Провадження № 22-ц/803/4156/26 Справа № 214/11925/25 Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко С.В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
про залишення апеляційної скарги без руху
29 січня 2026 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі судді Бондар Я.М., ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 січня 2026 року у цивільній справі № 214/11925/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Ковтун Наталії Григорівни про визнання незаконною відмову в наданні відповіді на звернення та витребування відповіді,
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 січня 2026 року у цивільній справі № 214/11925/25 не може бути відкрито, оскільки вона не відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України.
Так, згідно п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 подано клопотання в якому посилаючись на скрутне матеріальне становище та ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», сторона просить зменшити або звільнити його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 січня 2026 року.
На підтвердження свого майнового стану ОСОБА_1 додає до клопотання копію довідки МСЕК № 649564 про встановлення апелянту третьої групи інвалідності з 01 листопада 2017 року - безстроково; а також копію пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 .
Суд зауважує, що посилання сторони на те, що апелянт, як споживач, звільнений від сплати судового збору в даній категорії справ є безпідставним, з огляду на наступне.
Так, статті 3 і 4 Закону України «Про судовий збір» визначають, що об'єктом справляння судового збору є процесуальний документ - позовна заява, інша заява, апеляційна, касаційна скарги, заява про перегляд судового рішення Верховним Судом України тощо. Розмір ставки судового збору так само залежить передусім від об'єкта справляння судового збору.
Аналізуючи норму частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у її системному зв'язку з положеннями статей 1 - 6 Закону України «Про судовий збір», зокрема статті п'ятої зазначеного закону, слід дійти до висновку, що споживач, право якого порушене і який у зв'язку саме з цим подає позов, відповідно до статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», звільняється від сплати судового збору за подання саме позовної заяви до суду першої інстанції, та має обов'язок щодо сплати судового збору при вчинені відповідних дій у всіх інших судових інстанціях та у Верховному Суді України.
Частиною першою ЗУ «Про захист прав споживачів» визначено, що споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати дії відповідача (судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Ковтун Наталії Григорівни), як порушення норм законодавства України щодо ненадання інформації по суті розгляду справи № 214/995/22 за позовом ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» стосовно незастосування суддею при розгляді справи судової практики про обов'язковість встановлення факту вчинення споживачем порушення на ринку несанкціонованого відбору природного газу, зобов'язавши суддю Ковтун Н.Г. надати йому повну інформацію по суті, що запитувалась згідно звернень від 01.09.2025 та 17.10.2025 у встановлений законом десятиденний строк, що не пов'язано з захистом прав ОСОБА_1 як споживача, судовий збір за оскарження ухвали Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 січня 2026 року, якою відмовлено у відкритті провадження за зазначеною позовною заявою, має бути сплачено на загальних підставах.
Відповідно до роз'яснень, наданих у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року “Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.
Згідно з частинами 1, 3 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у поряду, визначеному законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI зі змінами, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, згідно зі статтею 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Крім того, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.
Оскільки стороною не надано доказів на підтвердження розміру річного доходу за попередній календарний рік, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості вирішити питання щодо зменшення або звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 січня 2026 року.
Звільнення від сплати судового збору здійснюється на розсуд суду та не є його обов'язком.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
Положення Закону України «Про судовий збір» кореспондуються з положеннями статті 2 ЦПК України, якими розкривається зміст однієї із засад цивільного судочинства, а саме, рівності всіх учасників цивільного процесу перед законом і судом. Так, згідно приписів вказаної статті усі учасники цивільного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників цивільного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Таким чином, всі учасники процесу є рівними при здійсненні своїх прав та обов'язків, в тому числі у питанні необхідності сплати судового збору.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на ухвалу суду фізичною особою ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на місяць, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 січня 2026 року у цивільній справі № 214/11925/25 подано до суду 26.01.2026.
Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць на 01 січня 2026 року становить 3328,0 грн.
Отже, за подачу апеляційної скарги апелянту необхідно сплатити судовий збір у розмірі 665,60 грн (3328,0 х 0,2) за наступними реквізитами:
Одержувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банка отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA658999980313191206080004628
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від (Дата оскаржуваного рішення) по справі (Номер справи), Дніпровський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
Оригінал квитанції про сплату судового збору за подачу апеляційної скарги підлягає обов'язковому поданню до суду апеляційної інстанції (поштою за адресою: м. Кривий Ріг, проспект Миру, 24, із зазначенням - кабінет 216, особисто за адресою: м. Кривий Ріг, проспект Миру, 24, в кабінет 220, або через підсистему "Електронний суд").
За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху для усунення зазначених недоліків, або звернення до суду з клопотанням в якому зазначити підстави для звільнення від сплати судового збору з надання доказів на підтвердження повного майнового стану, відповідно до закону, що унеможливлює сплату судового збору у визначеному розмірі.
Роз'яснити, що у разі не усунення недоліків, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута.
Керуючись ст. 357 ЦПК України, суд,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зменшення або звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 січня 2026 року у цивільній справі № 214/11925/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Ковтун Наталії Григорівни про визнання незаконною відмову в наданні відповіді на звернення та витребування відповіді, залишити без руху, для чого надати строк для усунення названих вище недоліків - десять днів з дня отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Попередити особу, яка подає апеляційну скаргу, що на випадок невиконання даної ухвали в названий строк апеляційна скарга буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду Я.М.Бондар