчення строку для примирення.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. При цьому, посилається на порушення норм процесуального та матеріального права.
Зазначає, що скаржник не може залишатись надалі у шлюбі з ОСОБА_3 з морально-етичних причин, так як тим самим він вважатиме себе нечесним з дружиною, що принесе шкоду як дружині так і дитині.
Вважає, що суд першої інстанції, надаючи строк для примирення подружжя та зупиняючи провадження у справі на шість місяців, не звернув увагу на те, що закріплена у статті 111 СК України норма права є диспозитивною, тому суд вживає заходів щодо примирення подружжя лише у тому випадку, якщо це буде суперечити моральним засадам суспільства, та за обставинами справи існує реальна можливість примирення сторін.
На думку скаржника, суд першої інстанції повинен був оцінити - вказати на обставини справи, які свідчать про можливість примирення сторін.
Наголошує на тому, що сторони проживають окремо, сімейних стосунків не підтримують, скаржник зазначає про свою категоричну незгоду з затягуванням розгляду справи про розірвання шлюбу, шляхом надання строку для примирення, а тому, на думку скаржника, зупиняючи провадження, суд першої інстанції не оцінив наскільки реальною є можливість примирення сторін, у тому числі з врахуванням заперечень позивача.
Зазначає, що ОСОБА_3 фактично не спілкується з позивачем та не відвідувала його в госпіталі після важкого поранення та ампутації кінцівки.
На думку скаржника, єдиною причиною затягування справи про розірвання шлюбу є отримання позивачем ІІ групи інвалідності внаслідок війни та відповідної одноразової грошової допомоги, проте така допомога не є спільним майном подружжя та не ділиться при поділі майна.
Відзив на апеляційну скарну до апеляційного суду не надходив.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до положень ст. 369 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з вимог, визначених ст. 111 СК України, та вважав необхідним надати сторонам строк для примирення з метою збереження сім'ї - 6 місяців.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до статті 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя.
Стаття 211 ЦПК України передбачає, що одним із завдань розгляду справи по суті визначається сприяння примиренню сторін.
У ч.7 ст. 240 ЦПК України вказується на можливість суду зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців, а згідно з п.4 ч.1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонами у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.
Тобто, у відповідності до п. 4 ст.251 ЦПК України, надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення є обов'язковою підставою зупинення провадження у справі.
Із положень ст. 251 ЦПК України випливає, що в разі не зупинення провадження у справі про розірвання шлюбу у зв'язку з наданням сторонам строку для примирення, суд допустить порушення норм процесуального права, незалежно від обставин справи, оскільки зазначена норма передбачає безумовне обов'язкове зупинення провадження у справі.
Конкретний строк для примирення визначає суд.
Ухвала суду в частині надання строку для примирення, згідно вимог ст.353 ЦПК України, не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, тому не згода позивача з ухвалою в цій частині, може бути включена в апеляційну скаргу на рішення суду, якщо він буде з ним не згідний.
Стаття 111 СК України передбачає, що суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечитиме моральним засадам суспільства.
При цьому, необхідно зазначити, що під заходами щодо примирення розуміється строк для примирення подружжя. Основна ціль примирення подружжя - збереження сімейних відносин і повернення необхідного балансу для нормального функціонування сім'ї. Вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного із подружжя на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін у формі надання сторонам спору строку на примирення, на підставі письмової заяви або усного клопотання безпосередньо під час проведення судового засідання. При визначенні строку на примирення суд заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи. Максимальний строк для примирення подружжя не має перевищувати 6 місяців.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 листопада 2018 року у справі № 761/33261/16-ц (провадження № 61-33349св18) зроблено висновок по застосуванню статті 111 СК України та вказано, що примирення подружжя здійснюється судом лише за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя. Надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов'язком.
За змістом апеляційної скарги вбачається, що скаржник фактично не погоджується з наданням судом першої інстанції строку для примирення.
Слід зазначити, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з цих підстав лише в тих випадках, якщо судом першої інстанції буде надано строк для примирення, що перевищуватиме шість місяців.
Оскаржуваною ухвалою подружжю надано строк для примирення, який не перевищує шестимісячний строк, передбачений законом, а відтак з цих підстав оскаржувана ухвала не може бути визнана незаконною і не може бути скасована апеляційним судом.
Оскільки надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення, відповідно до п.1 ч.1 ст. 251 ЦПК України, є обов'язковою підставою для зупинення провадження у справі, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність зупинення провадження у справі.
Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про надання сторонам строку для примирення та зупиняючи при цьому провадження у даній цивільній справі до закінчення строку для примирення, виходив із приписів вищезазначених норм права, які регламентують дані правовідносини.
Надання судом строку для примирення подружжя не суперечить моральним засадам суспільства, не є примушуванням сторін до спільного проживання, втручанням у їх приватне життя, порушенням норм моралі, конституційних прав позивача та принципу добровільності шлюбу.
Додані до апеляційної скарги та письмових пояснень письмові докази апеляційним судом не приймаються до уваги, оскільки будь-яких клопотань про приєднання цих письмових документів до матеріалів справи відповідачем заявлено не було. Крім того, в межах розгляду апеляційної скарги на ухвалу про зупинення провадження у справі, суд не надає оцінки доказам, які мають значення для розгляду справи по суті.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення питання зупинення провадження. При цьому, обставин, які є обов'язковими підставами для скасування судового рішення, апеляційним судом також не встановлено.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
Ухвалу Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 11 грудня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 29 січня 2026 року.
Суддя-доповідач І.В. П'єнта
Судді: А.П. Корніюк
О.І. Талалай