Провадження № 22-ц/803/1519/26 Справа № 191/4560/25 Суддя у 1-й інстанції - Форощук С.А. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.
21 січня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Городничої В.С.,
суддів: Красвітної Т.П., Макарова М.О.,
за участю секретаря судового засідання - Шаповалової О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Циб Сергій Вікторович, на ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2025 року про відмову у відкритті провадження, у складі судді Форощук С.А., у цивільній справі № 191/4560/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи - Яворницька селищна рада, ОСОБА_4 про визнання відсутнім права власності на нежитлове приміщення, визнання права власності на матеріали, обладнання, які були використані в процесі будівництва нежитлових приміщень та зобов'язання повернути їх , -
У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, пред'явленою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , визначивши третіми особами Яворницьку селищну раду, ОСОБА_4 , на предмет визнання відсутнім у відповідачів права власності на нежитлове приміщення, визнання права власності за позивачем на матеріали, обладнання, які були використані в процесі будівництва нежитлових приміщень та зобов'язання відповідачів повернути їх.
Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2025 року у відкритті провадження по цивільній справі №191/4560/25 за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Циб С.В., до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Яворницька селищна рада, ОСОБА_4 про визнання відсутнім права власності на нежитлові приміщення, визнання права власності на матеріали, обладнання, які були використані в процесі будівництва нежитлових приміщень та зобов'язання поверну їх, - відмовлено (а.с.30,31), з підстав того, що в провадженні суду вже знаходиться справа між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а тому є підстави для застосування п.3 ч.1 ст. 186 ЦПК України.
Не погодившись з такою ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 у жовтні 2025 року через свого представника - адвоката Циб С.В. подав до Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с. 35-39).
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, помилково вважаючи, що у цій справі як склад учасників, так і предмет розгляду є тотожними зі справами №191/3867/19, 191/1157/20, не з'ясував достатньо підстав цього позову, обставин та предмету спору з відповідним колом учасників справи, які є різними, та дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті провадження у даній справі.
Інші учасники справи, не скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 360 ЦПК України, відзивів на апеляційну скаргу не подавали, але в силу вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзивів на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції - скасувати та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, з наступних підстав.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі та застосувавши положення п.3.ч.1 ст. 186 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2024 року визнано за ОСОБА_3 право власності на нежитлове приміщення загальною площею 1550,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та складається з наступного: корівник 1296,2 кв.м, комора 9,4 кв.м, побутове приміщення 9,7 кв.м, доїльна зала 90,9 кв.м, підсобне приміщення 129,8 кв.м, коридор 8,7 кв.м, коридор 5,9 кв.м.
Зазначене рішення оскаржене ОСОБА_1 та перебуває на розгляді у Дніпровському апеляційному суді.
За таких обставин, суд першої інстанції вважав, що в провадженні суду вже знаходиться справа між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що є підставою для відмови у відкритті провадження.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду, зважаючи на наступне.
Судом першої інстанції з позовної заяви встановлено, що предметом спору є визнання відсутнім за відповідачами права власності на нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа(кв.м):1550.6, Опис:корівник - 1296,2 кв.м., комора - 9,4 кв.м., побутове приміщення - 9,7 кв.м., доїльна зала - 90,9 кв.м., підсобне приміщення - 129,8 кв.м., коридор - 8,7 кв.м., інше - 5,9 км.в.; а також визнання права власності за позивачем на матеріал, обладнання, які були використані в процесі будівництва нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа(кв.м):1550.6, Опис:корівник -1296,2 кв.м., комора - 9,4 кв.м., побутове приміщення - 9,7 кв.м., доїльна зала - 90,9 кв.м., підсобне приміщення - 129,8 кв.м., коридор - 8,7 кв.м., інше - 5,9 км.в. та зобов'язання відповідачів повернути їх позивачу.
Заочним рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 травня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , державного реєстратора Семенуха І.О., ОСОБА_4 , треті особи: Дніпровська міська рада, Іларіонівська селищна об'єднана територіальна громада Синельниківського району Дніпропетровської області, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: об'єктів нежитлової нерухомості, що розташована за вищезазначеною адресою, загальною площею 1550.6кв.м. Опис:корівник - 1296,2 кв.м., комора 9,4 кв.м., побутове приміщення 9,7 кв.м., доїльна зала 90,9 кв.м., підсобне приміщення 129,8 кв.м., коридор 8,7 кв.м., інше 5,9кв.м., залишено без задоволення.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 липня 2022 року заочне рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 травня 2022 року залишено без змін.
Постановою Верховного суду від 22 лютого 2023 року заочне рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 травня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 липня 2022 року залишено без змін.
Крім того, рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2024 року визнано за ОСОБА_3 право власності на нежитлове приміщення загальною площею 1550,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та складається з наступного: корівник 1296,2 кв.м, комора 9,4 кв.м, побутове приміщення 9,7 кв.м, доїльна зала 90,9 кв.м, підсобне приміщення 129,8 кв.м, коридор 8,7 кв.м, коридор 5,9 кв.м.
Зазначене рішення оскаржене ОСОБА_1 та перебуває на розгляді у Дніпровському апеляційному суді.
Колегією суддів з'ясовано, що Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області постановлено заочне рішення від 05 травня 2022 року у справі №191/1157/20, де учасниками справи є позивач ОСОБА_1 , відповідачем ОСОБА_2 , державний реєстратор Семенуха І.О., ОСОБА_4 , третіми особами - Дніпровська міська рада, Іларіонівська селищна об'єднана територіальна громада Синельниківського району Дніпропетровської області та ОСОБА_3 , та де предметом позову ОСОБА_1 є оскарження договору купівлі-продажу нерухомого майна, за яким відповідач ОСОБА_2 є покупцем нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та складається з наступного: корівник 1296,2 кв.м, комора 9,4 кв.м, побутове приміщення 9,7 кв.м, доїльна зала 90,9 кв.м, підсобне приміщення 129,8 кв.м, коридор 8,7 кв.м, коридор 5,9 кв.м, а ОСОБА_4 - його продавцем (а.с.21-23).
Постановою Верховного Суду від 22 лютого 2023 року зазначене заочне рішення від 05 травня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 липня 2022 року у справі №191/1157/20 залишено без змін (а.с.24-26).
Колегія суддів, погоджуючись з доводами апеляційної скарги, відзначає, що як предмет спору, так і коло учасників справи з їх процесуальним статусом не є тотожними з предметом спору у даній справі, що переглядається, як і не є тотожними коло учасників та їх процесуальні статуси у справах. Крім того, дана справа вже розглянута по суті спору та в провадженні судів не перебуває, як це передбачається положеннями п.3 ч.1 ст. 186 ЦПК України.
Разом з цим, колегією суддів з'ясовано, що Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області 04 листопада 2024 року у справі № 191/3867/19 постановлено рішення суду, де учасниками справи є позивач ОСОБА_3 , відповідачами - Іларіонівська селищна рада Синельниківського району Дніпропетровської області та ДП “Сетам», третіми особами - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та де предметом спору є оскарження позивачем ОСОБА_3 зареєстрованого за ОСОБА_2 права власності на те ж нерухоме майно (а.с.27-29).
Колегія суддів наголошує, що у вищенаведеній справі також коло учасників з їх процесуальним статусом у справі та предмет позову ОСОБА_3 не є тотожними ні з предметом позову у даній справі, ні з колом учасників, враховуючи їх процесуальний статус у справі.
Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Нетотожність хоча б одного із цих елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Колегія суддів наголошує, що у наведених вище справах, хоча спори і стосуються одного і того ж самого нерухомого майна, однак, матеріально-правові вимоги позивачів, які є різними, до відповідачів, які також є різними, у порівнянні з цією справою, не є тотожними та неможливість розгляду цієї справи не встановлено колегією суддів.
Відтак, висновки суду першої інстанції про наявність в провадженні судів справ зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що є наслідком застосування п.3 ч.1 ст. 186 ЦПК України, є помилковим та свідчить про неправильне застосування норм процесуального права, враховуючи, що суд першої інстанції не перевірив достатньо підстав цього позову та фактичних обставин, за яких позивач ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом свого права.
Колегія суддів, приймаючи доводи скаржника за належні та обґрунтовані, наголошує, що відповідно до міжнародного та європейського права з прав людини поняття доступу до правосуддя зобов'язує держави гарантувати право кожної особи на звернення до суду (за певних обставин, до альтернативного органу вирішення спорів), з метою отримання юридичного захисту, у разі якщо права особи були порушені. Таким чином, це також право, яке допомагає особі домогтися реалізації своїх прав.
Доступ до правосуддя охоплює низку людських прав, а саме: право на справедливий суд згідно зі статтями 6 ЄКПЛ та 47 Хартії основних прав ЄС і право на ефективний засіб правового захисту згідно зі статтями 13 ЄКПЛ та 47 Хартії.
Колегія суддів відзначає, що відмовляючи у відкритті провадження на підставі п.3 ч.1 ст. 186 ЦПК України, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку, помилково застосувавши зазначену норму процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при відмові у відкритті провадження, що призвело до постановлення помилкової ухвали.
Доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, колегія суддів апеляційного суду погоджується з доводами апеляційної скарги та приймає їх до уваги, та вважає їх такими, що підлягають задоволенню, оскільки вони спростовують висновки суду, викладені в оскаржуваній ухвалі та підтверджують, що судом допущено порушення вимог процесуального права.
За таких обставин, відповідно до ч.1 ст.379 ЦПК України є підстави для скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 379 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Циб Сергій Вікторович - задовольнити.
Ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2025 року - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені “21» січня 2026 року.
Повний текст постанови складено “29» січня 2026 року.
Головуючий: В.С. Городнича
Судді: Т.П. Красвітна
М.О.Макаров