Справа № 320/27554/23 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
28 січня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Черпака Ю.К.,
суддів Файдюка В.В., Штульман І.В.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року, ухвалене в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження без повідомлення та виклику сторін, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
У червні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач/ ОСОБА_1 ) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - апелянт/відповідач/ГУ ПФУ у Київській області) про:
- визнання протиправною відмови ГУ ПФУ у Київській області, оформлену листом від 25 травня 2023 року № 1000-0209-8/79616, щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року в розмірі 90 % від сум грошового забезпечення згідно з наданою Департаментом з питань виконання кримінальних покарань довідкою вих. № 9/3-291 від 02 березня 2023 року про розмір грошового забезпечення, станом на 05 березня 2019 року;
- зобов'язання ГУ ПФУ у Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року в розмірі 90 % від сум грошового забезпечення на підставі довідки, наданої Департаментом з питань виконання кримінальних покарань, вих. № 9/3-291 від 02 березня 2023 року про розмір грошового забезпечення, станом на 05 березня 2019 року, з урахуванням виплачених сум пенсії.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що він є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». ІНФОРМАЦІЯ_1 було видано нову довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії повивачу яку направлено до ГУ ПФУ у Київській області для здійснення перерахунку пенсії. Він звернувся із заявою про перерахунок пенсії на підставі вказаної довідки, проте відповідачем було відмовлено у перерахунку пенсії.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправною відмову ГУ ПФУ у Київській області, оформлену листом від 25 травня 2023 року № 1000-0209-8/79616, щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року в розмірі 90 % від сум грошового забезпечення згідно з наданою Департаментом з питань виконання кримінальних покарань довідкою вих. № 9/3-291 від 02 березня 2023 року про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року.
Зобов'язатно ГУ ПФУ у Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року в розмірі 90 % від сум грошового забезпечення на підставі наданої Департаментом з питань виконання кримінальних покарань довідкою вих. № 9/3-291 від 02 березня 2023 року про розмір грошового забезпечення, станом на 05 березня 2019 року, з урахуванням виплачених сум пенсії.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000, 00 грн та судовий збір у сумі 1 073, 60 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - ГУ ПФУ у Київській області.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що з 05 березня 2019 року виникли законні підстави для перерахунку пенсії позивача з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, визначених постановою Кабінету Міністрів України № 704, у зв'язку з набранням законної сили судовими рішеннями у справі № 826/3858/18, якими було визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України № 103 та внесені нею зміни до Порядку № 45. З моменту втрати чинності обмежувальних положень постанови Кабінету Міністрів України № 103 пенсійні органи зобов'язані здійснювати перерахунок пенсій із включенням не лише посадового окладу, окладу за спеціальним званням і надбавки за вислугу років, а й усіх додаткових видів грошового забезпечення, передбачених чинним законодавством. Належною та достатньою підставою для перерахунку пенсії є подання уповноваженим органом нової довідки про розмір грошового забезпечення, оформленої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №704, та звернення пенсіонера із відповідною заявою. Оскільки Департаментом з питань виконання кримінальних покарань було видано та направлено до відповідача довідку про грошове забезпечення станом на 05 березня 2019 року, у відповідача виник обов'язок здійснити перерахунок пенсії позивача. Безпідставними є посилання відповідача на відсутність нових нормативно-правових актів та на обмеження 70-відсотковим розміром пенсії, оскільки такі доводи суперечать приписам Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ та правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, зокрема у справі № 160/8324/19, відповідно до яких перерахунок пенсій після 05 березня 2019 року має здійснюватися з урахуванням усіх складових грошового забезпечення. Тому відмова ГУ ПФУ у Київській області у перерахунку пенсії є протиправною, а ефективний захист порушеного права позивача потребує зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01 квітня 2019 року на підставі оновленої довідки, з урахуванням раніше виплачених сум, а також стягнення судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.
В апеляційній скарзі ГУ ПФУ у Київській області просить скасувати судове рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Скарга обґрунтована посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Апелянт зазначив, що ГУ ПФУ у Київській області діяло виключно в межах чинних нормативно-правових актів, а порядок/умови/розміри перерахунку пенсій за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ визначає Кабінет Міністрів України (частина четверта статті 63 цього Закону), і після набрання чинності рішеннями у справі № 826/3858/18 нових актів Уряду, які б встановлювали механізм перерахунку, не приймалося. У зв'язку з цим перерахунок має здійснюватися за правилами Порядку № 45 та постанови Кабінет Міністрів України № 103, тобто із врахуванням лише трьох складових грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за званням, відсоткова надбавка за вислугу років), без додаткових видів; відтак довідка, надана позивачем, яка містить додаткові виплати, не може бути підставою для перерахунку. Крім того, апелянт послався на зразкову справу №240/6263/18, де, за його твердженням, зроблено висновок про делегування КМУ права визначати умови/порядок/розміри перерахунку та про застосування Постанови №103 як акту, чинного на момент виникнення права на перерахунок.
Апеляційний розгляд справи відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних доказів.
Згідно з частинами першою та другою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів вирішено продовжити на розумний строк її апеляційний розгляд.
Перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справ та їх правову оцінку, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Київській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ.
Департаментом з питань виконання кримінальних покарань вих. № 9/3-291 від 02 березня 2023 року видано нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , визначеного станом на 05 березня 2019 року із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення.
13 травня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ у Київській області із заявою, в якій просив здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01 квітня 2019 року на підставі нової довідки, виданої Департаментом з питань виконання кримінальних покарань вих. № 9/3-291 від 02 березня 2023 року.
Листом від 25 травня 2023 року № 1000-02009-8/79818 ГУ ПФУ у Київській області повідомило ОСОБА_1 про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії, оскільки рішення Кабінетом Міністрів України про проведення перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, не приймалось.
Позивач, вважав протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії, тому звернувся до суду з позовом.
Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховує наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували зокрема, на військовій службі, визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон України № 2262).
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регулюється статтею 63 Закону України № 2262, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок № 45).
Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України № 2262, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103) передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням. При цьому, у Додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Оскільки зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, зокрема, до додатку 2 Порядку № 45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, до внесення зазначених змін.
Отже, з 01 квітня 2019 року (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) відновлено право військовослужбовців на перерахунок пенсії з урахуванням також додаткових видів грошового забезпечення, які було зазначено в довідці від 02 березня 2023 року.
При цьому порядок дій, які повинні вчиняти територіальні управління Пенсійного фонду України, стосовно перерахунку пенсій у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку, не змінився.
Відповідач фактично ставить під сумнів висновки щодо застосування Порядку № 45 та наявності права у пенсіонерів, що отримують пенсію за вислугу років, на перерахунок пенсії з 01 квітня 2019 року. Однак Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 160/8324/19 було надано оцінку зазначеним доводам та зроблено висновок про їх необґрунтованість.
Окрім того, у справі № 553/3619/16-а Верховний Суд дійшов висновку, який викладено у постанові від 10 жовтня 2019 року, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
Перерахунок може бути здійснено після надходження до органу Пенсійного фонду довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії.
Оскільки позивач звернувся до відповідача за перерахунком, надавши відповідну довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії встановленої форми, то відповідач не мав жодних правових підстав для відмови позивачу у такому перерахунку.
Виходячи з позиції Верховного Суду у справах цієї категорії про наявність права у пенсіонерів на перерахунок пенсії та обов'язку у територіальних управлінь Пенсійного фонду України на його проведення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивача на підставі довідки про розмір грошового забезпечення.
Посилання апелянта на неможливість проведення перерахунку пенсії з огляду на те, що судовими рішеннями визнано протиправними та нечинними пункти постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, є безпідставними, оскільки зазначений підзаконний нормативно-правовий акт не регулює порядок перерахунку та виплати пенсії, який визначається Порядком, та не змінює алгоритм дій, який повинні вчиняти територіальні управління Пенсійного фонду України.
Щодо позовних вимог про виплату пенсії позивачу у розмірі 90 % сум грошового забезпечення, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 13 Закону № 2262-ХІІ пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; тим же особам, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт «б» статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення.
При цьому, частиною 2 вказаної статті визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Відсоткове співвідношення, встановлене статтею 13 Закону № 2262-ХІІ, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу було призначено пенсію у розмірі 90 % від грошового забезпечення.
В подальшому, стаття 13 Закону № 2262-ХІІ неодноразово була змінена в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення.
Так, на момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
При цьому, застосування цього показника до перерахунку пенсії позивача є протиправним, оскільки стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених. Разом з тим, вимогами чинного законодавства передбачено дію принципу незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін не зазнавала, а тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
При перерахунку пенсії позивача відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини 2 статті 13 Закону № 2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому, при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 686/12623/17 та постанові Великої Палати Верховного суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 240/5401/18.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку стосовно наявності у позивача права на виплату пенсії у розмірі 90 % сум грошового забезпечення.
Оскільки суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів згідно із статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги залишає її без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
Судді: Файдюк В.В.
Штульман І.В.