29 січня 2026 року
м. Київ
справа № 160/12730/24
адміністративне провадження № К/990/17541/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: суддя-доповідач - Стародуб О.П., судді: Бевзенко В.М., Єзеров А.А., розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Мальва» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2024 (суддя Олійник В.М.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.03.2025 (судді Іванов С.М., Шальєва В.А., Чередниченко В.Є.)
у справі №160/12730/24 за позовом Селянського (фермерського) господарства «Мальва» до Виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Селянське (фермерське) господарство «Мальва» звернулося до суду з позовом, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області - Верешка Сергія Васильовича від 15.03.2023 №66789312 про припинення права власності Селянського (фермерського) господарства «Мальва» на нерухоме майно №38959687 від 27.10.2020;
- зобов'язати державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області- Верешка Сергія Васильовича виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис від 10.03.2023 про припинення права власності Селянського (фермерського) господарства «Мальва» на нерухоме майно №38959687 від 27.10.2020.
В обґрунтування позовних вимог покликалось на порушення державним реєстратором порядку прийняття рішення про припинення права власності Селянського (фермерського) господарство «Мальва» на нерухоме майно, яке було зареєстровано за С(Ф)Г «Мальва» не на підставі скасованого апеляційним судом рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області, а на підставі передання цього майна до статутного капіталу господарства і відповідно до акта-приймання передачі майна, який жодним судовим рішенням не скасовувався, не визнавався недійсним, іншим чином не оспорювався.
Селянське (фермерське) господарство «Мальва» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 15.03.2000, запис №1213120000000291; основний вид господарської діяльності за кодом КВЕД 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; керівник - ОСОБА_1 .
Селянське (фермерське) господарство «Мальва» перебуває на обліку в Головному управління ДПС у Дніпропетровській області, як платник податків з 03.04.2000, як платник єдиного внеску з 04.04.2000.
Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 10.12.2019 у справі №188/1145/19 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Самарська сільська рада Петропавлівського району Дніпропетровської області, про визнання права власності - задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на нежитлову будівлю майстерні 1968 року побудови, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею приміщень 1149,50 кв.м.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 600,03 грн.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 600,03 грн.
21.10.2020 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кобельницьким С.І., зареєстроване право власності на вказане нерухоме майно за фізичною особою - ОСОБА_1 , про що свідчить запис про право власності №38838755.
Відповідно до рішення про внесення нерухомого майна до статутного фонду С(Ф)Г «Мальва» №10/2020 від 20.10.2020 та акту приймання-передачі нерухомого майна від 27.10.2020 голова С(Ф)Г - ОСОБА_1 передав до статутного фонду (складеного капіталу) С(Ф)Г «Мальва» вказане нерухоме майно.
27.10.2020 на підставі цих документів приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кобельницьким С.І. зареєстроване право власності на нерухоме майно за юридичною особою - СФГ «Мальва», про що свідчить запис про право власності №38959687.
Не погодившись із рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 10.12.2019 у справі №188/1145/19, перший заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області звернувся до суду з апеляційною скаргою.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12.05.2021 у справі №188/1145/19 апеляційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області задоволено.
Рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 10.12.2019 у справі №188/1145/19 скасовано.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Самарська сільська рада Петропавлівського району Дніпропетровської області про визнання права власності відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Прокуратури Дніпропетровської області судовий збір в розмірі 1800,09 грн.
15.03.2023 державним реєстратором речових прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області - Верешком Сергієм Васильовичем прийнято рішення №66789312, яким припинено право власності С(Ф)Г «Мальва» (як юридичної особи) на вищевказане нерухоме майно, з підстав ухваленого судового рішення Дніпровського апеляційного суду у справі №188/1145/19.
11.01.2024 позивачем, через Центр надання адміністративних послуг Петропавлівської селищної ради, замовлено Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер довідки 361550909), з якою позивачеві стало відомо про те, що посадовою особою - державним реєстратором речових прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області Верешком Сергієм Васильовичем прийнято рішення від 15.03.2023 №66789312, яким припинено право власності С(Ф)Г «Мальва» (як юридичної особи) на вказане вище нерухоме майно.
Позивач, вважаючи рішення від 15.03.2023 №66789312 протиправним, звернувся із позовом до суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2024, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2025, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що державним реєстратором не було порушено порядок прийняття рішення про припинення права власності, оскільки спірне рішення прийнято у відповідності до частини 2 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-IV (далі - Закон №1952-IV), яка кореспондується з пунктом 23 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (далі - Порядок №1127), згідно з положеннями яких, за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.
Відхиляючи доводи позивача про те, що державний реєстратор не мав жодних правових підстав для припинення державної реєстрації права власності за апелянтом, оскільки право власності за С(Ф)Г «Мальва» було зареєстровано не на підставі скасованого апеляційним судом рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області, а на підставі передання цього майна до статутного капіталу господарства і відповідно до акта приймання-передачі майна, який жодним судовим рішення не скасовувався, не визнавався недійсним, іншим чином не оспорювався, суд апеляційної інстанції виходив з того, що включення до статутного фонду Селянського (фермерського) господарства «Мальва» наведеного нерухомого майна було здійснено ОСОБА_1 з огляду на наявність у останнього права власності, зареєстрованого на підставі рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 10.12.2019 у справі №188/1145/19, яке згодом було скасоване постановою Дніпровського апеляційного суду від 12.05.2021 у вказаній справі.
ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився позивач, подав касаційну скаргу.
В обґрунтування касаційної скарги покликається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Зокрема, покликається на те, що судами першої та апеляційної інстанції не було враховано, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно за С(Ф)Г «Мальва» відбулася не на підставі скасованого рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 10.12.2019, а на абсолютно іншій підставі - акту приймання-передачі від 27.10.2020, який є чинним, у жодний спосіб не скасований чи не визнаний недійсним, жодним судовим рішенням оцінка правомірності його прийняття не надавалася.
При цьому, покликається на висновок, зроблений Верховним Судом у постановах від 10.09.2019 у справі №918/370/18 та від 12.06.2019 у справі № 927/352/18, відповідно до якого, акт приймання-передачі майна до складу статутного фонду є правочином, який підтверджує волевиявлення сторін, має юридичні наслідки - набуття та припинення права власності на нерухоме майно, а отже, оскарження правочину, оформленого актом (у розумінні статті 202 ЦК України) в цьому випадку, є належним способом захисту цивільних прав та обов'язків в розумінні статті 16 ЦК України, статті 20 ГК України.
Також покликається на те, що постанова апеляційного суду у цивільній справі не встановлює незаконність набуття права власності саме С(Ф)Г «Мальва», ані у своїй мотивувальній, ані у резолютивній частині, а саме С(Ф)Г «Мальва» не було учасником цієї справи.
Обґрунтовуючи доводи, наведені у позовній заяві, позивач покликається також на те, що скасування рішення про державну реєстрацію прав можливе лише у випадку, якщо майно у подальшому не було відчужено на користь третіх осіб.
Оскільки у спірних правовідносинах таке відчуження відбулося, то, на думку позивача, підстави для скасування державної реєстрації були відсутні, і у цьому випадку державним реєстратором було скасовано права власності позивача, яке було зареєстровано не на підставі оскарженого рішення суду, а на підставі акта-приймання передачі.
Конкретизуючи наведені доводи, позивач покликається також на існування суперечності між підставою скасування реєстрації (рішення суду щодо ОСОБА_1 ) та зареєстрованим правом власності С(Ф)Г «Мальва», яке виникло на іншій правовій підставі (акт приймання-передачі) і було чинним на момент скасування реєстрації. Як наслідок, позивач покликається на те, що скасування державної реєстрації в такій ситуації є юридично неможливим, оскільки майно було відчужене третій особі (С(Ф)Г «Мальва»).
У цьому контексті покликається на неврахування судами висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 21.06.2018 у справі № 814/2545/17 та висновку Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі №914/2350/18 (№914/608/20).
Також позивач покликається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах статті 19 Конституції України, положення абзацу 4 пункту 1 частини 3 статті 10 Закону України, частини 1 статті 27, пункту 5 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також абзац 1 пункту 12 та пункту 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 25.12.2015 №1127 в контексті питання щодо того: «Чи є законним та обґрунтованим рішення державного реєстратора, яким скасовано державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, якщо підставою для такого рішення стало скасування апеляційним судом рішення про визнання права власності за однією особою, а власником згідно до відомостей державного реєстру та відповідного правовстановлюючого документа є інша особа?»
Крім того, покликається на те, що в прохальній частині апеляційної скарги у цій справі ним було заявлено клопотання, у якому він просив у порядку пункту 4 частини 1 статті 306 КАС України витребувати у відповідача належним чином засвідчену копію оскаржуваного рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, однак судом апеляційної інстанції проігноровано таке клопотання, що є підставою для касаційного оскарження судових рішень, визначеною пунктом 4 частини 4 статті 328 та пунктом 3 частини 2 статті 353 КАС України.
В контексті наведеного позивач покликається на те, що оскільки прийняття законного і обґрунтованого рішення суду щодо питання правомірності рішення державного реєстратора, яке відсутнє в матеріалах справи, є неможливим, то вбачалися безумовні підстави для витребування копії цього рішення у відповідача, що судом апеляційної інстанції не було зроблено.
У підсумку, скаржник, не погоджуючись із обома судовими рішеннями, покликається на те, що викладені у касаційній скарзі порушення норм матеріального права були допущені як судом першої, так і судом апеляційної інстанції. Разом з тим, оскільки касаційна скарга обґрунтована, в т.ч. підставою, зазначеною у пункті 3 частини 2 статті 353 КАС України, і саме апеляційним судом не було розглянуто відповідне клопотання про витребування доказів, скаржник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а справу направити на новий судовий розгляд до цього ж суду.
Копія ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги та доданими до неї матеріалами надійшли до електронного кабінету відповідача 08.05.2025 о 01:29, однак останній не скористався правом подати відзив на касаційну скаргу.
Відповідно до частини 1 статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Частиною 2 статті 296 КАС України встановлено вимоги щодо змісту апеляційної скарги, в якій, серед іншого, передбачено можливість зазначення, у разі необхідності, клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про витребування нових доказів, про виклик свідків тощо.
Відповідно до частини 4 статті 296 КАС України якщо в апеляційній скарзі наводяться нові докази, які не були надані суду першої інстанції, то у ній зазначається причина, з якої ці докази не були надані.
Згідно з частиною 1 статті 300 КАС України за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи відмови у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі.
При цьому, частиною 3 цієї статті обумовлено, що якщо разом з апеляційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття апеляційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, не погодившись з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2024, звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
Прохальна частина апеляційної скарги, окрім вимоги скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, містила також клопотання:
- про поновлення строку на апеляційне оскарження,
- про розгляд апеляційної скарги у відкритому судовому засіданні за участі сторін та про дослідження письмових доказів;
- про витребування доказів, а саме: засвідченої копії рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області - Верешка Сергія Васильовича від 15.03.2023 №66789312 про припинення права власності Селянського (фермерського) господарства «Мальва» на нерухоме майно №38959687 від 27.10.2020.
Згідно з пунктом 4 Вимог до оформлення рішень державними реєстраторами прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 21.11.2016 №3276/5 рішення оформлюється в електронній формі або у випадках, передбачених законодавством, може бути оформлено в паперовій формі відповідно до Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (далі - Порядок №1127)
Відповідно до абзацу 4 пункту 3 Порядку №1127 рішення державного реєстратора за бажанням заявника, а також за зверненням посадових осіб державних органів, органів місцевого самоврядування у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом, може бути надано у паперовій формі шляхом його друку за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав на аркушах паперу форматом А4 (210 х 297 міліметрів) без використання спеціальних бланків, проставлення підпису та печатки державного реєстратора.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду 07.10.2024 клопотання Селянського (фермерського) господарства «Мальва» про поновлення строку апеляційного оскарження на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2024 у справі №160/12730/24 задоволено, поновлено строк апеляційного оскарження як пропущений з поважних причин, відкрито апеляційне провадження у справі, зупинено дію рішення від 08.08.2024.
Відповідно до частини 1 статті 306 КАС України передбачено, що суддя-доповідач в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду, зокрема, за клопотанням учасників справи вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача; вирішує інші письмово заявлені клопотання учасників справи; пропонує учасникам справи подати нові докази, на які вони посилаються, або витребовує їх за клопотанням особи, яка подала апеляційну скаргу, або з власної ініціативи; вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції; вирішує інші питання, необхідні для апеляційного розгляду справи.
Підготовчі дії, визначені пунктами 4-6 частини 1 цієї статті, вчиняються з дотриманням прав усіх учасників справи подати свої міркування або заперечення щодо їх вчинення, якщо інше не передбачено цим Кодексом (частина 3 статті 306 КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 307 КАС України після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка вирішує питання про проведення додаткових підготовчих дій у разі необхідності та призначення справи до розгляду.
Згідно з частинами 1, 3, 4 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
У справі, що розглядається, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.12.2024 в задоволенні клопотання позивача про розгляд скарги за участі його представника відмовлено, закінчено дії по підготовці справи до апеляційного розгляду, її розгляд в порядку письмового провадження призначено на 20.03.2025.
Зі змісту вказаної ухвали вбачається, що суддею-доповідачем проведено визначені КАС України необхідні підготовчі дії, пов'язані з призначенням справи до розгляду.
Водночас, жодних рішень суду за результатом розгляду клопотання позивача про витребування доказів, ця ухвала не містить.
З інших судових рішень Третього апеляційного адміністративного суду, ухвалених у цій справі (ухвала від 07.10.2024 та постанова від 20.03.2025) також не вбачається, що згадане клопотання було розглянуте.
Таким чином, здійснюючи підготовку справи до апеляційного розгляду, суд апеляційної інстанції, у порушення вимог статті 306 КАС України, не вирішив клопотання позивача про витребування нових доказів, заявленого у апеляційній скарзі.
Відповідно до статті 341 КАС України повноважень суду касаційної інстанції та меж касаційного перегляду, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Приписами частини 4 статті 353 КАС України передбачено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Як наслідок, зважаючи на те, що суд апеляційної інстанції у порядку підготовки до апеляційного розгляду справи, що розглядається, не прийняв жодного рішення стосовно заявленого позивачем у апеляційній скарзі клопотання про витребування доказів, колегія суддів доходить висновку про обґрунтованість вимог касаційної скарги.
З огляду на допущення порушення норм процесуального права саме судом апеляційної інстанції, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови з направленням справи на новий розгляд до цього ж суду.
Подібний підхід щодо у питанні направлення справи на новий судовий розгляд застосував Верховний Суд у постановах від 29.01.2024 у справі №140/395/23 та від 08.11.2023 у справі №140/1322/22.
Під час нового судового розгляду суду апеляційної інстанції необхідно вирішити клопотання позивача про витребування доказів та постановити рішення з дотриманням вимог статті 242 КАС України.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Мальва» задовольнити.
Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.03.2025 у справі №160/12730/24 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді:
О.П. Стародуб
В.М. Бевзенко
А.А. Єзеров