Справа № 620/11508/25
про залишення апеляційної скарги без руху
29 січня 2026 року м. Київ
Суддя-доповідач Шостого апеляційного адміністративного суду Попова О.Г., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.12.2025 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.12.2025 позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві від 23.09.2025 № 253850006473 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.09.2025 про призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту "е"статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вище вказане рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задоволено повністю.
Перевіривши апеляційну скаргу, суддя-доповідач дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України з таких підстав.
Так, відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою судовий збір справляється в 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, у пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 складав 3 028 грн.
Позовна заява у цій справі містить одну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, судовий збір при поданні апеляційної скарги сплачується у розмірі (3 028,00 грн * 0,4) * 150% * 0,8 = 1453,44 грн.
До апеляційної скарги апелянт долучив квитанцію про сплату судового збору №7435-2119-0876-5146 у розмірі 1453,44 грн.
Однак, дана квитанція не може вважатися належним доказом сплати судового збору з огляду на наступне.
Законом України «Про судовий збір» визначені правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22 затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), якою встановлені загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів.
Відповідно до пункту 3.1. Інструкції платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.
З додатків 2, 8 до Інструкції вбачається, що одним із реквізитів платіжного доручення є «Призначення платежу», який заповнюється з урахуванням вимог, установлених главою 3 Інструкції.
Пунктом 3.8. Інструкції визначено, що реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу».
Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Тобто, необхідними реквізитами ідентифікації апеляційної скарги є, зокрема, назва та дата судового рішення, що оскаржується.
Додана скаржником квитанція про сплату судового збору №7435-2119-0876-5146 у розмірі 1453,44 грн містить відомості про позивача, назву суду до якого подається апеляційна скарга, однак не містить назви, дати судового рішення, що оскаржується та номеру справи.
Таким чином, наданий платіжний документ не може бути прийнятий, як належний доказ сплати судового збору саме за поданою апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.12.2025 в адміністративній справі № 620/11508/25, оскільки зазначена у ньому помилка унеможливлює його подальшу ідентифікацію.
Хоча скаржником сплачено судовий збір необхідному розмірі, але даний документ про сплату судового збору жодного відношення до сплати судового збору у даній справі не має, оскільки не містить реквізити справи.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються правила ст. 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.
Апелянту слід усунути недоліки апеляційної скарги шляхом подачі доказів сплати судового збору.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням апелянту десятиденного строку з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст. 133, 169, 295, 296, 298, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суддя-доповідач,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати апелянту десятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги з дня отримання даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.Г. Попова