27 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 607/20205/25 пров. № А/857/50632/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Бруновської Н.В. та Хобор Р.Б.,
з участю секретаря судового засідання - Нагибайло Т.О.,
а також сторін (їх представників):
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської обл. від 11.11.2025р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення щодо порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період (суддя суду І інстанції: Гуменний П.П., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 14 год. 00 хв. 11.11.2025р., м.Тернопіль),-
27.09.2025р. (згідно з відбитком календарного штемпеля на поштовому відправленні) позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив поновити строк на звернення до адміністративного суду; скасувати постанову відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 / № 61/2115 від 15.09.2025р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП і накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн., а справу про адміністративне правопорушення - закрити; судові витрати покласти на відповідача (а.с.3-8, 15).
Згідно ухвали суду від 01.10.2025р. розгляд справи здійснений за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням учасників справи (а.с.17 і на звороті).
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської обл. від 11.11.2025р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.34-36).
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив позивач ОСОБА_1 , який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою заявлений позов задовольнити (а.с.50-52).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що граничний строк притягнення його до відповідальності за розглядуваних обставин сплив 06.09.2025р., а спірна постанова винесена 15.09.2025р.
Окрім цього, в матеріалах адміністративної справи є відсутнім протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, через що відповідач не довів вину позивача у вчиненні згаданого правопорушення. Також розгляд справи відбувся без повідомлення позивача про час та місце розгляду адміністративних матеріалів, а зазначена обставина свідчить про недотримання процедури притягнення позивача до відповідальності.
Згадані обставини не були досліджені судом, а спірна постанова не може вважатися належним доказом по справі.
Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
Ухвалою апеляційного суду від 13.01.2026р. витребовано від ІНФОРМАЦІЯ_3 додаткові докази по справі (а.с.79-83), які у встановлений термін представлено відповідачем (а.с.87-96).
У зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалося. Також в порядку ч.3 ст.268, ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що зазначена скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних мотивів.
Як слідує з матеріалів справи, 01.09.2025р. т.в.о. начальник відділення військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_3 капітан ОСОБА_2 склав відносно позивача ОСОБА_1 протокол № 60/3150 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП (а.с.88-89).
Із вказаного протоколу вбачається, що о 10 год. 10 хв. 01.09.2025р. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 виявлено, що ОСОБА_1 перебуває з 21.12.2000р. на військовому обліку військовозобов'язаних, є порушником військового обліку з 02.08.2025р. При цьому, позивач не з'явився по виклику до відповідача для проходження військово-лікарської комісії, через що порушив вимоги абз.5 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», пп.1, 2 п.1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних.
Розгляд справи був призначений на 18 год. 00 хв. 15.09.2025р.
На підставі вказаного протоколу 15.09.2025р. начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 виніс стосовно ОСОБА_1 постанову по справі про адміністративне правопорушення № 61/2115 за ч.3 ст.210-1 КУпАП, якою накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. (а.с.92 і на звороті).
Із змісту заявленого позову слідує, що позивач ОСОБА_1 оскаржує постанову ІНФОРМАЦІЯ_3 № 61/2115 від 15.09.2025р., відповідно до якої позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.
В основу заявлених позовних та апеляційних вимог покладено, зокрема, обставини відсутності належних доказів вчинення позивачем дій, які б підпадали під склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, а також складання протоколу про адміністративне правопорушення і розгляд справи за відсутності самого позивача, який не був повідомлений про час розгляду справи.
Приймаючи рішення по справі та відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що складена відповідачем постанова за змістом та формою відповідає вимогам закону.
Також відповідачем доведено правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, оскільки докази того, що позивач ОСОБА_1 самостійно звернувся до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, а також проходження позивачем медичного огляду у термін до 05.06.2025р. є відсутніми; зазначені обставини позивачем не спростовано.
Між тим, колегія суддів вважає наведені висновки такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам чинного законодавства, з наступних підстав.
Згідно із п.п.1, 4 ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно із ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст.210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.1).
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.2).
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.3).
Вказана редакція ч.3 ст.210-1 КУпАП діє з 19.05.2024р. відповідно до Закону України № 3696-IX від 09.05.2024р. «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до абз.40 п.9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затв. постановою КМ України № 154 від 23.02.2022р. «Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань розглядають справи (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно та з дотриманням Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно приписів Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затв. наказом Міністерства оборони № 3 від 01.01.2024р.:
п.2 розділу І - уповноважені посадові особи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, яким надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення (додаток 1) (далі - протокол), передбачені статтями 210, 210-1, 211 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), визначаються наказами керівників відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
п.1 розділу І - протокол складає уповноважена посадова особа територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, щодо особи, яка не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки підтвердних документів про отримання особою виклику.
Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення, та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності (далі - заява про визнання правопорушення).
Заява про визнання правопорушення подається до територіального центру комплектування та соціальної підтримки особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, у строки та способи, передбачені статтею 279-9 КУпАП.
Заява про визнання правопорушення повинна містити таку інформацію: прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), контактні дані (номер телефону та/або адресу електронної пошти), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті).
п.5 розділу ІІ - уповноважена посадова особа, яка склала протокол, пропонує особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, ознайомитися із складеним протоколом, дати письмове пояснення по суті вчиненого правопорушення із проставлянням свого підпису та дати. Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, можуть бути викладені на окремому аркуші з відміткою про це в протоколі.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право робити зауваження і надавати пояснення щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
У разі відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу уповноважена посадова особа, яка складала протокол, робить про це відповідний запис та засвідчує його своїм підписом із зазначенням дати.
Відмова від пояснення або підписання протоколу також може підтверджуватися підписами свідків.
Відмова від підписання протоколу, а також відсутність свідків не є підставами для припинення складання протоколу.
п.6 розділу ІІ - особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомляється про дату, місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три доби до дня розгляду справи.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомляється про місце і час розгляду справи при підписанні протоколу (у разі його складення) або окремим повідомленням про розгляд справи (додаток 8), яке вручається особі особисто під підпис або надсилається (в тому числі централізовано) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення на адресу місця проживання (перебування), зазначену особою під час уточнення облікових (персональних) даних, або на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не повідомляється про місце і час розгляду справи у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, якщо особа подала заяву про визнання правопорушення.
У разі оформлення повідомлення про розгляд справи на бланку керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки засвідчує його особистим підписом та скріплює гербовою печаткою.
В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів.
п.11 розділу ІІ - розглянувши справу про адміністративне правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення (додаток 4) (далі - постанова).
Постанова заповнюється державною мовою друкованим способом або від руки розбірливим почерком.
З огляду на викладене, закон наділяє повноваженнями щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення, які передбачені ст.ст.210, 210-1, 211 КУпАП, визначених посадових осіб територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а винесення постанов за результатами розгляду таких справ - керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Також законодавством регламентовано чітку загальну процедуру притягнення осіб до відповідальності за ст.ст.210, 210-1 КУпАП, яка вимагає забезпечення можливості таким особам бути присутніми при розгляді справи про адміністративне правопорушення та їх своєчасне повідомлення про відповідну дату, час та місце її розгляду із забезпеченням реальної можливості реалізувати свої процесуальні права.
При цьому, важливість дотримання і неухильного виконання таких вимог безпосередньо пов'язано із забезпеченням права особи на захист, зокрема надання нею відповідних пояснень з приводу виниклих правовідносин. Тому, невиконання суб'єктом влади вимог законодавства в цій частині зводить нанівець законність всієї процедури розгляду справи та, як наслідок, прийнятого за її результатами рішення.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст.248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Із змісту ст.268 КУпАП слідує, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.
Згідно із ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до ч.1 ст.279-1 КУпАП у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов'язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Верховний Суд у постановах від 31.03.2021р. у справі № 676/752/17, від 21.03.2019р. у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020р. у справі № 308/12552/16-а та у справі № 482/9/17, від 06.02.2020р. у справі № 205/7145/16-а, від 25.05.2022р. у справі № 465/5145/16-а зробив висновки про те, що закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Водночас, аналіз представлених відповідачем матеріалів адміністративної справи вказує на наступне.
Із змісту складеного протоколу № 60/3150 від 01.09.2025р. про адміністративне правопорушення слідує, що такий складений за відсутності позивача.
Такий висновок ґрунтується на тому, що в тексті протоколу немає відмітки уповноваженої посадової особи ТЦК та СП про відмову позивача від підписання протоколу.
Окрім цього, протокол не містить пояснень самого позивача.
Водночас, свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 засвідчили роз'яснення позивачу його прав та обов'язків, відмову останнього від отримання примірника протоколу, повідомлення про час та місце розгляду справи, однак адреси проживання останніх не вказані у спірному протоколі.
Оцінюючи в сукупності викладене, приймаючи доводи позивача про відсутність складення спірного протоколу за його участі, колегія суддів приходить до переконливого доказу про те, що позивач не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду відповідачем 15.09.2025р. справи про адміністративне правопорушення, а тому не можна вважати, що у відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 були достовірні відомості про своєчасне сповіщення ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи.
Отже, під час судового розгляду відповідач не надав беззаперечних доказів, які б підтверджували, що позивач був завчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду порушеної відносно нього справи.
Звідси, розгляд справи відбувся за відсутності позивача, якого при цьому не було своєчасно сповіщено про розгляд справи, що в силу приписів ч.1 ст.268 КУпАП виключало можливість розгляду справи.
При цьому, факт зазначення інформації про розгляд справи в протоколі про адміністративне правопорушення не може бути врахований судом, оскільки доказів отримання позивачем зазначеного протоколу матеріали не містять.
Вирішуючи питання наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату Верховний Суд у постановах від 06.03.2018р. у справі № 522/20755/16-а, від 30.09.2019р. у справі № 591/2794/17, від 06.02.2020р. у справі № 05/7145/16-а та від 21.05.2020р. у справі № 286/4145/15-а дійшов висновку про те, що факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.
Водночас, процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.
При цьому, питання наявності чи відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення підлягає встановленню під час розгляду уповноваженим суб'єктом справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання накладення адміністративного стягнення, на які юрисдикція адміністративних судів, в силу приписів п.3 ч.2 ст.19 КАС України, не поширюється.
Повноваження ж адміністративних судів у справах про накладення адміністративного стягнення обмежуються лише переглядом в порядку ст.286 КАС України постанов про притягнення до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, оскаржувана у цій справі постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню саме з процедурних підстав. Інші мотиви, які стосуються питання доведеності виявлених відповідачем порушень, не враховуються апеляційним судом.
Крім того, скасування постанови у справі про адміністративні правопорушення з процесуальних підстав потребує повторного розгляду справи про адміністративне правопорушення в порядку, встановленому законом.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 18.11.2021р. у справі № 185/8460/16-а, від 30.08.2022р. у справі № 683/743/17.
Згідно вимог ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Звідси, вказаною нормою передбачені повноваження суду щодо скасування рішення суб'єкта владних повноважень та одночасного надіслання справи на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).
У зв'язку із тим, що оскаржувана постанова відповідача підлягає скасуванню через наявність процедурних порушень, що потребує повторного розгляду справи відповідачем в установленому законом порядку, тому підстави для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП (відсутність події і складу адміністративного правопорушення), є відсутніми.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що заявлений позов є частково підставним та обґрунтованим, через що підлягає до часткового задоволення, при цьому належить визнати протиправною і скасувати постанову № 61/2115 від 15.09.2025р. по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_5 , про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, і накладення на нього штрафу в розмірі 17000 грн.; справу слід направити на новий розгляд до компетентного органу - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; решта позовних вимог задоволенню не підлягає.
Керуючись ч.6 ст.139 КАС України апеляційний суд вирішує питання про розподіл судових витрат у справі.
В силу приписів ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За наведеного правового регулювання сплачений судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 605 грн. 60 коп. та судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 908 грн. 40 коп., всього: 1514 грн. (а.с.1, 64), підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права (незастосування закону, який підлягав застосуванню), що призвело до помилкового вирішення спору, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення заявленого позову, з вищевикладених мотивів.
Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ч.3 ст.243, ч.3 ст.268, ст.ст.272, 286, 310, ч.2 ст.313, п.2 ч.1 ст.315, п.п.1, 4 ч.1 ст.317, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської обл. від 11.11.2025р. в адміністративній справі № 607/20205/25 скасувати та прийняти нову постанову, якою заявлений позов задовольнити частково.
Визнати протиправною і скасувати постанову № 61/2115 від 15.09.2025р. по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_5 , про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, і накладення на нього штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн.
Справу направити на новий розгляд до компетентного органу - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (місцепроживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 605 грн. 60 коп. сплаченого судового збору за подання позовної заяви та 908 грн. 40 коп. сплаченого судового збору за подачу апеляційної скарги, всього: 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і не може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Р. М. Шавель
судді Н. В. Бруновська
Р. Б. Хобор
Дата складання повного судового рішення: 29.01.2026р.